Постанова 4854 № 400/2896/19
від 19.02.2020 ·П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2896/19 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів - Джабурії О.В., - Запорожана Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рента -Н" до Головного управління ДФС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : 13 вересня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Рента - Н" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Миколаївській області, в якому просило скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 18.07.2019 року № 1227545/41907606 та зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну № 58 від 15.06.2019р. за датою її подання. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Рента-Н" у встановленому законодавством порядку, складено та направлено до контролюючого органу податкову накладу № 58 від 15.06.2019 року, реєстрація якої необґрунтовано зупинена комісією ГУ ДФС у Миколаївській області. Позивач зазначає, що ним до контролюючого органу подані всі документи на підтвердження здійснення господарської операції, однак не зважаючи на подані документи, комісією ДФС прийнято рішення від 18.07.2019 року № 1227545/41907606 про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податків розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. ГУ ДФС у Миколаївській області та ГУ ДФС України надали ідентичні відзиви на позовну заяву, в яких зазначили, що рішенням комісії ДФС обґрунтовано відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної, у зв`язку із ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, акти приймання - передачі товарів, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, що є порушенням вимог, встановлених п.14 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року адміністративний позов ТОВ "Рента-Н" задоволено. Скасовано рішення комісії ДФС від 18.07.2019 № 1227545/41907606. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ "Рента-Н" від 15.06.2019 № 58 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання. Не погодившись із прийнятим рішенням, ГУ ДФС України у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Зокрема апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної стало ненадання платником податків на розгляд комісії необхідних первинних та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку тощо. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини. ТОВ "Рента-Н" зареєстровано як юридична особа з 01 лютого 2018 року. Одним із видів діяльності товариства є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД 46.19). 15 червня 2019 року позивач, на підставі договору купівлі - продажу № 31/05-02 від 31.05.2019 року, поставило згідно видаткової накладної № 72 покупцю ТОВ "Макси-Пром" продукти харчування на суму 210 960,00 грн. з ПДВ. Реалізована на адресу ТОВ "Макси-Пром" продукція раніше придбана у ПП "Альфа Опт", відповідно до договору купівлі - продажу від 15.05.2019 року та ПП "Золотий Естамп" відповідно до договору від 04.06.2019 року, оплачено платіжними дорученням № 95 від 03.06.2019 року, №96 від 03.06.2019 року та № 100 від 04.06.2019 року. 15 червня 2019 року ТОВ "Рента-Н" складено податкову накладу № 58 та направлено 25.06.2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.13). Згідно квитанції від 25.06.2019 року податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено, та зазначено підстави зупинення, зокрема вказано, що відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку" та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (а.с.14-15). 16.07.2019 року ТОВ "Рента-Н" надала пояснення та копії фінансово-господарських документів, на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній № 58 від 15.06.2019 року (а.с.16-18). 18.07.2019 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 127545/41907606 про відмову в реєстрації податкової накладної № 58 від 15.06.2019 року у зв`язку із ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив того, що на розгляд відповідачу позивачем надавались необхідні первинні документи, які стосуються поставки товару, тому у відповідача відсутні законні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Нова редакція пункту 201.16 статті 201 ПК України викладена на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII. Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. 21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, пунктом 10 якого зобов`язано ДФС визначити критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та погодити їх з Міністерством фінансів України. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117). Пунктом 5 вказаного Порядку №117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Згідно з п. 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до п. 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Згідно з пунктами 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 14 порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Відповідно до пункту 21 вказаного Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця. Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акта індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 ПК України, відповідно до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18. Вказаний лист, визначав критерії ризиковості та передбачав необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. Зі змісту квитанцій від 25.06.2019 року вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної № 58 вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку" (а.с.14). Відповідачем вказано, що податкова накладна зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку з тим, що остання відповідає підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку», разом з тим жодного посилання на конкретний критерій, визначений у пункті 1.6 не наведено. Вирішуючи питання щодо законності рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної, необхідно надати оцінку рішенню (діям) щодо зупинення реєстрації цієї податкової накладної, яка за своїм змістом є передумовою для прийняття відповідачем оскаржуваного у даній справі рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Судова колегія приходить до висновку, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листами ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду по справі № 560/279/19 від 20 листопада 2019 року, від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18 та 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем надані до контролюючого органу всі документи, передбачені пунктом 14 Порядку № 117 для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: договір купівлі - продажу № 31/05-02 від 31.05.2019 року, укладений між позивачем та ТОВ "Макси-Пром"; видаткова накладна № 72 від 15.06.2019 року; рахунок на оплату від 15.06.2019 року № 23; договір поставки від 15 квітня 2019 року, укладений між ТОВ "Альфа ООпт " та ТОВ "Рента-Н"; видаткову накладну № РН-000187 від 03.06.2019 року; рахунок - фактуру № СФ-0000174 від 03.06.2019 року; платіжне доручення № 95 від 03.06.2019 року; податкову накладну № 3 від 03.06.2019 року подану ППФ "Альфа Опт"; видаткову накладну № РН-0000422 від 04.06.2019 року; рахунок - фактура № СФ-020553 від 04.06.2019 року; видаткову накладну № РН-0000418 від 03.06.2019 року; платіжне доручення № 96 від 03.06.2019 року; платіжне доручення № 100 від 04.06.2019 року; податкову накладну № 19 від 03.06.2019 року та № 23 від 04.06.2019 року подані ПП "Золотий Естамп"; декларацію виробника № ЛФ-9180 від 31.05.2019 року; договір суборенди офісу; договір оренди складського приміщенні; договори цивільно-правового характеру з вантажниками, експедиторами тощо. Проте, в оскаржуваному рішенні Комісії про відмову в реєстрації такої податкової накладної фактично було лише процитоване положення пункту 14 Порядку №117, а саме: третій та четвертий абзац цього пункту, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані. При цьому, щодо поданих позивачем документів у відповідача були відсутні будь - які зауваження щодо дефекту форми, змісту або походження. Разом з тим, Комісія не зважаючи на надіслані позивачем пояснення та додані до нього документи, прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Невиконання вказаних вимог призводить до його протиправності. Судова колегія також враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 у справі №826/12108/18, залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019, визнані протиправними та нечинними п. 10, п. 20, п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 р. "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для спростування висновків суду, дублюють відзиви на позовну заяву. Апелянтом не зазначено, в чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права судом першої інстанції. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 16 вересня 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області - залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Головуючий: Н.В.Вербицька Суддя: О.В.Джабурія Суддя: Д.В.Запорожан