Постанова 4851 № 520/7092/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2020 р.Справа № 520/7092/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Кононенко З.О. , Сіренко О.І. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 26.11.19 року по справі № 520/7092/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" до Головного управління ДФС у Харківській області , Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України, в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд: - визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області №1195446/37094728 від 14.06.2019 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" у реєстрації податкової накладної №4 від 16.04.2019 та №1195448/37094728 від 14.06.2019 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" у реєстрації податкової накладної №5 від 16.04.2019 у Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" №4 від 16.04.2019 та №5 від 16.04.2019; - визнати протиправним та скасувати протокольне рішення Головного управління ДФС у Харківській області №270 від 20.12.2018 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон-Експерт»» до переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» за критерієм ризиковості платників відповідно до п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку; - зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платника з ознаками ризиковості. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем, Головним управлінням ДФС у Харківській області, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що під час спірних правовідносин контролюючий орган діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що з наданих підприємством позивача документів було не можливо підтвердити придбання ТМЦ, що і було підставою для відмови у розблокуванні податкових накладних. Також зазначив, що комісія з метою недопущення ймовірних втрат бюджету та використання підприємства у схемах незаконного формування податкового кредиту іншим підприємствам вирішила внести позивача до Журналу ризикових платників. В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін. Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ", код ЄДРПОУ зареєстроване в якості юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.06.2010 за номером 1 480 102 0000 047071 (а.с.20, 21-28). Як свідчать матеріали справи між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" («Постачальник») та Державним підприємством «Львівський бронетанковий завод» («Покупець») було укладено договір поставки №ДЗ-13 від 15.04.2019 р. (а.с.48-53). Згідно додатку №2 до договору поставки №ДЗ-13 від 15.04.2019, між сторонами складено Специфікацію на поставку Товару (Прилад спостереження ТНПО-168В (2-га категорія), 2шт.), на загальну суму 21682,56грн., в тому числі ПДВ - 3613,76грн. (а.с.54) та Специфікацію на поставку Товару (Прилад спостереження ТНПО-168В (2-га категорія), 4шт.), на загальну суму 43365,12 грн., в тому числі ПДВ - 7227,52грн. (а.с.55). У відповідності до умов договору поставки №ДЗ-13 від 15.04.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" оформлено видаткову накладну №73 від 16.04.2019 на поставку Державному підприємству «Львівський бронетанковий завод» Товару (Прилад спостереження ТНПО-168В (2-го категорія), 2 шт.), на загальну суму 21682,56 грн., в тому числі ПДВ - 3613,76 грн. та накладну №74 від 16.04.2019 на поставку Державному підприємству «Львівський бронетанковий завод» Товару (Прилад спостереження ТНПО-168В (2-го категорія), 4шт.), на загальну суму 43365,12 грн., в тому числі ПДВ - 7227,52 грн. (а.с. 56, 57). Товар за договором поставки №ДЗ-13 від 15.04.2019 отримано Державним підприємством «Львівський бронетанковий завод» від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" що підтверджується копіями: експрес-накладної ТОВ «Нова Пошта» № 59998077701092 від 16.04.2019, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №355 від 16.04.2019 (а.с.58, 59). В рахунок оплати товару, придбаного за договором поставки №ДЗ-13 від 15.04.2019 у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" останньому Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод» 31.05.2019 здійснило у оплату на суму 21682,56 грн. та на суму 43365,12 грн., що підтверджується копією оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 (а.с.61, 62). В результаті поставки товару за договором поставки №ДЗ-13 від 15.04.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" на ім`я Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» була сформована податкова накладна № 4 від 16.04.2019 на загальну суму 21682, 56 грн., в тому числі ПДВ - 3613,76 грн. та направлена 13.05.2019 до Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.63). За результатами розгляду податкової накладної №4 від 16.04.2019 контролюючий орган через Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України направив Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" квитанцію від 13.05.2019, у якій зазначено: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 19.12.2018 №24 зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6. п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» (а.с.66). У зв`язку з блокуванням податкової накладної №4 від 16.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" направило контролюючому органу повідомлення №4 від 10.06.2019 разом з поясненнями та копіями документів щодо суті господарської операції (а.с.67). 14.06.2019 Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №1195446/37094728 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 16.04.2019 у зв`язку з ненаданням платником податків копій первинних документів щодо зберігання ТМЦ (а.с.69). В результаті поставки товару за договором поставки №ДЗ-13 від 15.04.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" на ім`я Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» була сформована податкова накладна №5 від 16.04.2019 на загальну суму 43365,12 грн., в тому числі ПДВ - 7227,52 грн. та направлена 13.05.2019 до Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.65). За результатами розгляду податкової накладної №5 від 16.04.2019 контролюючий орган через Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України направив Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" квитанцію від 13.05.2019, у якій зазначено: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 19.12.2018 №24 зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6. п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» (а.