LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4818623/1415/18

від 18.02.2020 ·

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 18 лютого 2020 року м. Харків Справа № 623/1415/18 Провадження № 22-ц/818/1143/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Хорошевського О.М. суддів Кіся П.В., Яцини В.Б., за участю секретаря Брулевича В.В. Учасники справи: позивач - Ізюмська міська рада Харківської області відповідач - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06 листопада 2019 року, постановлене суддею Герцовим О.М., за позовом Ізюмської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про безпідставно збережені кошти за фактичне користування земельною ділянкою, у с т а н о в и в : У травні 2018 року Ізюмська міська рада Харківської області звернулась до суду з позовом після уточнення якого вона просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 535 673,88 грн. за фактичне користування земельною ділянкою за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 року та стягнути судові витрати. В обгрунтування позовних вимог зазначено, що орендарем спірної земельної ділянки з 2005 року було ТОВ «Донець». 03 жовтня 2012 року договір оренди було розірвано. Від імені товариства діяв його директор Рогулін О.М. Після укладення договору про розірвання договору оренди земельної ділянки з ТОВ «Донець», відповідач не повернув земельну ділянку і не вчинив будь - яких дій для належного оформлення свого права користування даною земельною ділянкою. ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку площею 1,8000 гектара на 5 років. Визначено орендну плату за право оренди земельної ділянки в розмірі 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Підставою для сплати орендарем орендної плати є договір оренди, який набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації, відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі". Рішенням виконавчого комітету Ізюмської міської ради № 0388 від 11 квітня 2018 року затверджено акт № 1 від 26 лютого 2018 року про визначення збитків (шкоди) завданих територіальній громаді міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради внаслідок порушення вимог земельного законодавства. Комісією по визначенню збитків завданих територіальній громаді міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради визначено, що на підставі розрахунку збитків від 26.02.2018 року виконаного ОСОБА_2 заступником Ізюмського міського голови з питань економіки та фінансів, гр. ОСОБА_1 завдав територіальній громаді міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради, збитки за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року в сумі 535 673 грн. 88 коп. Збитки завдані шляхом використання забудованої земельної ділянки площею 18000 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 без укладання договору оренди землі та несплати земельного податку, визначеного у відповідності до Податкового кодексу України. Відповідач ОСОБА_1 належним чином не оформив правовідносини щодо користування спірною земельною ділянкою. Проте з моменту виникнення права власності на нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нежитловою будівлею. Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06 листопада 2019 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Ізюмської міської ради Харківської області безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати у сумі 535673,88 коп. та судовий збір у сумі 8035,11 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати як незаконне, необгрунтоване, прийняте з порушеннями норм процесуального права, неповно встановлено обставини, які мають значення для справи та закрити провадження у справі. Скарга містить посилання на те, що спірна земельна ділянка, використовується саме фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 для здійснення ним господарської діяльності. Тому спір між сторонами виник у сфері господарювання та між суб`єктами господарювання, а тому не підлягає розгляду у сфері цивільного судочинства, оскільки відноситься до компетенції господарських судів. А тому оскаржуване рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області підлягає скасуванню з закриттям. Крім того, зазначено, що позов подано поза межами позовної давності. Також, відповідно до наказу Антитерористичного центру при службі безпеки України № 33/6/а від 07.10.2014 року - Харківська область з 07 квітня 2014 року до 14 вересня 2014 року визначена, як район де проводиться антитерористична операція та за приписами Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», статтею 6 передбачено, що під час проведення антитерористичної операції звільнити суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території пройдений антитерористичної операції, під сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Суму, яку стягує Ізюмська міська рада - позивач намагався обґрунтувати у листі виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 06.06.2019року № 2192, так як у самій позовній заяві обґрунтованого розрахунку не має, на що він також неодноразово звертав увагу суду першої інстанції. До суду апеляційної інстанції надано відзив на апеляційну скаргу від Ізюмської міської ради в якій зазначено, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, оскільки судом встановлено що відповідач правомірного володіє лише нежитловим приміщеннями, проте відповідне право щодо земельної ділянки за відповідачем не зареєстровано. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведена, у відповідності до вимог ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України, обґрунтованість свого звернення до суду, за наявності порушення інтересів держави, необхідністю їх захисту, визначені підстави для звернення до суду, позивач є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині безпідставно збережених коштів. Проте, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасування з закриттям провадження у справі виходячи з наступного. Позивачем до позовної заяви було додано витяг з протоколу № 13 засідання комісії по визначенню збитків, заподіяних територіальній громаді міста Ізюма в особі Ізюмської міської ради внаслідок порушення вимог земельного законодавства від 20 квітня 2018 року в якому у п. 286.2 встановлено, що ФО-П ОСОБА_1 не подає звітності до Ізюмської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області щодо використання спірної земельної ділянки для ведення підприємницької діяльності та ухиляється від земельного податку. Ізюмська міська рада надала проект договору оренди землі яким пропонувала укласти його ОСОБА_1 як фізичній особі підприємцю (т. 1 а.с. 19-20). Зі змісту позовної заяви Ізюмської міської ради убачається, що на спірній земельній ділянці знаходяться нежитлові будівлі, які використовується ФОП ОСОБА_1 для отримання прибутку. Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько - правовими, оскільки існує спір між Ізюмською міською радою Харківської області та ОСОБА_1 саме як суб`єктом господарювання і цей спір пов`язаний зі здійсненням останнім підприємницької діяльності на спірній земельній ділянці. Відповідно до викладеного, суд не може порушити предметну та суб`єктну юрисдикцію, та розглянули справу в порядку цивільного судочинства. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 209/1721/14-ц (провадження 14-418цс19) Також судова колегія звертає увагу на те, що позивач звертався до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення коштів у задоволенні якого було відмовлено, оскільки позивачем не доведено складу цивільного процесуального порушення у діях ОСОБА_1 , у зв`язку з чим відсутні правові підстави для стягнення збитків в порядку ст. 1166 ЦК України, при цьому Харківський апеляційний господарський суд в постанові від 02 жовтня 2017 року дійшов висновку, що справа підлягає розгляду саме за правилами ГПК України. Статтею 377 ЦПК України передбачені підстави для скасування судового рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі, зокрема частиною 2, що порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. Оскільки, спір між сторонами виник у сфері господарювання та між суб`єктами господарювання, справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, в відноситься до компетенції господарських судів. Відповідно до ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог , а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Судовий збір сплачений ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з Ізюмської міської ради Харківської області в сумі 12054,00 грн. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 377, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК Українисуд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06 листопада 2019 року скасувати. Провадження у справі за позовом Ізюмської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про безпідставно збережені кошти за фактичне користування земельною ділянкою закрити. Стягнути з Ізюмської міської ради Харківської області (ЄРДПОУ 26201641) на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 12054,00(дванадцять тисяч п`ятдесят чотири) 00грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий О.М. Хорошевський Судді: П.В. Кісь В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 21 лютого 2020 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»