Постанова КЦС ВС № 752/12246/16-ц

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2020 року м. Київ справа № 752/12246/16 провадження № 61-66 св 19 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - приватне акціонерне товариство «Київобленерго», розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Васильєва Дениса Васильовича, який діє в інтересах приватного акціонерного товариства «Київобленерго», на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 05 березня 2018 року в складі судді Мирошниченко О. В. та на постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року в складі колегії суддів Ігнатченко Н. В., Олійника В. І., Кулішенка Ю. М., ВСТАНОВИВ : Описова частина Короткий зміст позовних вимог У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ПрАТ «Київобленерго» та з урахуванням уточнених позовних вимог просила: - визнати послуги щодо постачання електричної енергії в обсязі 10 269 кВт відповідно до нарахувань по лічильнику серії НІК 2301 АК1 № 0221115 за особовим рахунком № НОМЕР_2 такими, що не надавалися; - визнати неправомірними дії ПрАТ «Київобленерго» щодо порядку фіксації обсягу спожитої електричної енергії по лічильнику серії НІК 2301 АК1 № 0221115 за особовим рахунком № НОМЕР_2 в обсязі 10 269 кВт; - визнати неправомірними дії ПрАТ «Київобленерго» щодо відключення від електропостачання об`єкта споживача ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - визнати неправомірними дії ПрАТ «Київобленерго» щодо нарахування заборгованості за електричну енергію відповідно до даних лічильника серії НІК 2301 АК1 № 0221115 за особовим рахунком № НОМЕР_2 , за показниками в обсязі 10 269 кВт на загальну суму 288 246,5 грн; - зобов`язати ПАТ «Київобленерго» відновити електропостачання до об`єкту споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; - зобов`язати ПрАТ «Київобленерго» здійснити звірку показників та оплати з метою встановлення реально спожитого обсягу електричної енергії з врахуванням достовірних показань лічильника НІК 2301АК1 № 02211150221115 в обсязі 000299 кВт/год відповідно до актів від 19 лютого 2016 року. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . 29 жовтня 2009 року між нею та відповідачем укладений договір про користування електричною енергією № 2345, згідно з яким на об`єкті споживача був установлений прилад обліку електричної енергії типу СТК3-10А1Н1.К4t № 75901 з показниками 000578 кВт/год. 19 вересня 2010 року відповідач без згоди споживача установив новий прилад обліку електричної енергії типу НІК 2301АК1 № 0221115 з початковими показниками 000003,9 кВт/год. У період з 19 вересня 2010 року по 25 лютого 2016 року ОСОБА_1 належним чином виконувала зобов`язання перед підприємством за укладеним договором, проте 25 лютого 2016 року об`єкт споживача було відключено від постачання електричної енергії через наявність заборгованості. В процесі листування сторін з приводу наявної заборгованості, позивачу стало відомо про здійснення 22 вересня 2015 року контролерського обходу та фіксації показників приладу обліку, під час якого працівником ПАТ «Київобленерго» зафіксований фактичний показник приладу обліку на рівні 10 269 кВт, на підставі чого позивачеві направлений рахунок про сплату заборгованості в розмірі 288 246,5 грн. Позивач зазначала, що нарахування заборгованості за електричну енергію відповідно до даних цього лічильника є неправомірним, оскільки відповідач постачання електричної енергії в обсязі 10 269 кВт не здійснював. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 05 березня 2018 року позов задоволено частково: - визнано послуги щодо постачання електричної енергії в обсязі 10 269 кВт відповідно до нарахувань по лічильнику серії НІК 2301АК1 № 0221115 за особовим рахунком № НОМЕР_2 такими, що не надавались. - визнано дії ПрАТ «Київобленерго» щодо порядку фіксації обсягу спожитої електричної енергії по лічильнику серії НІК 2301 АК1 № 0221115 за особовим рахунком № НОМЕР_2 в обсязі 10 269 кВт неправомірними. - визнано дії ПрАТ «Київобленерго» щодо нарахування заборгованості за електричну енергію відповідно до даних лічильника серії НІК 2301 АК1 № 0221115 за особовим рахунком № НОМЕР_2 , за показниками в обсязі 10 269 кВт на загальну суму 288 246,50 грн. неправомірними. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції виходив із того, що послуги щодо постачання електричної енергії відповідно до нарахувань по лічильнику серії НІК 2301 АК1 № 0221115 за особовим рахунком № НОМЕР_2 позивачу не надавалися, а порядок фіксації відповідачем обсягу спожитої позивачем електричної енергії по цьому лічильнику не відповідає вимогам закону. Короткий зміст судового рішення апеляційного суду Постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 05 березня 2018 року - без змін. Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 04 січня 2019 року адвокат Васильєв Д. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 05 березня 2018 року та на постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року. Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі за вказаною касаційною скаргою. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Указує, що переустановка лічильника та його опломбування здійснене з дотриманням установленого законом порядку, а тому нарахування за електроенергію здійснені правомірно. Аналіз вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання вчинити певні дії в касаційному порядку не оскаржується, а тому Верховним Судом не переглядається. Відзив на касаційну скаргу Відзив на дану касаційну скаргу до Верховного Суду від інших учасників справи не надходив. Фактичні обставини справи, встановлені судами Суди встановили, що 29 жовтня 2009 року між ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго», правонаступником якого є ПрАТ «Київобленерго», та ОСОБА_1 укладений договір про користування електричною енергією № 2345, за умовами якого енергопостачальник взяв на себе зобов`язання надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до дозволеної потужності 350 кВт, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а споживач зобов`язався оплачувати спожиту електричну енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені договором. Згідно з договором облік енергії здійснюється лічильником типу СТК3-10А1Н4.К4t № 75901. Користування електричною енергією споживачем здійснюється за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії від 14 вересня 2010 року енергопостачальник здає, а споживач приймає на відповідальне збереження трифазний електричний лічильник типу НІК 2301АК1 № 0221115 із початковими показниками 000003,9 кВт/год. Умовами вказаної додаткової угоди передбачено зняття приладу обліку типу СТК3-10А1Н4.К4t № 75901. 14 вересня 2010 року за адресою: вул. Старообухівська, 5Ж, м. Київ товариство видало наряд на встановлення лічильника типу НІК 2301 АК1 № 0221115 з початковими показниками 000003,9 кВт/год. та зняття лічильника типу СТК3-10А1Н4.К4t № 75901 з показниками 00578 кВт/год. Висновком судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Моргун М. О. від 27 вересня 2017 року № 8-4/1604 підтверджується, що підписи від імені ОСОБА_1 у наряді на роботу по використанню пломб, установці/зняттю пломб від 14 вересня 2010 року та в додатковій угоді до договору про постачання електричної енергії № 10849240 від 14 вересня 2010 року про передачу на відповідальне збереження приладу обліку типу НІК 2301 АК1 № 0221115 та пломб, встановлених на ньому, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. 19 лютого 2016 року інженери ПрАТ «Київобленерго» склали акт про порушення позивачем правил користування електроенергією, в якому зазначено про підозру втручання в електролічильник та зафіксовано, що на кожусі наявні сліди повторного склеювання цоколя з кожухом електролічильника, підозра на невідповідність пломб заводу виробника, у акті зазначено покази лічильника - 000299 кВт/год. Знятий прилад обліку типу НІК 2301 АК1 № 0221115 і пломби вкладено в пакет та опломбовано пломбою № В00026118 та вилучено представником енергопостачальника. Зі вказаним актом ознайомили чоловіка позивача, який уніс до акта зауваження наступного змісту: «до ТП та до лічильника, а також інших електричних речей не втручався. Показники лічильника та обслуговування ТП проводив працівник РЕС ОСОБА_2 , він же привозив платіжки і забирав гроші». ОСОБА_1 із указаним актом не ознайомлена. Згідно з висновками експертиз від 13 травня 2016 року № 46П та від 06 червня 2016 року № 25 відбитки повірочного тавра на контактній поверхні округлої пломби держповірки, якою було опломбовано лічильник електричної енергії типу НІК 2301АК1 № 0221115, наданий на дослідження, в середній частині ліворуч, співпадає з зразком відбитку повірочного тавра, наданого ДП «Укрметртестстандарт». Пломба держповірки та пломба, якими було опломбовано лічильник електричної енергії типу НІК 2301АК1 № 0221115 в верхній частині посередині та середній частині праворуч, не переопломбовувалася. Пломба