Постанова 4855 № 320/4706/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4706/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Земляної Г.В., Ключковича В.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації в Київській області про визнання протиправною бездіяльність, - В С Т А Н О В И В : До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації в Київській області, в якому просить: - визнати бездіяльності Управління соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області протиправною щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу та видачі посвідчення інваліда війни; - зобов`язати Управління соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області прийняти рішення про встановлення статусу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни, встановленого зразка. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у наданні статусу інваліда війни та видачі їй відповідного посвідчення на підставі поданих нею документів, які, на думку позивача, належним чином підтверджують її участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує наявністю всіх необхідних та законних підстав для надання їй статусу інваліда війни. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу до суду не подано, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 категорії 1, виданим Київською облдержадміністрацією 11.01.2018 та вкладкою № НОМЕР_2 від 11.01.2018. Згідно з даними наявної у матеріалах справи Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії AB № 0770518 від 28.12.2017, позивач є інвалідом другої групи з 22 грудня 2017 року, захворювання пов`язане з роботами по ліквідації на ЧАЕС. З Експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 6769 від 11.12.2017 вбачається, що на засіданні № 51 від 07 грудня 2017 року було встановлено, що захворювання позивача пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У відповідності до довідки № 68 від 24.07.1991, виданої Поліським автотранспортним підприємством Київського обласного управління автотранспорту, позивач, знаходилась в розпорядженні Припятського АТП 31015/ (нині Поліське АТП 13248/) з 9 липня по 12 липня 1986 року і притягувалась до роботи у 30 кілометровій зоні при Чорнобильській АЕС. У липні 2019 року позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області про встановлення статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення. Управлінням соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області було відмовлено у наданні статусу інваліда війни, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не має довідки, що підтверджує залучення до складу формування Цивільної оборони, виданої органами з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи його протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не надано суду достатніх доказів, які б свідчили про її залучення до складу формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Разом з цим, суд першої інстанції зазначив, що долучені до позовної заяви документи належним чином підтверджують лише її статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та настання інвалідності у зв`язку з тим, що вона брала участь у таких заходах. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що достатніх підстав для набуття статусу інваліда війни відповідно до вимог п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-ХІІ позивачем не доведено. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом № 3551-ХІІ. Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3551-ХІІ до ветеранів війни належать учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Згідно з пунктом дев`ятим частини другої статті 7 Закону № 3551-ХІІ до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Отож, правильними є висновок суду першої інстанції, що умовами для набуття статусу інваліда війни з підстав, встановлених пунктом 9 частини другої статті 7 Закону № 3551-ХІІ, є: 1) настання інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 2) участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони. Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон № 796-ХІІ) учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках, незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України. Положенням про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженим наказом начальника Цивільної оборони СРСР від 6 червня 1975 року № 90 та Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18 березня 1976 року № 1111, передбачено, що формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення. У справі, що розглядається, судом першої інстанції правильно встановлено факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також настання інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з участю у ліквідації цих наслідків, а також вірно зазначено, що ці обставини, свідчать про те, що на позивача як на особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, поширюються пільги, гарантії і компенсації, передбачені Законом №796-ХІІ. Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для набуття статусу інваліда війни (з підстав, встановлених пунктом дев`ятим частини другої статті 7 Закону № 3551-ХІІ) крім факту настання в особи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС Закон № 3552-ХІІ містить умову, щоб така особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС саме у складі формувань Цивільної оборони. Це пояснюється тим, що крім формувань Цивільної оборони, у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС брали участь інші формування, які створювались в іншому порядку, ніж невоєнізовані формування цивільної оборони та направлялись у райони виконання робіт згідно з розпорядженням керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств. Таким чимном, судом першої інстанції правильно вказано про те, що за відсутності доказів, які б свідчили про залучення позивача до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, достатніх підстав для набуття статусу інваліда війни з підстав, встановлених пунктом 9 частини другої статті 7 Закону № 3551-ХІІ, немає. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що документи, які позивач долучив до своєї заяви щодо набуття статусу інваліда війни, а також матеріали справи належним чином підтверджують його статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та настання інвалідності у зв`язку з тим, що він брав участь у таких заходах. Проте, належного документального підтвердження безпосередньої участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони позивач не надав. Ця обставина є істотною, оскільки в протилежному випадку статус інваліда війни (на підставі пункту 9 частини другої статті 7 Закону № 3551-ХІІ) поширюватиметься на всіх, хто належить до категорії осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на ЧАЕС і її наслідків, і відповідно, мають статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС (підпункт перший частини першої статті 9 Закону № 796-ХІІ). Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 10 липня 2019 року у справі № 360/2690/17, від 07 серпня 2019 року у справі № 826/11163/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 756/8382/16-а та інших. Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді Г.В. Земляна В.Ю. Ключкович