Постанова 4850 № 200/7467/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2020 року справа №200/7467/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Міронової Г.М., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участі представника позивача Сергієнка Ю.Р., представника відповідача Помалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року (повне судове рішення складено 23 жовтня 2019 року у м. Слов`янську) та на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року (повне судове рішення складено 15 листопада 2019 року у м. Слов`янську) у справі № 200/7467/19-а (суддя в І інстанції Арестова Л.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Бахмутський аграрний союз» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки та податкових повідомлень-рішень, У С Т А Н О В И В: Приватне акціонерне товариство «Бахмутський аграрний союз» (далі ПРАТ «БАС», платник податків) звернулось до суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецький області (далі ГУ ДФС у Донецькій області, податковий орган) про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 03.04.2019 № 620 «Про проведення документальної позапланової перевірки ПрАТ «Бахмутський аграрний союз»» (далі Спірний наказ), визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 травня 2019 року: № 0000231410 про збільшення суми грошового зобов`язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 950 693,50 грн.; № 0000241410 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість на загальну суму 29 998,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Спірний наказ винесено за відсутністю законних підстав, тому проведення з 15 квітня 2019 року по 26 квітня 2019 року документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «БАС» з питання дотримання повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами постачальниками з ТОВ «Оптимус - Агро» за червень 2017 року, з ТОВ «Донавтострой» за травень 2018 року, з ТОВ «Алькар-Групп» за травень, червень, липень, серпень 2018 року, ТОВ «С.I.Трейдинг» за серпень та вересень 2018 року, ТОВ «Партнер Опт» за вересень 2018 року, ТОВ «Украгротрейдінг» за вересень 2018 року є також незаконним. Позивач вважав, що Спірний наказ видано на підставі п.п. 75.1.2, п.75.1 ст.75 п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в зв`язку з отриманням неповної інформації податковим органом від платника податків на обов`язкові запити. Однак платник податків надав ГУ ДФС у Донецькій області всю необхідну інформацію та документи на письмові запити від 14.08.2017, 17.07.2018, 11.09.2018, 01.10.2018, 09.10.2018, 05.12.2018, 28.01.2019. У зв`язку з цим, позивач вважав і прийняті за результатами незаконної перевірки податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, тому просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року позовні вимоги задоволені. Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат по справі після ухвалення рішення суду задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС Донецької області на користь ПрАТ «БАС» витрати на правничу допомогу у сумі 99 548 грн. 00 коп. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС Донецької області на користь ПрАТ «БАС» судові витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту в розмірі 9816,99 грн. Не погодившись з такими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційні скарги, в яких просив суд скасувати наведені рішення місцевого суду, прийняти нові, якими відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та у задоволенні заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги на рішення суду зазначено, що відповідачем за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних та баз даних ДФС України встановлено, що позивач мав господарські взаємовідносини з певними контрагентами, по ланцюгу постачання придбання товару від яких не встановлено: у постачальників, задіяних в ланцюгу руху товарів відсутні матеріальні, трудові та фінансові ресурси для здійснення господарських операцій. Такі обставини свідчили про можливий ризик безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ, який сформовано позивачем по господарським взаємовідносинам, недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, тому податковим органом були надіслані запити про надання пояснень та їх документального підтвердження. 03.04.2019 ГУ ДФС у Донецькій області видано Спірний наказ, який вручено рекомендованим листом поштою 09.04.2019 директору ПрАТ «БАС». Термін дії наказу був з 15.04.2019 тривалістю десять робочих днів, тобто на час оскарження наказу термін його дії сплинув. Перевірку було проведено з 15.04.2019 по 26.04.2019, за результатом якої було складено акт від 08.05.2019 № 446/05-99-14-10/25099117 та прийняті оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення. Перевіркою встановлено недоведеність фактичного здійснення господарських операції, що позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди. У зв`язку з чим первинні документи не можуть належним чином підтверджувати реальність взаємовідносин позивача з контрагентами. Відповідач вважає, що перевірку проведено на законних підставах, висновки, викладені в акті перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржувані наказ та податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства. Апеляційна скарга на додаткове судове рішення мотивована тим, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 99 548 грн. є завищеним та неспівмірним. Податковий орган наполягав на тому, що при вирішені питання про відшкодування на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу та на витрати, пов`язані з переїздом, місцевим судом не були враховані критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. У відзиві на апеляційну скаргу на рішення суду позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Також до такого відзиву надано лист Головного сервісного центру МВС щодо зареєстрованих транспортних засобів, які наведені у товарно-транспортних накладних та, по яких податковий орган зазначив в апеляціній скарзі, відсутня інформація про реєстрацію. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача. Також слід зазначити, що ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020, постановленою на місці в судовому засіданні, замінено відповідача Головне управління ДФС у Донецькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах, задовольнити частково, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке. ПрАТ «БАС» має юридичну адресу: 84537, Донецька область, Бахмутський район, селище Новолуганське. Основний вид діяльності: 01.46 розведення свиней. ГУ ДФС у Донецькій області на адресу позивача направлені письмові запити «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень» № 17914/10/05-99-14-10-16 від 14.08.2017 щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ОПТИМУС-АГРО», що містяться у податковій декларації з ПДВ за червень 2017 року, № 29801/10/05-99-14-10-16 від 17.07.2018 щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ДОНАВТОСТРОЙ» та ТОВ «АЛЬКАР-ГРУПП», що містяться у податковій декларації з ПДВ за травень 2018 року, № 38913/10/05-99-14-10-16 від 11.09.2018 щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «АЛЬКАР-ГРУПП», що містяться у податковій декларації з ПДВ за червень 2018 року, № 43113/10/05-99-14-10-16 від 01.10.2018 щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «АЛЬКАР-ГРУПП», що містяться у податковій декларації з ПДВ за липень 2018 року, № 44814/10/05-99-14-10-16 від 09.10.2018 року щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «АЛЬКАР-ГРУПП», що містяться у податковій декларації з ПДВ за серпень 2018 року, № 56494/10/05-99-14-10-16 від 05.12.2018, щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «C.I.ТРЕЙДІНГ», що містяться у податковій декларації з ПДВ за серпень 2018 року, № 7264/10/05-99-14-10-16 від 28.01.2019, щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «C.I.ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ПАРТНЕР ОПТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРАГРОТРЕЙД», що містяться у податковій декларації з ПДВ за вересень 2018 року. В обґрунтування запитів, відповідач посилається на виявлення фактів, що свідчать про недостовірність визначання ПРАТ «БАС» даних податкового кредиту, результати аналізу показників, що містяться у податкових деклараціях ПДВ, даних з Єдиного реєстру податкових накладних, відповідно до яких з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження ідентифікованого товару, а відтак неможливий його рух за ланцюгом постачання. Листами від 12.09.2017 № 384, від 27.08.2018 № 396, від 03.10.2018 № 464, від 26.10.2018 № 508, від 14.11.2018 № 538, від 27.12.2018 № 600, від 19.02.2019 № 66 позивачем на вказані запити була надана письмова інформація та завірені копії документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини (договори поставки, специфікація, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення пропуска на в`їзд та виїзд до цеху, витяги з журналу реєстрації сировини що поступає до цеху комбікормів та інші). На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України ГУ ДФС у Донецькій області було винесено Спірний наказ, початок перевірки з 15 квітня 2019 року, тривалість - десять робочих днів. У наказі зазначено провести документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «БАС» з метою контролю за дотриманням повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами постачальниками: ТОВ «ОПТИМУС-АГРО», ТОВ «ДОНАВТОСТРОЙ» та ТОВ «АЛЬКАР-ГРУПП», ТОВ «C.I.ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ПАРТНЕР ОПТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРАГРОТРЕЙД». Копію Спірного наказу вручено рекомендованим листом поштою директору ПрАТ «БАС» ОСОБА_1 09.04.2019. На підставі вищевказаного наказу відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача за період діяльності з 01.06.2017 по 30.06.2017 та з 01.05.2018 по 30.09.2018 з питання дотримання повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами -постачальниками: ТОВ «ОПТИМУС-АГРО» за червень 2017 року, ТОВ «ДОНАВТОСТРОЙ» за травень 2018 року, ТОВ «АЛЬКАР-ГРУПП» за травень, червень, липень, серпень 2018 року, ТОВ «C.I.ТРЕЙДІНГ» за серпень та вересень 2018 року, ТОВ «ПАРТНЕР ОПТ» за вересень 2018 року, ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРАГРОТРЕЙД» за вересень 2018 року, за результатами якої складено акт перевірки №446/05-99-14-10/25099117 від 08.05.2019 (далі - Акт перевірки). Перевіркою встановлені наступні порушення - ведення бухгалтерського та податкового обліку; - п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2 п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 розділу V «Податок на додану вартість» ПК України, за правочинами, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість до сплати на загальну суму 1 967 129 грн. по податковим деклараціям: за червень 2017 року на суму 88 217 грн.; зв травень 2018 року на суму 230 898 грн.; за червень 2018 року на суму 180 692 грн.; за липень 2018 року на суму 189 365 грн.; за серпень 2018 року на суму 467 335 грн.; за вересень 2018 року на суму 810 622 грн.; - п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2 п.198.3 ст.198,п.200.4 ст.200 розділу V «Податок на додану вартість» ПК України, за правочинами, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого завищена сума від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 29 998 грн., у тому числі за вересень 2018 року на суму 29 998 грн. На підставі Акту перевірки 29 травня 2019 року податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: - форма «Р» № 0000231410 від 29.05.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 2 950 693,50 грн., з яких 1 967 129 грн. за податковими зобов`язаннями, 983 564,50 грн. - штрафні санкції; - форма «В4» № 0000241410 від 25.05.2019 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкції за платежем податок на додану вартість на загальну суму 29 998,00 грн. Отже, спір між сторонами виник з підстав законності призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також правомірності та обґрунтованості винесення податковим органом наведених податкових повідомлень-рішень. Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, апеляційний суд виходить з такого. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями ч. 1, 2 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Так, згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу. Підпунктом 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності наступних обставин: - виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Отже, лише дотримання цих вимог може бути належною підставою для призначення та проведення перевірки. В свою чергу, особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені статтею 79 ПК України. Так, відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Пунктом 78.4 статті 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. В цьому випадку, згідно змісту Спірного наказу, підставами для його прийняття зазначено п.п. 20.1.4 п.20.1 статті 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України. Тобто, підставою для прийняття наказу слугувало недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України). Пунктом 73.3 ст.73 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: - підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; - перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; - печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: - за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; - визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; - виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; - щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: - податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; - акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; - у разі проведення зустрічної звірки; - в інших випадках, визначених цим Кодексом. Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит. Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно із п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 визначено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: - посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; - підстави для надіслання запиту; - опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують. З матеріалів справи вбачається, що у запитах № 17914/10/05-99-14-10-16 від 14.08.2017 щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ОПТИМУС-АГРО», що містяться у податкової декларації з ПДВ за червень 2017 року, №29801/10/05-99-14-10-16 від 17.07.2018 року щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ДОНАВТОСТРОЙ» та ТОВ «АЛЬКАР-ГРУПП», що містяться у податковій декларації з ПДВ за травень 2018 року, №38913/10/05-99-14-10-16 від 11.09.2018 щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «АЛЬКАР-ГРУПП», що містяться у податковій декларації з ПДВ за червень 2018 року, №43113/10/05-99-14-10-16 від 01.10.2018 щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «АЛЬКАР-ГРУПП», що містяться у податковій декларації з ПДВ за липень 2018 року, № 44814/10/05-99-14-10-16 від 09.10.2018 щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «АЛЬКАР-ГРУПП», що містяться у податковій декларації з ПДВ за серпень 2018 року, № 56494/10/05-99-14-10-16 від 05.12.2018, щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «C.I.ТРЕЙДІНГ», що містяться у податковій декларації з ПДВ за серпень 2018 року, № 7264/10/05-99-14-10-16 від 28.01.2019, щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «C.I.ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ПАРТНЕР ОПТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРАГРОТРЕЙД», що містяться у податковій декларації з ПДВ за вересень 2018 року, контролюючим органом конкретно визначено, що підставою для направлення запиту є виявлення фактів, що свідчать про недостовірність визначання ПРАТ «БАС» даних податкового кредиту, результати аналізу показників, що містяться у податкових деклараціях ПДВ, даних з Єдиного реєстру податкових накладних у визначений період. Відповідно до яких з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження ідентифікованого товару, а відтак неможливий його рух за ланцюгом постачання. Листами від 12.09.2017 № 384, від 27.08.2018 № 396, від 03.10.2018 № 464, від 26.10.2018 № 508, від 14.11.2018 № 538, від 27.12.2018 № 600, від 19.02.2019 № 66 позивачем на вказані запити була надана письмова інформація та завірені копії документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини (договори поставки, специфікація, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення пропуска на в`їзд та виїзд до цеху, витяги з журналу реєстрації сировини що поступає до цеху комбікормів та інші). Так, як вже було констатовано вище, Спірний наказ видано відповідачем на підставі п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, згідно якої, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Суд першої інстанції дійшов висновку, що, незважаючи на направлення позивачем відповідей із додаванням документальних підтверджень на запити відповідача, що передували виданню Спірного наказу про проведення перевірки, виходячи зі змісту зазначеного наказу, відповідач не зазначає, яких саме додаткових пояснень та додаткових документальних підтверджень не вистачає відповідачу, у зв`язку саме з чим й призначено проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача. Як вбачається зі змісту рішення місцевого суду, у судовому засіданні представником відповідача надано копію доповідної записки від 26.03.2019 про «обгрунтованість пропозицій щодо необхідності проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПРАТ «БАС». За висновком суду першої інстанції, наведена доповідна записка відповідача (т.9 а.с.172-179), що передувала виданню спірного наказу, також не містить у собі належного обгрунтування проведення перевірки позивача відповідно до вимог п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України. З цього приводу колегія суддів зазначає, що наказом Державної фіскальної служби України № 22 від 31.07.2014 затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (далі - Методичні рекомендації). Так, відповідно до п. 1.2.2 розділу І вказаних Методичних рекомендацій при організації проведення документальної позапланової (крім перевірок, визначених у підпункті 1.2.3 цього пункту) або фактичної перевірки обґрунтовані пропозиції щодо необхідності її проведення оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника відповідного структурного підрозділу, який має інформацію, що може слугувати підставою для проведення документальної позапланової або фактичної перевірки відповідно до чинного законодавства. Доповідна записка (висновок) надається на розгляд керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС, який приймає рішення про доцільність проведення такої перевірки та визначає підрозділ, який буде здійснювати (очолювати) цю перевірку, відповідати за її організацію, у тому числі направлення повідомлення до Інформаційно-аналітичної групи, координацію дій залучених до перевірки працівників інших структурних підрозділів та органів ДФС, а також реалізацію матеріалів перевірки. Таким чином, виходячи з системного аналізу вищезазначених норм, призначенню перевірки передує розгляд доповідної записки за підписом керівника відповідного структурного підрозділу, з інформацією щодо підстав для проведення перевірки. Саме за результатом розгляду такої доповідної записки, приймається наказ про проведення позапланової перевірки. Доповідна записка містить посилання посадових осіб податкового органу на наявність сумніву достовірності товаро-транспортних накладних, реєстрації транспортних засобів перевізників і т.