Постанова 4855 № 640/6669/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6669/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач Шурко О.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Шурка О.І., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., при секретарі Коцюбі Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «АДАМА УКРАЇНА» звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 14 січня 2019 року №0000354102. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позов. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби відповідно до статті 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «АДАМА УКРАЇНА», результати якої оформлено актом №4145/28-10-41-02/36138417 від 14 грудня 2018 року, за висновками якого відповідачем встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017 - 2018 роки в ЄРПН, а саме: - ПН №52 від 12 січня 2017 року, зареєстрована 03 лютого 2017 року на суму ПДВ 8 686, 70 грн.; - ПН №53 від 12 січня 2017 року, зареєстрована 03 лютого 2017 року на суму ПДВ 1 091, 87 грн.; - ПН №51 від 04 січня 2017 року, зареєстрована 03 лютого 2017 року на суму ПДВ 5 292, 45 грн.; - ПН №48 від 04 січня 2017 року, зареєстрована 03 лютого 2017 року на суму ПДВ 5 333, 55 грн.; - ПН №50 від 11 січня 2017 року, зареєстрована 03 лютого 2017 року на суму ПДВ 5 363, 91 грн.; - ПН №49 від 11 січня 2017 року, зареєстрована 03 лютого 2017 року на суму ПДВ 7 099, 91 грн.; - ПН №133 від 31 січня 2017 року, зареєстрована 20 лютого 2017 року на суму ПДВ 24 349, 85 грн.; - ПН №383 від 28 лютого 2017 року, зареєстрована 17 березня 2017 року на суму ПДВ 391, 34 грн.; - ПН №947 від 31 березня 2017 року, зареєстрована 20 квітня 2017 року на суму ПДВ 6 432, 84 грн.; - ПН №946 від 31 березня 2017 року, зареєстрована 20 квітня 2017 року на суму ПДВ 19 661, 58 грн.; - ПН №945 від 31 березня 2017 року, зареєстрована 20 квітня 2017 року на суму ПДВ 412 459, 64 грн.; - ПН №942 від 31 березня 2017 року, зареєстрована 20 квітня 2017 року на суму ПДВ 1 460 419, 48 грн.; - ПН №1419 від 30 квітня 2017 року, зареєстрована 16 травня 2017 року на суму ПДВ 26 661, 33 грн.; - ПН №1506 від 30 квітня 2017 року, зареєстрована 19 травня 2017 року на суму ПДВ 1 677, 76 грн.; - ПН №1418 від 30 квітня 2017 року, зареєстрована 16 травня 2017 року на суму ПДВ 7 331, 87 грн.; - ПН №519 від 31 травня 2017 року, зареєстрована 19 червня 2017 року на суму ПДВ -93 526, 09 грн.; - ПН №1870 від 31 травня 2017 року, зареєстрована 19 червня 2017 року на суму ПДВ 15 945, 14 грн.; - ПН №1871 від 31 травня 2017 року, зареєстрована 20 червня 2017 року на суму ПДВ 18 240, 64 грн.; - ПН №2161 від 31 липня 2017 року, зареєстрована 15 червня 2017 року; - ПН №1603 від 30 квітня 2018 року, зареєстрована 21 травня 2018 року на суму ПДВ 119 194, 40 грн.; - ПН №1600 від 30 квітня 2018 року, зареєстрована 15 травня 2018 року на суму ПДВ 2 139 007, 77 грн.; - ПН №2116 від 31 травня 2018 року, зареєстрована 18 травня 2018 року на суму ПДВ 1 133 864, 40 грн. Після оскарження позивачем висновків акта перевірки, відповідач листом від 11 січня 2019 року за вих. №1415/10/28-10-41-02-11 повідомив позивача про результати розгляду його заперечень, згідно з яким комісія: 1) вилучила з таблиці №1 податкову накладну №2161 від 31 липня 2017 року (у зв`язку з відсутністю такої); 2) абзац 5 на сторінці 1 акту перевірки №4145/28-10-41-02/36138417 від 14 грудня 2018 року виклала у новій редакції «Перевіркою термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН встановлено». Висновки акта перевірки в іншій частині залишено без змін. В результаті виявлених порушень, відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 14 січня 2019 року №0000354102, яким до позивача застосовано штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН на загальну суму 551 203, 26 грн. Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням від 14 січня 2019 року №0000354102 та після процедури адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що податкові накладні виписані ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» за 2017 - 2018 роки не відповідають всім критеріям (ознакам), які дають підстави для звільнення від відповідальності за вказане порушення, а саме, будучи такими, що «не надаються отримувачу (покупцю)», вони не складені на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Відтак, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів. Пунктом 120-1.2 статті 120.1 ПК України визначено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу. Вказаними нормами права визначено підстави відповідальності платника податку за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Отже, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17. Разом з тим, стаття 195 ПК України визначає перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а стаття 197 ПК України - перелік операцій, що звільнені від оподаткування. Пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31 грудня 2015 року (далі - Порядок №1307) встановлено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання. Так, з податкової накладної № 1603 від 30 квітня 2018 року вбачається, остання складена за операцією з постачання товарів між ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» на суму 715 166, 40 грн., у тому числі ПДВ 119 194, 40 грн. При цьому, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка « 1», тип податкової накладної позивачем визначено, як

13. Згідно з податковою накладною №1871 від 31 травня 2017 року, остання складена за операцією з постачання товарів між ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» на суму 109 443, 86 грн., у тому числі ПДВ 18 240, 64 грн. При цьому, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка « 1», тип податкової накладної позивачем визначено, як

13. Податкова накладна №1870 від 31 травня 2017 року складена за податковими накладними постачальників між ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» на суму 95 670, 86 грн., у тому числі ПДВ 15 945, 14 грн. При цьому, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка «1», тип податкової накладної позивачем визначено, як

13. Розрахунок коригування №519 від 31 травня 2017 року до податкової накладної №1816 від 31 травня 2017 року складений з підстав коригування вартості товарів між ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» на суму - 93 526, 09 грн., у тому числі ПДВ -93 526, 09 грн. При цьому, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка « 1», тип податкової накладної позивачем визначено, як

15. Згідно з податковою накладною №1418 від 30 квітня 2017 року, остання складена за операцією з постачання товарів між ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» на суму 43 991, 20 грн., у тому числі ПДВ 7 331, 87 грн. При цьому, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка « 1», тип податкової накладної позивачем визначено, як

13. Як вбачається з податкової накладної №1506 від 30 квітня 2017 року, остання складена за операцією з постачання товарів між ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» на суму 10 066, 57 грн., у тому числі ПДВ 1 677, 76 грн. При цьому, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка « 1», тип податкової накладної позивачем визначено, як

13. Податкова накладна №1419 від 30 квітня 2017 року складена за податковими накладними постачальників між ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» на суму 159 968, 00 грн., у тому числі ПДВ 26 661, 33 грн. При цьому, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка « 1», тип податкової накладної позивачем визначено, як

13. Згідно з податковою накладною №942 від 31 березня 2017 року, остання складена за операцією з постачання товарів між ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» на суму 8 762 516, 87 грн., у тому числі ПДВ 1 460 419, 48 грн. При цьому, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка « 1», тип податкової накладної позивачем визначено, як

15. Як вбачається з податкової накладної №945 від 31 березня 2017 року, остання складена за операцією з постачання товарів між ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» на суму 2 474 757, 86 грн., у тому числі ПДВ 412 459, 64 грн. При цьому, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка « 1», тип податкової накладної позивачем визначено, як

15. Податкова накладна №946 від 31 березня 2017 року складена за податковими накладними постачальників між ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» на суму 117 969, 50 грн., у тому числі ПДВ 19 661, 58 грн. При цьому, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка « 1», тип податкової накладної позивачем визначено, як

