Постанова 4819 № 766/21703/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи № 766/21703/19 Провадження № 33/819/47/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 лютого 2020 року м. Херсон Суддя Херсонського апеляційного суду Заіченко В.Л., розглянувши за участю адвоката Ілянди О.І., справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 08.01.2020 року, - В С Т А Н О В И В: Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 08 січня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешканця: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн. (600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 384,20 грн. Не погоджуючись з постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає постанову судді від 08.01.2020 року незаконною, посилаючись на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального прав, порушено норми процесуального пава, не з`ясовано всіх обставин справи. В апеляції вказує, що співробітники поліції грубо порушили вимоги ЗУ «Про Національну поліцію», здійснили безпідставну зупинку транспортного засобу, а також не пересвідчилися та не довели, що саме ОСОБА_1 був за кермом транспортного засобу марки «MAZDA 6», д/н « НОМЕР_1 . В апеляції зазначає, що відеозапис не відображає відомостей про вчинення правопорушення, містить процесуальну послідовність винесення постанови, а тому не може слугувати доказом вини ОСОБА_1 . Вимоги мотивує тим, що в його діяннях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ні співробітниками патрульної поліції, ні судом першої інстанції не доведено факту перебування його за кермом автомобіля 19.10.2019 року під час складання протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП. Просить суд постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 08.01.2020 року про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення адвоката Ілянди О.І., яка підтримала доводи апеляційної скарги, суддя вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП - апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 7 КУпАП - провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. На суд покладається обов`язок відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження. Суддею апеляційної інстанції встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 256821 серії ДПР18 від 19.10.2019 року, згідно якого водій ОСОБА_1 19.10.2019 року о 00:34 годині керував транспортним засобом марки «MAZDA 6», д/н « НОМЕР_1 по вул. Шовкуненка, буд. 56 в м.Херсоні з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у найближчому медичному закладі у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, своїми діями порушив п. 2.5 ПДР України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху (п.1.3 ПДР України - учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, п. 1.9 ПДР України - особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством). Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до 245, 251, 252 КУпАП, постанова суду відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджена зібраними по справі доказами, а саме: даними викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення № 256821 серії ДПР 18 від 19.10.2019 року, відеозаписом на CD носії від 19.10.2019 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , направленням на огляд від 19.10.2019 року, рапортом працівника поліції від 19.10.2019 року, з якого вбачається, що транспортний засіб «MAZDA 6» д/н НОМЕР_2 НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 було зупинено на підставі п. 10 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Суддя під час апеляційного розгляду також враховує перевірені під час апеляційного перегляду: пояснення свідка ОСОБА_2 , надані в судовому засідання суду першої інстанції, який підтвердив факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в психіатричній лікарні під час оформлення адміністративного матеріалу за ч.1 ст.130 КУпАП; відеозапис, наданий до протоколу про адміністративне правопорушення, згідно якого вбачається виявлення інспектором ознак наркотичного сп`яніння у водія ОСОБА_1 та відмова ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі в присутності двох свідків. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено, оскільки у відповідності до вимог п. 2.5 ПДР України - водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП. Тобто, об`єктивна сторона правопорушення полягає не тільки в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само і в ухиленні осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п.6 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395). Водій ОСОБА_1 від огляду ухилився, а тому відповідні його дії та ознаки сп`яніння, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків - є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає, оскільки відповідальність особи за ч.1 ст. 130 КУпАП настає не тільки у разі керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння, а й у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Твердження апелянта, що співробітники патрульної поліції здійснили безпідставну зупинку автомобіля ОСОБА_1 , що ні співробітниками патрульної поліції, ні судом першої інстанції не доведено факту перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля 19.10.2019 року під час складання протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, що відеозапис не можна визнати допустимим доказом у справі - суддя апеляційної інстанції до уваги не приймає, вважає їх необґрунтованими та недоведеними, оскільки протокол про адміністративне правопорушення № 256821 серії ДПР18 від 19.10.2019 року складений щодо ухилення водія від огляду, відповідні його дії та ознаки сп`яніння, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - є підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. Підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин суддя апеляційної інстанції не вбачає, оскільки доводів, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено, інших належних та допустимих доказів, які би спростовували твердження апелянта та доводили те, що ОСОБА_1 19.10.2019 року не перебував у стані алкогольного сп`яніння те не перебував за кермом - суду не надано. Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. ОСОБА_1 таким правом не скористався, не вказав заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних, заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення в порядку передбаченому ст. 267 КУпАП ОСОБА_1 не оскаржував, а тому у суду першої інстанції та у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для визнання об`єктивними тверджень апелянта, що протокол відносно ОСОБА_1 складено з порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, що протокол є упередженим та не відповідає дійсним обставинам. Суд вважає, що суд першої інстанції належним чином врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 34 КУпАП, обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбаченні ст. 35 КУпАП та обґрунтовано обрав вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП та вимогам Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зважаючи на те, що «будь яка особа яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі». Доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та спростовуються матеріалами адміністративної справи, інших доводів, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції або закриття провадження у справі, підстав для задоволення апеляційної скарги не має. Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП - за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Керуючись ст.ст. 38, 294, 295 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 08 січня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено штраф в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - без зміни. Постанова Херсонського апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.Л.Заіченко