Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/6110/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/6110/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 р. (суддя Букіна Л.Є.) в адміністративній справі №160/6110/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, що виразилась у не розгляді його заяви від 10 квітня 2019 р., зареєстрованої 12 квітня 2019 р. №К-126, про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП; зобов`язати Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції повторно розглянути заяву позивача від 10 квітня 2019 р., зареєстровану 12 квітня 2019 р. за №К-126, про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та скласти відносно неї відповідний протокол про адміністративне правопорушення. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що відповідачами не було вжито усіх передбачених заходів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 . На думку позивача, ним надано достатньо доказів на підтвердження вчинення зазначеною особою Правил дорожнього руху, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду, а відтак вважає, що Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції фактично ухилилося від складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 - допустило протиправну бездіяльність. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 р., ухваленим за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку Кошурниковим В.Ю. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. Скаржник вказує, що в силу положень частини 4 статті 78 КАС України, факт порушення ПДР саме ОСОБА_2 , що у подальшому у сукупності з іншими обставинами призвело до ДТП, підтверджено постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 березня 2019 р. у справі №201/2379/19. На думку скаржника, суд першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення проігнорував правовий висновок Верховним Суду, викладеного у постанові від 06 березня 2019 р. у справі №1640/2594/18, відповідно до якого повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Крім того, рішення суду першої інстанції за своїм змістом не відповідає вимогам статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, в порушення пунктів 6, 7 частини 4 цієї статті судом в мотивувальній частині не зазначено норми права, на які посилався позивач. 01 січня 2020 р. від Департаменту патрульної поліції до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що відповідач діяв на підставі в межах повноважень та в установленому чинним законодавством порядку, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. 27 січня 2020 р. до суду надійшов відзив третьої особи, в якому заявник вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та сплив строку для притягнення до адміністративної відповідальності. Також просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено, що інспектором патрульної поліції складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у відношенні ОСОБА_1 , відповідно до якого останній 13 лютого 2019 р. о 21 годині 10 хвилин, керуючи автомобілем "ДЕУ", д/н НОМЕР_1 , рухався в районі буд. № 27 по вул. Володимира Вернадського в м. Дніпрі, де, при зміні напрямку руху та повороті ліворуч не переконався в безпечності свого маневру, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем "Ніссан", д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалась позаду в попутному напрямку та здійснила виїзд на смугу зустрічного руху. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 10.1 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам. Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2019 р. у справі № 201/2379/19 (провадження №3/201/1130/2019) провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП закрито за відсутністю складу правопорушення. 12 квітня 2019 р. позивач звернувся до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції із заявою про вчинення 13 лютого 2019 року ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, в якій, серед іншого, просив скласти відносно зазначеної особи протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, за фактом порушення правил дорожнього руху. Управлінням патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надано позивачу відповідь, оформлену листом від 19 квітня 2019 р. № К-126/41/19/01-2019, в якій останньому повідомлено про відсутність підстав для складання відносно ОСОБА_2 відповідного протоколу про адміністративне правопорушення з огляду на те, що розгляд матеріалів дорожньо-транспортної пригоди за участю позивача та ОСОБА_2 закінчено. Також у листі повідомлено, що прийняття заходів адміністративного впливу за скоєння адміністративного правопорушення належить до компетенції суду. Вважаючи, що Управлінням патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції умисно ігноруються факти вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення та відносно неї безпідставно не складається протокол про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду із цим позовом. Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки складання протоколу про адміністративне правопорушення, у тому числі за статтею за статтею 124 КУпАП, а також його надсилання до відповідного суду для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності є виключною компетенцією працівників патрульної поліції. Позивач став учасником ДТП, за наслідками якої відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП. Твердження позивача про нерозгляд його заяви від 12.04.2019 р., на яку надано відповідь листом від 19.04.2019 р. № К-126/41/19/01-2019, надісланого на його звернення у строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян», фактично зводяться до незгоди із суттю отриманої відповіді. Позивачем не надано доказів на підтвердження тих обстави, що нескладання протоколу відносно іншої особи, порушують права, свободи або інтереси саме позивача. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до змісту позовних вимог спірні правовідносини між сторонами у цій справі виникли у зв`язку з тим, що, на думку позивача Управлінням патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції не розглянуто його заяву від 10 квітня 2019 р. про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та невиконанням Управлінням патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції обов`язку щодо складення протоколу про адміністративне щодо ОСОБА_2 . Разом з тим, наявні у справі належні та допустимі докази підтверджують обставину розгляду Управлінням патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції заяви позивача від 12 квітня 2019 р. та надання за її результатами відповідь листом від 19 квітня 2019 р. № К-126/41/19/01-2019. Отже, доводи позивача щодо не здійснення відповідачем розгляду його заяви є безпідставними. Щодо обов`язку, на думку позивача, відповідачів вчинити певні дії по відношенню до третьої особи, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з пунктами 1-4, 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Відповідно до статті 254 КУпАП Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин змоменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу. За правилами частини 1 пункту 1 статті 255 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 124 КУпАП складають уповноважені на те особи органів внутрішніх справ (Національної поліції). Відповідно до пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що складання протоколу про адміністративне правопорушення, у тому числі за статтею за статті 124 КУпАП, а також його надсилання до відповідного суду для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності є виключною компетенцією працівників патрульної поліції. Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною 1 статті 5 цього ж Кодексу передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Під порушенням прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин слід розуміти негативні наслідки, які були спричинені рішенням органів влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб. Аналіз зазначених вище положень процесуального закону дозволяє колегії суддів дійти висновку, що суд при розгляді адміністративного позову має встановити, по-перше, наявність правовідносин між сторонами по справі та їх характер; по-друге, які права, свободи та інтереси позивача порушені суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах у зв`язку із прийняттям рішення, вчинення дій або допущеної бездіяльності; по-третє, відновити порушені права, обравши відповідний спосіб захисту, визначений статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України. Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Позивачу на його звернення відповідачем була надана відповідь, в якій зазначено про те, що у разі повернення матеріалів на доопрацювання з відповідною постановою про складання протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 , за ними буде прийнято рішення виключно згідно постанови суду. Зважаючи на те, що доводи апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 р. в адміністративній справі №160/6110/19 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 19 лютого 2020 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук