Ухвала КЦС ВС № 344/16253/17
від 18.02.2020 · ЦивільнаУхвала 18 лютого 2020 року м. Київ справа № 344/16253/17 провадження № 61-2889ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 січня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про усунення перешкод у користуванні власністю - транспортним засобом, ВСТАНОВИВ: У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив усунути йому перешкоди у користуванні власністю - автомобілем марки Mitsubishi Outlander, 2011 року випуску, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , шляхом виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зареєстрованого 04 жовтня 2016 року за № 15998049 Дніпровською філією державного підприємства «Національні інформаційні системи». Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2019 року позов задоволено. Усунено перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю - транспортним засобом марки Mitsubishi Outlander, 2011 року випуску, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 , шляхом виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зареєстрованого 04 жовтня 2016 року за № 15998049, реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства «Національні інформаційні системи»; вид обтяження: приватне обтяження; тип реєстрації: поточна; тип обтяження: застава рухомого майна; підстава обтяження: договір застави 11 червня 2012 року № КТТ2А+27299591, ПАТ КБ «ПриватБанк»; об`єкт обтяження: інший транспортний засіб, Mitsubishi Outlander, 2011 року випуску, номер об`єкта: НОМЕР_1 ; номер державної реєстрації: НОМЕР_3 ; обтяжувач: ПАТ КБ «ПриватБанк»; боржник: ОСОБА_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10 січня 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2019 року - без змін. 10 лютого 2020 року, АТ КБ «ПриватБанк» подало засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 січня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки всупереч пункту 5 частини другої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в касаційній скарзі не зазначено підстави (підстав), передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. У касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2019 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 10 січня 2020 року. Згідно з частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина третя статті 124 ЦПК України). Перевіривши доводи вказаного клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його розгляду, оскільки заявник не пропустив строк на касаційне оскарження заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2019 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 10 січня 2020 року. Оскаржувана постанова апеляційного суду постановлена 10 січня 2020 року, а касаційна скарга подана 10 лютого 2020 року. Останнім днем на подання касаційної скарги в цій справі було 09 лютого 2020 року (неділя), тому скарга подана в межах строку, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України. Отже, касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» необхідно залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 січня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. А. Стрільчук