свинцева, яка надійшла із лічильником типу НІК 2301 АК1 № 0221115, має зовнішні пошкодження та подряпини, але не переопломбовувалася. Дві полімерні пломби «Люмисил» № 2378343 та № 4869293 не переопломбовувалися. Зовнішнім оглядом поверхонь рахункового механізму, внутрішніх поверхонь корпуса лічильника та кріплень клемної кришки лічильника в різних режимах освітлення, втручання в рахунковий механізм лічильника, що призвело до зменшення показів, та пошкоджень на внутрішніх поверхнях корпуса лічильника і кріплень клемної кришки не виявлено. Результати проведеного дослідження дають достатні підстави для висновку про те, що втручання в роботу рахункового механізму приладу обліку типу НІК 2301 АК1 № 0221115, що призвело до зменшення показів, не виявлено. Доступу до ТП-1256, у якому знаходився лічильник серії НІК 2301АК1 № 0221115 , представники відповідача не мали та до позивача з цього приводу не зверталися, а сформований рахунок № 8372330806 за вересень 2015 року позивачу не надсилався.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом. Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судові рішення в оскаржуваній частині відповідають зазначеним вимогам закону. Між сторонами виникли спірні правовідносини у сфері постачання фізичним особам електричної енергії та її використання на побутові потреби, які регулюються нормами ЦК України, Закону України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР «Про електроенергетику» та «Правилами користування електричною енергією для населення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правила). За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (стаття 714 ЦК України). Відповідно до пункту 3 Правил споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і електропостачальником, який вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін. Статтями 25, 26 Закону України «Про електроенергетику» та пунктами 41, 43 Правил визначені права й обов`язки споживачів електричної енергії. Зокрема, правом споживача є вчасне отримання на підставі договору з енергопостачальником електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами, а обов`язком - оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі у строки, встановлені умовами договору або законом. Згідно з положеннями пунктів 19, 20 Правил, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються відповідно за діючими тарифами для населення, на підставі показів засобів обліку. Розрахунковим періодом за спожиту електричну енергію є календарний місяць. Сплата за використану протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця. Пунктом 21 Правил передбачено, що знімання показів засобів обліку провадиться енергопостачальником (електророзподільним підприємством) та/або побутовим споживачем щомісяця відповідно до умов договору. Якщо знімання показів проводиться побутовим споживачем, енергопостачальник (електророзподільне підприємство) має право контролювати правильність знімання показів засобів обліку побутовим споживачем. Відповідно до пункту 42 Правил, споживач електричної енергії зобов`язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил. Установивши, що послуги щодо постачання електричної енергії в обсязі 10 269 кВт відповідно до нарахувань по лічильнику серії НІК 2301 АК1 № 0221115 за особовим рахунком № НОМЕР_2 позивачу не надавалися, а порядок фіксації відповідачем обсягу спожитої позивачем електричної енергії по цьому лічильнику не відповідає вимогам закону, суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок, що дії ПрАТ «Київобленерго» в частині нарахування заборгованості за електричну енергію за показниками в обсязі 10 269 кВт на загальну суму 288 246,5 грн згідно з попередження про заборгованість від 07 липня 2016 року є неправомірними. Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин і незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім. Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень в оскаржуваній частині - без змін. Керуючись статтями 389, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, ПОСТАНОВИВ : Касаційну скаргу адвоката Васильєва Дениса Васильовича, який діє в інтересах приватного акціонерного товариства «Київобленерго», залишити без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 05 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Київобленерго» про захист прав споживача, визнання дій неправомірними залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: Н. О. Антоненко В. І. Журавель М. М. Русинчук