LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Кропивницький апеляційний суд396/1940/18

від 12.02.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА Іменем України 12 лютого 2020 року м. Кропивницький справа № 396/1940/18 провадження № 22-ц/4809/308/20 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючої судді Суровицької Л. В., суддів Авраменко Т.М., Черненка В.В. секретар Лазаренко-Шаповалова В.В. учасники справи : позивач ОСОБА_1 , представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_3 , представник за довіреністю ОСОБА_4 , третя особа Рівнянська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області, розглянувши увідкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2019 року, у складі головуючої судді Гарбуз О.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Рівнянська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, ВС Т А Н О В И В : У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Рівнянська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК Україн. Суд мотивува ухвалу тим, що визнав явку обов`язковою, але позивач, повідомлений про дату, час та місце судового засідання у встановленому законом порядку, повторно не з`явився в судове засідання, заяву про розгляд справи у його відсутність не надав (т.1, а.с. 199-200). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду. В обгрунтування скарги зазначає, що використав своє процесуальне право та надав до суду 27 вересня 2019 року письмове клопотання про розгляд справи без його участі за наявними документами, які містяться в матеріалах справи. Вказав причину неможливості прибуття в судове засідання - виїзд на роботу з 29 вересня 2019 року за межі України (а.с.179,209). Апеляційне провадження у справі відкрито 17 січня 2020 року, 23 січня 2020 року призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасинків справи на 12 лютого 2020 року (а.с. 234,239). Відзиви на апеляційну скаргу від ОСОБА_3 та Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області не надійшли. В засіданні апеляційного суду представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги. Повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в установленому законом порядку під розписку ОСОБА_3 та представник Рівнянської сільської ради Ноовоукраїнського району, в засідання апеляційного суду не прибули (а.с.,246,247). Від відповідача ОСОБА_3 та представника виконавчого комітету Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області надійшли письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності. Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. 11 лютого 2020 року за вх.№ 914/20 від відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання, в якому просить на підтвердження того, що позивач з 29 вересня 2019 року перебуває за межами України та не міг підписати апеляційну скаргу, що може свідчити про підроблення його підпису в апеляційній скарзі, витребувати інформацію з Державної прикордонної служби України щодо перетину ОСОБА_1 кордону України. Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 підтвердила, що апеляційну скаргу їй надав батько позивача, який пояснив, що апеляційну скаргу підписав сам ОСОБА_1 і передав її з-за кордону. Вона, як його представник за довіреністю, уповноважена на представництво інтересів позивача в суді, на підпис документів, тому особисто підписувала від його імені клопотання про продовження строку для усунення недоліків скарги. Заперечила проти задоволення клопотання ОСОБА_3 , підтвердила, що дійсно з 29 вересня 2019 року позивач перебуває за межами України, проте це не перешкоджає йому реалізувати своє право на оскарження ухвали суду, на участь у судовому процесі через представника в судовому засіданні. Колегія суддів ухвалила відмовити в задоволенні клопотання відповідача, оскільки обставини щодо перебування позивача за межами України не заперечуються його представником та не потребують перевірки. Крім того, позивач має представника, який підтвердив волевиявлення позивача на апеляційне оскарження ухвали суду і має повноваження підписувати документи від його імені. Колегія суддів перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2018 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (т.1,а.с.35). Ухвалою від 27 вересня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в загальному позовному провадженні на 28 жовтня 2019 року (т.1, а.с.177). Повістку про виклик в судове засідання на 28 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 отримав особисто під розписку (т.1, а.с. 178). 27 вересня 2019 року до суду першої інстанції за вх. № 8476 надійшло письмове клопотання позивача, в якому він просив суд допитати в якості свідка ОСОБА_5 , а також розглянути справу в його відсутність за наявними документами, які є в матеріалах справи у зв`язку з тим, що він перебуватиме на роботі за межами України з 29 вересня 2019 року. Також просив суд направити судове рішення за адресою його проживання або видати його представнику ОСОБА_2 . Зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю (а.с.179). 28 жовтня 2019 року позивач в судове засідання не прибув. Суд першої інстанції визнав його явку в наступне судове засідання обов`язковою та відклав розгляд справи на 11 листопада 2019 року (т.1, а.с.183-184). Повістку про виклик позивача в судове засідання на 11 листопада 2019 року вручено для передачі його батькові ОСОБА_6 (т.1,а.с.185). 11 листопада 2019 року у зв`язку з неявкою позивача розгляд справи відкладено на 27 листопада 2019 року (а.с.189). Відомості про вручення позивачу або його представнику повідомлення про дату, час і місце розгляду справи 27листопада 2019 року, в матеріалах справи відсутні. В судове засідання 27 листопада 2019 року позивач не з`явився, суд визнав його неявку повторною та у зв`язку з тим, що позивач не повідомив про причини неявки, дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду згідно пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України. До такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права, не прийняв до уваги письмове клопотання позивача від 27 вересня 2019 року про розгляд справи в його відсутність. За таких обставин у суду не було правових підстав залишати позовну заяву без розгляду . Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Таким чином, вказані обставини свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Залишаючи позов без розгляду суд дійшов висновків, що не відповідають обставинам справи, допустив порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України це є підставами для скасування ухвали суду та повернення справи до того ж суду для продовження розгляду справи. Апеляційним судом не встановлено підстав для постановлення у справі окремої ухвали за клопотанням відповідача ОСОБА_3 .. Керуючись ст.ст. 268,367,368, п.6 ч.1 ст. 374, ст.379, 381-383 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Скасувати ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2019 року про залишення позову без розгляду, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 21 лютого 2020 року. Головуюча суддя Л. В. Суровицька Судді Т. М. Авраменко В. В. Черненко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»