Постанова Харківський апеляційний суд № 635/2421/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 18 лютого 2020 року м. Харків справа № 635/2421/19 провадження № 22-ц/818/1232/20 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого Хорошевського О.М, суддів: Кіся П.В., Яцини В.Б. за участі секретаря Брулевича В.В. учасники справи: учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут», відповідач ОСОБА_1 третя особа - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільчих систем "Харківгаз" розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 листопада 2019 року постановлене суддею Пілюгіною О.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу, в с т а н о в и в: У березні 2019 року ТОВ «Харківгаз збут» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу у розмірі 419346,03грн. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 06 листопада 2019 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Харківгаз збут» відмовлено. В апеляційній скарзі ТОВ «Харківгаз збут» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та вирішити питання щодо судових витрат. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права; вказує, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що 27.11.2015 року набув чинності Кодекс ГРМ та Правила №2496. Суд застосовуючи до вказаних правовідносин строк позовної давності не прийняв до уваги, що у червні 2018 року ТОВ «Харківгаз збут» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу, ухвалою суду від 04.09.2018 року відмовлено у видачі судового наказу та роз`яснено право звернутися до суду в загальному порядку. Таким чином було переривання строку позовної давності шляхом подачі заяви про видачу наказу. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Харківгаз» суд першої інстанції виходив із того, що порушення виявлено 09 листопада 2015 року, позов про стягнення боргу до суду поданий 26 березня 2019 року і з дня коли позивач виявив порушення своїх прав до дня звернення до суду з позовом про відшкодування спричиненої шкоди пройшло більше трьох років. Суд за заявою відповідача на підставі до ч. 4 ст. 267 ЦК України застосовує позовну давність та відмовляє в задоволенні позову, при цьому виходить з тих обставин, що подання позивачем раніше заяви про видачу судового наказу та позовної заяви, на які відповідно судом відмовлено у видачі судового наказу чи повернуто позов не переривають перебіг позовної давності, оскільки перебіг позовної давності пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду в тому числі й направлення позовної заяви, заяви про видачу судового наказу, поштою, здійсненого з дотриманням вимог процесуального законодавства, а якщо суд у прийнятті такої позовної заяви чи заяви про видачу судового наказу відмовив або її повернув, то перебіг позовної давності не переривається. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, проте не відповідають фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 99,5 кв.м. 09 листопада 2015 року між ТОВ «Харківгаз збут», Мереф`янським УЕГТ ПАТ «Харківгаз» та ОСОБА_1 укладено типовий договір № 1320098381 про надання населенню послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до умов договору постачальник зобов`язався постачати природний газ споживачу, членам його сім`ї та іншим особам, зареєстрованим у житловому будинку для побутових потреб, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги з газопостачання за встановленими цінами у строки і на умовах, передбачених цим договором. 09 листопада 2015 року за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено несанкціонований газопровід, про що складено акт про порушення, відповідно до даних якого в присутності відповідача за вищевказаною адресою виявлено самовільне підключення, шляхом прихованого газопроводу перед газовим лічильником для власних потреб. Того ж дня працівниками Безлюдівської дільниці Мереф`янської філії ПАТ «Харківгаз» домоволодіння № НОМЕР_1 відключено від системи газопостачання, шляхом обрізки газопроводу-вводу в місці приєднання до вуличного газопроводу, про що складено акт про відключення газоспоживаючих приладів від 09 листопада 2015 року. За даними протоколу засідання комісії з розгляду актів-претензій та проведення нарахування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству, внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, а також споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальником або газорозподільним підприємством Правил надання населенню послуг з газопостачання по Мереф`янському управлінню ЕГГ ПАТ «Харківгаз» від 12 листопада 2015 року, за самовільне підключення, шляхом прихованого газопроводу проведено абоненту ОСОБА_1 нарахування збитків за Нормами споживання газу на 3 роки на суму 420033,62 гривень, в т.ч. за розподіл природного газу 41220,81 гривень (а.