LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4815564/2158/19

від 20.02.2020 ·

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 лютого 2020 року м. Рівне Справа № 564/2158/19 Провадження № 22-ц/4815/282/20 Головуючий суддя в суді 1 інстанції: Цвіркун О.С. Рішення ухвалене в м. Костопіль Рівненської області Дата ухвалення повного тексту рішення 10 грудня 2019 року Рівненський апеляційний суд: в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий : Боймиструк С.В., судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С. секретар судового засідання: Тхоревський С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу Органу опіки та піклування Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 05 грудня 2019 року у справі за позовом Органу опіки та піклування Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав і стягнення аліментів, В С Т А Н О В И В : У серпні 2019 року Орган опіки та піклування - Малолюбашанська сільська рада Костопільського району Рівненської області в інтересах малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулися в Костопільський районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та уточнивши позовні вимоги просили суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосовно їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_1 та стягнути з відповідачів на утримання дитини аліменти у розмірі по 1000 грн. щомісячно з кожного. Позов мотивують тим, що у Малолюбашанській сільській раді на обліку сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, із березня 2018 року перебуває сім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які мають малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною взяття сім`ї на облік є проживання дитини у сім`ї, в якій батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків із виховання та утримання сина. Відповідачі офіційно не працюють, з їхніх слів мають тимчасові заробітки. Сім`я проживає в селі Данчиміст Костопільського району у будинку, який належить на правах спадщини ОСОБА_3 . Вказує, що відповідачі ведуть нездоровий спосіб життя, зловживають алкогольними напоями, мати має низький виховний потенціал, не прибирає в будинку, не дотримується правил гігієни і не навчає цьому сина. У будинку де проживає сім`я вийшло з ладу пічне опалення. Відповідачі неодноразово були попередженні про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов`язків, було рекомендовано створити та підтримувати в належному стані умови для проживання дитини, забезпечувати її всім необхідним для повноцінного фізичного та духовного розвитку, вести здоровий спосіб життя, пройти обстеження у лікаря-нарколога, влаштуватися на роботу. Проте, до рекомендацій суб`єктів соціальної роботи батьки не прислуховуються, їх не виконують, що і стало причиною звернення з цим позовом до суду. Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 05 грудня 2019 року у задоволенні даного позову відмовлено. Попереджено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про необхідність змінити своє ставлення до виховання малолітнього ОСОБА_1 . Покладено на Орган опіки та піклування - Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області контроль за виконанням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських обов`язків відносно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення мотивоване тим, що позивачем не було надано належних та достатніх доказів того, що відповідачі злісно ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків. У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі Орган опіки та піклування Малолюбашанська сільська рада Костопільського району Рівненської області не погоджується з ухваленим рішенням, вважає його необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягаєскасуванню через неправильне застосування та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що відповідачі не цікавляться життям свого сина, не виявляють бажання постійно спілкуватися з дитиною та приймати участь у її моральному та духовному вихованні і доказом цього є свідчення бабусі ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні пояснила, що неповнолітній її внук ОСОБА_1 проживає у неї в с. Іваничі Костопільського району Рівненської області, де і ходить до школи, а його батьки зловживають спиртними напоями, не беруть участі у вихованні дитини. Однак ці покази до уваги суду першої інстанції взяті не були. Вказують, що відповідачів неодноразово попереджали про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов`язків, рекомендували створити та підтримувати в належному стані умови для проживання дитини, забезпечувати її всім необхідним для повноцінного фізичного та духовного розвитку, вести здоровий спосіб життя, пройти медичне обстеження у лікаря-нарколога, влаштуватися на роботу. Проте, до рекомендацій суб`єктів соціальної роботи батьки не прислуховуються, їх не виконують. Вважають, що судом першої інстанції проігноровано ті обставини, що дії батьків шкодять інтересам неповнолітньої дитини та не сприяють всебічному, гармонійному розвитку її особистості, що вказує на зловживання батьками своїми батьківськими правами. З цих міркувань просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Інші учасники справи правом на подачу відзиву не скористались. Сторони та інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоч завчасно були повідомлені про час і місце розгляду справи, заяви про відкладення розгляду справи не подали, а тому колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за їх відсутності в межах доводів і вимог апеляційної скарги. За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не було надано належних та достатніх доказів того, що відповідачі є хронічними алкоголіками та злісно ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом установлено, що відповідачі у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 06.06.2012 (а.