Постанова 4852 № 808/1914/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 лютого 2020 року справа № 808/1914/18 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 808/1914/18 (суддя Батрак І.В., повний текст рішення складено 20.11.2018р.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про скасування рішення, ВСТАНОВИВ: У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом відповідно до якого просила скасувати рішення відповідача від 23.03.2018р. №147/2 "Про звільнення території міста Запоріжжя від самовільно розміщеного об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 ". Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач 28 листопада 2018 року подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі №808/1914/18 апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року - без змін. Позивач не погодилась з постановою апеляційного суду та звернулась з касаційною скаргою до Верховного суду. Постановою Верховного суду від 17 грудня 2019 року у справі №808/1914/18 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Підставою для скасування постанови апеляційного суду стало те, що апеляційну скаргу було розглянуто у відкритому судовому засіданні за відсутності позивача, оскільки останню про час та дату судового засідання, призначеного на 18 квітня 2019 року о 12:00 год., не було повідомлено належним чином. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Третього апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2020 року адміністративну справу № 808/1914/18 передано на розгляд колегії суддів: головуючого судді - Баранник Н.П. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Щербак А.А. Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача на адресу суду не надходило. Позивач у судове засідання не з`явилась. Про час та дату проведення судового засідання повідомлена належним чином відповідно до визначеного КАС України порядку. Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та наполягав на залишенні рішення суду першої інстанції без змін. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Вивчивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що виконавчим комітетом Запорізької міської ради від 23 березня 2018 року №147/2, діючи відповідно до затвердженого 05.07.2010р. за №317 Регламенту його роботи, прийнято рішення "Про звільнення території міста Запоріжжя від самовільно розміщеного об`єкту за адресою: Прибережна автомагістраль/вул. Запорізька", яке було оприлюднене 03.04.2018р. на офіційному сайті Запорізької міської влади. Зазначене рішення було прийнято відповідачем у зв`язку з необхідністю звільнення території міста від самовільно розміщеної за адресою: м. Запоріжжя, Прибережна автомагістраль/вул. Запорізька об`єкта - конструкції для улаштування літнього майданчика, огородженої дерев`яним парканом з виконаним замощенням тротуарною плиткою зони зелених насаджень площею 70,14 кв.м., на якому розташовані столи, стільці, зонти. Позивач, вважаючи це рішення протиправним, звернувся до суду з позовом про його скасування. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що процедура розміщення та облаштування сезонних майданчиків біля закладів ресторанного господарства, які розташовані в спеціально обладнаних приміщеннях, здійснюється відповідно до рішення Запорізької міської ради від 25.03.2015р. № 82 (зі змінами), у п.1 якого дозволено розміщення та облаштування сезонних відкритих майданчиків для харчування (далі - сезонний майданчик) біля закладів ресторанного господарства, а саме у ресторанів, барів, кафе, закусочних, буфетів, які розташовані в окремій капітальній будівлі або спеціально обладнаному приміщенні іншої капітальної або некапітальної споруди виробничих підприємств, установ, навчальних, лікувальних, оздоровчих закладів, готелів, магазинів, закладів культури на території м. Запоріжжя, дозволяється лише за умови включення сезонного майданчика до проекту будівництва (реконструкції) об`єкту ресторанного господарства або наявності ескізного проекту чи схеми розміщення сезонного майданчика, узгодженого з департаментом архітектури та містобудування міської ради та виконання вимог Санітарних правил для підприємств громадського харчування. З наведеного вище вбачається, що для розміщення та функціонування сезонного відкритого майданчику для харчування, необхідно мати погоджений ескізний проект, а також можливо за умови включення сезонного майданчика до проекту будівництва (реконструкції) об`єкту ресторанного господарства або наявності ескізного проекту чи схеми розміщення майданчика, узгодженого з департаментом архітектури та містобудування міської ради та виконання вимог Санітарних правил для підприємств громадського харчування, у відповідності до рішення Запорізької міської ради № 82 від 25.03.2015р. Судом першої інстанції встановлено та позивачем не спростовано, що у позивача відсутні документи, які б свідчили про наявність погодженого із Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради ескізного проекту чи схеми розміщення сезонного майданчика, що також підтверджено долученою до позовної заяви копією листа від 09.11.2017р. №5529, отриманого від Департаменту архітектури та містобудування, в якому міститься інформація про те, що дозвільні документи на розміщення літнього майданчику по Прибережній автомагістралі/Запорізькій Департаментом не надавались і жодна проектна документація не узгоджувалася (а.