і., та висновок таких осіб щодо необхідності з`ясування зазначених обставин і доцільності проведення перевірки. Апеляційний суд наголошує, що зазначені у підпункті 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України обставини є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки. При цьому факти, які свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 16 лютого 2016 року у справі № 826/12651/14 та Верховним Судом в постанові від 25 квітня 2018 року в справі № 818/1659/16. Щодо посилання позивача на вимоги абз. 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України, які на його думку, також підтверджують протиправність спірного наказу, оскільки встановлюють обов`язок відповідача призначити документальну виїзну перевірку з огляду на зміст запитів податкового органу по взаємовідносинам з контрагентами, колегія суддів зазначає таке. Так, зазначеною нормою ПК України, яка є спеціальною нормою розділу Розділу V ПК України встановлено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Спершу слід зазначити, що відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Крім того, предметом перевірки у цій справі була повнота декларування та своєчасність сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами за відповідний період, а за доперевірочним аналізом наданих позивачем відповідей на запити встановлено й інші, на думку податкового органу, сумніви щодо правильності формування податкового кредиту позивача, а не виключно виявлення розбіжностей даних податкової декларації позивача та даних Єдиного реєстру податкових накладних. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування наказу про проведення перевірки. В звязку з цим апеляційна скарга відповідача з цього приводу підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду в цій частині скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні таких позовних вимог. Як зазначено вище та не заперечується позивачем, копію Спірного наказу та повідомлення №153/10/05-99-14-10 від 03.04.2019 про проведення перевірки отримано рекомендованим листом поштою 09.04.2019 директором Акнєвським Ю.П., тому відповідачем дотримано передбачену ПК України процедуру повідомлення платника податку про проведення документальної позапланової перевірки. Щодо суті та змісту порушень, які покладені податковим органом в основу прийнятих податкових повідомлень-рішень. ГУ ДФС у Донецькій області доводить безтоварність операцій позивача з його контрагентами: ТОВ «ОПТИМУС-АГРО», ТОВ «ДОНАВТОСТРОЙ», ТОВ «АЛЬКАР-ГРУПП», ТОВ «C.I.ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ПАРТНЕР ОПТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРАГРОТРЕЙД». 1). Позивачем у ТОВ «ОПТИМУС-АГРО» згідно договору поставки № 0321 від 30.05.2017 придбано шрот соняшниковий, що транспортувався автомобільним транспортом перевізника ТОВ «Агрохолдінг «Кім». Як на підставу безтоварності досліджуваної операції, відповідач зазначає, що у ТТН відсутні номери посвідчень водіїв, а складські приміщення, з яких відбувалось відвантаження придбаного позивачем шроту, належать ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 , які не мали, як зазначає відповідач, взаємовідносин з ТОВ «ОПТИМУС-АГРО», також, перевізник ТОВ «Агрохолдінг «Кім» за даними обліку відповідача знаходиться в стані «перехід до іншої ДПІ», автомобілі, якими здійснювалася поставка придбаного позивачем шроту, належать, згідно обліків МВС, фізичним особам, або відомості про реєстрацію таких автомобілів відсутні, також, відповідач звертає увагу на невірне відображення взаємовідносин позивача з ТОВ «ОПТИМУС-АГРО» у бухгалтерському обліку, та вказує на відсутність можливості ТОВ «ОПТИМУС-АГРО» за ланцюгом постачання придбати шрот соняшниковий для подальшого постачання позивачу. 2). Позивачем згідно договору поставки № 0220 від 16.12.2016 придбано у ТОВ «Донавтострой» автозапчастини у відповідності до специфікацій, а згідно договору поставки № 0643 від 01.05.2018 обладнання та запчастини відповідно до специфікації. Як на підставу безтоварних операцій позивача з ТОВ «Донавтострой» за зазначеними договорами, відповідач посилається на те, що ТОВ «Донавтострой» має податкову адресу на тимчасово непідконтрольній Україні території, ТОВ «Донавтострой» не подається звітність з податку на нерухоме майно та плати за землю, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність власних приміщень та нерухомого майна, що використовуються ТОВ «Донавтострой» у господарській діяльності. Також, відповідач зазначає, що згідно податкової інформації ТОВ «Донавтострой» отримало частину запчастин від фізичних осіб-підприємців, джерело походження яких не встановлене, а також звертає увагу на, з огляду на взаємовідносини ТОВ «Донавтострой» з контрагентами, відсутність можливості поставити товари на адресу позивача виходячи з відсутності придбання таких товарів ТОВ «Донавтострой» за ланцюгом постачання. 3). Позивачем згідно договору поставки № 0608 від 11.05.2018 придбано у ТОВ «Алькар-Групп» товар макуху соняшникову згідно специфікацій до договору. Як на підставу безтоварності досліджуваної операції, відповідач зазначає, що у ТТН на поставки придбаного позивачем в ТОВ «Алькар-Групп» товару макухи соняшникової відсутні номери посвідчень водіїв, оформлення ТТН не повною мірою відповідає встановленим вимогам, ТОВ «Алькар-Групп» не подається звітність з податку на нерухоме майно та плати за землю, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність власних приміщень та нерухомого майна, що використовуються ТОВ «Алькар-Групп» у господарській діяльності, а послуги з оренди складських приміщень, як зазначає відповідач, ТОВ «Алькар-Групп» не отримувало. Також, щодо транспортних засобів, якими здійснювалася поставка придбаного позивачем в ТОВ «Алькар-Групп» товару, відповідач зазначає, що в перевізників ТОВ «Костпром», ТОВ «Монотрейд», ТОВ «Біз Інвойс», ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 відсутня реальна можливість здійснювати перевезення з огляду на види діяльності та матеріально-технічну базу, що також, на думку відповідача, свідчить про безтоварний характер операцій позивача з ТОВ «Алькар-Групп». Крім цього, відповідач зазначив, що, згідно наявної податкової інформації, не підтверджується придбання макухи соняшникової, що згодом була поставлена позивачу, від контрагентів ТОВ «Алькар-Групп» за ланцюгом постачання. Аналогічним чином, відповідачем зроблений висновок про нереальність операцій з постачання ТОВ «Алькар-Групп» позивачу пшениці фуражної врожаю 2018 року за договором № 0661 від 04.07.2018 згідно специфікацій, та ячменю фуражного врожаю 2018 року за договором № 0677 від 10.07.2018 згідно специфікацій, за участю перевізника ТОВ «Еко-лайнс» (відсутність реальної можливості транспортувати вантаж в перевізника, належність транспортних засобів, що були задіяні в перевезенні, відсутність підтвердження придбання товару, що був поставлений позивачу, за ланцюгом постачання). 4). Позивачем згідно договорів поставки №№ 0689, 0712 від 07.08.2018 та 05.09.2018 (відповідно) придбано у ТОВ «С.І. Трейдінг» товар пшеницю та ячмінь, згідно специфікацій до договору. На обґрунтування безтоварності операцій позивача з ТОВ «С.І. Трейдінг», відповідач вказує на порушення оформлення рахунків на оплату, не зазначено місце складання видаткових накладних, у ТТН відсутня інформація про супровідні документи (видаткові накладні або інше). Як зазначає відповідач, в ТОВ «С.І. Трейдінг» відсутні об`єкти оподаткування, через які здійснюється фінансово-господарська діяльність, та не отримувало послуги з оренди приміщень складів від інших підприємств. Також, щодо транспортних засобів, за допомогою яких здійснювалося транспортування придбаних позивачем товарів від ТОВ «С.І. Трейдінг», відповідач зазначає, що зазначені транспортні засоби належать згідно обліків МВС або фізичним особам, або реєстрація транспортних засобів відсутня, а відомості, які містяться в ЄРПН щодо контрагентів перевізників ТОВ «Еко-лайнс», ТОВ «Вілар-трейд» та ТОВ «Компанія «Украгротрейд» не здійснювали виплати власникам транспортних засобів, що булі задіяні в перевезенні. З урахуванням досліджених взаємовідносин ТОВ «С.І. Трейдінг» з контрагентами, відповідач дійшов висновку про відсутність реального одержання (купівлі) позивачем поставлених ТОВ «С.І. Трейдінг» товарів пшениці та ячменя. 