Ухвала КЦС ВС № 205/6608/18

У х в а л а 18 лютого 2020 року м. Київ справа № 205/6608/18 провадження № 61-2695ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 січня 2020 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, ВСТАНОВИВ: У вересні 2018 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги обґрунтувало тим, що 09 листопада 2007 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір на оформлення кредитного ліміту на платіжну картку, про що свідчить його особистий підпис. Відповідно до умов кредитного договору, ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок у національній валюті України та встановлено ліміт кредитування у розмірі 6 тис. грн. Внаслідок неналежного виконання взятих на себе кредитних зобов`язань у ОСОБА_1 станом на 19 серпня 2018 року утворилася заборгованість у розмірі 12 260 грн 83 коп., з яких: відсотки за користування кредитом у розмірі 11 751 грн 94 коп.; пеня у розмірі 11 823 грн 05 коп.; штраф (фіксована частина) у розмірі 250 грн.; штраф (процентна складова) у розмірі 571 грн 94 коп. У зв`язку з викладеним, АТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 12 260 грн 83 коп., а також судові витрати. Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2019 року, у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що наданий до позовної заяви витяг з умов та правил надання банківських послуг та тарифів банку не містить підпису ОСОБА_1 , тому не визнається судом належним, допустимим та достатнім доказом його ознайомлення з вказаними умовами та тарифами, крім того, доказом погодження сторонами істотних умов кредитного договору в письмовій формі; банком не доведено належними та достатніми доказами факт укладення кредитного договору з ОСОБА_1 у порядку, передбаченому законом, доведення до відома останнього положень цього договору та погодження всіх його істотних умов та обґрунтованості розрахунку заборгованості. У січні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить судові рішення першої та апеляційної інстанції скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог банку. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 2 102 грн. Ціна позову у цій справі становить 12 260 грн 83 коп., яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*100=210 200), тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. Посилання банку на те, що суди при розгляді справи не врахували правові висновки Верховного Суду, як на наявність підстави, передбаченої підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, а саме: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, Верховний Суд вважає необґрунтованим, оскільки зі змісту оскаржуваних рішень не вбачається, що при їх ухваленні суди відступили від указаних висновків. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. З урахуванням наведеного, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 січня 2020 року відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян