Постанова 4857 № 461/9165/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 461/9165/19 пров. № А/857/815/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Іщук Л. П., суддів Обрізка І. М., Онишкевича Т. В., за участю секретаря судового засідання Цар М. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління безпеки міста Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 грудня 2019 року (ухвалене головуючим суддею Зубачик Н. Б. у м. Львові) у справі за адміністративним позовом Львівського національного університету імені Івана Франка до Управління безпеки міста Львівської міської ради про скасування постанови, В С Т А Н О В И В: 21 листопада 2019 року Львівський національний університет імені Івана Франка (далі ЛНУ ім. І.Франка) звернувся в суд із адміністративним позовом до Управління безпеки міста Львівської міської ради, в якому просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЛВ № 10-2171 від 06 листопада 2019 року. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно притягнув керівника ЛНУ ім. І.Франка до адміністративної відповідальності та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн, оскільки службовим автомобілем правил стоянки не порушено. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 12 грудня 2019 року позов задоволено. Скасовано постанову інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосур В.М. у справі про адміністративне правопорушення серії ЛВ №10-2171 від 06.11.2019 року, якою керівника ЛНУ ім. І.Франка ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. та закрито справу про адміністративне правопорушення. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Управління безпеки міста Львівської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати судове рішення і закрити провадження по справі. В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказує на відсутність публічно-правового спору між ЛНУ ім. І.Франка та Управлінням безпеки міста Львівської міської ради, оскільки з урахуванням змісту статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення є саме керівник Львівського національного університету імені Івана Франка Мельник В. П. В судове засідання з апеляційного розгляду справи учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 229, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд ухвалив розгляд справи здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 06 листопада 2019 року інспектором з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосур В.М. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, ЛВ №10-2171, якою ЛНУ ім. І. Франка, керівника ЛНУ ім. І. Франка ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Відповідно до вказаної постанови 06 листопада 2019 року об 11 год 53 хв у м. Львові по вул. Університетській, 1, водій транспортного засобу марки «Chevrolet», модель «Lacetti», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив стоянку на тротуарі, що створює суттєву перешкоду для руху пішоходів, чим порушив підпункти «б», «в», «д» пyнкту 15.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР). Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не доведений суб`єктом владних повноважень. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Підпунктами «б», «в», «д» пункту 15.10 ПДР передбачено, що стоянка забороняється: на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками); на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м; у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів. Частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як встановлено з наданих відповідачем фотознімків, транспортний засіб марки «Chevrolet», модель «Lacetti», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив стоянку на тротуарі у місті Львові по вул. Університетській,

1. Вказаний автомобіль належить на праві приватної власності ЛНУ ім. І.Франка. При цьому, стоянка транспортного засобу була пов`язана із необхідністю відкриття брами з метою проїзду службового автомобіля. Відповідно до долученої копії генплану експлуатації будівель навчального корпусу ЛНУ ім. Івана Франка, ширина хідника від будівлі навчального корпусу до проїзної частини складає - 10 м. Суд зазначає, що відстань до проїзної частини становить більше 2 м, а також транспортний засіб не створює перешкоди для руху пішоходів, що підтверджується наданими фотознімками. З огляду на наявність доказів, які спростовують порушення водієм службового автомобіля правил стоянки, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність притягнення керівника ЛНУ ім. І. Франка ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою, що свідчить про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. Покликання відповідача на відсутність публічно-правового спору між ЛНУ ім. І.Франка та Управлінням безпеки міста Львівської міської ради, оскільки з урахуванням змісту статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення є саме керівник Львівського національного університету імені Івана Франка Мельник В.П, суд вважає безпідставними з огляду на належність транспортного засобу марки «Chevrolet», модель «Lacetti», номерний знак НОМЕР_1 , на праві приватної власності ЛНУ ім. І.Франка та накладення адміністративного стягнення на ЛНУ ім. І. Франка на ОСОБА_1 як його керівника. За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статтями 286, 310, 315, 316, 321, 322, Кодексу адміністративного судочинства України,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління безпеки міста Львівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 грудня 2019 року у справі № 461/9165/19 без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 19.02.2020