5). Позивачем придбано у ТОВ «Партнер опт» товар пшеницю фуражну врожаю 2018 року. Як на обґрунтування безтоварності операцій позивача з ТОВ «Партнер опт», відповідач вказує на неповне зазначення адреси у ТТН, за якими транспортувався придбаний товар, відсутність об`єктів оподаткування, через які здійснюється фінансово-господарська діяльність ТОВ «Партнер опт», яке не отримувало послуги з оренди приміщень складів від інших підприємств, а, згідно накладних, що зареєстровані в ЄРПН, ТОВ «Партнер опт» не отримувало послуги з перевезення від ТОВ «Вілар трейд», в якому відсутні зареєстровані транспортні засоби, а транспортні засоби, що були використані для транспортування придбаного позивачем товару пшениці фуражної врожаю 2018 р., згідно обліків МВС належать фізичним особам, які не отримували виплати від ТОВ «Вілар трейд». З урахуванням досліджених взаємовідносин ТОВ «Партнер опт» з контрагентами, відповідач дійшов висновку про відсутність реального одержання (купівлі) позивачем поставленого ТОВ «Партнер опт» товару пшениці фуражної врожаю 2018 року. 6). Позивачем згідно договору поставки № 0714 від 10.09.2018 придбано у ТОВ «Компанія «Украгротрейд» макуху соняшникову. Відповідач зазначає, що рахунки-фактури не містять інформацію про посаду та прізвище особи, яка їх підписала, та, отже, відповідальна за здійснення господарської операції та правильність її оформлення. Крім цього, перевезення придбаного товару макухи соняшникової здійснювалось також ТОВ «Компанія «Украгротрейд», яке немає власних транспортних засобів, а транспортні засоби, що зазначені у ТТН належать, згідно обліків МВС, фізичним особам, на користь яких ТОВ «Компанія «Украгротрейд» виплати не здійснювались, а, досліджуючи ланцюг постачання придбаного позивачем в ТОВ «Компанія «Украгротрейд» товару - макухи соняшникової, відповідачем зроблений висновок про відсутність реального одержання (купівлі) позивачем зазначеного товару, оскільки ТОВ «Компанія «Украгротрейд» за ланцюгом постачання, виходячи з наявної інформації та документів, даний товар не був придбаний. Слід зазначити, що наведені доводи зведені до того, що, виходячи з сукупності зазначених вище обставин, на думку ГУ ДФС у Донецькій області, не є можливим реальне отримання позивачем від контрагентів товарів в силу порушення певними постачальниками у ланцюгу постачання товару контрагентами вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності, зокрема: - за відсутністю у контрагентів достатньої кількості трудових ресурсів, основних засобів, зареєстрованих об`єктів оподаткування, складських приміщень та транспортних засобів не можливо встановити реальність господарських операцій; - введення в обіг контрагентами позивача продукції невідомого походження, оскільки це не підтверджується фактами (законними джерелами) реального попереднього одержання при повному наявному обриві ланцюгів придбання товарів; наявна відсутність реального переміщення (транспортування) товарів, що поставлялись позивачу, в виду відсутності в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) інформації про придбання контрагентами та їх постачальниками сторонніх послуг з транспортування та експлуатації транспортних засобів; - мале місце складання позивачем первинних документів за відсутності реального здійснення операцій з поставки товарів, про що свідчить відсутність у первинних документах деяких передбачених законодавством реквізитів та/або помилки (неточності) при їх заповненні; - відображення в бухгалтерському обліку позивачем грошових розрахунків з контрагентами без належних підстав, у зв`язку з не підтвердженням документально реальності отримання товарів від контрагентів. З цього приводу колегія суддів зазначає таке. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Відповідно до пп. "а" п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно абз.1 п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно абз. 1 п.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Положеннями п.44.1 ст.44 ПК України, визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тому витрати підприємства для цілей оподаткування податком на прибуток повинні бути підтверджений первинними документами, що відображають реальність господарської операції, та є підставою для формування податкового обліку платника податків. Фактичною підставою для збільшення позивачу сум грошового зобов`язання із податку на додану вартість, згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000231410 від 29.05.2019, а також податкового повідомлення-рішення № 0000241410 від 29.05.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, з приводу правомірності яких виник спір, послугували висновки контролюючого органу - відповідача, що викладені в акті перевірки №446/05-99-14-10/25099117 від 08.05.2019, за наслідками господарських операцій позивача з ТОВ «ОПТИМУС-АГРО», ТОВ «ДОНАВТОСТРОЙ», ТОВ «АЛЬКАР-ГРУПП», ТОВ «C.I.ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ПАРТНЕР ОПТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРАГРОТРЕЙД», з виконання операцій постачання товарів сировини, які, на думку відповідача, не мали реального характеру. Відповідно до статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. За приписами ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст.9 Закону № 996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з п. 2.2 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Згідно п. 2.4 вказаного Положення первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, слід зазначити, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм законодавства, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до валових витрат. Як встановлено судами, та об`єктивно підтверджене наявними в матеріалах справи доказами, спірні обставини постачання сировини ТОВ «ОПТИМУС-АГРО», ТОВ «ДОНАВТОСТРОЙ», ТОВ «АЛЬКАР-ГРУПП», ТОВ «C.I.ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ПАРТНЕР ОПТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРАГРОТРЕЙД» позивачу за відповідними договорами поставки з зазначеними контрагентами, підтверджуються документами, наданими позивачем контролюючому органу під час перевірки. По спірних взаємовідносинах з ТОВ «ОПТИМУС - АГРО»: договір поставки № 0321 від 30.05.2017, з додатками; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; рахунки на оплату; платіжні доручення; оборотно-сальдову відомість по рахунку 631, картку рахунку по контрагенту ТОВ «ОПТИМУС - АГРО» за червень - липень 2017 року; витяг з електронного Єдиного реєстру податкових накладних за червень 2017 року по контрагенту ТОВ «ОПТИМУС - АГРО»; витяги з журналу реєстрації сировини що поступає до цеху з виробництва комбікормів; витяги з журналу вагаря; витяги з журналу реєстрації аналізів за визначенням сирого протеїну у сировині; витяги з журналу реєстрації аналізів за визначенням золи нерозчинною в 10 % соляній кислоті сировині; витяги з журналу реєстрації аналізів за визначенням сирої клітковини у сировині; витяги з журналу - витяги з журналу за визначенням сирої золи у комбікормах; копію Звіту про рух сировини цеху з виробництва комбікормів за 09.06.2017, 12.06.2017, 22.06.2017, 26.06.2017; копії приймальних квитанцій від 09.06.2017 № 694, 12.06.2017 № 702, 22.06.2017 № 754, 26.06.2017 № 777; копії Рапортів про виготовлення комбікормів і використання сировини від 09.06.2017 № 900, № 901, № 902, № 903, № 904, № 905, від 12.06.2017 № 913, № 914, № 915, від 22.06.2017 № 986, № 987, № 988, від 26.06.2017 № 1001,1004,1005,1006; звіт про рух сировини від 09.06.2017, 12.06.2017, 22.06.2017, 26.06.2017; внутрішня накладна про рух сировини 09.06.2017, 12.06.2017, 22.06.2017, 26.06.2017; витяг з журналу реєстрації довіреностей. По спірних взаємовідносинах з ТОВ «АЛЬКАР-ГРУПП»: договір поставки № 0608 від 11.05.2018, специфікація № 1 11.05.2018; видаткові накладні; товарно -транспортні накладні; рахунки на оплату; платіжні доручення; пропуска від 12.05.2018 № 739, від 27.05.2018 № 825 на в`їзд та виїзд до цеху по виробництву кормів; витяги з журналу у вагаря; витяги з журналу реєстрації сировини, що поступає з др.