Постанова 4803 № 180/2132/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3360/20 Справа № 180/2132/19 Суддя у 1-й інстанції - Тананайська Ю. А. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Демченко Е.Л. суддів Куценко Т.Р., Макарова М.О. розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, - в с т а н о в и л а: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я. Вказував, що 11 серпня 2009 року внаслідок обвалу ґрунту забою отримав травму голови та верхньої частини спини. Внаслідок отриманої виробничої травми при первинному огляді МСЕК йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності 25%. Крім того, він працював в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, внаслідок чого захворів на професійні захворювання. Висновком МСЕК від 12 жовтня 2011 року йому первинно встановлено 45% втрати професійної працездатності у зв`язку з професійним захворюванням та виробничою травмою встановлено третя група інвалідності. При переогляді, висновком МСЕК від 22 жовтня 2019 року у зв`язку з виробничою травмою та професійним захворюванням встановлено 60% втрати професійної працездатності та призначено третю групу інвалідності, безстроково. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування. Посилаючись на вказані обставини, просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 130 000,00 грн. Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000 грн., без утримання податку з доходу фізичних осіб. Стягнуто з АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн.40 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим у справі обставинам, просив скасувати рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2019 року частково та ухвалити в частині визначення розміру моральної шкоди нове рішення, яким стягнути з АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» моральну шкоду у зв`язку з ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків, без утримання податку з доходів осіб та інших обов`язкових платежів, в сумі 130 000,00 грн. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що згідно рекомендацій МСЕК ОСОБА_1 потребує забезпечення лікарськими засобами, не має змоги вести звичне життя, у віці 42 років він не має змоги працювати, забезпечувати себе та свою родину; усі державні компенсації ідуть на медичну реабілітацію позивача; внаслідок захворювань позивач змушений тривалий час перебувати на лікарняному, проходити чисельні медичні огляди та обстеження; позивач відчуває себе втраченою для суспільства та родини людиною. Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Зважаючи на те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення змінити в частині, виходячи з наступного. Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів протягом 13 років, на посадах підземного електрослюсара 4 розряду, гірника очисного вибою 5,6 розряду (а.с.11-16). 11 серпня 2009 року з ОСОБА_1 при виконанні трудових обов`язків стався нещасний випадок: стався обвал породи, ґрунту, внаслідок чого позивач був травмований в область голови, верхньої частини спини. За даним нещасним випадком складені акти за формами Н-5 та Н-1 № 18/7 від 28 лютого 2010 року (а.с. 27-30). Згідно висновку МСЕК від 09 червня 2010 року при первинному огляді позивачу встановлено 25% втрати професійної працездатності у зв`язку з виробничою травмою (а.с.32). 12 жовтня 2011 року при повторному огляді, згідно висновку МСЕК позивачу встановлено всього 60% втрати професійної працездатності: первинно 30% ридикулопатія, 10% ХОЗЛ, 5% ДОА в зв`язку з професійними захворюваннями та повторно 15% внаслідок виробничої травми, встановлено третя група інвалідності, з наступним переоглядом 01 жовтня 2012 року (а.с.33). 22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 МСЕК надано висновок про встановлення безстроково третьої групи інвалідності з 01 листопада 2019 року, причина інвалідності професійне захворювання (30% ридикулопатія, 10% ХОЗЛ, 5% ДОА, 15% трудове каліцтво) (а.с. 34). Згідно акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 26 вересня 2011 року встановлено причини виникнення професійного захворювання: важкість праці, робоча поза, нахили корпусу, рівень пилу, рівень марганцю (а.с.10-11). Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що виходячи з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності змін його здоров`я, розміру втрати працездатності, постійний характер страждань, який переносить стійкий виражений біль у хребті, обмеження рухів у колінних суглобах, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності - 60 %, період роботи у відповідача на протязі 13 років в умовах впливу шкідливих факторів, що також призвело до інвалідності ІІІ групи, необхідно визначити розмір компенсації в сумі 20 000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди. Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Частиною першої ст.237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Суд, на підставі медичних документів про лікування позивача у зв`язку з отриманою на виробництві травмою, правильно визнав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як він переносить фізичний біль, зазнав порушення свого звичайного способу життя і вимушений витрачати свої сили на організацію свого життя, внаслідок чого переносить моральні страждання. Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз`ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України в п.13 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року (провадження №14-288цс19). В той же час, враховуючи тривалий час праці на підприємстві позивача в шкідливих умовах, причинно-наслідковий зв`язок такої праці з встановленою висновком МСЕК від 22 жовтня 2019 року втратою працездатності позивача 60%, колегія суддів вважає частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги про невідповідність визначеного судом розміру моральної шкоди обставинам справи та з урахуванням встановлених у справі обставин, вимог розумності та справедливості,вважає за необхідне збільшити розмір витрат у рахунок відшкодування моральної шкоди відповідачем позивачу з 20 000 грн. до 60 000 грн. Крім того, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Інші доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. В іншій частині рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права,тому підлягає залишенню без змін. В порядку ч.13 ст.141 ЦПК України з урахуванням результату розгляду справи, звільнення апелянта від сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою, на користь держави з акціонерного товариства Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат підлягає стягненню судовий збір в розмірі 531 грн. 92 коп. Керуючись ст.ст.367,374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2019 року змінити, збільшити розмір суми у рахунок відшкодування моральної шкоди, стягнутої з акціонерного товариства Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат на користь ОСОБА_1 , з 20 000 грн. до 60 000 грн. В іншій частині рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2019 року залишити без змін. Стягнути з акціонерного товариства Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат на користь держави судовий збір в розмірі 531 грн. 92 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Повний текст постанови виготовлено 19 лютого 2020 року. Головуючий: Демченко Е.Л. Судді: Куценко Т.Р. Макаров М.О.