Постанова 4854 № 540/1733/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _______________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 лютого 2020 р.м. ОдесаСправа № 540/1733/19 Час і місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: 09:29 год., м. Херсон; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 28.10.2019 року; Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді - Єщенка О.В. суддів - Димерлія О.О. - Танасогло Т.М. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСКО-ІМПОРТ" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАСКО-ІМПОРТ" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати прийняте Чорноморською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів № UА508120/2019/000007/1 від 18.05.2019 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови Чорноморської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА508120/2019/00060 від 18.05.2019 року. В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про заниження позивачем митної вартості товару та неможливість її визначення за ціною контракту зроблені в результаті неналежного аналізу поданих до митного оформлення документів. Під час митного оформлення товару позивачем надано всі документи, які підтверджують митну вартість товару за основним методом, отже у митного органу не було підстав для витребування додаткових бухгалтерських та інших документів для перевірки правильності її визначення. Зазначені обставини беззаперечно свідчать про те, що рішення про коригування митної вартості та про відмову у митному оформленні товару є незаконними, прийняті без достатніх правових підстав, а тому підлягають скасуванню. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСКО-ІМПОРТ" задоволено. Суд визнав протиправними та скасував прийняті Митницею Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі рішення про коригування митної вартості товарів № UА508120/2019/000007/1 від 18.05.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА508120/2019/00060 від 18.05.2019 року. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що під час митного оформлення товару позивачем подано відповідачу повний та достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, а отже визначена позивачем митна вартість товарів відповідає вимогам митного законодавства. За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товару та про відмову у його митному оформленні митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав, не у відповідності до правил митного законодавства, що є безумовною підставою для скасування рішень суб`єкта владних повноважень. В апеляційній скарзі Чорноморська митниця Держмитслужби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим обставинам справи, що під час митного контролю товарів за митною декларацією, поданою позивачем, спрацював програмний комплекс автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю щодо можливого заниження митної вартості товарів. Вказане зумовлює митний орган здійснити перевірку правильності визначення митної вартості із урахуванням даних щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; провести перевірку даних, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів та витребувати у декларанта додаткові документи, а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. З огляду на те, що за наданими до митного оформлення товару документами не можливо було підтвердити його митну вартість за ціною договору через суттєві розбіжності у документах, а додатково подані на вимогу митного органу матеріали не спростували сумніви контролюючого органу у заниженні митної вартості товару, відповідачем правомірно відмовлено у митному оформленні товару та проведено коригування його митної вартості згідно оскаржуваних рішень. Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак в судове засідання вони не з`явились, поважність своєї неявки суду не повідомили, з огляду на достатність доказів для вирішення справи, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України за наявними у справі матеріалами. Судом першої інстанції встановлено та як підтверджується матеріалами справи, 02.07.2012 року між ТОВ "ВАСКО-ІМПОРТ" та Фірмою "OZER TICARET INSAAT MALZ. VE GIDA MAD. SAN. LTD" укладено Генеральний договір №1, відповідно до якого продавець зобов`язується на умовах Інкотермс-2010: FOB Мерсин (Туреччина) продати, а покупець оплатити та прийняти "Товар" - будівельні матеріали, в номенклатурі, кількості і ціні згідно супровідних документів. Відповідно до п.п. 1.4, 15 Договору ціна на товар узгоджується сторонами на умовах Інкотермс-2010: FOB Мерсін (Турція) до початку відвантаження в морський транспорт, тара та упаковка включається у вартість товару. Кількість, асортимент, ціна поставленого товару та фрахт до порту розвантаження узгоджується сторонами в специфікаціях на кожну поставку. Специфікація являється невід`ємною частиною Договору, яка набирає чинності з моменту підписання сторонами. Згідно із п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору поставка товару здійснюється морським транспортом на умовах: CFR Херсон (Україна) Інкотермс-2010. Відвантаження товару супроводжується наступними документами: інвойс на відвантажений товар; сертифікат походження; товарно-супровідні документи. Здача-приймання товару здійснюється по кількості згідно з товарно-супровідними документами. Відповідно до п. 6.1, 7.1 Договору розрахунок по дійсному Договору здійснюється покупцем доларами США протягом 180 днів з моменту розвантаження товару в порту призначення. Датою поставки товару вважається дата передачі товару покупцю в порту призначення. В травні 2019 року відповідно до умов договору та на підставі супроводжувальних документів позивач отримав від Фірми "OZER TICARET INSAAT MALZ. VE GIDA MAD. SAN. LTD" товар - будівельні матеріали, відповідно до Інвойсу EFІ2019000000019 від 06.05.2019 року на загальну суму 317 584,98 доларів США. З метою декларування вказаного товару позивачем 18.05.2019 було подано митну декларацію №UA508120/2019/002253, разом із супровідними документами: зовнішньоекономічний договір; сертифікат відповідності, Інвойс ЕFІ2019000000024 від 24.05.2019 р. на загальну суму 320996,83 доларів США, пакувальний лист від 24.05.2019 р., додатки до контракту, коносамент, вантажна відомість, сертифікат про походження товару, документ про вартість страхування, листи-роз`яснення, специфікація та інші документи передбачені законодавством. Митна вартість товару визначена за першим методом: за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Розглянувши подані документи, митницею направлено декларанту повідомлення, в якому зазначено, що подані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності, а саме: у рахунку-фактурі EFІ2019000000019 від 06.05.2019 невірно зазначено числове значення фактурної вартості товару (позиція 3, загальна вартість), загальна вартість вказано 262240,75 доларів США, тоді як правильним є 262240,76 доларів США. Крім того, у митному органі наявна інформація щодо вартості подібного товару, яка суттєво відрізняється від заявленого декларантом рівня митної вартості. Тому відповідно до п. 5 ст. 54 Митного кодексу України та у відповідності п. 3 ст. 53 Митного кодексу України у декларанта витребувано додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, а саме: договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежів здійснюються за умовами, визначеними договором, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору, виписку з бухгалтерської документації, ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, копію митної декларації країни-відправлення. Листом б/н від 18.05.2019 року позивачем надано комерційну пропозицію виробника від 30.04.2019 б/н для підтвердження заявленої митної вартості та повідомлено, що інших документів надано не буде у зв`язку з їх відсутністю. За результатами перевірки митної декларації, а також документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, відповідачем прийнято картку відмови в митному оформленні товарів №UА508120/2019/00060 та рішення про коригування митної вартості товарів №UА508120/2019/000007/1 від 18.05.2019 року. Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують їх митну вартість. У зв`язку із чим, митним органом зазначено, що про необхідність визначення митної вартості товару за другорядним методом (визначення митної вартість за ціною договору щодо ідентичних товарів) на підставі інформації, наявної в митному органі. Не погоджуючись із відмовою в митному оформленні та коригуванням митної вартості товару, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість рішень відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про їх неправомірність та скасування. Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу). Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів. У разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України). Згідно із ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Частинами 1, 2 ст. 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. За змістом ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Аналіз наведених норм показав, що обов`язок доведення митної вартості товару покладається на позивача, а митний орган, у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи, при цьому такі сумніви мають бути обґрунтованими, а дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості, та лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці. Судом першої інстанції вірно враховано, що посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару, яку також раніше ввозив позивач від того ж самого постачальника, не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки у спірному випадку позивач діяв на підставі Контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації документами, додатковими угодами та специфікацією до контракту щодо коригування рівня цін у бік їх зменшення. Відповідні зміни до контракту належним чином узгоджені між сторонами, а коригування ціни за Договором є суто господарською діяльністю позивача та його контрагента. Діюче законодавство надає право сторонам угоди визначати умови господарських операцій за певною домовленістю сторін цих операцій, що і було дотримано підприємствами. Отже, самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов`язки сторін Договору, таким правом чинним законодавством відповідача не наділено. У тому числі, не обґрунтованими є доводи митниці про те, що відомості про митну вартість товарів були неповними, не конкретизовані, не зазначено, які витрати як складові митної вартості товарів не підтверджені або не включені. Про помилку в інвойсі ЕFІ2019000000019 від 06.05.2019 року в один цент США позивач повідомив митницю, надавши лист від 14.05.2019 року фірми постачальника про технічну помилку під час виконання інвойсу, яким підтверджено загальну договірну вартість товару в сумі 317 584,99 доларів США, яка і була задекларована позивачем під час подачі митної декларації. Неподання позивачем всіх додатково витребуваних митницею документів не є безумовною підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, оскільки митницею належним чином не обґрунтовано, в чому полягає розбіжність у поданих документах та як це впливає на числові значення показників складників митної вартості; або яких відомостей не містять ці документи та які саме документи необхідно надати для їх підтвердження тощо. Заявлення товару за нижчою ціною, ніж рівень цін за такі ж (аналогічні) товари, дані про які містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі, не є самостійною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Ці обставини лише додатково підтверджують не здійснення контролюючим органом аналізу податних позивачем на митне оформлення товару документів, які безпосередньо розкривають зміст митної вартості імпортованого підприємством товару. Разом з цим, апеляційний суд враховує, що надані позивачем до митного оформлення документи передбачені умовами зовнішньоекономічного договору, за цими матеріалами вбачаються вартісні та кількісні характеристики товару, тобто відображають ціну, визначену підприємством у вигляді його митної вартості. При цьому, відомості у цих матеріалах не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. У зв`язку із цим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не обґрунтовано ті обставини, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за ціною договору та які призвели до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Колегія суддів вважає, що встановлення в судому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару та відмови у його митному оформленні в силу приписів норм митного законодавства є беззаперечною підставою для скасування рішень, що прийняті на підставі неправомірних висновків митного органу. Враховуючи викладене, оскільки відповідачем необґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість, коригування митної вартості проведено не у відповідності до норм митного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено підстави для скасування оспорюваних рішень митниці. Рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено. Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий суддя: О.В. Єщенко судді: О.О. Димерлій Т.М. Танасогло