с.46). Виходячи з положень п.4.3. Правил благоустрою міста Запоріжжя, затверджених рішенням Запорізької міської ради від 22.06.2011р. № 41, яким юридичним особам (їх філіям, представництвам, відділенням), фізичним особам-підприємцям, і громадянам заборонено на об`єктах благоустрою: самовільно розміщувати конструкції, які мають рекламний або інший характер, інформаційно-рекламні плакати, торговельні лотки, кіоски, павільйони, самовільно встановлювати малі архітектурні форми, об`єкти зовнішньої реклами, самовільно встановлювати металеві гаражі та інші збірно-розбірні конструкції, а також з огляду на приписи підпункту 3.9.5 пункту 3.9 Положення про порядок оформлення документів на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради № 52 від 25.08.2016р., де прописано заборону самовільного влаштування відкритих (літніх) майданчиків на прилеглій до тимчасових споруд території, суд першої інстанції дійшов у цій справі обґрунтованого висновку, що розміщення позивачем сезонного майданчика для харчування біля власних тимчасових споруд без отримання належного погодження є самовільним у розумінні затверджених рішенням міської ради від 22.06.2011 № 41 Правил благоустрою території міста Запоріжжя (зі змінами та доповненнями від 27.03.2013 № 13), які діють на всій території міста Запоріжжя і які є загальнообов`язковими для всіх мешканців та суб`єктів господарювання, що провадять свою діяльність в м. Запоріжжі, оскільки саме розміщення тимчасової споруди за паспортом прив`язки не дає права будь-якому суб`єкту господарювання обладнувати поряд із тимчасовою спорудою сезонний майданчик без належних дозвільних документів чи погоджень, які для цього вимагаються. Наведеними вище положеннями рішення Запорізької міської ради № 82 від 25.03.2015р. та Правил благоустрою території міста Запоріжжя повністю спростовуються наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи про відсутність на момент її звернення 21.05.2015 року жодної встановленої рішенням органу місцевого самоврядування м.Запоріжжя дозвільної (погоджувальної) процедури розміщення та функціонування сезонного відкритого майданчику для харчування, а також про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ч.7 ст. 26-1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач намагаючись з 2015 року за адресою: Прибережна автомагістраль/вул.Запорізька улаштувати літній майданчик харчування, неодноразово з цього приводу сама зверталася та отримувала листи уповноважених органів, і відповідно мала знати про існування чітко визначеної процедури з ініційованого нею питання та була обізнана про самовільне розміщення нею сезонного відкритого майданчика для харчування. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для застосування у цьому випадку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013р. № 870 Типового порядку видачі дозволів на порушення об`єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів, оскільки даний Типовий порядок ніяким чином не регулює правовий порядок розміщення та облаштування сезонних майданчиків для харчування біля тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, і не встановлює процедуру погодження такого розміщення, що є обов`язковим для всіх сезонних майданчиків на території міста, а лише встановлює (відповідно до додатку 3 до Типового порядку) перелік земляних та/або ремонтних робіт (улаштування майданчиків для паркування транспортних засобів, спортивних, дитячих та інших майданчиків), для проведення яких необхідно мати дозвіл, що не є тотожнім поняттям дозволу на функціонування сезонного майданчику. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про дотримання відповідачем вимог чинного законодавства при здійсненні контролю за станом благоустрою та утримання території міста Запоріжжя. Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Оскільки відповідачем доведено, що оскаржене рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.03.2018р. №147/2 прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 808/1914/18 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду в порядку та строки, визначені статтями 328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак