Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/9542/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/9542/19 Головуючий у 1-й інстанції: Єфіменко О.В. Суддя-доповідач: Біла Л.М. 19 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. за участю: секретаря судового засідання: Черняк А.В., представників позивача - Дубовенко А.М., Литвиненка Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року (повний текст якого складено 13 листопада 2019 року в м. Житомирі) у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Золотий Тік" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : В липні 2019 року Фермерське господарство "Золотий Тік" звернулось до суду із позовом до Головного управління ДФС Житомирській області, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС Житомирській області, яка прийняла рішення про визнання Фермерського господарства «Золотий Тік» таким, що відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків, прийняте згідно з протоколом від 01.02.2019 року № 22/06-30-07-03-22; - зобов`язати Головне управління ДФС у Житомирській області виключити ФГ «Золотий Тік» з бази ризикових платників АІС «Податковий блок» режим - «Журнал ризикових платників». Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на протиправність рішення про внесення фермерського господарства до переліку ризикових платників та зазначив, що останнє прийнято не у спосіб та не в порядку, встановленому Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами України. Зокрема, за переконанням скаржника посилання відповідача на податкову інформацію є безпідставним, оскільки, така інформація не є доказом та не може нести для суб`єктів господарювання будь-яких правових наслідків, а є інформацією виключно для службового користування контролюючими органами та не може бути покладена в основу рішення. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року позов ФГ «Золотий Тік» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке оформлене протоколом №22/06-30-07-03-22 від 01.02.2019, про внесення ФГ «Золотий Тік» до переліку ризикових платників податку згідно з пп.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління ДФС у Житомирській області виключити ФГ «Золотий Тік» з бази ризикових платників АІС «Податковий блок» режим - «Журнал ризикових платників». Стягнуто з Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства "Золотий Тік" 3865,05 грн. витрат із сплати судового збору . Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Мотивуючи доводи апеляційної скарги, податковий орган зазначив, що судом першої інстанції не враховано докази, які підтверджують відповідність ФГ «Золотий Тік» Критеріям ризиковості платника податку, що базуються на дослідженні суті ризиковості здійснених операцій (підміни товарних позицій) згідно схеми руху ПДВ позивача, а також доказів відсутності основних фондів на підприємстві та відсутності платника податків за податковою адресою, що унеможливлює здійснення вказаних в схемі руху ПДВ господарських операцій. Окрім того, податковий орган зазначає, що дії щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їх прав, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковим органом для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався. До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з зайнятістю представника апелянта в судових засідання у інших справах, які розглядатимуться у м. Житомирі. Колегія суддів залишає вказане клопотання без задоволення, як таке, що є необгрунтованим. В даному випадку, жодних достатніх доказів в підтвердження існування вагомих обставин, що дійсно унеможливлюють явку представника податкового органу до суду апеляційної інстанції у м. Вінниці для участі у розгляді даної справи суду не надано. До того ж, колегією суддів враховується той факт, що податковий орган не позбавлений права направити в судове засідання іншу уповноважену особу. В судовому засіданні представники позивача доводи апеляційної скарги відповідача заперечили та просили залишити її без задоволення. Враховуючи вище вказані обставини, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за даної явки учасників. Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників позивача, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції, Фермерське господарство "Золотий Тік", яке зареєстроване у встановленому законом порядку, перебуває на обліку в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Житомирській області та є платником податку на додану вартість. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності позивача, є: Код КВЕД 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний)»; Код КВЕД 46.19 «Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту»; Код КВЕД 46.21 «Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин»; Код КВЕД 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля»; Код КВЕД 52.29 «Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту». ФГ "Золотий Тік" через сервіс Електронного кабінету дізналося про наявність рішення про відповідність ФГ "Золотий Тік " п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, у зв`язку з чим 18.06.2019 було скеровано адвокатський запит №74 до Головного управління ДФС у Житомирській області (а.с.12) Листом від 01.07.2019 № 7455/14/06-30-07-03-11 відповідач повідомив, що ФГ "Золотий Тік" внесено до переліку ризикових платників податку згідно протокольного рішення від 01.02.2019 №22/06-30-07-03-22 засідання Комісії Головного управління ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, як підприємство яке відповідає ознакам ризиковості. Крім того вказано, що протокол є формою рішення суб`єкта владних повноважень, яке передбачено Порядком №117 (а.с.14-15). Позивач вважає, що вказане вище рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду даної справи ГУ ДФС не надано жодних доказів, які б підтверджували правомірність прийняття рішення щодо включення ФГ «Золотий Тік» до переліку ризикових підприємств. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. За приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України). В свою чергу, згідно пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок №117). Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку. Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку. Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку. Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховного Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 826/1902/15, від 18 вересня 2018 року у справі № 818/398/15, від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18. Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановлені судом обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що внесення до системи АІС "Податковий блок" податкової інформації, щодо відповідності ФГ "Золотий Тік" критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Таким чином, зважаючи на обставини цієї справи, колегія суддів вважає, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року про задоволення позовних вимог ґрунтується на неправильно встановлених фактичних обставинах справи, яким до того ж не надано належної юридичної оцінки. Вказане рішення ухвалено з явним порушенням норм процесуального та матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки суду першої інстанції, а тому наявні підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області задовольнити повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Золотий Тік" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 24 лютого 2020 року. Головуючий Біла Л.М. Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.