Постанова 4818 № 640/9778/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2020 року м. Харків Справа № 640/9778/17 Провадження № 22-ц/818/1184/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Хорошевського О.М. суддів Кіся П.В., Яцини В.Б. за участю секретаря Брулевича В.В. Учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_3 , відповідач - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 06 грудня 2019 року, постановлену суддею Золотарьовою Л.І., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про визнання правочину недійсним, УСТАНОВИВ: У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання правочину недійсним. Разом з позовною заявою подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відчуження земельної ділянки площею 0,10 га кадастровий 631013600:13:006:0021 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 . Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30 червня 2017 року заяво про забезпечення позову задоволено. Заборонено відчуження земельної ділянку. У листопаді 2019 року ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, просив скасувати Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 30 червня 2017 р. у справі № 640/9778/17 про заборону відчуження земельної ділянки 0,10 га кадастровий 631013600:13:006:0021 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить йому. Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 06 грудня 2019 року у задоволенні заяви відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як необґрунтовану та ухвалити нове рішення яким клопотання задовольнити. Скарга містить посилання на те, що суд першої інстанції дійшов до висновку, що «розгляд цивільної справи 640/1752/17 не є підставою для скасування заходів забезпечення позову, оскільки судом вже встановлено, що у цій справі мають місце інші підстави спору між тими ж сторонами». Вважає, що вказаний висновок не відповідає обставинам справи, оскільки в обох справах (№ 640/1752/17 та № 640/9778/17) була вимога: визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.12.2016 р. Верховний Суд у Постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/1752/17 встановив, що відповідач не довів належними доказами обставин порушення його прав при укладенні договору купівлі-продажу жилого будинку разом із земельною ділянкою, який розташований поруч із земельною ділянкою, якою він користується на підставі права власності на житловий будинок. Позивач не був стороною спірного договору купівлі-продажу і не був власником спірної земельної ділянки. Отже, позивачем у двох справах було заявлено ті самі позовні вимоги на різних підставах, що може кваліфікуватися як зловживання процесуальними правами. Вважав, що вказана Постанова Верховного Суду має преюдиціальне значення для справи № 640/9778/17 у розумінні ч. 4 ст. 82 ЦПК України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Розглядаючи заяву ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення суд першої інстанції не з`ясував, чи є наявними підстави для задоволення позову про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.12.2016 р. фіктивним. Вважає, що у матеріалах справи № 640/9778/17, які на момент клопотання про скасування заходів забезпечення позову були досліджені судом, наразі достатньо доказів, що відсутні підстави для задоволення позову. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте, на теперішній час розгляд справи триває, а доводи представника відповідача щодо скасування заходів забезпечення позову не є достатніми для скасування заходів забезпечення. Судова колегія з таким висновком погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону. За положеннями ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом девяноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. Відповідно до роз`яснень, даних у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову мають тимчасовий характері діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Посилання апеляційної скарги на те, що в обох справах (№ 640/1752/17 та № 640/9778/17) були однакові позовні вимоги не можна вважати обґрунтованими, оскільки згідно ухвали Київського районного суду від 22 листопада 2017 року відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про закриття провадження було відмовлено, та встановлено, що у даній справі мають місце інші підстави спору ніж у справі яка переглянута на теперішній час Верховним Судом. Судова колегія звертає увагу на те, що до заяви про скасування заходів забезпечення позову не надано копії Постанови Верховного Суду на яку посилається ОСОБА_3 . Оскільки на даний час розгляд справи не завершено, суд першої інстанції встановивши наявність між сторонами спору, врахувавши, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог позивача, прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, доказів того, що потреба в забезпеченні відпала суду надано не було. Таким чином, висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають вимогам закону і підтверджуються виділеними матеріалами справи. Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали. Керуючись ст. 251, п.6 ч.1 ст. 374, п. 4 ч.1ст. 379, ст.ст. 382-384 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 06 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий О.М. Хорошевський Судді: П.В. Кісь В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 21 лютого 2020 року.