цеху і виробництва комбікормів; посвідчення про якість № 12/05-001, № 27/05-001; приймальні квитанції від 12.05.2018 № 563, від 27.05.2018 № 624; звіти про рух сировини цеху з виробництва комбікормів від 12.05.2018, від 27.05.2018, від 28.05.2018; внутрішні накладні про рух сировини від 12.05.2018, від 27.05.2018, від 28.05.2018 від 29.05.2018; рецепти на кормову суміш ( комбікорм) СК-3/2, СК-21/2, СК-31/1, К-55/16, СК-26/1,СК-21/1, в яких одним з компонентів є макуха соняшникова; рапорти про виготовлення комбікормів (в яких одним з компонентів є макуха соняшникова) накладні на виготовлення комбікормів від 12.05.2018 № 825, від 28.05.2018 № 920; звіти про рух комбікормів від 12.05.2018, від 13.05.2018, 14.05.2018, від 28.05.2018; товарно -транспортні накладні на вивіз кормів з цеху виробництва кормів (с. Бахмутське) до виробничих приміщень з вирощування та відгодівлі свиней (с. Новолуганське) від 12.05.2018, від 13.05.2018, 14.05.2018, від 28.05.2018, 29.05.2018 - Парк; журнал вагаря про зважування комбікормів; витяг з журналу реєстрації довіреностей; оборотно - сальдова відомість по рахунку 631, картка рахунку, аналіз субконто по контрагенту ТОВ «АЛЬКАР-ГРУПП» (33705291) за травень 2018; договір поставки № 0608 від 11.05.2018, специфікація № 2 19.06.2018; видаткові накладні; товарно -транспортні накладні; рахунки на оплату; платіжні доручення; пропуска від 01.06.2018 № 855, від 10.06.2018 № 918, від 21.06.2018 № 981, від 22.06.2018 № 985 на в`їзд та виїзд до цеху по виробництву кормів; витяги з журналу вагаря; витяги з журналу реєстрації сировини що поступає до цеху з виробництва комбікормів; приймальні квитанції від 01.06.2018 № 637, від 10.06.2018 № 685, від 21.06.2018 № 721, від 22.06.2018 724; витяги з журналу реєстрації аналізів за визначенням сирого протеїну у сировині; витяги з журналу реєстрації аналізів за визначенням золи нерозчинною в 10 % соляній кислоті у сировині; витяги з журналу реєстрації аналізів за визначенням сирої клітковини у сировині; витяги з журналу - витяги з журналу за визначенням сирої золи у комбікормах; посвідчення про якість № 105; звіти про рух сировини цеху з виробництва комбікормів від 01.06.2018, 10.06.2018, 21.06.2018, 22.06.2018; внутрішні накладні про рух сировини від 01.06.2018, 10.06.2018, 21.06.2018, 22.06.2018; рецепти на кормову суміш ( комбікорм) СК-26/2, СК-26/3, СК-31/2, СК- 31/5, СК-3/3, К-55/1, СК- 10/1, СК-21/2, СК-31/4, СК- 3/4, СК-31/3, в яких одним з компонентів є макуха соняшникова; рапорти про виготовлення комбікормів (в яких одним з компонентів є макуха соняшникова) і використанні сировини; накладні на виготовлення комбікормів (в яких одним з компонентів є макуха соняшникова) від 01.06.2018 № 948, від 11.06.2018 № 996, від 21.06.2018 № 1051, від 22.06.2018 № 1058; звіти про рух комбікормів (в яких одним з компонентів є макуха соняшникова) від 01.06.2018, від 11.06.2018, 21.06.2018, від 22.06.2018; товарно -транспортні накладні на вивіз комбікормів з цеху виробництва кормів (с. Бахмутське) до виробничих приміщень з вирощування та відгодівлі свиней (с. Новолуганське) від 01.06.2018 № 1432, від 02.06.2018 №№ 1435, 1434, 1441, 1438, 1439, від 04.06.2018, №№ 1447, 1443, 1446, 1444, 1442, від 12.06.2018 №№ 1507, 1504, 1509, 1510, 1505, 1503, 1506, від 13.06.2018 № 1517, від 21.06.2018 №№ 1577,1572, 1578, 1576, 1573, від 22.06.2018 №№ 1588, 1583, 1585, 1582, 1581, 1586, від 25.06.2018 №№ 1592, 1589, 1590, 1591, 1595, 1594; журнал вагаря про зважування комбікормів; оборотно - сальдова відомість по рахунку 631, картка рахунку по контрагенту ТОВ «АЛЬКАР- ГРУПП» (33705291) за червень 2018 р.; договір поставки № 0608 від 11.05.2018, специфікація №2 19.06.2018; видаткові накладні; товарно -транспортні накладні; рахунки на оплату; платіжні доручення; пропуска від 01.06.2018 № 855, від 10.06.2018 № 918, від 21.06.2018 № 981, від 22.06.2018 № 985 на в`їзд та виїзд до цеху по виробництву кормів; витяги з журналу вагаря; витяги з журналу реєстрації сировини що поступає до цеху з виробництва комбікормів; приймальні квитанції від 01.06.2018 № 637, від 10.06.2018 № 685, від 21.06.2018 № 721, від 22.06.2018 № 724; витяги з журналу реєстрації аналізів за визначенням сирого протеїну у сировині; витяги з журналу реєстрації аналізів за визначенням золи нерозчинною в 10 % соляній кислоті у сировині; витяги з журналу реєстрації аналізів за визначенням сирої клітковини у сировині; витяги з журналу - витяги з журналу за визначенням сирої золи у комбікормах; посвідчення про якість № 105; звіти про рух сировини цеху з виробництва комбікормів від 01.06.2018,10.06.2018, 21.06.2018, 22.06.2018; внутрішні накладні про рух сировини від 01.06.2018, 10.06.2018, 21.06.2018, 22.06.2018; рецепти на кормову суміш (комбікорм) СК-26/2, СК-26/3, СК-31/2, СК- 31/5, СК-3/3, К-55/1, СК- 10/1, СК-21/2, СК-31/4, СК- 3/4, СК-31/3, в яких одним з компонентів є макуха соняшникова; рапорти про виготовлення комбікормів (в яких одним з компонентів є макуха соняшникова) і використанні сировини; накладні на виготовлення комбікормів (в яких одним з компонентів є макуха соняшникова) від 01.06.2018р. № 948, від 11.06.2018р. № 996, від 21.06.2018 № 1051, від 22.06.2018 № 1058; звіти про рух комбікормів (в яких одним з компонентів є макуха соняшникова) від 01.06.2018р., від 11.06.2018р., 21.06.2018р., від 22.06.2018р.; товарно -транспортні накладні на вивіз комбікормів з цеху виробництва кормів ( с. Бахмутське) до виробничих приміщень з вирощування та відгодівлі свиней (с Новолуганське) від 01.06.2018р. № 1432, від 02.06.2018р. №№ 1435, 1434, 1441, 1438, 1439, від 04.06.2018р. №№ 1447, 1443, 1446, 1444, 1442, від 12.06.2018р. №№ 1507, 1504, 1509, 1510, 1505, 1503, 1506, від 13.06.2018р. № 1517, від 21.06.2018р. №№ 1577,1572, 1578, 1576, 1573, від 22.06.2018р. №№ 1588, 1583, 1585, 1582, 1581, 1586, від 25.06.2018р. №№ 1592, 1589, 1590, 1591, 1595, 1594; журнал вагаря про зважування комбікормів; оборотно - сальдова відомість по рахунку 631, картка рахунку по контрагенту ТОВ «АЛЬКАР- ГРУПП» (33705291) за червень 2018; договір поставки № 0661 від 04.07.2018, специфікація №1 04.07.2018; видаткові накладні; товарно -транспортні накладні; рахунки на оплату; платіжні доручення; пропуска від 05.07.2018 № 1050, від 06.07.2018 № 1056, від 10.07.2018 № 1086, від 14.07.2018 № 1123, від 16.07.2018 № 1134, від 20.07.2018 № 1180, від 25.07.2018 № 1220 на вїзд та виїзд до цеху по виробництву кормів; витяги з журналу вагаря; витяги з журналу реєстрації сировини що поступає до цеху з виробництва комбікормів; приймальні квитанції від 05.07.2018 №767, від 06.07.2018 № 769, від 10.07.2018 № 790, від 14.07.2018 № 816, від 16.07.2018 № 227, від 20.07.2018 № 859, від 25.07.2018 № 895; звіти про рух сировини цеху з виробництва комбікормів 05.07.2018, від 06.07.2018, від 10.07.2018, від 14.07.2018, від 16.07.2018, від 20.07.2018, від 25.07.2018; внутрішні накладні про рух сировини від 05.07.2018, від 06.07.2018, від 10.07.2018, від 14.07.2018 , від 16.07.2018, від 20.07.2018, від 25.07.2018; рецепти на кормову суміш (комбікорм) СК-31/7, СК-21/3, СК-26/10, СК-55/15, СК-3/11, СК- 10/9, СК- 16/1, СК-11/1, в яких одним з компонентів є пшениця; рапорти про виготовлення комбікормів (в яких одним з компонентів є пшениця фуражна нового вражаю) і використанні сировини; накладні на виготовлення комбікормів (в яких одним з компонентів є пшениця фуражна нового вражаю) від 14.07.2018р. № 1194, від 16.07.2018р. № 1196, від 20.07.2018 № 1223, від 25.07.2018 № 1243; звіти про рух комбікормів (в яких одним з компонентів є пшениця фуражна нового вражаю) від 14.07.2018р., від 16.07.2018р., від 20.07.2018, від 25.07.2018; товарно -транспортні накладні на вивіз комбікормів з цеху виробництва кормів ( с.Бахмутське) до виробничих приміщень з вирощування та відгодівлі свиней (с.Новолуганське) від 14.07.2018р. № 1772, від 16.07.2018 №№ 1776,1774, 1779, 1781, 1780, 1773, 1775, від 17.07.2018 № № 1786, 1783, 1782, 1787, 1784, 1785, 1788, від 18.07.2018 № № 1792, 1791, 1797, 1798, 1796, 1789, від 20.07.2018 № № 1815, від 21.07.2018 №№ 9, 1825,1824, 1826, 1827, 1821, 1829, від 23.07.2018 №№ 1837, 1830, 1831, від 25.07.2018 №№ 1853, 1854, 1856, від 26.07.2018 №№ 1865,1860,1866, 1857, 1863, 1859; журнал вагаря про зважування комбікормів оборотно - сальдова відомість по рахунку 631, картка рахунку по контрагенту ТОВ «АЛЬКАР-ГРУПП» за липень 2018; договір поставки на пшеницю фуражну № 0661 від 04.07.2018, специфікація №3 від 03.08.2018; договір поставки на ячмінь № 0677 від 10.07.2018, специфікація № 1 від 03.08.2018; видаткові накладні; товарно -транспортні накладні; рахунки на оплату; платіжні доручення; листи про зміну призначення платежів від 17.08.2018 №388/1, №398/1, від 20.08.2018 № 390/1; пропуска від 01.08.2018 № 1274, від 03.08.2018 № 1303, від 04.08.2018 № 1313 на в`їзд та виїзд до цеху по виробництву кормів; витяги з журналу вагаря; витяги з журналу реєстрації сировини що поступає до цеху з виробництва комбікормів; приймальні квитанції від 01.08.2018 № 939, від 04.08.2018 № 975, від 03.08.2018 № 969, від 03.08.2018 №970; звіти про рух сировини цеху з виробництва комбікормів від 01.08.2018, від 03.08.2018, від 04.08.2018; внутрішні накладні про рух сировини від 01.08.2018 № 01/08, від 03.08.2018 № 03/08, від 04.08.2018 №04/08; рецепти па кормову суміш ( комбікорм) СК-26/5, СК-10/9, СК-31/11, СК-26/10, СК-3/11, СК-55/15, СК- 16/1, в яких компонентами є пшениця та ячмінь; рапорти про виготовлення комбікормів (в яких компонентами є пшениця фуражна та ячмінь) і використанні сировини; накладні на виготовлення комбікормів (в яких в яких компонентами є пшениця на ячмінь) від 01.08.2018 № 1287, від 02.08.2018 № 1294, від 03.04.2018 № 1299, від 04.08.2018 № 1307; звіти про рух комбікормів (в яких компонентами є пшениця на ячмінь) від 01.08.2018, від 02.08.2018, від 03.04.2018 від 04.08.2018; товарно-транспортні накладні на вивіз комбікормів з цеху виробництва кормів (с.Бахмутське) до виробничих приміщень з вирощування та відгодівлі свиней (с.