Постанова КЦС ВС № 635/5023/16-ц

Постанова Іменем України 12 лютого 2020 року м. Київ справа № 635/5023/16-ц провадження № 61-41145св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Сімоненко В. М., суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21 червня 2018 року у складі судді Яцини В. Б. та Марченко Тетяни Анатоліївни на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 червня 2018 року у складі судді Бурлаки І. В. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про припинення спільної часткової власності шляхом поділу будинку в натурі відповідно до належних сторонам часток, визначення порядку користування земельною ділянкою на якій розташований будинок, відповідно до часток кожного з співвласників та усунення перешкод в користуванні житловим будинком. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 24 квітня 2018 року позов задоволено частково. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 29/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , з надвірними спорудами та будівлями, шляхом виділу в натурі належної ОСОБА_1 частки у житловому будинку згідно з першим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи від 06 лютого 2017 року № 9065/1057, відповідно до якого ОСОБА_1 виділяється з житлового будинку і надвірних будівель на загальну суму 91 860,00 грн та складає: -по житловим будівлям на загальну площу 38,9 кв. м., а саме: у житловому будинку літ. А-1 - житлову кімнату № 2-3 площею 19,1 кв. м., частину передпокою № 2-1 площею 5,9 кв. м. та частину кухні № 2-2 площею 2,4 кв. м. у прибудові літ. А2-1 - частину передпокою № 2-1 площею 3,7 кв. м., частину кухні № 2-2 площею 4,2 кв. м., ванну № 2-5 площею 3,6 кв. м.; -по надвірними будівлям та спорудам: літ. п - погріб, літ. Б - літня кухня, літ. О - вигрібна яма, літ. Д - сарай, № 1 - частина воріт, літ. Р - частина колонки, літ. з - літній душ, № 3 - частина огорожі. Для користування житловим будинком АДРЕСА_1 у відповідності до першого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи від 06 лютого 2017 року № 9065/1057 указано провести такі переобладнання: -закласти дверні прорізи між приміщеннями 2-3 та 2-6; -обладнати квартири самостійними системами опалення та електропостачання; -розділити горищне приміщення відповідно до варіанту розподілу будинку з обладнанням іншого ходу, без виконання перегородки. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію згідно з першим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи від 06 лютого 2017 року № 9065/1057 у розмірі 878,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію згідно з першим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи від 06 лютого 2017 року № 9065/1057 у розмірі 1 272,00 грн. У частині позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надати вільний доступ до належної ОСОБА_1 частки житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 відмовлено. Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 20 червня 2018 року ОСОБА_2 та 22 червня 2018 року ОСОБА_3 подали до суду апеляційної інстанції апеляційні скарги. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 21 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 повернуто без розгляду. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 27 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 повернуто без розгляду. Ухвали суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали безпосередньо до апеляційного суду, а не через суд першої інстанції, тобто з порушенням порядку їх подання. Короткий зміст вимог касаційної скарги У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21 червня 2018 року скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 червня 2018 року скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційні скарги мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не правильно застосував норми процесуального права та не врахував при розгляді апеляційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 висновок застосування норм права у подібних правовідносинах Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду викладений у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17 (провадження № 61-12112сво18). Відзив на касаційну скаргу не надходив. Фактичні обставини справи, встановлені судами Суд установив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не погодившись із рішенням Харківського районного суду Харківської області від 24 квітня 2018 року подали до Апеляційного суду Харківської області апеляційні скарги. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 21 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 повернуто без розгляду. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 27 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 повернуто без розгляду.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Постановляючи ухвали про повернення апеляційних скарг без розгляду апелянтам суд апеляційної інстанції свій висновок мотивував тим, що апеляційна скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак, виходячи зі змісту підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, її слід було подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції ЦПК України від 15 грудня 2017 року, тобто через суд першої інстанції. Однак із цим висновком неможливо погодитися з таких підстав. Згідно статті 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року). Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Отже, особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. Протилежне тлумачення норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України) матиме наслідком порушення судами статті 6 Конвенції ЄСПЛ в контексті «права на справедливий суд». Відсутність Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкоди учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів. Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом. Також згідно з частинами 2, 3 статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, що б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду, яке визначене статтею 355 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу. Такий висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17 (провадження № 61-12112сво18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 145/1330/17 (провадження № 14-549цс19). За таких обставин, касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є обґрунтованими та дають підстави для висновку, що оскаржені ухвали постановлено без додержання норм процесуального права. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги Враховуючи, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права оскаржувані ухвали підлягають скасуванню. Із справи відомо, що у червні 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повторно подали апеляційні скарги на рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 квітня 2018 року. Постановою Апеляційного суду Харківської області від 22 серпня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 квітня 2018 року в частині стягнення грошової компенсації змінено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію згідно з першим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи від 06 лютого 2017 року № 9065/1057 із ОСОБА_4 1 272,00 грн, із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 439,00 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Оскільки повторні апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення місцевого суду розглянуто з прийняттям постанови, підстави для направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи відсутні. Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 416 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21 червня 2018 року скасувати. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 червня 2018 року скасувати. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. М. Сімоненко Судді: А. А. Калараш С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П. Штелик