с.66). У зв`язку з блокуванням податкової накладної №5 від 16.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" направило контролюючому органу повідомлення №5 від 10.06.2019 разом з поясненнями та копіями документів щодо суті господарської операції (а.с.67). 14.06.2019 Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №1195448/37094728 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 16.04.2019 у зв`язку ненадання платником податків копій первинних документів щодо зберігання ТМЦ (а.с.70). Листом ГУ ДФС у Харківській області №8547/Л/20-40-07-04-13 від 05.07.2019 позивачу було повідомлено, що за результатами засідання Комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, на підставі наявної а органах ДФС податкової інформації, що свідчить про наявність здійснення ризикових операцій платником та протокольно прийнятого рішення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" таким, що відповідає п.1.6. Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.72-74). Позивач не погодився із вказаними рішеннями у зв`язку із чим звернувся до суду. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у позивача є наявними передбачені законодавством документи, які свідчать про проведення господарських операцій між ним та Державним підприємством «Львівський бронетанковий завод», такі документи надавались разом із Повідомленнями та надані до суду, отже ГУ ДФС у Харківській області не мало правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних від № 4 та № 5 від 16 квітня 2019 року. Оскаржуване рішення про внесення позивача до переліку ризикових платників, не відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки є необґрунтованим та прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України/. За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Згідно з вимогами п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 117), податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<РмЧ1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті. Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі. Як убачається з п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Згідно з вимогами п.п. 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції. Слід зазначити, що положення пунктів 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів. Судом встановлено, що реєстрацію поданих позивачем податкових накладних № 4 та №5 від 16 квітня 2019 року, як зазначено в квитанціях від 13.05.2019 зупинено через те, що вони відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, що не відповідає вищевказаним приписам законодавства. Згідно з вимогами п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, в п. 1 зазначено: "Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6 комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС". Колегія суддів звертає увагу на те, що в отриманих квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючим органом не наведено жодного з підкритеріїв п.п. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків, якому би відповідав платник станом на момент формування квитанції про блокування ПН, як це передбачено підпунктом 3 п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної (у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються критерій(і) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку). Відповідачем лише процитовано зміст п. 201.16. ст.201 Податкового кодексу України, та запропоновано "надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРПН", але жодні конкретні пропозиції щодо необхідних документів відсутні. Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 р. по справі № 822/181/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. У п.14 Постанови № 117 встановлено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. За п.15 Постанови письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Пунктом 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Як встановлено судом, ТОВ "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" було подано своєчасно за встановленою формою (у відповідності до приписів пунктів 15 та 16 Постанов № 117 та п.п. 201.16.1, п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України) Комісії ДФС Повідомлення разом із додатками - первинними документами, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій та не заперечувалось представником відповідачів у судовому засіданні, але контролюючим органом неправомірно відмовлено в реєстрації податкової накладної. В ході розгляду справи знайшов своє підтвердження той факт, що господарські операції, за результатами яких позивачем складено податкові накладні від № 4 та № 5 від 16 квітня 2019 року носять реальний характер, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та оформленими належними чином документами первинного бухгалтерського обліку. Судова колегія зазначає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна. Таким чином, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та Державним підприємством «Львівський бронетанковий завод», та на те, що такі документи надавались разом із Повідомленнями та надані до суду, колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що ГУ ДФС у Харківській області не мало правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних від № 4 та № 5 від 16 квітня 2019 року. Враховуючи зазначене, рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1195446/37094728 та №1195448/37094728 від 14.06.2019 р. про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" у реєстрації податкових накладних №4 та №5 від 16.04.2019 р. у Єдиному реєстрі податкових накладних є такими, що підлягають скасуванню. Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДФС України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" № 4 від 16.04.2019 та № 5 від 16.04.2019, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. За приписами п. 2 ч. 2 ст. 62 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. Аналізуючи дані положення КАС України, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії. Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 р., (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС. У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду. Таким чином, нормами ПК України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97. За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)". Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про необхідність зобов`язати Державну фіскальну службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" (вул. Лозівська, б.5, м. Харків, 61017, код ЄДРПОУ 37094728) № 4 та №5 від 16.04.2019 р. Стосовно вимоги позивача про визнання протиправним та скасування протокольного рішення Головного управління ДФС у Харківській області №270 від 20.12.2018 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон-Експерт»» до переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» за критерієм ризиковості платників відповідно до п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку», суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до копії витягу з протоколу №270 від 20.12.2018 року засідання комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" на виконання вимог постанови КМУ від 21.02.2018 №117 та на виконання наказу ГУ ДФС у Харківській області від 14.03.2018 №1770 "Про затвердження складу Комісії" зі змінами та доповненнями, ухвалено рішення включити ТОВ "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" (п.н. 37094728) до переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС Податковий блок" за критеріями ризиковості платників відповідно п.1.6 "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником" (а.с.109). Відносно правомірності дій відповідача щодо застосування у роботі "Критерії ризиковості платника податків" від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, суд зазначає наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Як вбачається з матеріалів справи, Критерії ризиковості платника податку сформовано листом ДФС України від 21 березня 2018 року. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11 вересня 2003 року №1160-IV, (далі - Закон №1160-IV), регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом; Регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. ДФС України, відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. Отже, Критерії ризиковості платника податку мають ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, так як спрямовані на правове регулювання відносин щодо визначення платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, сформованих таким платником податків. Статтею 25 Закону №1160-IV визначено особливості прийняття регуляторних актів органами виконавчої влади, їх посадовими особами та встановлено наступне. Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: - відсутній аналіз регуляторного впливу; - проект регуляторного акта не був оприлюднений; - проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом; - щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні. Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відповідних доказів, що при прийнятті Критеріїв ризиковості платника податку ДФС України було дотримано регуляторних процедур, зокрема, з урахуванням вимог ст. 25 Закону №1160-IV. Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, (далі - Положення №731), відповідно до п. 3 якого, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту. Згідно з пп. "б" п. 4 Положення №731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що, зокрема, мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт. Відповідно до п. 6 Положення №731, державну реєстрацію здійснюють, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін`юст. За вимогами п. 15 Положення №731, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України (протилежного відповідачем суду не доведено), а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. Враховуючи вищезазначене у сукупності, судова колегія вважає, що дії відповідача, що полягають у застосуванні у відношенні позивача Критеріїв ризиковості платника податків, визначених листом ДФС України від 21 березня 2018 року, є протиправними та такими, що порушують права позивача. Також суд зазначає, що засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості. У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному пункту 1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. Натомість, наявні матеріали справи не містять жодного доказу наявності у відповідача податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Як вже зазначалось вище, організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, визначаються Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 року. У відповідності до п.п. 22, 23 Порядку №117 встановлено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання. Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення. Однак, судова колегія звертає увагу на те, що наданий відповідачем витяг з протоколу №270 від 20.12.2018 не містить переліку осіб, які виступали під час засідання, суті цих виступів, змісту обговорення питання порядку денного та підписів всіх учасників засідання. Також, у зазначеному протоколі не зазначено жодної обставини, яка б свідчила про наявність ознак здійснення позивачем ризикових операцій. Отже, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що оскаржуване рішення про внесення позивача до переліку ризикових платників, не відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки є необґрунтованим та прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, у зв`язку з чим, вказана позовна вимога підлягає задоволенню. З огляду на викладене, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.10.2018 року по справі №822/1817/18. Відносно позовної вимоги зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платника з ознаками ризиковості, суд зазначає, що відповідно до п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, у разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. Відповідно, комісія Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яка включила позивача до переліку ризикованих платників податків на підставі вказаного пункту Критеріїв ризиковості платника податку, має повноваження і щодо виключення позивача з вказаного переліку. Таким чином, вказана позовна вимога також підлягає задоволенню. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню. Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 року по справі 520/7092/19 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 року по справі № 520/7092/19 залишити без змін. . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)В.А. Калиновський Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.І. Сіренко Повний текст постанови складено 20.02.2020 року