с.79). Відповідно до акту-розрахунку збитків від 10 листопада 2015 року, на підставі акту-претензії від 09 листопада 2015 року № 8 до споживача ОСОБА_1 о/р НОМЕР_2 з приводу виявлених порушень самовільне підключення до системи газопостачання, шляхом прихованого газопроводу, розрахована сума збитків, завдана порушенням споживача у розмірі 420033,62 гривень; за період нарахування збитків споживачем сплачено, як плата за надані послуги з газопостачання 5195,48 гривень (а.с.80). Встановлено при цьому, що опалювальна площа домоволодіння складає 99,5 кв.м, інші 38,8 кв.м., гараж 51 м.кв., кількість мешканців-1, наявне газоспоживаюче обладнання ПГ-4-плита, ВПГ-16-опалення (котел), вказаний акт підписаний споживачем ОСОБА_1 (а.с.71) Як вбачається з пояснень від 09.11.2015 року наданих до акту порушення, ОСОБА_1 заперечував факт вчинення порушення, яке встановленого актом, та зазначав, що при монтажі крану монтажниками не було зрізано перемичку тому кран пропускав газ, просив вирішити питання компенсації із теоретичних збитків. Крім того, просив здійснити пере підключення (а.с.72). Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 11.11.2015 року він погоджувався сплачувати борг у сумі 420033,62 грн з урахуванням його структурного поділу та врахувати його фактичний заробіток (а.с.76) Таким чином відповідач фактично визнав свою причетність до порушення. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач звертаючись до суду із вказаним позовом посилався на те, що ним вживалися заходи стягнення суми боргу шляхом подання заяви про видачу судового наказу у червні місяці 2018 року, однак судом було відмовлено у видачі наказу 04.09.2018 року. Проте, у матеріалах справи на а.с.87 міститься фотокопія заява ТОВ «Харків збут» від 06.06.2018 року, однак вказана заява не містить відмітки суду про отримання такої заяви та її реєстрації. Будь-якого процесуального документа ухваленого судом за результатами розгляду цієї заяви позивачем не надано. Викладені вище обставини не дають підстав вважати, що позивачем наведені передбачені ст. 264 ЦПК України підстав вважати, що перебіг позовної давності переривався. Правовідносини між споживачем та постачальником газу врегульовані Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2015 року за №1379/27824, Правилами безпеки систем газопостачання України, що затверджені наказом Міністерства вугільної енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року №

285. Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу»споживач зобов`язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом (ч.3 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу»). Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу. Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем несанкціонований газопровід - самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу); Згідно з п. 11 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем за результатами розгляду акту про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акту про порушення. При задоволенні комісією акту про порушення складається акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. Пунктом 1 глави 3 розділу XI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення. Загальна позовна давність встановлена тривалістю 3 роки (ст.257 ЦК). Відповідно до ст.267 ЦК сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Для правильного застосування ч.1 ст.261 ЦК при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Виходячи з вимог ст.261 ЦК позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, по захист якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Відповідно до ч.2 ст.264 ЦК позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Пред`явлення позову до суду це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі. Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої та оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом. За змістом викладеного, перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами. Враховуючи, що позивачем не надано доказів на звернення до суду із заявою про видачу виконавчого листа, навіть з урахуванням визнання ОСОБА_1 провини, строк позовної давності сплинув у листопаді 2018 року. Висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог відповідає зазначеним вище нормам матеріального права. Доводи представника ТОВ «Харківгаз збут» про те, що правопорушення було встановлено представниками АТ «Оператор газорозподільчих систем» «Харківгаз» відомості про нього передані позивачу пізніше не можна вважати обставиною, що підтверджує своєчасне звернення до суду. З пояснень представників позивача та третьої особи можна зробити висновок що відомості про правопорушення передані протягом місяця з дня його виявлення. Заяви про поновлення позовної давності не подавалось. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК Українисуд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» залишити без задоволення. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку, у випадках, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України, безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: О.М. Хорошевський Судді: П.В. Кісь В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 21.02.2020