15. Згідно з податковою накладною №947 від 31 березня 2017 року, остання складена за операцією з постачання товарів між ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» на суму 38 597, 03 грн., у тому числі ПДВ 6 432, 84 грн. При цьому, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка « 1», тип податкової накладної позивачем визначено, як

13. Податкова накладна №383 від 28 лютого 2017 року складена за податковими накладними постачальників між ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» на суму 2 348, 03 грн., у тому числі ПДВ 391, 34 грн. При цьому, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка « 1», тип податкової накладної позивачем визначено, як

13. Податкова накладна №133 від 31 січня 2017 року складена за податковими накладними постачальників між ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» на суму 146 099, 26 грн., у тому числі ПДВ 24 349, 85 грн. При цьому, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка « 1», тип податкової накладної позивачем визначено, як

13. Згідно з податковою накладною №48 від 04 січня 2017 року, остання складена за операцією з постачання товарів між ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» на суму 32 001, 28 грн., у тому числі ПДВ 5 333, 55 грн. При цьому, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка « 1», тип податкової накладної позивачем визначено, як

15. Як вбачається з податкової накладної №49 від 11 січня 2017 року, остання складена за операцією з постачання товарів між ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» на суму 42 599, 44 грн., у тому числі ПДВ 7 099, 91 грн. При цьому, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка « 1», тип податкової накладної позивачем визначено, як

15. Згідно з податковою накладною №50 від 11 січня 2017 року, остання складена за операцією з постачання товарів між ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» на суму 32 183, 48 грн., у тому числі ПДВ 5 363, 91 грн. При цьому, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка « 1», тип податкової накладної позивачем визначено, як

15. У відповідності до податкової накладної №51 від 04 січня 2017 року, остання складена за операцією з постачання товарів між ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» на суму 31 754, 71 грн., у тому числі ПДВ 5 292, 45 грн. При цьому, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка « 1», тип податкової накладної позивачем визначено, як

15. Як вбачається з податкової накладної №52 від 12 січня 2017 року, остання складена за операцією з постачання товарів між ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» на суму 52 120, 20 грн., у тому числі ПДВ 8 686, 70 грн. При цьому, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка « 1», тип податкової накладної позивачем визначено, як

15. Згідно з податковою накладною №53 від 12 січня 2017 року, остання складена за операцією з постачання товарів між ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» на суму 6 551, 23 грн., у тому числі ПДВ 1 091, 87 грн. При цьому, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка « 1», тип податкової накладної позивачем визначено, як

