Постанова 4818 № 644/10174/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2020 року м. Харків справа № 644/10174/16-ц провадження № 22-ц/818/192/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого: Коваленко І.П., суддів: Сащенко І.С., Овсяннікової А.І., за участі секретаря: Дмитренко А.Ю., учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 , відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування», відповідач: ОСОБА_3 , відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування», ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, за апеляційними скаргами Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2019 року, ухвалене суддею Бугера О.В., - ВСТАНОВИВ: У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищеназваним позовом до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування», ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. В обгрунтування позову зазначає, що 11 червня 2016 року об 13.05 годині на вулиці Халтуріна в м.Харкову навпроти будинку 52 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю чотирьох автомобілів: автомобіля «Фольксваген Венто» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , автомобіля «БМВ» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , автомобіля «Шкода-Октавія» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля ВАЗ реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5 Зіткнення сталося внаслідок порушення водіями автомобілів «Фольксваген Венто» ОСОБА_2 та «БМВ» ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, що чітко зазначено в постанові Московського районного суду м.Харкова від 10 серпня 2016 року. Обидва водія свою провину визнали. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 , як володільця автомобіля «Фольксваген Венто» застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал страхування», а водія ОСОБА_3 , як володільця автомобіля «БМВ» застрахована в СК «Альфа-Гарант». Розмір збитків, що був завданий позивачу внаслідок ДТП складає 42703,76 гривень, згідно до калькуляції відновленого ремонту виконаного спеціалізованими СТО офіційного представника «Шкода» в Україні «Автотрейдінг-Харків» менше ліміту відповідальності даних страхових компаній, але з урахуванням наявності в обох полісах франшизи в розмірі 1000 гривень, відповідати за завдану шкоду мають як страхові компанії, так і самі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . На місце ДТП було викликано, як працівників ДАІ, що оформили матеріали ДТП, так і представників страхових компаній, якими проводились фотографування, огляд. На наступний день позивачем до страхових компаній було подано повідомлення про настання страхового випадку. СК «Альфа-Гарант» було перераховано позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 8257,19 грн, а ПрАТ «СК «Арсенал страхування» було перераховано позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 11733,47 грн. Тобто, проведено відшкодування лише частини необхідної суми для здійснення відновлювального ремонту. Також, позивач зазначає, що внаслідок неповної оплати вартості страхового відшкодування не має можливості відновити автомобіль та користуватись ним, тому їй завдається моральна шкода. У подальшому позивачка надала заяву про уточнення позовних вимог в якій зазначила, що нею було проведено оплату вартості відновлювального ремонту на станції технічного обслуговування ФОП ОСОБА_6 , загальна вартість якого склала 38265 гривень (19265 вартість запчастин, 19000 гривень ремонтні роботи). Втрати, яких вона зазнала внаслідок пошкодження її автомобіля склали 38265 гривень, в силу ст.22 ЦК України є реальними збитками завданими позивачу внаслідок ДТП, які в силу ст.ст.22, 1166, 1187, 1192 ЦК України повинні бути відшкодовані у повному обсязі. Тобто, ціна позову складає 22274, 34 гривні, з урахуванням вже сплачених сум. З урахуванням останніх уточнень просила суд стягнути: 1) з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на її користь 6399,03грн. в рахунок відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля; 2) з ОСОБА_2 на її користь 1000грн. в рахунок відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля; 3) з СК «Альфа-Гарант» на її користь 9875,31грн. в рахунок відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля; 4) з ОСОБА_3 на її користь 1000грн. в рахунок відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля; 5) з ОСОБА_2 на її користь 4000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди. Представник позивача ОСОБА_7 заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Представник відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» просив відмовити в задоволенні позову. Представник ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в судове засідання суду першої інстанції не з`явився, подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти позову заперечували. Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПАТ «СК «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_1 6399,03грн. в рахунок відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля. Стягнуто з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 9875,31грн. в рахунок відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля 1000грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 4000грн., а всього 5000грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля 1000грн. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , ПАТ «СК «Арсенал страхування», ОСОБА_3 , ТДВ СК «Альфа-Гарант» понесені судові витрати в сумі 1104грн., по 276грн. з кожного. Не погодившись із зазначеним рішенням, ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ПАТ «СК «Арсенал страхування» звернулися з апеляційними скаргами, в яких, з посиланнями на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм процесуального права, просять вказане рішення в частині заявлених до них позовних вимог скасувати та ухвали нове, яким відмовити в задоволенні цих позовних вимог. Апеляційна скарга ТДВ СК «Альфа-Гарант» мотивована тим, що стягнення з них повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним. Товарні чеки, на які посилається суд першої інстанції у своєму рішенні (19265грн. вартість запчастин та 19000гррн. вартість ремонтних робіт) не можуть бути належними та допустимими доказами для визначення розміру страхового відшкодування, оскільки вони не є результатом практичної діяльності суб`єктів оціночної діяльності. Крім того, вони не відповідають вимогам наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2013 року №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної і з використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)». Апеляційна скарга ПАТ «СК «Арсенал страхування» мотивована тим, що наявні в матеріалах справи звіти суб`єктів оціночної діяльності жодним належним доказом зі сторони позивача не спростовані. Страховиком виключно на підставі норм спеціального Закону оцінено шкоду та здійснено визначення розміру страхового відшкодування та його виплату у встановленому Законом порядку, а висновки місцевого суду є безпідставними та такими, що не відповідають обставинам справи. Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з`явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог заявлених до ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ПАТ «СК «Арсенал страхування», тому в іншій частині рішення суду не переглядається. Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 11 червня 2016 року на вулиці Халтуріна в м. Харкову навпроти будинку 52 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю чотирьох автомобілів: автомобіля «Фольксваген Венто» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , автомобіля «БМВ» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , автомобіля «Шкода-Октавія» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля ВАЗ реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5 . Відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2016 року встановлено, що 11 червня 2016 року о 13 годині 05 хвилин ОСОБА_2 керуючи автомобілем Volkswagen Vento реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Харкові по вул. Халтуріна 52, в порушення п.12.1 Правил дорожнього руху, не обрав безпечної швидкості руху та допустив зіткнення з автомобілем BMW реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який в свою чергу, в порушення п.10.1 Правил дорожнього руху, під час зміни напрямку руху не впевнився, що це буде безпечним, зіткнувся з автомобілем Skoda Octavia реєстраційний номер НОМЕР_3 , який в наслідок чого зіткнувся з ВАЗ реєстраційний номер НОМЕР_4 , що спричинило пошкодження зазначених транспортних засобів. Даною постановою накладено штраф на ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , постанова набрала законної сили. Згідно ч.ч.4, 5, 6 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Згідно абзацу першого пункту 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Абзацом четвертим вищевказаного пункту постанови роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК (редакція Закону 2004 року) вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв`язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 , який керував автомобілем BMW реєстраційний номер НОМЕР_2 , та водієм ОСОБА_2 , який керував автомобілем Volkswagen Vento реєстраційний номер НОМЕР_1 , а відтак вина ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчинені ДТП встановлена. Під час ДТП автомобіль Skoda Octavia реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , отримав значні механічні ушкодження. На замовлення ОСОБА_1 , яка є власником пошкодженого внаслідок ДТП 11.06.2016 року транспортного засобу Skoda Octavia реєстраційний номер НОМЕР_3 , 17 червня 2016 року ДП «Автотрейдінг-Харків» було складено рахунок-фактуру №АХО-007621 на загальну суму 42703,76грн. (35586 гривень 47 копійок без ПДВ). Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (п.1, 3, ч.1 ст. 1188 ЦК України). Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року №4, шкода, завдана кількома особами, відшкодовується кожною з них у частці, завданій нею (у порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно завдали шкоди, тобто завдали неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими (статті 543, 1190 ЦК). У такому самому порядку відповідають особи, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Спір про відшкодування шкоди, завданої при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_9 була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант»; страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого 50000грн. за шкоду, заподіяну майну; Розмір франшизи 1000грн. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_10 була застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування»; страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого 100000грн. за шкоду, заподіяну майну; Розмір франшизи 1000грн. Згідно вимог ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. За ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Відповідно до положень ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюється Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон). Статтею 6 Закону передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Згідно п.9.1. ст.9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Пунктом 22.1 ст.22 Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до положень ст.29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення (ст.36 Закону). Матеріали справи свідчать, що 30 серпня 2016 року ОСОБА_1 було подано заяву до Харківської дирекції ПАТ «СК «Арсенал-Страхування» про страхове відшкодування в сумі 20711,16грн., враховуючи, що заподіяна шкода двома водіями, на яких було накладено адміністративне стягнення. До заяви додала копію постанови Московського районного суду м. Харкова, калькуляцію, копію довідки про відкритий рахунок у ПАТ «Приват Банк». 02 вересня 2016 року ОСОБА_1 аналогічну заяву про відшкодування було подано до ТДВ СК «Альфа-Гарант» в сумі 21351,88грн. За звітом №647 від 14.06.2016 року, що складений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_11 на підставі заявки ПАТ «Страхова компанія Арсенал Страхування» було визначено вартість відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу, що склала 28055,04грн. ТОВ «Промислова компанія «Селтим» складений висновок №75-D/21/6 від 22 вересня 2016 року про вартість відновлювального ремонту транспортного засобу на підставі договору с СК «Альфа-Гарант». Відповідно до вказаного висновку вартість матеріального збитку без врахування втрати товарної вартості внаслідок пошкодження в ДТП склала 22316,84грн. з урахуванням ПДВ. 08 вересня 2016 року ПАТ «Страхова компанія Арсенал Страхування» виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 11 792,43грн. 11 жовтня 2016 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 8298,68грн. Отже, розмір невідшкодованої суми позивачу складає 22 612,71грн.= (11 792,43грн. + 8298,62грн.) - 42703,76грн. У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що нею було проведено оплату вартості відновлювального ремонту на станції технічного обслуговування ФОП ОСОБА_6 , загальна вартість якого склала 38265 гривень (19265 вартість запчастин, 19000 гривень ремонтні роботи). Втрати, яких вона зазнала внаслідок пошкодження її автомобіля склали 38265грн. За змістом положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187, 1188 ЦК України. За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Статтею 75 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України). Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження оплати вартості відновлювального ремонту у загальному розмірі 38265грн. Так, в матеріалах справи знаходяться товарні чеки ФОП ОСОБА_6 , в яких перелічені виконані роботи та зазначено: до оплати 19000 грн. та 19265грн. (а.с.144, 145 т.3). Доказів оплати цих сум матеріали справи не містять. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивачки пояснив, що інших документів оплати у позивачки немає. Відтак колегія суддів вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів про розмір реальних витрат, понесених на відновлення автомобіля. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін. Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненнями чи не вчиненням нею процесуальних дій. Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Згідно звіту №647 від 14.06.2016 року, що складений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_11 на підставі заявки ПАТ «Страхова компанія Арсенал Страхування» було визначено вартість відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу, що склала 28055,04грн., що не перевищує ліміт відповідальності страховика. ТОВ «Промислова компанія «Селтим» складений висновок №75-D/21/6 від 22 вересня 2016 року про вартість відновлювального ремонту транспортного засобу на підставі договору с СК «Альфа-Гарант», згідно якого вартість матеріального збитку без врахування втрати товарної вартості внаслідок пошкодження в ДТП склала 22316,84грн. з урахуванням ПДВ, що також не перевищує ліміт відповідальності страховика. На момент розгляду справи відновлювальний ремонт проведено, доказів про здійснені витрати позивачем не надано. З огляду на наведене вище, ураховуючи також відновлювальну функцію інституту відшкодування шкоди в цивільному законодавстві, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем розміру збитків, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Згідно п.п.1,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює або ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судовий витрат. З огляду на вищезазначене, з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1656грн. (одну тисячу шістсот п`ятдесят шість гривень 00коп.), а також з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1656грн. (одну тисячу шістсот п`ятдесят шість гривень 00коп.). В іншій частині рішення суду не оскаржувалось. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» задовольнити. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2019 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_1 6399,03грн. в рахунок відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля та в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 9875,31грн. в рахунок відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні цих позовних вимог відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код № НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» (юридична адреса: м. Київ, вул. Борщагівська, буд.154, код ЄДРПОУ 33908322) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1656грн. (одну тисячу шістсот п`ятдесят шість гривень 00коп.). Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код № НОМЕР_5 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (юридична адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, код ЄДРПОУ 32382598) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1656грн. (одну тисячу шістсот п`ятдесят шість гривень 00коп.). Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повну постанову складено 18 лютого 2020 року. Головуючий - І.П. Коваленко Судді - А.І. Овсяннікова І.С. Сащенко