Новолуганське) від 02.08.2018 № 1914, від 02.08.2018 № 1918, від 02.08.2018 № 1920, від 02.08.2018 № 1919, від 03.08.2018 № 1923, від 03.08.2018 № 1922, від 03.08.2018, № 1921, від 03.08.2018 № 1925, від 03.08.2018 № 1926, від 04.08.2018 № 1931, від 04.08.2018 №1934, від 04.08.2018р. № 1932, від 04.08.2018 № 1935, від 04.08.2018 № 1933, від 04.08.2018 № 1930, від 05.08.2018 № 1937, від 05.08.2018 № 1939, від 05.08.2018 № 1938, від 05.08.2018 № 1941, від 05.08.2018 № 1942, від 05.08.2018 № 1940, від 05.08.2018 № 1936, від 05.08.2018 № 1943; журнал вагаря про зважування комбікормів; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за серпень 2018 з субрахунками за договорами № 0661 від 04.07.2018, № 0677 від 10.07.2018. По спірних взаємовідносинах з ТОВ «ДОНАВТОСТРОЙ»: договір поставки № 0220 від 16.12.2016 з специфікаціями; видаткові накладні; платіжні доручення; рахунки на оплату; товарн-транспортні накладні; прибуткові ордери № 63 від 15.05.2018 по рахунку 207 на суму 17 310 грн., № 64 від 15.05.2018 по рахунку 207 на суму 66 300 грн., № 65 від 16.05.2018 по рахунку 207 на суму 33 870 грн., № 69 від 23.05.2018 по рахунку 207 на 4160 грн., по рахунку 22 суму 6540 грн., № 70 від 23.05.2018 по рахунку 205 на суму 68 835 грн., по рахунку 22 на суму 3975 грн., № 74 від 25.05.2018 по рахунку 207 на суму 6460 грн., № 75 від 25.05.2018 по рахунку 207 на суму 17 320 грн., №77 від 30.05.2018 по рахунку 205 на суму 5190 грн., № 80 від 30.05.2018 по рахунку 207 на суму 4700 грн., № 82 від 31.05.2018 по рахунку 207 на суму 41 760 грн.; лімітно-забірні картки на отримання матеріальних цінностей по рахункам 207,205,22; акти на списання матеріальних цінностей по рахункам 207,205,22; витяг з журналу реєстрації довіреностей; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631, картка рахунку, аналіз субконто по контрагенту ТОВ «ДОНАВТОСТРОЙ» за травень 2018. По спірних правовідносинах з ТОВ «C.I.ТРЕЙДІНГ»: договір поставки (пшениця) № 0689 від 07 серпня 2018 року, специфікації №1; видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, приймальні квитанції; пропуски на в`їзд та виїзд до цеху по виробництву кормів на автотранспорт, який завозив шрот соняшника за серпень 2018 року; звіти про рух сировини що надходила до цеху по виробництву кормів за серпень 2018 року; рецепти на кормову суміш (комбікорм), в яких одним з компонентів є пшениця; рапорти про виготовлення комбікормів, в яких одним з компонентів с пшениця і використанні сировини за серпень 2018 року; платіжні доручення по оплаті за пшеницю; витяги з журналу реєстрації сировини, що поступала до цеху з виробництва комбікормів у серпні 2018 року; витяги з журналу вагаря за серпень 2018; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631, картка рахунку за серпень 2018 року; внутрішні накладні про рух сировини за серпень 2018 року; договір поставки на пшеницю фуражну № 0689 від 07.08.2018, специфікація № 1 від 07.08.2018, специфікація № 2 від 04.09.2018, договір поставки на ячмінь № 0712 від 05.09.2018, специфікація № 1 від 05.09.2018; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; рахунки на оплату; платіжні доручення; пропуска на в`їзд і виїзд до цеху з виробництва комбікормів від 03.09.2018 № 1513, від 07.09.2018 № 1550, від 06.09.2018 № 1533 від 08.09.2018 № 1553, від 09.09.2018 № 1557, від 12.09.2018 № 1572, від 13.09.2018 № 1587, від 17.09.2018 № 1619, від 21.09.2018 № 1657, від 22.09.2018 № 1664; приймальні квитанції від 03.09.2018 № 1118, від 07.09.2018 № 1143, від 06.09.2018 № 1136 від 08.09.2018 № 1145, від 09.09.2018 № 1148, від 12.09.2018 № 1165, від 17.09.2018 № 1195, від 21.09.2018 № 1231, від 22.09.2018 № 1237 (пшениця), від 09.09.2018 № 1147, від 12.09.2018 №1167, від 13.09.2018 № 1173 (ячмінь); витяги з журналу реєстрації сировини що поступає до цеху з виробництва комбікормів; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631, картка рахунку 631 за вищезазначеними договорами. По спірних правовідносинах з ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРАГРОТРЕЙД»: договір поставки на макуху соняшникову № 0714 від 10.09.2018, специфікація №1 від 10.09.2018; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; пропуска на в`їзд і виїзд до цеху з виробництва комбікормів від 12.09.2018 № 1578, від 13.09.2018 № 1586, від 14.09.2018 № 1599; приймальні квитанції 12.09.2018 № 1166, від 13.09.2018 № 1171, від 14.09.2018 № 1180; витяги з журналу реєстрації сировини, що поступає до цеху з виробництва комбікормів; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631, картка рахунку 631 за вищезазначеним договором. По спірних правовідносинах з ТОВ «ПАРТНЕР ОПТ»: договір поставки на пшеницю фуражної врожаю 2018 року № 0691 від 08.08.2018, специфікація №1 від 04.09.2018; видаткові накладні, товарно-транспортні накладні; платіжні доручення; пропуска на вї`зд і виїзд до цеху з виробництва комбікормів від 06.09.2018 № 1532, від 14.09.2018 № 1593, від 16.09.2018 № 1610; приймальні квитанції 06.09.2018 № 1135, від 14.09.2018 № 1177, від 16.09.2018 № 1188; витяги з журналу реєстрації сировини що поступає до цеху з виробництва комбікормів; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631, картка рахунку 631 за вищезазначеним договором; витяги з журналу вагаря; звіти про рух сировини цеху з виробництва комбікормів від 03.09.2018, від 06.09.2018, від 07.09.2018, від 08.09.2018, від 09.09.2018, від 10.09.2018, від 12.09.2018, від 13.09.2018, від 14.09.2018, від 16.09.2018, від 17.09.2018, від 21.09.2018, від 22.09.2018; внутрішні накладні про рух сировини 03.09.2018 № 03/09, від 06.09.2018 № 06/09, від 07.09.2018 № 07/09, від 08.09.2018 № 08/09, від 09.09.2018 № 09/09, від 10.09.2018 № 10/09, від 12.09.2018 № 12/09, від 13.09.2018 № 13/09, від 14.09.2018 № 14/09, від 16.09.2018 № 16/09, від 17.09.2018 № 17/09, від 21.09.2018 № 21 /09, від 22.09.2018 № 22/09; рапорти про виготовлення комбікормів (в яких компонентами є пшениця ячмінь та макуха соняшникова; витяги з журналу реєстрації аналізів по визначенню сирого протеїну у сировині; витяги з журналу реєстрації аналізів по визначенню сирої золи у комбікормах та сировині; витяги з журналу реєстрації аналізів по визначенню сирої клітковини у сировині. Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 1 та ст. 9 Закону № 996-XIV, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили та їх доказовості, отже, суд погоджується з доводами позивача, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції в цілому, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Слід зазначити, що наведені документи щодо здійснення спірних операцій з постачання сировини позивачу від зазначених контрагентів були надані відповідачу до початку проведення перевірки на його (відповідача) відповідні запити, але, як свідчить зміст акту перевірки № 446/05-99-14-10/25099117 від 08.05.2019, та на що зауважує платник податків, зазначені документи були використані або лише частково, або взагалі залишились поза увагою ГУ ДФС у Донецькій області під час проведення перевірки, складання зазначеного акту та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Крім того, основним напрямком діяльності позивача є постачання свиней живою вагою. Для ведення виробничої діяльності із свинарства позивач має власні та орендовані виробничі потужності, а саме: власний цілісний майновий комплекс по відтворенню та вирощуванню свиней загальною площею 137143,88м2, оснащений новітнім технологічним обладнанням, очисними спорудами та допоміжною інфраструктурною мережею; земельну ділянку на праві постійного користування загальною площею 108,73 га; цех з виробництва комбікормів, оснащений лінією з виробництва комбікормів «Нееш Horst», який включає до себе комплекс прийомки мучнистої та зернової сировини, склад тарних вантажів, склад підлогового зберігання сировини; транспортні засоби: вантажні автомобілі у кількості 32 одиниці, автобуси - 5 одиниць, трактори - 14 одиниць, причепи, напівпричепи - 16 одиниць, трап-візки - 5 одиниць, екскаватор, пожежну машину, комбайни та інші технологічні транспортні засоби; орендовану лабораторію виробничого комплексу очисних споруд; орендоване зерносховище на 30 тисяч тон одночасного зберігання; виробниче обладнання та інше рухоме майно. Для виконання виробничих, допоміжних та адміністративних процесів позивач має кваліфікований персонал чисельністю близько 700 осіб, виконує роботи підвищеної небезпеки та експлуатує обладнання підвищеної небезпеки, для чого отримав відповідні Дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію обладнання, а також Ліцензії щодо видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, що знайшло своє відображення в акті перевірки (стор. 4-7 Акту перевірки). Також, позивач, вважаючи протиправними висновки перевірки, наголошував, що технологічний процес вирощування свиней включає у себе власне виготовлення комбікормів за спеціальної рецептурою, що розроблюється в залежності від віку, регулювання приросту ваги та інших параметрів свиней. Основними складовими частинами сировини для виготовлення позивачем комбікормів є пшениця, кукурудза, жито, шрот соняшниковий, макуха соняшникова, ячмінь (зернова сировина), які позивач купує в різних постачальників, в тому числі у контрагентів, які зазначені в акті перевірки позивача, та реальність операцій з якими відповідач ставить під сумнів. Придбання зернової сировини здійснюється за договорами поставки в основному на умовах (Incoterms 2010) DDP - франко ПрАТ «БАС» (Цех з виробництва комбікормів ПрАТ «БАС», Донецька обл., Бахмутський район, с. Бахмутське), тобто, доставка на склад покупця з транспортуванням здійснюється за рахунок постачальника. Наведені обставини дозволяють дійти висновку, що без придбання зернової сировини позивач буде позбавлений можливості виготовлювати необхідні для відгодівлі свиней комбікорми, що призведе до порушення технологічного циклу та неможливості виробляти готову продукцію та реалізувати її споживачам, що цілком відповідає правової позиції Верховного Суду по справі № 2а-19379/11/2670 (постанова від 24.01.2018), згідно з