Ухвала КЦС ВС № 703/1650/17

Ухвала 18 лютого 2020 року м. Київ справа № 703/1650/17 провадження № 61-239 ск 20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 липня 2019 року та на постанову Черкаського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Державна казначейська служба України, треті особи: ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» та арбітражний керуючий ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» Новосельцев Володимир Петрович, про відшкодування завданих збитків, ВСТАНОВИВ: 07 лютого 2020 року представником Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області через засоби поштового зв`язку подана до Верховного Суду касаційна скарга на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 липня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї ухвали норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року. Касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження. Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Черкаським апеляційним судом прийнято постанову 28 листопада 2019 року, повний текст судового рішення складено 03 грудня 2019 року. Останній день строку на касаційне оскарження (з урахуванням вихідних днів) припадав на 02 січня 2020 року. Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Представник заявника, посилаючись на те, що повний текст судового рішення Смілянським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області отримано 12 грудня 2019 року, не просить поновити строк на касаційне оскарження та не надає належних та допустимих доказів на підтвердження дати отримання ним копії оскаржуваної постанови. Крім того касаційну скаргу подано поза межами тридцятиденного строку, визначеного частиною другою статті 390 ЦПК України. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Отже, заявнику необхідно надати належні та допустимі докази на підтвердження дати отримання Смілянським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області повного тексту судового рішення, заяву про поновлення строку, у якій зазначити поважні причини, за яких скаргу подано поза межами тридцятиденного строку, визначеного частиною другою статті 390 ЦПК України та надати докази, що це підтверджують, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того подана касаційна скарга не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, заявником не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги. При цьому заявником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на те, що Смілянський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області є бюджетною організацією, яка не має власних коштів на сплату судового збору. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки заявником не зазначено підстави, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» та не надано доказів на їх підтвердження. За таких обставин, заявник повинен сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 1 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 1 січня 2017 року прожитковий мінімуму для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 600,00 грн. За статтею 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час подання позову, за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заявник просить скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 липня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року в частині стягнення з Смілянського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 101 849,50 грн відшкодування сплачених коштів за придбане майно та 3 000,00 грн моральної шкоди. Таким чином, виходячи з розміру оспорюваної суми, беручи до уваги визначену законом межу, розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 3 200,00 грн ( 1600,00 грн*200%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 127, 136, 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 липня 2019 року та на постанову Черкаського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров