Постанова Київський апеляційний суд № 756/14014/19

Справа № 756/14014/19 Суддя в І-й інстанції Жук М.В. Провадження № 33/824/768/2020 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 14 лютого 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року, - в с т а н о в и в : Постановою судді Оболонського районного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, накладене адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців. ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона, 09 жовтня 2019 року, близько 13 години, в м. Києві, керуючи автомобілем «Audi A 4», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Луговій, навпроти автозаправки «Окко», в порушення вимог п. 2.3 «б», 12.1, 13.1 ПДР України, не дотримавшись безпечної швидкості руху та дистанції здійснила зіткнення з автомобілем «Honda CR-V», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який зупинився попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. В апеляційній скарзі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 указано на незаконність постанови судді в частині накладеного стягнення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги послалася на те, що судовий розгляд був проведений у її відсутність, у зв`язку із чим суддя місцевого суду не врахувала пом`якшуючих її вину обставин та наклала найсуворіший вид стягнення відповідно до санкції статті. Апелянт вказала на те, що є підприємцем та в її обов`язки входить проведення переговорів з клієнтами по всій країні, у зв`язку із чим для належного та своєчасного виконання робочих обов`язків використовує власний автомобіль. Звернула увагу на те, що застосоване судом стягнення негативно позначиться на матеріальному становищі її родини. Просила постанову судді змінити в частині накладеного стягнення з позбавлення права керування транспортними засобами на стягнення у виді штрафу відповідно до санкції статті, передбаченої ст.124 КУпАП. Вислухавши пояснення: ОСОБА_1 , яка подану апеляційну скаргу підтримала, підтвердила її доводи та просила її задовольнити; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке. Висновки судді місцевого суду в частині доведеності винності ОСОБА_1 у порушенні ПДР України, що призвело до пошкодження транспортних засобів, а також правильності кваліфікації її дій за ст. 124 КУпАП учасниками судового розгляду не оспорювалися, а відтак судом апелояційної інстанції не перевірялися. Підстав для виходу за межі апеляційної скарги суд не вбачає. Щодо доводів апеляційної скарги в частині незаконності накладеного стягнення, то вони на думку суду є обґрунтованими. Так, відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Статтею 33 КУпАП визначені загальні правила накладення стягнення у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до частини другою цієї статті при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Цих вимог закону суддею у повній мірі дотримано не було. Рішення про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців суддя обґрунтував характером вчиненого правопорушення, даними про особу правопорушника, її ставленням до вчиненого. Між тим, із постанови вбачається те, що суддя обмежився лише перерахуванням цих обставин не розкриваючи їх змісту. Так, у постанові суддею не зазначено які обставини правопорушення врахувались суддею при накладенні стягнення. Не указано у постанові і те, які дані про особу ОСОБА_1 були враховані при накладенні стягнення при тому, що матеріали справи не містять будь-яких даних, які би характеризували її особу. Щодо ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, то із матеріалів справи вбачається те, що справа була розглянута у відсутності ОСОБА_1 , що перешкоджало судді з належною повнотою з`ясувати ставлення ОСОБА_1 до вчиненого адміністративного правопорушення. При цьому суд зважає на те, що справа була розглянута у відсутності ОСОБА_1 за відсутності даних про її належне повідомлення про час та місце розгляду справи, що унеможливило з`ясування із належною повнотою як даних про особу ОСОБА_1 , так і її відношення до вчиненого. Наведене указує на недотримання суддею місцевого суду вимог закону які регламентують накладення стягнення у справі про адміністративне правопорушення, що ставить під сумнів законність ухваленого суддею рішення. У ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, пояснивши те, що мала намір визнавати вину і у суді першої інстанції, коли усвідомила сутність правопорушення та свої дії у дорожній обстановці, яка передувала зіткненню транспортних засобів. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є особою підприємцем, має на утриманні малолітню дитину, має батьків - пенсіонерів, які проживають у іншій місцевості. Матеріали справи не містять даних, які би негативно характеризували ОСОБА_1 , а також відсутні дані про те, що вона раніше притягалась до адміністративної відповідальності. Наведене у свої сумності указує на те, що накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців не відповідає меті адміністративного стягнення, визначеній у ст.23 КУпАП внаслідок його суворості. За цих обставин, постанова судді Оболонського районного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 не може визнаватись законною та обгрунтованою у частині накладеного стягнення у звязку із чим у цій частині вона підлягає зміні. На думку суду відповідати меті адміністративних стягнень визначеній у ст. 23 КУпАП буде стягнення у виді штрафу у звязку із чим суд вважає за необхідне пом`якшити накладене на ОСОБА_1 стягнення до штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, Апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 змінити в частині стягнення. Накладене на ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП стягнення пом`якшити до штрафу в розмірі 340 грн. В іншій частині постанову Оболонського районного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Ігнатюк О.В.