Постанова 4822 № 725/6034/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 лютого 2020 року м. Чернівці справа № 725/6034/19 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Одинака О. О. суддів Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю. секретар Чубрей І.І. позивач ОСОБА_1 відповідачі державний реєстратор відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Добко Олександр Георгійович, державний реєстратор відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Шевчук Наталія Сергіївна, відділ з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради апеляційна скарга державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Шевчук Наталії Сергіївни на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 4 грудня 2019 року головуючий в суді першої інстанції суддя Стоцька Л.А. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом. Позивач просив: -скасувати рішення державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Добка О.Г. за індексним номером 49205288 від 17 жовтня 2019 року та рішення державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Шевчук Н.С. про відмову у державній реєстрації прав за №49334092 від 24 жовтня 2019 року; -зобов`язати відділ з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради провести державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 11 квітня 2019 року у справі №725/397/19. Позов ОСОБА_1 мотивований тим, що йому на підставі договору дарування з встановленням особистого сервітуту від 20 червня 2005 року належала квартира АДРЕСА_1 . Заочним рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 12 червня 2017 року позов ОСОБА_2 було задоволено та визнано недійсним договір дарування квартири від 20 червня 2005 року. 17 липня 2018 року право власності позивача було скасовано та 07 листопада 2018 року на підставі рішення суду від 12 червня 2017 року та договору купівлі-продажу від 27 листопада 2002 року право власності на зазначену вище квартиру було зареєстровано за ОСОБА_2 . Ухвалою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 13 грудня 2018 року заочне рішення суду від 12 червня 2017 року у справі №725/1173/17 було скасовано. Ухвалою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 29 серпня 2019 року позов ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним залишено без розгляду. 07 грудня 2018 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу відчужив спірну квартиру ОСОБА_3 . Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 квітня 2019 року у справі №725/397/19 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 було задоволено та витребувано на його користь належну йому на праві власності спірну квартиру. Державним реєстратором відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Карвацькою Г.Ф. на підставі ухвали суду від 29 серпня 2019 року у справі №725/397/19 було припинено обтяження на квартиру, накладене на підставі ухвали суду №725/397/19 від 12 лютого 2019 року. 17 жовтня 2019 року державним реєстратором відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Добком О.Г., замість рішення про державну реєстрацію права власності за позивачем, неправомірно було прийнято рішення №49205288 про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 07 грудня 2018 року, внаслідок чого у держаному реєстрі було поновлено запис про те, що спірна квартира належить ОСОБА_2 18 жовтня 2019 року позивачем для державної реєстрації права власності на спірну квартиру було повторно подано документи до Центру надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради. 24 жовтня 2019 року державним реєстратором відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Шевчук Н.С. було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав №49334092, оскільки встановлено наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно. Внаслідок неправомірних дій державних реєстраторів рішення суду від 11 квітня 2019 року у справі №725/397/19 залишається невиконаним, а у Державному реєстрі речових прав міститься запис про те, що власником квартири є ОСОБА_2 , що порушує права позивача на володіння та розпорядження належним йому нерухомим майном. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 4 грудня 2019 року позов задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Добка О.Г. за індексним номером 49205288 від 17 жовтня 2019 року та рішення державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Шевчук Н.С. про відмову у державній реєстрації прав за №49334092 від 24 жовтня 2019 року. Зобов`язано відділ з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради провести державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 11 квітня 2019 року у справі №725/397/19. Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 правомірно набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 та є її законним власником. У резолютивній частині рішення суду від 11 квітня 2019 року зазначено про витребування на користь ОСОБА_1 належної йому на праві власності вищевказаної спірної квартири, що безумовно свідчить про намір останнього зареєструвати право власності на вказану квартиру. При прийнятті оскаржуваних рішень державні реєстратори не в повній мірі дотрималися вимог статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі державний реєстратор відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Шевчук Н.С. просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги до неї про скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення в частині, яка оскаржується, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вона не змогла провести державну реєстрацію права власності позивача на нерухоме майно на підставі документів поданих заявником у зв`язку із наявністю суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на спірне нерухоме майно. Отже, нею було правомірно прийнято рішення про відмову у державній реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 . Окрім того, таке рішення державного реєстратора не порушує майнові права заявника і не є перешкодою для повторного його звернення із заявою до органу державної реєстрації. Узагальнені доводи та заперечень інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення в частині, яка оскаржується, залишити без змін. Також просить стягнути з апелянта на користь позивача понесені ним витрати на правову допомогу. Вказує, що згідно відомостей з Державного реєстру прав та реєстраційної справи на спірну квартиру вбачається, що жодних суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на спірне нерухоме майно немає. Державний реєстратор Шевчук Н.С. зобов`язана була зареєструвати відповідне право власності позивача на підставі рішення суду про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав нерухоме майно про реєстрацію права власності № 36802546 від 27 квітня 2015 року (а.с.10). Підставою виникнення права власності останнього на квартиру став договір дарування квартири з встановленням особистого сервітуту від 20 червня 2005 року (а.с.68). Заочним рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 12 червня 2017 року позов ОСОБА_2 було задоволено та визнано недійсним договір дарування квартири від 20 червня 2005 року (а.с.63-67). 17 липня 2018 року право власності позивача на квартиру було скасовано та 07 листопада 2018 року на підставі рішення суду від 12 червня 2017 року та договору купівлі-продажу від 27 листопада 2002 року право власності на зазначену вище квартиру було зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 7 грудня 2018 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №16128 відчужив спірну квартиру ОСОБА_3 . Того ж дня право власності на квартиру було зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с.11,69). Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2018 року заочне рішення суду від 12 червня 2017 року у справі №725/1173/17 було скасовано та 29 серпня 2019 року позов ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним залишено без розгляду (а.с.60-61). Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 квітня 2019 року у справі №725/397/19 за позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 було задоволено та витребувано на його користь належну йому на праві власності на підставі договору дарування з встановленням особистого сервітуту від 20 червня 2005 року спірну квартиру (а.с.57). За результатами розгляду заяви представника позивача ОСОБА_4 від 16 жовтня 2019 року, державним реєстратором відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Добком О.Г. було прийнято рішення №49205288 від 17 жовтня 2019 року про скасування права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 . Право власності на зазначену квартиру за позивачем зареєстровано не було (а.с. 13,14). 18 жовтня 2019 року представником позивача до Центру надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради було повторно подано документи про державну реєстрацію права власності на підставі рішення суду №725/397/19 (а.с.16 зворот). Після розгляду поданих документів державним реєстратором відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Шевчук Н.С. 24 жовтня 2019 року було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав №49334092, оскільки встановлено наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, яке полягає в тому, що в резолютивній частині рішення від 11 квітня 2019 року у справі №725/397/19 зазначено про витребування на користь ОСОБА_2 належної йому на праві власності на підставі договору дарування з встановленням особистого сервітуту від 20 червня 2005 року квартири АДРЕСА_1 з незаконного володіння відповідача ОСОБА_3 , а в державному реєстрі міститься інформація, що власником квартири є ОСОБА_2 (а.с.16). Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав. Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Згідно із частиною 1 статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійнюється в порядку іншого судочинства. Разом з тим відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України). Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі- Закону). Відповідно до пунктів 1 та 9 частини 1 статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав. Реєстраційною дією є державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з нього. Відповідно до частини 1 статті 3 цього Закону загальними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав та її публічність; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку. Відповідно до статті 6 Закону організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб`єкти; державні реєстратори прав на нерухоме майно. Згідно пункту 1 частини 1 статті 10 Закону державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав. За змістом статті 10 зазначеного Закону під час прийняття рішення щодо реєстраційних дій державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, у тому числі й відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах. Частиною першою статті 24 Закону передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав. У даній справі підставою для відмови у державній реєстрації права власності ОСОБА_5 державним реєстратором Шевчук Н.С. зазначено пункт 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Це свідчить про наявність спору між заявником, що звернувся із заявою про реєстрацію прав на нерухоме майно, та державним реєстратором, який вчиняє такі дії. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду (частина 1 статті 37 Закону ). До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження № 12-58гс18) та від 28 листопада 2018 року у справі № 490/5986/17-ц (провадження № 14-331цс18). Зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом перевірки в цій справі є правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про відмову в державній реєстрації права власності на нерухоме майно, визнаного за позивачем на підставі судового рішення. Позивач указав, що підставою такої відмови державним реєстратором зазначено наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на спірне нерухоме майно. Питання правомірності/неправомірності набуття ОСОБА_1 чи третьою особою права власності на це нерухоме майно, визнання права власності на нього в певному обсязі позивач перед судом не порушував, а відповідачем визначив суб`єкта владних повноважень, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно. Тобто з огляду на суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у цій справі, спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень. За таких обставин цей спір не має ознак приватно - правового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Такий висновок апеляційного суду узгоджується із правовою позицією викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 серпня у справі 520/2834/17. Апеляційний суд також враховує правову позицію, яку Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 490/5986/17-ц (провадження № 14-331цс18). Зокрема в цій постанові суд дійшов висновку про те, що якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контексті статті 24 Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Відтак спір підлягає розгляду у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства. Якщо позивачем оскаржуються дії державного реєстратора щодо вчинення їх за заявами третьої особи, тобто стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором і іншою, відмінною від позивача, особою, вбачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна, який повинен розглядатися у порядку цивільного чи господарського судочинства, залежно від суб`єктного складу сторін, та є за своєю природою приватно - правовим спором. Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне закрити провадження в частині позову ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Шевчук Н.С. про скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав, оскільки даний спір в цій частині не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. При цьому позивачу слід роз`яснити про його право на судовий захист у порядку адміністративного судочинства. У зв`язку із закриттям провадження у справі у частині, яка оскаржується, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Шевчук Н.С. на користь ОСОБА_1 судового збору також слід скасувати. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Шевчук Н.С. про скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав слід скасувати та закрити провадження у справі в цій частині. Також слід скасувати рішення в частині стягнення з державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Шевчук Н.С. на користь ОСОБА_1 судового збору. Керуючись статтями 255, 367, 368, 374, 377, 381, 382 ЦПК України,суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Шевчук Наталії Сергіївни задовольнити частково. Рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 4 грудня 2019 року в частині задоволення позову про скасування рішення державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Шевчук Наталії Сергіївни про відмову у державній реєстрації прав за №49334092 від 24 жовтня 2019 року та в частині стягнення з державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Шевчук Наталії Сергіївни на користь ОСОБА_1 судового збору скасувати. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Шевчук Наталії Сергіївни про скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав закрити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 21 лютого 2020 року Головуючий О.О. Одинак Судді: М.І. Кулянда Н.Ю. Половінкіна