Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 522/16066/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 522/16066/19 Головуючий в 1 інстанції: Луняченко В.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А., за участю: позивача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Київського районного суду м.Одеси від 04 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти 3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Ніточкіної Ілони Олегівни, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - В С Т А Н О В И В: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (далі УПП), інспектора роти 3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Ніточкіної Ілони Олегівни, про скасування постанови про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 12 вересня 2019 року серії ЕАК №1511027. Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 04 грудня 2019 року позов було задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду УПП подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та відмовити в задоволенні позову. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що 00:30 годин 12 вересня 2019 року, у зв`язку із перетинанням перехрестя вул.Преображенська/Грецька у м.Одесі на заборонений «жовтий» сигнал світлофору, інспектором патрульної поліції Ніточкіною І.О. відносно водія транспортного засобу : «Suzuki Swift», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕАК № 1511027 від 12 вересня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності згідно з ч.2 ст.122 КупАП за порушення п.8.7.3 ґ Правил Дорожнього Руху України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності повинно бути зазначений яким технічним засобом здійснено фото або відеозапис, якщо такий запис здійснювався. Тобто, при наявності в якості доказів відеозапису (у тому числі здійсненому на відеореєстратор транспортного засобу патрульної поліції), цей факт обов`язково повинен бути зазначений у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності. В даному випадку відсутність у постанові посилань на відео-фіксування дій позивача під час його перетинання перехрестя, при відсутності протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності та відсутності свідків події, дозволяють суду прийти до висновку про відсутність будь-яких доказів у підтвердження факту наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, так як перетин перехрестя при обставинах викладених ОСОБА_1 не містить складу правопорушення. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, КУпАП та Правилам дорожнього руху, які затверджені постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі Правила). Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Згідно п.8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Пунктами 1.3 та 1.9. Правил встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до пункту 8.7.3 ПДР України, сигнали світлофора мають такі значення - а) зелений дозволяє рух; в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два миготливих сигнали забороняють рух. Згідно з пунктом 8.10 Правил у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів. Частиною другою статті 122 КУпАП встановлено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Згідно з статтею 31 Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Статтею 40 Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Позивачем не заперечується факт перетину перехрестя на жовтий сигнал світлофора, однак за його твердженням це сталося з причин неможливості здійснення ним зупинки без застосування екстреного гальмування, що дозволяється пунктом 8.11 Правил, за яким водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Доказів зворотного апелянтом не надано. Як встановлено судами першої інстанцій, будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, відповідачем не надано. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення пункту 8.7.3. «е» ПДР України, у зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові від 12 вересня 2019 року серії ЕАК № 1511027. Відповідно до статті 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . В частині доводів апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції відеозапису, наданого відповідачем, на якому зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Відповідно, суд першої інстанції вірно зазначив про відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого статтею частиною другою 122 КУпАП, оскільки відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова від 12 вересня 2019 року серії ЕАК № 1511027 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис. Вказана правова позиція суду відповідає правовій позиції Верховного суду, викладеній у постанові від 15 листопада 2018 року по справі №524/5536/17. Крім того, судом оглянуто відеозапис зі службового відео-регістратора від 12.09.2019 року, та за результатами перегляду колегія суддів приходить до висновку, що зафіксовані на ньому обставини, навіть при належному оформлені, не можуть беззаперечно свідчити на користь позиції відповідача та спростувати твердження позивача. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Управління Патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення, а рішення Київського районного суду м.Одеси від 04 грудня 2019 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту прийняття та не підлягає оскарженню. Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.