Постанова 4851 № 520/10383/19

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2020 р. Справа № 520/10383/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. , за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., м. Харків, повний текст складено 19.12.19 року по справі № 520/10383/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 по справі № 520/10383/19 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61027, код 43143704) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. 04.02.2020 представником позивача заявлено клопотання про відшкодування судових витрат на оплату витрат на професійну правничу допомогу, надану під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. При цьому, в надісланому до суду письмовому клопотанні представник позивача вказав, що документи на підтвердження факту понесення судових витрат в розмірі 5000,00 грн. у суді апеляційної інстанції, а саме акт виконаних робіт до договору № 09/08-2019 від 27.08.2019, буде надано до суду у разі ухвалення позитивного для позивача судового рішення протягом 5 днів з дня його ухвалення разом із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 по справі № 520/10383/19 залишено без змін. 07.02.2020 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат понесених на правничу допомогу. Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст.139 КАС України). Відповідно ч.3, 4 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України). Згідно з ч.6 ст.135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.135 КАС України). З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. На підтвердження понесених витрат позивачем надано до матеріалів справи копії договору про надання правової допомоги № 09/08-2019 від 27.08.2019, додаткової угоди до договору № 7 від 18.09.2019, ордеру на представлення інтересів, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я Романченка О.М. , меморіального ордеру № @PL244530 від 04.02.2020 на суму 5000,00 грн, акту виконаних робіт від 06.02.2020 № 11 до договору 09/08-2019 від 27.08.2019. Відповідно до п.3 додаткової угоди № 7 від 18.09.2019 до договору № 09/08-2019 від 27.08.2019, гонорар Адвокатського бюро за ведення справи у суді апеляційної інстанції становить 5000,00 грн. у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь Клієнта. Згідно з п.6 додаткової угоди, Клієнт сплачує кошти, визначені у п.3 даної додаткової угоди, протягом 30 календарних днів з моменту ухвалення судом першої інстанції постанови по справі. Як зазначено в п. 9 додаткової угоди, надання Адвокатським бюро правничої допомоги при розгляді справи в суді апеляційної інстанції включає : вивчення документів та матеріалів справи, вивчення рішення суду першої інстанції, підготовку та подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу, за необхідності підготовку і подання до суду заяв і клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви та клопотання з процесуальних питань, участь у судових засіданнях, надання пояснень суду, підготовку та подання до суду інших документів, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, які необхідні для розгляду справи. Пунктом 6.3 договору № 09/08-2019 від 27.08.2019 про надання правничої допомоги передбачено, що після кожного етапу надання правової допомоги Клієнту сторони підписують відповідний акт приймання-передачі, в якому визначають надану на підставі даного договору правничу допомогу в межах такого етапу. 07.02.2020 позивачем разом із заявою про ухвалення додаткового рішення подано акт виконаних робіт № 11 від 06.02.2020, відповідно до якого Адвокатським бюро «Олексія Романченка» надано ОСОБА_1 правову допомогу в рамках адміністративної справи № 520/10383/19 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в суді апеляційної інстанції, а саме : підготовлено та подано до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу, заяву щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також клопотання про долучення доказів від 05.02.2020. В акті зазначено, що за надання правничої допомоги у вказаній справі ОСОБА_1 сплачено кошти в розмірі 5000,00 грн. Отже, враховуючи складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, суму заявлених позовних вимог, значення справи для сторони, колегія суддів вважає, що сума витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. підтверджена належними і допустимими доказами. Колегія суддів зауважує, що наведені вище положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З огляду на це, відповідач, у разі заперечення зазначеного позивачем розміру витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами. Водночас, відповідачем не подано заперечень з приводу заявленого до відшкодування розміру судових витрат, не наведено жодного доводу, який би свідчив про неспівмірність заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу зі складністю справи, характером та обсягом виконаних адвокатом робіт або непідтвердження вимоги про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу належними та допустимими доказами. З огляду на викладене, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що відображено в акті виконаних робіт, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн. та стягнення цих витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Керуючись ст.ст.132, 134, 139, ч.4 ст.229, ст. ст. 243, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В Заяву представника позивача про про ухвалення додаткового рішення - задовольнити. Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хакрівській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч грн. 00 коп). Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Русанова В.Б.