Постанова 4813 № 1502/1363/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.02.2020 року м. Одеса Єдиний унікальний номер справи №1502/1363/2012 Апеляційне провадження № 22-ц/813/2465/20 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач), суддів - Вадовської Л.М., СєвєровоїЄ.С., за участю секретаря -Сороколет Ю.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Арцизького районного суду Одеської області від 22 серпня 2019 року, постановленою під головуванням судді Черевата В. І., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст заяви Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року, яке набрало законної сили, у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності, стягнення витрат на ремонт та утримання житлового будинку відмовлено. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено. Витребувано із чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 . Рішення суду першої інстанції звернуто до примусового виконання. У серпні 2019 року заступник начальника Арцизького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Косенко Л.В. звернулася до суду з заявою про роз`яснення рішення Арцизького районного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року. Звернення мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції в частині витребування майна з чужого незаконного володіння не є заходом примусового виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Посилаючись на ст.271 ЦПК України заявник просила роз`яснити рішення суду в частині витребування нерухомого майна, а саме: чи можливо кваліфікувати дане рішення як передачу або вилучення вказаного житлового будинку у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ( т.2 а.с.161). Короткий зміст судового рішення першої інстанції Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 22 серпня 2019 року заяву задоволено. Роз`яснено, що витребуванню з незаконного чужого володіння та користування підлягає житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 шляхом примусового його звільнення ОСОБА_1 (т.2 а.с.170-171). Доводи апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати. Неправильність ухвали суду мотивував порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначив , що у роз`ясненні суд зазначив спосіб захисту прав ОСОБА_2 на який він у позові не посилався та, крім того, розглянув справу у його відсутність, не повідомивши про дату, час та місце судового засідання ( т.2 а.с.174-176). Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Сторони та представник виконавчої служби в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, що відповідно до правил ч.2 ст.372 ЦПК Українине перешкоджає розглядові справи у їх відсутність. Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Як вбачається із змісту позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 позивач просив витребувати у відповідача на свою користь житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 на підставі ст.387 ЦК України і саме ці вимоги задовольнив суд першої інстанції. Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Зазначений засіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння. Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України. Правовий аналіз положень ст. 387 цього Кодексу дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про повернення цього майна в натурі. Відповідно до ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Таким чином, роз`яснено може бути тільки судове рішення, яке підлягає реалізації в порядку пред`явлення до примусового виконання за наслідками розгляду справи по суті (ч. 2 ст. 271 ЦПК України). Крім того, роз`яснення рішення суду можливо тоді, коли воно є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення. З огляду на те, що рішення суду першої інстанції про витребування із чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 є чітким, ясним та зрозумілим, не допускає різних варіантів тлумачення, а його незрозумілість для заявника обумовлена способом його виконання. У розумінні приписів ст.271 ЦПК України роз`яснення рішення суду не має на меті встановлення способу його виконання, а відтак підстави для задоволення заяви про роз`яснення рішення відсутні. За таких обставин постановлення ухвали про роз`яснення рішення суду про витребування майна із чужого незаконного володіння шляхом примусового звільнення ОСОБА_1 житлового будинку з господарськими спорудами є зміною суті рішення, що є недопустимим. Доводи апеляційної скарги про порушення прав на доступ до суду до уваги не приймаються, оскільки про дату, час та місце судового засідання було відомо представнику апелянта, якому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с.166,169). Керуючись ст.ст.368,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Арцизького районного суду Одеської області від 22 серпня 2019 року скасувати. Відмовити у заяві заступника начальника Арцизького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Косенко Л.В. про роз`яснення рішення Арцизького районного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 19 лютого 2020 року. Головуючий Судді: