Постанова Львівський апеляційний суд № 442/6604/19

Справа № 442/6604/19 Головуючий у 1 інстанції: Медведик Л.О. Провадження № 22-ц/811/3782/19 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П. Категорія:70 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Цяцяка Р.П., суддів: Крайник Н.П. та Шеремети Н.О., за участю: секретаря Куцика І.Б., позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Шулак О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2019 року, В С Т А Н О В И В: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в кінцевій редакції позовних вимог якого просила суд ухвалити рішення, яким «змінити спосіб стягнення аліментів" та стягувати зі згаданого відповідача на її користь аліменти у твердій грошовій сумі на утримання доньки сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2 000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - до досягнення донькою повноліття. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що на виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.02.2007 року з відповідача стягуються аліменти на її користь на утримання доньки в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку відповідача, однак на даний час цих коштів не вистачає на утримання дитини, оскільки відповідач офіційно ніде не працює, а тому розмір аліментів, які стягуються з нього, є вкрай низький. Стверджує, що насправді відповідач працює водієм на вантажних «фурах» та отримує високий дохід, який витрачає на свої потреби (а.с. 1-8, 27). Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову відмовлено (а.с. 50). Дане рішення оскаржила позивачка. Апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким «позов задоволити, змінити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_2 … на користь ОСОБА_1 … аліменти на утримання дочки … у твердій грошовій сумі у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. щомісячно, але не менше 100 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи 26.12.2018 року і до досягнення нею повноліття», покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та на невідповідність висновків суду обставинам справи. Звертає увагу на те, що у письмовому Відзиві на позовну заяву відповідач висловив свою згоду на сплату аліментів у розмірі 1 059 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стверджує, що відповідач «займається міжнародними перевезеннями, працює далекобійником, отримує досить високий дохід, близько 4 000 дол. США на місяць (чотири поїздки по 1 000 дол. США), який витрачає на свої потреби». Ставить під сумнів достовірність та справжність долученої до Відзиву на позовну заяву фотокопії довідки про доходи відповідача, посвідченої представником самого відповідача (а.с. 79-85, 101-107). Відповідач ОСОБА_2 , будучи своєчасно повідомленим про час і місце апеляційного розгляду справи (а.с. 114), в судове засідання не з`явився, а його представник, адвокат Бабіч С.А., подав до суду письмовий Відзив на апеляційну скаргу (а.с. 123-126) та заяву про апеляційний розгляд справи за відсутності відповідача і його представника (а.с. 122). Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки і її представника на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Як стверджується матеріалами справи, в ході розгляду даної справи судом першої інстанції позивачка подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просила суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача на її користь аліменти у розмірі 2 000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 27). Вище наведене знайшло своє відображення і у описовій частині оскаржуваного рішення. За наведених обставин вимога апеляційної скарги про стягнення аліментів «у твердій грошовій сумі у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. щомісячно, але не менше 100 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку» не може прийматися до уваги. Як вбачається зі змісту мотивувальної частини оскаржуваного рішення, відмову у задоволенні позовних вимог суд мотивував тим, що позивачка не довела належними та допустимими доказами наявності підстав, які передбачені статтею 192 СК України, для зміни розміру аліментів. Однак, вище наведені висновки зроблені за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та з порушення норм процесуального і неправильним застосування норм матеріального права. Статтями 12 і 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 1 ст. 82 ЦПК України що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Судом встановлено, визнається учасниками справи та стверджується матеріалами справи те, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 лютого 2007 року присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 (з червня 2011 року ОСОБА_5 ; а.с. 14) ОСОБА_6 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно (а.с. 13). Як вбачається з довідки про доходи відповідача, поданої ним самим до Відзиву на позовну заяву (будь-яких інших доказів про наявність у нього ще й інших доходів відповідачем до суду подано не було), протягом періоду з лютого по серпень 2019 року заробітна плата йому нараховувалася у розмірі від 210 грн. до 4 210 грн. за місяць, а всього за згаданих 7 (сім) місяців відповідачу було нараховано 25 450 грн., з яких було сплачено 4 581 грн. податку з доходів фізичних осіб (а.с. 58). Відповідно до пункту 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 року № 146, утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Відтак, аліменти підлягали утриманню з суми заробітку відповідача, який після утримання з цього заробітку податку з доходів фізичних осіб становив в середньому 2 981 грн. 28 коп. за місяць: 25 450 грн. - 4 581 грн. = 20 869 грн. : 7 місяців = 2 981 грн. 28 коп. А 1/4 частина від цього середньомісячного заробітку становить 745 грн. 32 коп. (2 981 грн. 28 коп. : 4), що менше від гарантованого законодавством мінімального розміру аліментів на одну дитину, оскільки частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що такий не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. За вище наведених обставин в їх сукупності позивачка вправі була звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів. Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (зокрема статті 182 та 184). Вище наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.09.2018 року у справі № 61-37114св18. Відтак, оскільки згідно вище згаданого рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 лютого 2007 року аліменти з ОСОБА_2 стягуються у частці від його заробітку (доходу), то позивачка вправі була вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження, а саме: з стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі. У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» міститься роз`яснення про те, що у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. За наведеного відсутні правові підстави для присудження до стягнення аліментів у новому розмірі з 26.12.2018 року, про що міститься вимога у апеляційній скарзі. З 01.01.2020 року (тобто на час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції) прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років установлено у розмірі 2 218 грн. За вище наведених обставин в їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про те, що розмір аліментів в сумі 2 000 грн. щомісячно на утримання 15-ти річної доньки відповідача, який є предметом уточнених позовних вимог, відповідає засадам розумності, справедливості та виваженості, а тому підлягає до задоволення. Відтак, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення уточнених позовних вимог про зміну розміру аліментів. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2019 року скасуватита ухвалити нову постанову, якою уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити. Змінити розмір аліментів, які підлягають до стягнення зОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 на утримання їхньої доньки, ухваливши, що до стягнення на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають аліменти у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. щомісячно, однак не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення донькою повноліття. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повну постанову складено 20 лютого 2020 року. Головуючий: Цяцяк Р.П. Судді: Крайник Н.П. Шеремета Н.О.