Постанова 4857 № 460/1050/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 460/1050/19 пров. № 857/13245/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Святецького В.В. суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М. з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року в справі №460/1050/19 (суддя Зозуля Д.П., час ухвалення 12:07, м. Рівне) за позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,- В С Т А Н О В И В: У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 460/1050/19 за позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000175/2 від 25.01.2019 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2019/00175. Рішенням суду від 07.10.2019 позов задоволено повністю. Разом з тим, до закінчення судових дебатів у справі представником позивача 07.10.2019 проголошено заяву про розподіл судових витрат, яка обґрунтована тим, що для підготовки правової позиції у справі, процесуальних документів та представництва інтересів в суді позивачем укладено договір про надання правової допомоги. Однак позивачка здійснює догляд за своєю малолітньою дитиною, а тому не мала змоги погодити та сплатити кошти на витрати на професійну правничу допомогу та підписати з адвокатом Шевченко С.С. акт приймання-передачі правової допомоги до Договору про надання правової допомоги. Так, 15.10.2019 на адресу суду надійшла заява про приєднання доказів щодо здійснення витрати на професійну правничу допомогу у справі. Додатковим рішенням від 24 жовтня 2019 року Рівненський окружний адміністративний суд заяву про ухвалення додаткового судового рішення задовольнив повністю. Стягнув на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці ДФС судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 554,14 грн. (десять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири гривні чотирнадцять копійок). Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що витрати позивача на правову допомогу пов`язані з розглядом даної справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також співмірним з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, вважаючи його ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, Рівненська митниця ДФС оскаржила його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні заяви. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що в даній судовій справі вартість наданих послуг та виконаних робіт є завищеною, не відповідає складності справи, та за належної компетенції представника позивача не складають заявлений їх розмір, суми фактично понесених витрат у зв`язку з розглядом цієї справи є не співмірними в силу ч.5 ст.134 КАС України. Вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що копії документів, що витребовувалися представником позивача шляхом направлення адвокатських запитів і так були наявні (повинні бути наявні) у позивача. Таким чином, види правової допомоги, зазначені в акті виконаних робіт, є такими, що здійснені ляше для збільшення витрат на правову допомогу. ОСОБА_1 правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Учасники справи викликалися в судове засідання, проте у зв`язку з їх неявкою фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.3 ст. 143 КАС України). У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу. Відповідно до статті 252 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Таким чином, основними умовами для прийняття додаткового рішення про відшкодування позивачу судових витрат є наявність поважних причин неможливості надання доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, зазначення про них у поданій до закінчення судових дебатів заяві та подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. З матеріалів справи судом встановлено, що представником позивача до закінчення судових дебатів було заявлено клопотання про понесення додаткових судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу і 15.10.2019 подано заяву про приєднання доказів щодо здійснення витрат на професійну правничу допомогу у справі в розмірі 10 554, 14 грн. Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Частиною третьої цієї статті встановлено, що, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. На виконання вимог цієї норми позивач під час розгляду справи по суті подав: договір про надання правової допомоги № 2406/2019 від 24.06.2019; акт приймання-передачі правової допомоги №2406/2019 від 24.06.2019 у справі №460/1050/19 від 08.10.2019. Відповідно до акта виконаних робіт (наданих послуг) від 08.10.2019, із описом фактично виконаної роботи, адвокатом здійснено: 1. 24.06.2019 вивчення матеріалів справи №460/1050/19, формування правової позиції, підготовку до її розгляду у суді - 3 год. 3 1 хв. 802.80 грн. (40%) 2 823,18 грн. 2. 25.06.2019 підготовка та надсилання до відповідача адвокатського запиту, та подання до суду позовної заяви у справі № 460/1050/19 - 3 год. 29 хв. 802.80 грн. (40%) 2 796.42 грн. 3. 11.09.2019 підготовка та подання до суду процесуальних документів у справі № 460/1050/19 у кількості необхідних для подачі до суду - 1 год. 47 хв. 802.80 грн. (40%) 1431,66 грн. 4. 17.07.2019 підготовка та подача відповіді на відзив збір доказів та подання їх до суду у справі № 460/1050/19 - 1 год. 13 хв. 802,80 грн. (40%) 976.74грн. 5. 17.07.2019 представництво інтересів позивача у судовому засіданні 17.07.2019 - 13 хв. 802.80 грн. (40%) 173.94грн. 6. 11.09.2019 представництво інтересів позивача у судовому засіданні 11.09.2019 - 1 год. 35 хв. 802,80 грн. (40%) 1268.42грн. 7. 07.10.2019 представництво інтересів позивача у судовому засіданні 07.10.2019 - 1 год. 21 хв. 802,80 грн. (40%) 1083.78грн. Загальна сума витрат на професійну правничу допомогу склала 10 554,14 грн. Кошти у сумі 10 554,14 грн були отримані готівкою, відповідно до виписаної квитанції до прибуткового касового ордера № 2019/0810 від 08.10.2019 (а.с. 229) . З аналізу вказаних вище документів колегія суддів вбачає, що ними підтверджується факт надання адвокатом правової допомоги позивачу в обсязі, зазначеному в акті. При цьому, колегія суддів відхиляє покликання апелянта на те, що такі види правової допомоги як направлення адвокатських запитів здійснені лише для збільшення витрат на правову допомогу, оскільки такі направлялися відповідно до умов договору про надання правової допомоги №2406/2019 від 24.06.2019 та пов`язані з розглядом Рівненським окружним адміністративним судом справи №460/1050/19. Крім того, мотиви апелянта про відсутність потреби у підготовці та направленні запитів на отримання копій документів, оскільки такі наявні (повинні бути наявні у позивача), є припущеннями апелянта. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновок суду першої інстанції, що заявлений до відшкодування розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, часом, що був затрачений адвокатом, та обсягом наданих послуг. Таким чином, суд першої інстанції, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи складність справи та надані адвокатом послуги, дійшов правильного висновку, що заява позивача про стягнення на його користь судових витрат, у вигляді витрат на правову допомогу, понесених на представництво адвоката у розмірі 10 554,14 грн підлягає задоволенню. Наведені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що додаткове рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятого додаткового рішення не впливають та висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС залишити без задоволення, а додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року в справі №460/1050/19 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 21.02.2020.