Постанова 4854 № 540/1431/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1431/19 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р., представника апелянта/позивача Мозгового А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Тім» на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року, (суддя Кисильова О.Й., м. Херсон, повний текст рішення складений 13 листопада 2019 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Тім» до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В: 15 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Тім» (далі - ТОВ «Грін Тім») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.03.2019 року №0059825012 на суму 43190,00 грн. та №0059785012 на суму 37843,32 грн. Рішенням Херсонського адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Грін Тім» було відмовлено. Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю задовольнити його позов. В доводах апеляційної скарги зазначається про відсутність складу податкового правопорушення щодо несвоєчасної сплати зобов`язань, що виключає застосування до платника податку відповідальності у вигляді штрафу, оскільки в даному випадку причиною відмови банку в проведені оплат за платіжними дорученнями позивача стала колізія українського законодавства. Так, з одної сторони держава зазначає, що податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пп. 16.1,4 п. 16.1 ст. 16. п. 36.1, 36.2 та 36.3 Податкового кодексу України). З іншої - держава не реалізувала механізм першочергового проведення оплат податків та зборів при наявності арешту рахунків, який в свою чергу, також введений Державою (судом, іменем України). У відзиві на апеляційну скаргу ГУ Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі/відповідач зазначає, що судом першої інстанції прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апелянта є безпідставними, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника апелянта/позивача ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Господарський суд Херсонської області ухвалами від 14.08.2017 року та від 22.08.2018 року наклав арешт на кошти ТОВ «Грін Тім» на суму 6 492 487,76 грн. та 7 086 818,49 грн. справа №923/560/17, відповідно. Постановами державного виконавця Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Херсонській області від 18.09.2018 року та від 03.09.2018 року, на підставі ухвал Господарського суду Херсонської області від 14.08.2017 року та від 22.08.2018 року в межах виконавчих проваджень №57092572 та №57228074 накладені арешти на кошти, що містяться на рахунках ТОВ «Грін Тім». 12.12.2018 року ТОВ «Грін Тім» подало до банку платіжне доручення №2293 на суму 207965,00 грн. та 28.12.2018 року платіжне доручення №2290 на суму 507965,00 грн., втім, у проведенні платежів відмовлено у зв`язку з накладенням арешту на рахунки у справі №923/560/17. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 року у справі №923/560/17 скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.08.2017 року та ухвалою від 22.08.2018 року в частині накладення арешту на кошти ТОВ «Грін Тім» на суму 5739658,20 грн. Відповідно до наявних в матеріалах справи квитанцій, позивач протягом січня-лютого 2019 року сплатив задекларовані та прострочені зобов`язання по податковим деклараціям від 19.12.2018 року №9284795461 та від 21.01.2019 року №9308229812. 28.02.2019 року Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проведена камеральна перевірка своєчасності сплати ТОВ «Грін Тім» податків до бюджету за листопад-грудень 2018 року. За результатами перевірки складений акт №241/21-22-50-12/37249019, яким встановлено порушення ТОВ «Грін Тім» термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України за листопад-грудень 2018 року, а саме: 1) по податковій декларації з податку на додану вартість №9284795461 від 19.12.2018 року: - строк сплати 30.12.2018 року, фактична сплата на суму 113500,00 грн. - 30.01.2019 року, затримка сплати 31 день; - строк сплати 30.12.2018 року, фактична сплата на суму 75736,60 грн. - 31.01.2019 року, затримка сплати 32 дні; - строк сплати 30.12.2018 року, фактична сплата на суму 20000,00 грн. - 28.01.2019 року, затримка сплати 29 днів; - строк сплати 30.12.2018 року, фактична сплата на суму 294000,00 грн. - 29.01.2019 року, затримка сплати 30 днів; 2) по податковій декларації з податку на додану вартість № 9308229812 від 21.01.2019 року: - строк сплати 30.01.2019 року, фактична сплата на суму 71283,40 грн. 31.01.2019 року, затримка сплати 1 день; - строк сплати 30.01.2019 року, фактична сплата на суму 46616,60 грн. 07.02.2019 року, затримка сплати 8 днів. 20.03.2019 року на підставі висновків Акта № 241 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0059825012 про застосування до позивача штрафу на суму 431900,00 грн. (10 %) за затримку сплати грошового зобов`язання по платежу податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та №0059785012 про застосування штрафу за прострочення грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 20% у сумі 37843,32 грн. Не погоджуючись з прийнятими ППР, вважаючи, що вони суперечать вимогам чинного податкового законодавства, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом за захистом своїх прав та інтересів. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Грін Тім» суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень, оскільки відповідачем належними та допустимими доказами підтверджено наявність вини позивача у порушенні граничних термінів сплати самостійно визначених податкових зобов`язань. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного. Згідно із пп. 15.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи. За правилами пп.14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Згідно ж з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК). За змістом п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Питання, пов`язані з обчисленням, нарахуванням і сплатою податку на додану вартість врегульовані розділом V ПК України. Так, згідно із п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Пунктом 203.2 ст. 203 ПК України передбачено, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Відповідно до п. 31.1, п. 31.3 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Грін Тім» подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість, зокрема: від 19.12.2018 року №9284795461 з граничним строком сплати до 30.12.2018 року та від 21.01.2019 року №9308229812 з граничним строком сплати до 30.01.2019 року. Після граничного терміну сплати узгодженої суми грошових зобов`язань в інтегрованій картці платника податків за кодом бюджетної класифікації «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» (далі - ІКПП) у ТОВ «Грін Тім» виник податковий борг. Підпунктом 14.1.152 п.14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що погашення податкового боргу це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом. Позивач погасив борг з ПДВ наприкінці січня на початку лютого 2019 року, тобто з порушенням граничних термінів сплати самостійно задекларованого зобов`язання. Дана обставина апелянтом/позивачем не заперечується. Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Судом першої інстанції слушно звернуто увагу на те, що відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням і розмір такої відповідальності залежить від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.02.2018 року у справі №808/2290/17. Крім того колегія суддів зазначає, що вирішальним у даному випадку є факт порушення платником податку граничного строку сплати самостійно задекларованих зобов`язань, та вважає, що причини такого порушення, в даному випадку арешт рахунків позивача не є тими обставинами, які виключають настання відповідальності для платника податку у разі несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Арешт банківських рахунків ТОВ «Грін Тім» на підставі ухвал Господарського суду Херсонської області від 14.08.2017 року та від 22.08.2018 року у справі № 923/560/17 накладений за результатами господарської діяльності позивача, яка відповідно до норм Господарського кодексу є самостійною, ініціативною, та такою, що здійснюється на власний ризик. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «Грін Тім». Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційна скарга ТОВ «Грін Тім» задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Тім» залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя І.П.Косцова Суддя Ю.В.Осіпов Повне судове рішення складено 20 лютого 2020 року