Постанова КЦС ВС № 756/9538/16-ц

Постанова Іменем України 29 січня 2020 року м. Київ справа № 756/9538/16-ц провадження № 61-15279св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В., суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 , відповідач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», представник відповідача - Белименко Олена Володимирівна, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2019 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») про повернення строкового банківського вкладу, нарахованих процентів, відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Позовна заява мотивована тим, що 01 липня 2015 року між нею і ПАТ АБ «Укргазбанк» укладено депозитний договір, за умовами якого вона розмістила грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн на депозитний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ АБ «Укргазбанк», строком до 11 січня 2016 року зі сплатою банком процентів із розрахунку 24 % річних. 29 грудня 2015 року вона відповідно до умов договору повідомила ПАТ АБ «Укргазбанк» про бажання повернути депозит з виплатою процентів на банківський вклад у день закінчення дії договору. Однак 11 січня 2016 року працівник банку запропонувала їй укласти новий депозитний договір на суму 200 000,00 грн зі сплатою процентів на банківський вклад у розмірі 23 % річних, тому їй були виплачені проценти, нараховані відповідно до умов депозитного договору від 01 липня 2015 року, у розмірі 19 947,37 грн. При цьому працівник банку повідомила їй, що у зв`язку з несправністю програмного забезпечення, не може оформити новий договір відповідно до запропонованих умов. Разом з тим, прийшовши до відділення банку наступного дня, їй повідомили, що нового договору не існує, а насправді було пролонговано попередній договір на новий строк, а саме на 194 календарних днів зі сплатою процентів на банківський вклад у розмірі 17,5 % річних, а не 23 %, як було запропоновано раніше. Заперечуючи проти нової процентної ставки, вона звернулася до ПАТ АБ «Укргазбанк» з вимогою повернути суму депозиту, однак, їй було відмовлено у зв`язку із пролонгацією депозитного договору від 01 липня 2015 року на новий строк. Вважала, що банк зобов`язаний на першу її вимогу повернути банківський вклад, тому ОСОБА_1 , з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог від 07 вересня 2016 року і від 09 листопада 2016 року, просила суд стягнути з ПАТ АБ «Укргазбанк» три проценти річних від суми вкладу за кожен день прострочення повернення депозиту відповідно до частини другої статті 625 ЦК України у розмірі 1 164 000,00 грн, 6,5 % від суми вкладу, що складає різницю між раніше встановленим процентом на банківський вклад у розмірі 24 % та фактично нарахованими банком процентами у розмірі 17,5 %, тобто 8 050,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 13 800,00 грн, пеню відповідно до статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 1 164 000,00 грн та 15 000,00 грн на відшкодування моральної і матеріальної шкоди, завданої несвоєчасним поверненням депозиту. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року у складі судді Шевчука А. В. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно з частиною третьою статті 1060 ЦК України повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу. Оскільки умовами депозитного договору, укладеного сторонами, не передбачено можливості дострокового повернення вкладу і сторонами було пролонговано дію депозитного договору від 01 липня 2015 року, то підстав для того, щоб вважати дії банку неправомірними і задоволення позову немає. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Київського апеляційного суду від 11 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 пеню на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 14 січня 2016 року до 25 липня 2016 року зі зменшенням її розміру на підставі частини третьої статті 551 ЦК України у розмірі 50 000,00 грн, три проценти річних у розмірі 3 173,00 грн та інфляційні втрати за період з 14 січня 2016 року до 25 липня 2016 року у розмірі 9 687,40 грн. Стягнуто з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь держави судові витрати у розмірі 900,87 грн. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що сторонами депозитного договору від 01 липня 2015 року не було погоджено пролонгацію цього договору, оскільки позивач відповідно до умов договору, не погодившись із запропонованим розміром процентів на банківський вклад, повідомила банк про намір забрати депозит з нарахованими процентами. Оскільки банком несвоєчасно повернуто вкладнику суму депозиту, то наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» і штрафних санкцій відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Короткий зміст вимог касаційної скарги У касаційній скарзі ПАТ АБ «Укргазбанк», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що у депозитному договорі від 01 липня 2015 року, зокрема у пункті 1.3 цього договору, сторонами було погоджено, що у випадку не витребування вкладником свого депозиту, не раніше 7 (сьомого) банківського дня та не пізніше 2 (другого) банківського дня до закінчення строку зберігання коштів, договір вважається продовженим на визначену у пункті 1.1 договору кількість календарних днів. Розмір процентної ставки на продовжений строк зберігання коштів встановлюється з першого дня продовженого строку зберігання коштів. Процентна ставка встановлюється на рівні діючої процентної ставки у банку у перший день продовження строку зберігання коштів для відповідного виду депозитного вкладу та строку. Крім того, в указаному пункті зазначено, що якщо вкладник не погоджується з новим розміром процентної ставки, сторони вважають договір розірваним з виплатою вкладнику процентів згідно з умов цього договору. Тобто, умовами договору було погоджено, що дія договору продовжується на наступні 194 календарних днів зі встановленням процентної ставки на рівні діючої процентної ставки у банку для відповідного виду депозитного вкладу і строку, які діють у банку на дату продовження, якщо вкладник у передбачений договором строк і спосіб не відмовиться від продовження строку зберігання коштів. Разом з тим, із заявою про відміну автопролонгації у строки і способи, визначені депозитним договором, ОСОБА_1 до банку не зверталася, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, оскільки підстав для дострокового повернення вклади у ПАТ АБ «Укргазбанк» не було. Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу У жовтні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції немає, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Фактичні обставини справи, встановлені судами 01 липня 2015 року між ОСОБА_1 і ПАТ АБ «Укргазбанк» було укладено депозитний договір, за умовами якого вкладник розмістила тимчасово, на строк 194 календарних днів грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн на депозитний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ АБ «Укргазбанк», зі сплатою процентів на банківський вклад у розмірі 24 % річних. Відповідно до пункту 1.3 цього договору у випадку не витребування вкладником свого депозиту, не раніше 7 (сьомого) банківського дня та не пізніше 2 (другого) банківського дня до закінчення строку зберігання коштів договір вважається продовженим на визначену у пункті 1.1 договору кількість календарних днів. Розмір процентної ставки на продовжений строк зберігання коштів встановлюється з першого дня продовженого строку зберігання коштів. Процентна ставка встановлюється на рівні діючої процентної ставки у банку у перший день продовження строку зберігання коштів для відповідного виду депозитного вкладу та строку. Якщо вкладник не погоджується з новим розміром процентної ставки, сторони вважають договір розірваним з виплатою вкладнику процентів згідно з умов цього договору. За умовами договору вкладник зобов`язується, зокрема, повідомити банк про намір повернення депозиту не раніше 7 (сьомого) банківського дня та не пізніше 2 (другого) банківського дня до закінчення строку зберігання коштів або до дня закінчення продовженого строку зберігання коштів, визначених у пунктах 1.1, 1.3 договору, за телефоном контакт-центру 0-800-309-00-0 або письмово у відділенні банку. 11 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ АБ «Укргазбанк» із заявою про виплату процентів на банківський вклад у розмірі 19 943,37 грн, шляхом видачі цих коштів через касу банку. Крім того, 13 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ АБ «Укргазбанк» з заявою про те, що вона не погоджується з новим розміром процентної ставки, тому просила розірвати договір з виплатою суми депозиту та процентів у розмірі 24 % відповідно до умов договору. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Касаційна скарга ПАТ АБ «Укргазбанк» підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає. Згідно з частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Відповідно до частин першої, третьої статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом установленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом зі спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу. У статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору. При цьому правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах, зокрема, суб`єктам господарювання, фізичним особам, регулюються Інструкцією про порядок відкриття, використання та закриття рахунків в національній та іноземній валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (далі - Інструкція). Згідно з пунктом 1.5 Інструкції умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються у договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції. За змістом пункту 1.8 Інструкції банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки, за договором рахунку умовного зберігання (ескроу) - рахунки умовного зберігання (ескроу), де вкладним (депозитним) рахунком є рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору. Судом установлено, що положення депозитного договору від 01 липня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 і ПАТ АБ «Укргазбанк», не містять умов про дострокове повернення вкладу і нарахованих процентів. Разом з тим, сторонами договору погоджено порядок пролонгації дії договору. Так, згідно з пунктом 1.3 договору у випадку не витребування вкладником свого депозиту, не раніше 7 (сьомого) банківського дня та не пізніше 2 (другого) банківського дня до закінчення строку зберігання коштів, договір вважається продовженим на визначену у пункті 1.1 договору кількість календарних днів. Судом першої інстанції установлено, що позивачем у порушення вимог статей 10, 60 ЦПК України 2004 року не надано суду належних і допустимих доказів витребування нею депозиту у строки і порядку, встановленому договором. Також судами попередніх інстанції установлено, що 11 січня 2016 року позивач подала заяву про виплату процентів за депозитним договором, а 13 січня 2016 року нею була подана заява, в якій вона просила розірвати зазначений договір та виплатити проценти на банківський вклад. Однак, остання, як було правильно встановлено місцевим судом, була подана з порушенням строків і порядку, передбачених депозитним договором для відміни автопролонгації, хоча він помилково виходив з того, що вона не містить вимогу про розірвання договору. Разом з тим, ці обставини не виплинули на правильність висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки положення депозитного договору від 01 липня 2015 року не містять умов про дострокове повернення вкладу і нарахованих процентів. Вказане свідчить, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що сторонами було пролонговано дію депозитного договору на новий строк згідно з пунктом 1.3 цього договору. Крім того, судом установлено, що після закінчення строку банківського вкладу з урахуванням пролонгації ПАТ АБ «Укргазбанк» було повернуто ОСОБА_1 вклад у розмірі 200 000,00 грн та нараховані проценти на банківський вклад у розмірі 14 962,87 грн (а. с. 24-29, т. 1). Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що ПАТ АБ «Укргазбанк», з урахуванням змісту депозитного договору від 01 липня 2015 року і положень ЦК України, правомірно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про дострокове розірвання договору з повною виплатою депозиту і сплатою процентів. Вказане свідчить, що апеляційним судом безпідставно скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону. Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, постанова апеляційного суду згідно зі статтею 413 ЦПК України підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з переглядом справи у суді касаційної інстанції, у розмірі 1 257,20 грн. Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» задовольнити. Постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2019 року скасувати. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року залишити в силі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» судові витрати, пов`язані з переглядом справи у суді касаційної інстанції, у розмірі 1 257,20 грн (одна тисяча двісті п`ятдесят сім гривень двадцять копійок). Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович