Постанова 4857 № 300/1750/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 300/1750/19 пров. № 857/13485/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Іщук Л. П., суддів Обрізка І. М., Онишкевича Т. В., за участю секретаря судового засідання Цар М. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року (ухвалене головуючим суддею Чуприною О. В. у м. Івано-Франківську) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: 20 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Івано-Франківської міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 73.6 рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 25 квітня 2019 року № 90-25, яким йому відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду земельної ділянки, площею 0,0131 га по АДРЕСА_1 , із кадастровим номером № 2610100000:04:003:0158 для обслуговування нежитлового приміщення; визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо незатвердження проекту землеустрою про відведення вказаної земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, яка розташована по АДРЕСА_1 , а також зобов`язати відповідача на черговій сесії затвердити проект землеустрою щодо відведення та передачі в оренду земельної ділянки, площею 0,0131 га по АДРЕСА_1 , із кадастровим номером № 2610100000:04:003:0158 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що він виконав установлені законодавством умови для реалізації права на затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду земельної ділянки для обслуговування нежитлових приміщень, однак відповідач відмовив у його затвердженні, не зазначивши для цього правових підстав, перелік яких є вичерпним. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 73.6 рішення Івано-Франківської міської ради (25 сесія) сьомого демократичного скликання від 25 квітня 2019 року за №90-25, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду земельної ділянки площею 0,0131 га для обслуговування нежитлових приміщень, яка розташована за адресою; АДРЕСА_1 . Зобов`язано Івано-Франківську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 січня 2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (оренда) площею 0,0131 га, кадастровий номер 2610100000:04:003:0158 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Івано-Франківська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, поданий позивачем проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідає вимогам законів та прийнятих до них нормативно-правових актів, оскільки проектною організацією виготовлено проект, яким фактично змінено цільове призначення спірної земельної ділянки з категорії «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення», код КВЦПЗ «12.08. для розміщення та експлуатації будівель та споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій» (як було визначено у попереднього землекористувача ПАТ «Укрсоцбанк») на «землі громадської забудови», що відноситься до категорії «Землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ «03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» без згоди на те власника землі та зміни цільового призначення земельної ділянки у порядку, встановленому законом. В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, покликаючись на викладені в ній доводи. Позивач в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності. Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі договору купівлі-продажу від 06 березня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (далі ПАТ "Укрсоцбанк"), ОСОБА_1 є власником частини нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0476 га, кадастровий номер 2610100000040030071, яка перебуває в користуванні ПАТ "Укрсоцбанк" відповідно до договору оренди землі №64, укладеного 26 березня 2012 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та Івано-Франківською міською радою. Згідно з рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 16 жовтня 2014 року №518 "Про присвоєння поштових адрес", нежитловим приміщенням, загальною площею 63,8 км2 за замовленням ОСОБА_1 присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_1 . 02 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківської міської ради із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 «для обслуговування власних гаражів», орієнтовною площею 0,0131 га. Рішенням Івано-Франківської міської ради (50 сесії) шостого демократичного скликання від 03 грудня 2014 року № 1589-50 "Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань" вирішено надати ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 «для обслуговування нежитлових приміщень» орієнтовною площею 0,0131 га. У 2015 році на замовлення ОСОБА_1 ТзОВ "Науково-виробниче підприємство "ГІС" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (оренди) площею 0,0131 га "для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови", яка розташована в місті АДРЕСА_2 , по АДРЕСА_1 , який було погоджено компетентними контролюючими органами. 23 січня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (оренди) площею 0,0131 га "для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови", яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , додавши при цьому відповідні документи, однак, рішенням Івано-Франківської міської ради (4 сесія) сьомого демократичного скликання від 11 березня 2016 року №79-4 було відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду спірної земельної ділянки площею 0,0131 га для обслуговування нежитлових приміщень без зазначення підстав відмови. В подальшому, позивач неодноразово звертався із аналогічними заявами, однак відповідачем за результатом їх розгляду відмовлено у їх задоволенні, про що свідчать рішення сесій Івано-Франківської міської ради від 21.10.2016 за №297-8, від 20.06.2017 за №188-13, від 15.02.2018 за №53-18 (а.с.46, 47, 48, 104, 111, 118, 125). 23 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (оренди) площею 0,0131 га "для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови", яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , за результатом розгляду якої рішенням Івано-Франківської міської ради (25 сесія) сьомого демократичного скликання від 25 квітня 2019 року №90-25 відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду спірної земельної ділянки площею 0,0131 га "для обслуговування нежитлових приміщень", яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , без зазначення підстав відмови. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача щодо відмови у затвердженні поданого позивачем проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду земельної ділянки є протиправною, оскільки не містить жодної з передбачених законодавством підстав для відмови у його затвердженні. При цьому, обставин, які б перешкоджали затвердженню проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду відповідачем не зазначено. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Частиною другою статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Відповідно до положень статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Згідно з частиною першою, другою статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу(частини четверта статті 123 Земельного кодексу України). Відповідно до частин шостої, десятої та тринадцятої статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються, поряд з іншим, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування. Так, зокрема, після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин відповідно до приписів статті 186-1 Земельного кодексу України. Єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 123 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту. Як підтверджується матеріалами справи, позивачем було отримано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 «для обслуговування нежитлових приміщень» орієнтовною площею 0,0131 га (а.с.20) на підставі рішення Івано-Франківської міської ради (50 сесії) шостого демократичного скликання від 03 грудня 2014 року № 1589-50 "Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань" На замовлення ОСОБА_1 ТзОВ "Науково-виробниче підприємство "ГІС" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (оренди) площею 0,0131 га "для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови", яка розташована по вул. Чорновола, 23-а, м.Івано-Франківську. Вказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (оренди) був погоджений у порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, про що свідчать висновки Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 03 вересня 2015 року №Б/1548 та Відділу Держгеокадастру у м. Івано-Франківську від 06 жовтня 2015 року №924/03-07/ІФ про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Разом з тим, рішенням Івано-Франківської міської ради (25 сесія) сьомого демократичного скликання від 25 квітня 2019 року за №90-25 відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду спірної земельної ділянки площею 0,0131 га "для обслуговування нежитлових приміщень", яка розташована за адресою АДРЕСА_2 . Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідача не зазначено жодної з підстав, передбачених статтею 123 Земельного кодексу України, за яких позивачу могло бути відмовлено у затвердженні проекту землеустрою. При цьому, мотивувальна частина оскаржуваного рішення містить посилання на норми законодавства, якими керувався відповідач, відмовляючи у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду земельної ділянки, однак, без визначених конкретно положень відповідної норми права, що не дає змоги встановити дійсну фактичну і правову підставу, яка(які) слугувала(и) для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду земельної ділянки площею 0,0131 га "для обслуговування нежитлових приміщень". Щодо покликання відповідача на відсутність рішення Івано-Франківської міської ради про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки саме за адресою: АДРЕСА_2 як одну з підстав для прийняття оскаржуваного рішення, суд вважає такі необгрунтованими, оскільки з огляду на положення статті 123 Земельного кодексу України зазначення поштової адреси не є необхідним при поданні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Доводи відповідача про наявність на час виникнення спірних правовідносин діючого договору оренди від 26 березня 2012 року № 64, укладеного між Івано-Франківською міською радою та ПАТ "Укрсоцбанк", суд вважає безпідставними, так як його дію припинено до прийняття оскаржуваного рішення. Разом з тим, суд зазначає, що згідно з пунктом 36 вказаного договору перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці, до іншої особи є підставою для розірвання договору та укладення договору оренди з новим власником будинків та споруд. При цьому, як зазначив суд першої інстанції, загальна площа земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:04:003:0071 по вул.Чорновола, 23 АДРЕСА_2 , яка була передана ПАТ "Укрсоцбанк" в користування згідно договору оренди №64 від 26 березня 2012 року, становила 0,0476 га. Внаслідок поділу вказаної земельної ділянки, ділянці площею 0,0131 га, на якій розміщені об`єкти нежитлових приміщень позивача, присвоєно кадастровий номер 2610100000:04:003:0158, при цьому залишився незмінним кадастровий номер земельної ділянки, яка утворилася в результаті поділу 2610100000:04:003:0071, зокрема, земельна ділянка площею 0,0345 га. Так, речове право за ПАТ "Укрсоцбанк" зареєстроване тільки на земельну ділянку площею 0,0345 га, що знаходиться по АДРЕСА_3 .Чорновола, 23, АДРЕСА_2 , яка утворилася у результаті поділу земельної ділянки площею 0,0476 га, яка попередньо була надана ПАТ "Укрсоцбанк" в оренду, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17 вересня 2019 року. При цьому, відсутні відомості щодо реєстрації речового права за ПАТ "Укрсоцбанк" на земельну ділянку площею 0,0131 га кадастровий номер 2610100000:04:003:0158, що, на думку відповідача, перешкоджало затвердженню проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду. Крім цього, доводи відповідача про невідповідність поданого позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вимогам законів та прийнятих до них нормативно-правових актів, оскільки проектною організацією виготовлено проект, яким фактично змінено цільове призначення спірної земельної ділянки (як було визначено у попереднього землекористувача Укрсоцбанк) не заслуговують на увагу, оскільки, як підтверджується пунктом 15 договору оренди землі від 26 березня 2012 року № 64, укладеним між Івано-Франківською міською радою та ПАТ "Укрсоцбанк", цільове призначення земельної ділянки, що передається в оренду землі житлової та громадської забудови, що узгоджується з цільовим призначення земельної ділянки, щодо якої виготовлено та подано позивачем на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що Івано-Франківська міська рада діяла не на підставі повноважень, передбачених нормами Земельного кодексу України, оскільки суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби. З огляду на викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність пункту 73.6 рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 25 квітня 2019 року № 90-25, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду земельної ділянки, площею 0,0131 га по АДРЕСА_1 , із кадастровим номером № 2610100000:04:003:0158 для обслуговування нежитлового приміщення. Оскільки затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки відноситься до виключних повноважень Івано-Франківської міської ради, судом першої інстанції правомірно зобов`язано відповідача повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із прийняттям відповідного владного рішення з відповідним зазначенням підстав його прийняття. За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі № 300/1750/19 без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 21.02.2020