Постанова 4854 № 540/1953/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1953/19 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача - судді Косцової І.П., суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О. за участі секретаря - Стефанцевої Ю.П. представника апелянта - Нівакшонової Н.В. представника позивача - Корнелюка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, - В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" (далі - ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ") звернулось до суду першої інстанції з позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (далі - Митниця ДФС у Херсонській області) в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Митниці ДФС у Херсонській області про коригування митної вартості товару від 09.04.2019 р. року №UA508000/2019/000031/2; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.04.2019 року № UA508030/2019/00053. В обґрунтування позову зазначило, що висновки контролюючого органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору є необґрунтованими, оскільки під час митного оформлення Товариство надавало всі необхідні документи, які підтверджують митну вартість такого товару, а отже у відповідача не було правових підстав для її корегування. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року позов задоволено. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що Товариство надало до митного органу всі необхідні документи, які підтверджують заявлену в декларації вартість товарів, отже рішення відповідача про коригування митної вартості товару та картка відмова в прийнятті митної декларації є протиправними та підлягають скасуванню. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права, Митниця ДФС у Херсонській області просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги митний орган зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі не врахував, що подані Товариством документи містять розбіжності та невідповідності щодо заявленої декларантом митної вартості імпортованого ним товару, зокрема у кошторисі №5 «Витрати на виконання підрядних робіт» від 15.02.2019р. відсутні числові значення статей витрат, сума яких би дорівнювала вартості одиниці готової продукції, що не відповідає п. 4.1 контракту. У специфікації до контракту вказано, що витрати на упаковку входять до вартості товару, тоді як у кошторисі інформація про це відсутня. Зауважив, що у кошторисі також відсутня інформація про дату здачі готової продукції, що суперечить п. 1.1. контракту. Вважає, що виявлені у кошторисі розбіжності безпосередньо впливають на митну вартість товару, оскільки остання є розрахунком запланованих витрат на організацію певної діяльності. Отже, Митниця ДФС у Херсонській області, приймаючи оскаржувані рішення, мала обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом вартості товару. ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" відзив на апеляційну скаргу не надало. Фактичні обставини справи. 20 червня 2017р. між ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ", як Замовником, та компанією - нерезедентом Hangzhou Haipai Transmission Technology CO LTD (Китай), як Підрядником, укладено контракт №20/06/2017 на виконання підрядних робіт з виготовлення продукції, за умовами якого Підрядник зобов`язується виготовити із власного матеріалу по технічній документації Замовника продукцію в асортименті і кількості, указаних в контракті або у специфікаціях до контракту, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконану роботу та виготовлений товар. Результатом виконаних робіт є готова продукція - запасні частини до автомобілів та сільськогосподарської техніки. Ціна робіт включає відшкодування вартості витрат підрядника і плату за виконану роботу та виготовлену продукцію, строки та умови оплати оговорюються по кожній окремій партії продукції і фіксується у специфікаціях. Загальна сума контракту складає 498 000,00 доларів США. Поставка продукції відбувається згідно ІНКОТЕРМС 2010 на умовах поставки FOB Ningbo. В квітні 2019 р., на виконання умов вказаного контракту на підставі супроводжувальних документів, ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" отримало від компанії Hangzhou Haipai Transmission Technology CO LTD товар - частини та пристрої для моторних транспортних засобів на загальну суму 530509,12 доларів США. У зв`язку з цим, 08.04.2019 року ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" подало до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі митну декларацію № UA508030/2019/002223, в якій митну вартість товару визначено за першим методом - ціною договору. На підтвердження митної вартості товару позивачем надано: - контракт № 20/06/2017 від 20.06.2017 року, з додатками №№ 1-3 та специфікацією №5 від 15.02.2019 року; - інвойс НР19105 від 15.02.2019 року на загальну суму 53509,12 доларів США; - коносамент 00LU2105887710A від 01.03.2019 року; - автотранспортну накладну 8380 від 06.04.2019 року; - лист № 16 від 02.04.2019 року Мінекономрозвитку; - пакувальний лист від 15.02.2019 року; - платіжний документ, що підтверджує вартість товару; - довідка про вартість перевезення від 05.04.2019 року; - довідку про транспортно-експедиційні витрати від 01.04.2019 р.; - прас-лист; - листи роз`яснення та інші документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України. За результатами перевірки документів, поданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товарів Митницею зроблено висновок, що вони містять розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов`язковими при її обчисленні, не підтверджені документально, та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів. На вимогу митного органу ТОВ "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ", додатково було надано наступні документи: банківський платіжний документ, прайс-лист, рахунок-фактуру на перевезення товару. 09 квітня 2019 року митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA508000/2019/000031/2, у визнанні заявленої декларантом митної вартості було відмовлено у зв`язку з тим, що позивачем заявлено не повні відомості про митну вартість та окремі складові митної вартості (фактурна вартість, транспортні витрати та витрати на страхування) достовірно документально не підтверджено. Крім того, 09.04.2019 року відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508030/2019/00053. Законність вказаних рішень є предметом спору у данні справі. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (стаття 52 Митного кодексу України). Згідно зі ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Статтею 55 Митного кодексу України надано право митному органу коригувати митну вартість товарів. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Аналіз приведених вище норм законодавства свідчить, що до виключної компетенції митних органів належить вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару. Саме митний орган встановлює достатність наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості товару. 10 квітня 2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов`язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994). Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках. Статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року визначено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки. Відповідно до приписів статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Згідно зі ст. 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. Документами, якими позивач підтверджував митну вартість задекларованих товарів в ході митного оформлення, є контракт, інвойс, коносамент, автотранспортна накладна, лист Мінекономрозвитку, пакувальний лист, платіжний документ, документи по перевезенню товару, довідка про транспортно-експедиційні витрати, прайс-лист, додатки до контракту, листи-роз`яснення, акт виконаних робіт, специфікацію та інші. Заявлена митна вартість товару є договірною ціною згідно з контрактом з компанією Hangzhou Haipai Transmission Technology CO LTD №20/06/2017 від 20.06.2017 р. Відповідачем витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів згідно з вимогами п. 3 ст. 53 Митного кодексу України. Разом з тим, висновок відповідача про неповноту та недостовірність відомостей про митну вартість товарів не може вважатися обґрунтованим, оскільки відповідно до статті VII п. 2 "а" Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. В статті VII п.2 "b" цієї угоди вказано, що під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або іі) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту. Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових. Доводи апелянта про наявність розбіжностей у наданих позивачем документах не є підставою для висновку про необґрунтованість визначення митної вартості за основним методом. При цьому колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції надана правова оцінка доводам відповідача. Так, відповідно до п. 33 оскаржуваного рішення, підставою для коригування митної вартості стало те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару та складові митної вартості (фактурна вартість, витрати на пакування, витрати на транспортування та витрати на страхування) достовірно документально не підтверджено. Подані документи містили розбіжності: у сметі № 5 "Витрати на виконання підрядних робіт по виготовленню одиниці продукції" від 15.02.2019 не зазначено числових значень статей витрат, сума яких би дорівнювала вартості одиниці готової продукції, що не відповідає п. 4.1 контракту. У специфікації до контракту вказано, що витрати на упаковку входять до вартості товару, тоді як у сметі та додатково наданій калькуляції інформація про це відсутня. Також у сметі відсутня дата здачі готової продукції, що суперечить п. 1.1 контракту. У додатково наданому прайсі №5 від 15.02.2018р. не зазначено термін його дії, та відсутні умови поставки на яких виставлена ціна. Крім того, згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах поставки FOB NINGBO, продавець зобов`язаний надати покупцю, на його прохання, на його ризик і за його рахунок (при наявності витрат) інформацію, необхідну для отримання страхування. Серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. Митну вартість після коригування визначено за резервним методом (на підставі інформації наявної у митного органу). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: - основний метод - не подання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу; - другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару. Проаналізувавши підстави на які посилається Митний орган, колегія суддів зазначає, що посилаючись на наявність розбіжностей у кошторисі №5, який відповідач називає "смета", "Витрати на виконання підрядних робіт по виготовленню одиниці продукції" від 15.02.2019 та п. 1.1, 4.1 контракту, як на підставу для коригування митної вартості, відповідач не навів жодних обґрунтувань ні в оскаржуваному рішенні, яким чином це впливає на митну вартість товару та в чому саме ним вбачаються розбіжності у зазначених пунктах контракту. Проаналізувавши зазначені пункти, колегія суддів не вбачає в них ні розбіжностей ні впливу на визначення митної вартості в розумінні ч. 3 ст. 53 МК України щодо встановлення розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, відповідач зазначає, що серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації. З цього приводу слід зазначити, що відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 54 МК України страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, надаються у разі, якщо здійснювалось страхування. Позивач зазначає, що страхування не здійснювалось, саме тому, такі документи відсутні. Відповідачем не наведено суду доказів зворотного. На підставі викладеного, Митний орган у цих спірних правовідносинах не мав повноважень для витребування документів або відомостей щодо страхування товару. Отже, зі змісту п. 33 оскаржуваного рішення встановлено, що митний орган не зазначив конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також не обґрунтував необхідність перевірки спірних відомостей та надання додаткових документів. Крім того, відповідно до частини другої статті 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 р. у справі № 808/9123/15. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний, інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядним методом, адже, торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому, безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому, такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АВТОДЕТАЛІ" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О. Повне судове рішення складено 21.02.2020року.