Постанова 4824 № 760/34103/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №760/34103/2018 Головуючий у І інстанції - Шереметьєва Л.А. апеляційне провадження №22-ц/824/2096/2020 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Приходька К.П., суддів Писаної Т.О., Голуб С.А., за участю секретаря Немудрої Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Хомича Івана Олександровича, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2019 року у справі за позовом Керівника місцевої прокуратури №9 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дідович Ірина Вікторівна про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, скасування державної реєстрації, визнання спадщини відумерлою, встановив: В провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Керівника місцевої прокуратури №9 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, скасування державної реєстрації, визнання спадщини відумерлою. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2019 року, за зловживання процесуальними правами, стягнуто з ОСОБА_1 та його представника - адвоката Хомича І.О. штраф в дохід держави у розмірі по 3842 грн з кожного окремо. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, адвокат Хомич І.О., який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2019 року скасувати. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що достеменно не зрозуміло, які саме дії Хомича І.О. суд визнав зловживанням процесуальними правами. Зазначає, що його дії, а також його довірителя були добросовісними, спрямованими на захист законних прав та інтересів ОСОБА_1 , жодним чином не спричинили шкоди завданням цивільного судочинства та не були спрямовані на завдання такої шкоди. На апеляційну скаргу Київська місцева прокуратура №9 подала відзив, який обґрунтовувала тим, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а висновки викладені в ухвалі, відповідають обставинам справи. Так, під час судового розгляду у справі відповідачем та його представником двічі оскаржувалась ухвала про відкриття провадження у справі. Крім цього безпідставно заявлялось клопотання про відвід судді у справі. Також представником відповідача заявлялись клопотання як про ознайомлення з матеріалами справи і призначення справи на іншу дату так і клопотання про відкладення розгляду справи. Окрім всього, відповідачем та його представником ініціювався ряд справ в рамках окремого провадження, які були подані до Солом`янського районного суду м. Києва та Миколаївського районного суду Одеської області. На даний час, одночасно в Солом`янському районному суді м. Києва перебувають дві справи про встановлення факту проживання однією сім`єю, та постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, що дії відповідача та його представника спрямовані на затягування розгляду справи, оскільки поштові повідомлення вони не отримують і у судові засідання не з`являються, проте вказують ті ж самі адреси для листування. Просив залишити ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2019 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що за час знаходження справи в провадженні суду відповідач ОСОБА_1 двічі оскаржував ухвалу суду про відкриття провадження в справі з одних і тих же підстав. Так, 07 березня 2019 року відповідач подав апеляційну скаргу на ухвалу суду від 10 січня 2019 року про відкриття провадження в справі, не сплативши при цьому судовий збір. Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 березня 2019 року апеляційна карга була залишена без руху, а ухвалою від 12 червня 2019 року повернута в зв`язку з невиконанням апелянтом ухвали суду та неотриманням кореспонденції. Не дивлячись на це, 03 жовтня 2019 року після оголошеної у справі перерви відповідач повторно подав апеляційну скаргу на ухвалу суду про відкриття провадження в справі. Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2019 року у відкритті апеляційного провадження було відмовлено. Повторна апеляційна скарга відповідачем була подана після судового засідання 28 серпня 2019 року, в якому було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження в справі. У зв`язку з цим представником відповідача був заявлений відвід головуючому в справі, необхідність розгляду якого стала підставою для оголошення по справі перерви. Крім того, за час знаходження справи в провадженні суду відповідачем та його представником - адвокатом Хомичем І.О. було ініційовано ряд справ, а саме: - 01 квітня 2019 року представником відповідача подано позов від імені відповідача до Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, який був зареєстрований під №760/9444/19. Ухвалою суду від 16 квітня 2019 року позов був повернутий на підставі заяви представника позивача в порядку п.3 ч.4 ст.185 ЦПК України. - 24 квітня 2019 року представник позивача - адвокат Хомич І .О. подав до суду аналогічний позов, який був зареєстрований під №760/12343/19; - 24 квітня 2019 року представник позивача - адвокат Хомич І .О. подав до суду аналогічний позов, який був зареєстрований під №760/14660/19; Ухвалою суду від 12 липня 2019 року позов був повернутий на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України. - 27 серпня 2019 року представник відповідача - адвокат Хомич І.О. подав до суду аналогічний позов, який був зареєстрований під №760/24490/19. Ухвалою суду від 13 вересня 2019 року позов був повернутий на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України. - 24 вересня 2019 року представник відповідача - адвокат Хомич І.О. подав до суду аналогічний позов, який був зареєстрований під №760/26658/19. Постановляючи оскаржувану ухвалу та застосовуючи до ОСОБА_1 та його представника - адвоката Хомича І.А. заходи процесуального примусу у вигляді штрафу суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача та його представника свідчать про зловживання процесуальними правами, невиправданого затягування розгляду справи, порушення прав позивача на доступ до правосуддя. З такими висновками колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне. Відповідно до частини першої ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. За змістом ч.2 ст.44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Частиною 1 ст.143 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Відповідно до ст.144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч.1 ст.148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч.3 ст.2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність. Відвід, який було заявлено судді Шереметьєвій Л.А. представником ОСОБА_1 - адвокатом Хомичем І.О. не мав ознак завідомо безпідставних. Заявлення відводу це право сторін, яке вони реалізують на власний розсуд і не може бути розціненим як прояв зловживання процесуальними правами. Крім цього, жодного разу у Солом`янському районному суді м. Києва не перебувало одночасно двох позовних заяв, поданих від імені відповідача до Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Подання позовної заяви після того як попередня була повернута, спрямовано на захист інтересів ОСОБА_1 та відкриття провадження у справі з дотриманням розумних строків, а не викликано намаганням маніпулювати автоматизованим розподілом справ між суддями. Також, оскарження ОСОБА_1 ухвали про відкриття провадження не може розцінюватись як зловживання ним процесуальними правами, оскільки згідно з п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню. Разом з тим, пунктом 8 ч.1 ст.353 ЦПК України передбачено право сторони оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності. З урахуванням наведеного, дії ОСОБА_1 та його представника - адвоката Хомича І.О. були добросовісними, спрямованими на захист законних прав та інтересів ОСОБА_1 , жодним чином не спричинили шкоди завданням цивільного судочинства та не були спрямовані на завдання такої шкоди. З урахуванням наведеного, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви Прокурора Київської місцевої прокуратури №9 про вжиття заходів в порядку ст.ст.44,148 ЦПК України. Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності з вимогами ч.1 ст.376 ЦПК України є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст.367,374,376,381-384 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу адвоката Хомича Івана Олександровича, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. У задоволенні заяви Прокурора Київської місцевої прокуратури №9 про вжиття заходів в порядку ст.ст. 44,148 ЦПК України - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 19 лютого 2020 року. Суддя-доповідач К.П. Приходько Судді Т.О. Писана С.А. Голуб