Постанова 4855 № 640/19129/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19129/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення та дата складання повного тексту не зазначені) у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення коштів, - В С Т А Н О В И В : ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 2550, 00 грн згідно постанови від 03.10.2018 року № 5.0-83; у розмірі 2550, 00 грн згідно постанови від 03.10.2018 року № 5.0-84; у розмірі 2550, 00 грн згідно постанови від 03.10.2018 року № 5.0-85; у розмірі 2550, 00 грн згідно постанови від 03.10.2018 року № 5.0-86. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року позов залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин такого пропуску та доданням відповідних доказів на підтвердження зазначеного. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року позов повернуто позивачеві. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Частиною 1 ст. 223 Господарського кодексу України визначено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Аналіз вищевказаних норм права, на думку апелянта, вказує на те, що для позовів про стягнення штрафу, як адміністративно-господарської санкції, у даному випадку, застосовується позовна давність в один рік. Відзив до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. На даний час питання сплати штрафів у межах спірних правовідносин врегульоване Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 р. № 2735-VI. Натомість, як вірно встановлено судом першої інстанції, ним не врегульовано спеціальних строків для звернення суб`єктом владних повноважень з відповідним адміністративним позовом до суду. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Колегія суддів зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Натомість, норми цивільного законодавства в питаннях визначення процесуального строку звернення до суду адміністративної юрисдикції не мають переваги перед нормами КАС України. Відтак доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального права повернення позовної заяви, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відсутні також підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 139 КАС України. Керуючись ст. ст. 229, 294, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення коштів залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 20.02.2020 р.)