с.7). Згідно з довідки про склад сім`ї №1030/02 від 07.06.2019 ОСОБА_3 проживає разом з чоловіком ОСОБА_2 та сином ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 (а.с.22). З характеристик наданих на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що останні за місцем проживання зарекомендували себе з негативної сторони (а.с.8 - 9). Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов та умов виховання в сім`ї від 30.07.2019 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає сім`я ОСОБА_3 є її спадковим майном. Будинок старий, має три житлові кімнати та кухню, частково обладнаний пічним опаленням, санвузол у приміщенні відсутній, водопостачання відсутнє. Загалом будинок обладнаний трьома спальними місцями на двох дорослих мешканців та дитину. Дитячі розвиваючі ігри та іграшки відсутні, дитячої літератури немає. В будинку брудно, постільна білизна брудна. У кухні руїни пічного опалення та безлад. Одна із житлових кімнат слугує для приготування та споживання їжі. Зазначено, що правила пожежної безпеки у побуті грубо порушено. При огляді малолітнього ОСОБА_1 ознак фізичного насилля та педикульозу не виявлено. Візуально дитина здорова, відхилень не прослідковується. Неповнолітнього ОСОБА_1 було доставлено по місцю проживання сім`ї бабусі по лінії батька ОСОБА_4 (а.с.21). З рішень комісії з питань захисту прав дитини Малолюбашанської сільської ради № 13 від 13.11.2018 року (а.с.23), № 3 від 24.01.2019 року (а.с.24), № 6 від 27.04.2019 року вбачається, що питання щодо належного виконання батьківських обов`язків громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відносно їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_1 на комісії з питань захисту прав дитини Малолюбашанської сільської ради розглядалися неодноразово. Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Малолюбашанської сільської ради № 12 від 19.07.2019 року було прийнято уважати за доцільне позбавити громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав стосовно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно вказаного рішення ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків щодо сина, створює умови, які шкодять його інтересам, позбавляють можливості жити в повноцінній сім`ї (а.с.27). Виконавчим комітетом Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області 30.07.2019 року було прийнято рішення № 124 про негайне відібрання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв`язку із виникненням загрози життю та здоров`ю дитини (а.с.29). Допитані в якості свідків, судом першої інстанції, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили суду, що батьки зловживають алкогольними напоями, ухиляються від виконання батьківських обов`язків, у будинку не створені умови для проживання дитини, неповнолітній ОСОБА_1 на цей час проживає у бабусі ОСОБА_4 . Ця обставина проживання неповнолітнього ОСОБА_1 у своєї бабусі ОСОБА_4 спростовує висновок органу опіки і піклування про виникнення від батьків загрози його життю та здоров`ю. Згідно з п.2 ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення ним проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки. Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними. Згідно ст. 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генасамблеєю ООН 20.11.1959 року, малолітня дитина не повинна крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. В Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, зазначено, що розлучення дитини з батьками може бути необхідним в як найкращих інтересах дитини у виключних випадках, наприклад, коли батьки взагалі не піклуються про неї. Місцевим судом констатовано неналежну поведінку батьків, щодо виховання своєї дитини, попереджено про необхідність змінити своє ставлення до виховання малолітнього ОСОБА_1 , однак виключних обставин для застосування крайнього заходу у виді позбавлення батьківських прав судом не встановлено, а тому обгрунтовано було відмовлено в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав щодо цієї дитини її батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також в стягненні аліментів на її утримання. З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди позивача із ухваленим у справі судовим рішенням. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом. Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає. Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Органу опіки та піклування Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області залишити без задоволення. Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 05 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови складений 20 лютого 2020 року. Головуючий: С.В. Боймиструк Судді: С.О. Гордійчук С.С. Шимків

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»