Постанова 4857 № 464/1627/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 464/1627/19 пров. № А/857/834/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., за участю секретаря судового засідання: Гнідець Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року, головуючий суддя - Качур Р.П., ухвалене о 8:57 год. у м. Львові, повний текст якого складено 02.12.2019 року, у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про скасування постанови,- В С Т А Н О В И В: В березні 2019 року позивач - АТ "Укрпошта" в особі Львівської дирекції звернулося до суду з позовом до Інспекції ДАБК у м. Львові, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову №006-вих-671/16 від 06.02.2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що до нього застосовано санкції за порушення, яке товариство не вчиняло. Зокрема, вважало, що посадовими особами Інспекції ДАБК у м. Львові безпідставно протрактовано пусконалагоджувальні роботи, як початок експлуатації не зданого в експлуатацію об`єкта. Вважало, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята без врахування усіх обставин, відтак звернулося до суду із даним позовом про її скасування. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, АТ "Укрпошта" в особі Львівської дирекції оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивач не є суб`єктом щодо якого може бути винесена оскаржена постанова про притягнення до відповідальності за правопорушення в сфері містобудівної діяльності. В судовому засіданні представник позивача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі. Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, У зв`язку із закінченням робіт по реконструкції системи автономного теплопостачання за робочим проектом "Реконструкція з розширенням Українським державним підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" будівлі на Словацького, 1 у м. Львові за рахунок прибудови котельні на комбінованому паливі" Львівська дирекція УДППЗ "Укрпошта" 11.01.2017 року подала до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Декларацію про готовність об`єкту до експлуатації. 16.01.2017 року на території об`єкту реконструкції Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта" розпочалися пусконалагоджувальні роботи для проведення комплексного випробування газового обладнання котельні, влаштованої в ході реконструкції. 23.01.2017 року посадовими особами Інспекції ДАБК у м. Львові, у присутності представника замовника - начальника технічного відділу Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта" Новосада В.П., проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва "реконструкція з розширенням Українським державним підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" будівлі на вул. Словацького,1 у м. Львові за рахунок прибудови котельні на комбінованому паливі". За результатами здійснення відповідних заходів контролю посадовими особами Інспекції складено акт перевірки від 23.01.2017 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.01.2017 року, припис про заборону експлуатації закінченого будівництвом об`єкта, не прийнятого в експлуатацію, від 23.01.2017 року. Під час проведення документальної перевірки, яка відбулась 17.01.2017 року з виїздом на місце, встановлено, що на об`єкті будівництва завершено будівельні роботи по реконструкції з розширенням УДППЗ "Укрпошта" будівлі на вул.Словацького,1 у м.Львові за рахунок прибудови котельні на комбінованому паливі. Окрім того, встановлено здійснення експлуатації об`єкта без зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що підтверджено проведеною фотофіксацією. У зв`язку із цим, позивач дійшов висновку про порушення Львівською дирекцією УДППЗ "Укрпошта" вимог містобудівного законодавства, а саме ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461. 06.02.2017 року начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта" винесено постанову по накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №006-вих-671/16 у зв`язку з порушенням абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 144 000 грн. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт експлуатації позивачем об`єкта будівництва не прийнятого в експлуатацію, оскільки наказ про проведення таких робіт виданий позивачем 13.01.2017 року, самі роботи проводилися 16.01.2017 року, а декларацію про готовність позивач подав ще 11.01.2017 року. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) а правопорушення у сфері містобудівної діяльності. У відповідності до абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 цього Закону суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи акті готовності об`єкта до експлуатації об`єктів III категорії складності - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. У відповідності до частини 1 статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципами: гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону. Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №533) визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Пунктом 12 Порядку №553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку. Пунктами 16 та 17 Порядку №553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі припис). Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 (далі - Порядок №461), визначає механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Згідно із п. 9 Порядку №461 на об`єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням таких особливостей, зокрема, на об`єкті виробничого призначення, на якому встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом будівництва, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм. Як передбачено п.п. 5 п. 1 Розділу Е.З додатку Е ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" склад проекту (затверджуваної частини РГ1) на будівництво об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, Технологічна частина, повинна містити: склад та обґрунтування обладнання, яке застосовується (у тому числі імпортного), пусконалагоджувальні роботи, кількість робочих місць та їх оснащеність. Матеріалами справи підтверджується, що згідно Робочого Проекту спірного об`єкта будівництва, проведення пусконалагоджувальних робіт таким не було передбачено. Також, у відповідності до п. 9 Порядку №461 пусконалагоджувальні роботи повинні здійснювати до моменту подання декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Згідно матеріалів справи видно, що наказ про проведення пусконалагоджувальних робіт виданий позивачем 13.01.2017 року, тоді як такі роботи проводилися 16.01.2017 року. Також, як підтверджується матеріалами справи, декларацію про готовність об`єкта до експлуатації позивачем подано ще 11.01.2017 року. Таким чином, на момент проведення перевірки позивач здійснював експлуатацію об`єкта будівництва не прийнятого в експлуатацію. Щодо покликання апелянта про те, що Львівська дирекція УДППЗ "Укрпошта" не є юридичною особою, а відтак не могла бути суб`єктом правопорушення, і не могла нести за це відповідальність відповідно Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", колегія суддів зазначає наступне. Як видно з матеріалів справи, зокрема з декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 11.01.2017 року, поданої позивачем в Інспекцію в розділі інформація про замовника зазначено - Львівська дирекція Українського державного підприємств поштового зв`язку "Укрпошта", код ЄДРПОУ 22336769. Абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність з правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено відповідальність за експлуатацію не прийнятого в експлуатацію об`єкта будівництва замовником вказаного будівництва. Оскільки замовником об`єкта будівництва позивачем вказано - Львівська дирекція Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", то відповідачем правомірно накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на позивача. В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №464/1627/19 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Повний текст постанови складено 21.02.2020 року.