15. В контексті положень статі 197 Податкового кодексу України та вищеописаних операцій, суд першої інстанції вірно вказав, що операції з надання (постачання) послуг та товарів, зазначені у вказаних податкових накладних не відносяться до операцій, що звільнені від оподаткування. Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта, які стосуються того, що по зазначеним операціям, на підставі яких виписано податкові накладні, сума ПДВ становить 0%, позаяк згідно з пунктом 195.1 статті 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з: - вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту; б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України; в) у митному режимі безмитної торгівлі; г) у митному режимі вільної митної зони. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України. - постачання товарів: а) для заправки або забезпечення морських суден, що: використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, промислової, риболовецької або іншої господарської діяльності, що провадиться за межами територіальних вод України; використовуються для рятування або подання допомоги в нейтральних або територіальних водах інших країн; входять до складу Військово-Морських Сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки; б) для заправки або забезпечення повітряних суден, що: виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату; входять до складу Повітряних Сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування; в) для заправки (дозаправки) та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі; г) для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством; ґ) магазинами безмитної торгівлі, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України. Постачання товарів магазинами безмитної торгівлі може здійснюватися виключно: фізичним особам, які виїжджають за межі митної території України; фізичним особам, які в`їжджають на митну територію України в пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного повітряного сполучення; фізичним особам, які переміщуються транспортними засобами, що належать резидентам та знаходяться за межами митного кордону України. Порушення норм цього підпункту тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Порядок контролю за дотриманням норм цього підпункту встановлюється Кабінетом Міністрів України. - постачання таких послуг: а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом; б) послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом. До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об`єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об`єкта; в) послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси. До послуг з обслуговування повітряних суден, які виконують міжнародні рейси, відносяться послуги, які комплексно необхідні та безпосередньо пов`язані з виконанням міжнародного рейсу, а саме: обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропорту (посадка-зліт повітряного судна, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, наднормативна стоянка повітряного судна); послуги з наземного обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропортах; оренда аеропортових приміщень у частині використання для обслуговування міжнародних рейсів (офіси, стійки реєстрації та інші службові приміщення, які орендуються авіаперевізниками, що виконують міжнародні рейси); послуги персоналу з обслуговування повітряних суден. Також, згідно з пунктом 195.2 статті 195 Податкового кодексу України у разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до положення цього розділу, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка. Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" під час апеляційного розгляду справи не наведено належних доводів з посиланням на п. 195.5 ст. 195 ПК України, які б свідчили про наявність обґрунтованих підстав для віднесення вищевказаних операцій до таких, де можливо застосувати нульову ставку ПДВ. Суд першої інстанції слушно зауважив й те, що в силу приписів п. 17 Порядку № 1307 для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні. У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ». Зазначене не поширюється на операції з постачання товарів/послуг, до яких одночасно застосовуються як нульова ставка, так і основна та/або ставка 7 відсотків. У такому разі складається одна податкова накладна, у якій заповнюються відповідні графи нижньої табличної частини. Операції, що оподатковуються за нульовою, основною ставкою або ставкою 7 відсотків, відображаються в окремих рядках нижньої табличної частини податкової накладної. Водночас, всупереч вказаним вимогам, з наданих позивачем податкових накладних вбачається, що у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини не було зроблено помітку «Без ПДВ». Крім того, рядки VII «Усього обсяги постачання при експорті товарів за ставкою 0%» та IX «Усього обсяги операцій, звільнених від оподаткування» у податкових накладних не заповнені, у той час, як у рядках ІІ та ІІІ «Загальна сума податку на додану вартість, у тому числі загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою» зазначені суми зобов`язань з податку на додану вартість. Надаючи оцінку доводам апелянта щодо відсутності будь-яких негативних наслідків в результаті несвоєчасної реєстрації податкових накладних та юридичного сенсу застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише при наявності наміру подальшого формування податкового кредиту по таким операціям з посиланням на ст.ст. 1201, 201 ПК України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що стаття 1201 ПК України відсилає до статті 201 ПК України виключно в частині визначення граничних строків, порушення яких тягне за собою відповідальність, а не визначення видів податкових накладних, порушення строків реєстрації яких не тягнуть за собою відповідальність. Пункт 201.10 статті 201 ПК України, розрізняє податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, як різні категорії податкових накладних, які повинні бути зареєстрованими в ЄРПН, проте не зумовлює застосування інших норм ПК України без урахування мети їх запровадження. Отже, доводи позивача, що пункт 1201.1статті 120-1 ПК України повинен застосовуватися з урахуванням пункту 201.10 статті 201 ПК і, як наслідок, звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації стосуються певних видів податкових накладних, є безпідставними. Системний аналіз статті 201, пункту 1201.1 статті 1201 ПК України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто, для звільнення від відповідальності передбаченої пунктом 1201.1статті 1201 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою). В той же час, з наведених обставин справи вбачається, що зазначення в податкових накладних типу - 13 та 15 означає, що такі накладні не стосуються операцій, що звільняються від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а тому податкові накладні виписані ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» за 2017 - 2018 роки не відповідають всім критеріям, які дають підстави для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Відтак, враховуючи нормативне регулювання даних правовідносин та обставини справи, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Надаючи оцінку доводам учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: Шурко О.І. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В. Повний текст постанови виготовлено 18.02.2020.