якої, відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податків права на витрати та податковий кредит. Надаючи оцінку обставинам, що викладені в акті перевірки позивача, та покладені відповідачем для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що ГУ ДФС у Донецькій області надана перевага внутрішньої інформації контролюючого органу (податкова інформація, бази даних, ЄРПН, бази даних МВС, тощо). Позаяк, первині документи, витребувані в позивача до початку перевірки документи стосовно спірних взаємовідносин, переважно залишені поза увагою. Отже, відповідач, виходячи зі свого статусу як контролюючого органу, має, порівняно з позивачем, значно більше передбачених законом можливостей для прийняття рішення щодо добросовісності того або іншого контрагента, а, ставлячи фактично у провину позивачу здійснення господарських операцій з контрагентами, що є такими, що, на думку відповідача, не мали можливості здійснювати реальне постачання сировини позивачу виходячи саме з інформації контролюючого органу (дослідження відповідачем ланцюгів постачання сировини, статут контрагентів спірних контрагентів позивача, відомості щодо перевізників та власників транспортних засобів, тощо), відповідач, як на підставу прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, посилається на обставини, які у будь-якому разі не були відомі та не могли бути відомими позивачу, фактично перекладаючи на позивача відповідальність за його контрагентів - ТОВ «ОПТИМУС-АГРО», ТОВ «ДОНАВТОСТРОЙ», ТОВ «АЛЬКАР-ГРУПП», ТОВ «C.I.ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ПАРТНЕР ОПТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРАГРОТРЕЙД». Національне законодавство, а саме ч. 2 ст. 61 Конституції України також встановлює, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 0940/1916/18, відповідно до якої, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Наявні докази у справі не дозволяють зробити беззаперечний висновок про обізнаність платника податків - позивача щодо можливої неправомірної діяльності його контрагентів - ТОВ «ОПТИМУС-АГРО», ТОВ «ДОНАВТОСТРОЙ», ТОВ «АЛЬКАР-ГРУПП», ТОВ «C.I.ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ПАРТНЕР ОПТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРАГРОТРЕЙД», та, відповідно, про злагодженість дій між позивачем та вказаними контрагентами. За встановлених обставин у цій справі апеляційний суд зазначає, що у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування та податковий кредит можуть вважатися не підтвердженими. За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 813/8137/13-а. Щодо недоліків заповнення товарно-транспортних накладних, на які відповідач вказує в акті перевірки, відзиві на позов, апеляційній скарзі, слід зазначити таке. Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику. Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Окрім цього, за умови встановлення факту перевезення товару у процесі його поставки від заявлених контрагентів порядок заповнення товарно-транспортних накладних не має вирішального значення для визначення податкових наслідків операцій з поставки товару. Колегія суддів вважає також за необхідне зауважити, що товаросупроводжувальний документ, на дефектність якого посилається податковий орган, в цій справі, не може слугувати підставою для висновку щодо нереальності чи безтоварності укладеної угоди позивача з його контрагентом, оскільки такий документ не може однозначно ствердити про наявність таких фактів, з урахуванням тієї обставини, що правовідносини між господарюючими суб`єктами не пов`язані в сфері транспортування, так як основна їх мета це купівля-продаж товару. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 806/8289/13-а (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 79410441). Відтак, колегія суддів погоджує висновок місцевого суду стосовно правильності посилання позивача на той факт, що товарно-транспортна накладна не є первинним бухгалтерським документом. Доводи апелянта про відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, що виключає реальність здійснення господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, колегія суддів також вважає неприйнятними, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, а основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Крім того, позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у зв`язку з невиконанням своїх обов`язків його контрагентом, порушує право особи мирно володіти своїм майном, що міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 (далі - Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства згідно із ст.9 Конституції України. Зокрема, стаття 1 Протоколу до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права". Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України" якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Також апелянт наголошує, з аналізу наданих позивачем товарно-транспортних накладних та за результатами аналітичного пошуку ТЗ по "НАІС ДДАІ" МВС України ТСЦ 1442 РСЦ у Донецькій області встановлено, що зазначені автомобілі, у тому числі легкові, які не могли здійснювати перевезення вантажу (виходячи з вантажопід`ємності, характеристики вантажу, тощо), належать фізичним особам наприклад: - специфіка товару передбачає перевезення вантажів грузовим транспортом з причепами, а у деяких ТТН зазначені легкові автомобілі (ТТН від 07.08.2018 №3, автомобіль № НОМЕР_1 , який згідно результатам аналітичного пошуку ТЗ по "НАІС ДДАІ" МВС України ТСЦ 1442 РСЦ у Донецькій області належить ОСОБА_5 ( НОМЕР_2 ), свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , дата реєстрації 27.04.2017, Марка та модель ТЗ - SKODA OCTAVIA A5 (легковий). Вантаж у зазначеній ТТН пшениця 32,92 т, яка не могла бути перевезена вказаним автомобілем по технічним характеристикам; ТТН від 12.09.2018 № 5 та від 13.08.2018 № 9 зазначено причіп № НОМЕР_4 за даним державним знаком зареєстровано легковий автомобіль марки TOYOTA HIGHLANDER 2013 р.в.). Крім того, податковий орган зазначив, що відповідно до даних по ТСЦ 1442 РСЦ у Донецькій області, відсутня інформація про реєстрацію транспортних засобів, які зазначені у ТТН, за наступними держзнаками: - марки DAF № НОМЕР_5 та причіп НОМЕР_6 , які зазначені у ТТН 284 від 12.06.2017, № 320 від 22.06.2017, № 330 від 26.06.2017; - автомобіль КАМАЗ НОМЕР_7 та причіпу НОМЕР_8 , (ТТН 10.07.2018 № 10/07-001; - причіп НОМЕР_9 (ТТН від 14.07.2018 №14/07-003); - автомобіль КАМАЗ НОМЕР_10 та причіп НОМЕР_11 (ТТН 20.07.2018 № 20/07-001. ТТН 01.08.2018 № 01/08-001); - автомобіль КАМАЗ НОМЕР_12 та причіп НОМЕР_13 (ТТН 25.07.2018 № 25/07-002); - автомобіль КАМАЗ НОМЕР_14 та причіп АН5591ХР (ТТН 01.08.2018 № 01/08-002); - причіп НОМЕР_15 (ТТН від 01.08.2018 №01/08-001); - автомобіль КАМАЗ НОМЕР_16 та причіп НОМЕР_17 (ТТН 04.08.2018 № 04/08-001); - автомобіль КАМАЗ НОМЕР_18 (ТТН від 04.08.2018 № 04/08-002); - причіп № НОМЕР_19 (ТТН від 25.07.2018 №25/07-001) № ВВ6204ВК, № НОМЕР_20 , № НОМЕР_21 , № НОМЕР_22 , RENAULT НОМЕР_23 . Проте, позивачем до відзиву на апеляційну скаргу додано лист МВС Головного сервісного центру МВС від 23 жовтня 2019 року № 31/905аз, яким наведена інформація спростована, транспортні засоби за наведеним переліком є зареєстрованими. Щодо автомобіля № НОМЕР_1 , представник позивача в суді апеляційної інстанції зазначив, що відбулась технічна помилка в номері транспортного засобу, а саме: вказано 5152 замість 5251. В будь-якому випадку, суд першої інстанції вірно навів обгрунтування з посиланням на висновок Верховного Суду, що товарно-транспортна накладна не є первинним бухгалтерським документом, та навіть дефектність такої не може слугувати підставою для висновку щодо нереальності чи безтоварності укладеної угоди позивача з його контрагентом. Стосовно доводів апелянта про наявність за аналізом даних Єдиного реєстру судових рішень кримінальних проваджень, з яких вбачаєтья, що фігурантами є контрагенти позивача та задіянні в ланцюгу постачання, а саме: ТОВ «Оптимус - Агро» № 42016100000001129 від 16.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190 КК України; ТОВ «Алькар-Групп», ТОВ «Арнок» № 12018000000000132 від 05.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; ТОВ ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МАА" № 32016100090000097 від 14.12.2016, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України, колегія суддів зазначає наступне. Такі, на думку відповідача відомості, що підтверджують нереальність господарських операцій з контрагентами, колегія суддів не бере до уваги, з огляду на необґрунтованість належності таких доказів. Доказове значення має виключно вирок в кримінальній справі, що набрав законної сили. Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб`єкта господарювання, судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 809/1139/17 та від 26 червня 2018 року № 808/2360/17. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що податковий орган дійшов помилкового висновку про те, що господарські операції за договорами, що укладені між позивачем та його контрагентами, не мали реального характеру, та, як наслідок, про порушення позивачем податкового законодавства в частині декларування податку на додану вартість. Тому, прийняті ГУ ДФС у Донецькій області податкові повідомлення-рішення не можна вважати законними і обґрунтованими, у зв`язку з чим вони підлягають визнанню протиправними та скасуванню. Доводи ГУ ДФС у Донецькій області, викладені в апеляційній скарзі щодо обгрунтованості прийнятих податкових повідомлень-рішень, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, з огляду на що підстави для скасування ухваленого у цій справі рішення у цій частині відсутні. Надаючи оцінку доводам апелянта про прийняття місцевим судом додаткового судового рішення у цій справі з порушенням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить з такого. Представник позивача звернувся до суду з заявою про прийняття додаткового рішення для вирішення питання про розподіл судових витрат: - на правничу допомогу у сумі 99 548,00 грн. - пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників в розмірі 16 357,83 грн. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Як вбачається з заяви, позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу, та витрати, пов`язані із прибуттям представників позивача до суду. Надаючи правову оцінку доказам на підтвердження заявленого клопотання, апеляційний суд зазначає таке. Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Згідно з частинами 2, 3 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги. Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст. 3, ст. 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу. Визначальним в адміністративному судочинстві за ст. 6 КАС України є принцип верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та встановлюють зміст і спрямованість діяльності держави, а тому, при вирішенні справ суди повинні в першу чергу застосовувати саме принцип верховенства права. Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставини кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю досліджувати змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України). Адміністративне судочинство спрямоване на зміцнення законності, правопорядку та попередження правопорушень, а також сприяє активному та ініціативному виявленню порушень прав, свобод та інтересів осіб з боку влади та поновлення цих прав чи запобігання їх порушенню, а тому суди адміністративної юрисдикції повинні захищати такі права фізичних і юридичних осіб (зокрема й право на відшкодування витрат на правову допомогу) усіма передбаченими й дозволеними законодавством України способами. Місцевий суд, задовольняючи відповідну заяву в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, зазначив, що наявними у справі доказами підтверджено понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 99 548,00 грн., які сплачені відповідно до платіжного доручення № 6144 від 22 жовтня 2019 року в сумі 105 771,63 гривень. З такими висновками не може погодитись колегія суддів, виходячи з такого. Як вже було зазначено судом вище, КАС України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Так, у цій справі представником позивача виступає адвокат, яким заявлена вимога щодо стягнення на його користь витрат на правничу допомогу в сумі 99 548,00 грн. Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Так, відповідно до договору про надання правової допомоги № 34/10/2018 від 01.10.2018 ПРАТ «БАС» (Клієнт) та Адвокатське об`єднання «Могильницький та партнери» (Адвокатське об`єднання) уклали договір, яким Адвокатське об`єднання зобов`язувалось надавати послуги з правової допомоги Клієнту на підставах, в порядку та обсязі, визначеному у цьому Договорі, а клієнт зобов`язується оплатити послуги, визначені предметом договору. Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 34/10/2018 про надання правової допомоги від 01.10.2018, окремою частиною предмету договору визначено надання Адвокатським об`єднанням комплексу послуг з правової допомоги Клієнту з питань оспорювання призначення документальної позапланової перевірки Клієнта за період діяльності з 01.06.2017 по 30.06.2017 та з 01.05.2018 по 30.09.2018 з питання дотримання повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з окремими контрагентами-постачальниками, результатів цієї перевірки та податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0000231410 про збільшення суми грошового зобов`язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 950 693,50 грн., податкового повідомлення-рішення форми «В4» № 0000241410 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість на загальну суму 29 988,00 грн. та зобов`язання Клієнта оплатити ці послуги. Вказаним додатком визначено алгоритм визначення вартості наданого комплексу послуг з правової допомоги. В акті № 13 від 21 жовтня 2019 року Приймання-передачі наданих послуг до Договору № 34/10/2018 про надання правової допомоги від 01 жовтня 2018 року вказано, що адвокатським об`єднанням на виконання умов Додатку надано Клієнту послуги (кількість часу, витраченого на справу - 35,5 годин) на суму 2800,00 грн. за годину, загальна вартість наданих послуг - 99 400,00 грн. На виконання умов наведеного договору виконано роботи з надання правничої допомоги позивачу, про що складено детальний опис: - вивчення документів щодо призначення перевірки, результатів такої перевірки, аналіз податкових повідомлень-рішень на предмет можливості оскарження та способу оскарження, складання позовної заяви на суму 33 600,00 грн. (витрачено 12 годин); - оплата вартості поштових послуг за пересилання, відповідно накладної Укрпошти № 0102415719920 на суму 75,00 грн.; - вивчення відзиву відповідача на позовну заяву, проведення аналізу аргументів податкового органу на суму 8400,00 грн (витрачено 3 години); - участь адвоката Амбросімової О.Ю. у підготовчому засіданні 11.07.2019 у справі № 200/7467/19-а на суму 1400,00 грн. (витрачено 0,5 години); - складення клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів від 01.08.2019 з виготовлленням та додаванням додаткових документі на суму 2800,00 грн. (витрачено 1 година); - участь адвоката Амбросімової О.Ю. у підготовчому засіданні 01.08.2019 у справі № 200/7467/19-а на суму 2800,00 грн. (витрачено 1 година); - вивчення додаткових пояснень відповідача, аналіз викладних аргументів, складання контраргументів на суму 8400,00 грн. (витрачено 3 години); - участь адвоката Амбросімової О.Ю. у підготовчому засіданні 10.09.2019 у справі № 200/7467/19-а на суму 4900,00 грн. (витрачено 1,75 години); - складення клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів від 26.09.2019 з виготовлленням та додаванням додаткових документів на суму 10 640,00 грн. (витрачено 3,80 години); - отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ЗАТ «Слов`янськолія») на суму 73,00 грн.; - участь адвоката Амбросімової О.Ю. у судовому засіданні 01.10.2019 (розгляд справи по суті) у справі № 200/7467/19-а на суму 5040,00 грн. грн. (витрачено 1,80 години); - складання додаткових пояснень від 15.10.2019 з наданням додаткових доказів, складання аналітичної інформації на суму 14 000,00 грн. (витрачено 5 годин); - участь адвоката Амбросімової О.Ю. у судовому засіданні 17.10.2019 (розгляд справи по суті) у справі № 200/7467/19-а на суму 5040,00 грн. грн. (витрачено 1,80 години); - участь адвоката Амбросімової О.Ю. у судовому засіданні 18.10.2019 (розгляд справи по суті) у справі № 200/7467/19-а на суму 2380,00 грн. грн. (витрачено 0,85 години). Отже, загальний розмірі витрат на професійну правничу допомогу склав 99 548,00 грн. Позивачем було оплачено наведені витрати відповідно до платіжного доручення № 6144 від 22 жовтня 2019 року в сумі 105 771,63 гривень. Оцінивши відповідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, колегія суддів зазначає, що отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ЗАТ «Слов`янськолія») на суму 73,00 грн., оплата вартості поштових послуг за пересилання, відповідно накладної Укрпошти № 0102415719920 на суму 75,00 грн. не є послугами з надання правничої допомоги, отже такі не підлягають покладенню на відповідача. Також, слушними є доводи апелянта, що кількість часу та найменування наданих послуг є завищеними, в тому числі такі види послуг, як вивчення документів щодо призначення перевірки, результатів акту перевірки, податкових повідомлень-рішень та складання позовної заяви частково дублюються. Така стаття витрат, як залучення додаткових доказів з виготовленням та додаванням додаткових доказів (клопотання від 01.08.2019), є також необгрунотованою та безпідставно завищеною, оскільки позивачем долучено роздруківку податкових декларацій та квитанцій про їх прияняття з програмного забезпечення, яка перебуває у володінні та користуванні позивача, тому такі витрати не стосуються витрат адвоката, а завіряння таких документів не потребує кваліфікаційних навичок. Крім того, слід зазначити, що складення клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів від 26.09.2019 з виготовлленням та додаванням додаткових документів на суму 10 640,00 грн. (витрачено 3,80 години); складення клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів від 01.08.2019 з виготовлленням та додаванням додаткових документі на суму 2800,00 грн. (витрачено 1 година), складання додаткових пояснень від 15.10.2019 з наданням додаткових доказів, складання аналітичної інформації на суму 14 000,00 грн. (витрачено 5 годин) не є заявами по суті справи, а такі витрати є необґрунтованими та не відповідають критерію необхідності з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів у суді. Аналогічна позиція висловлена в додатковій постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 5023/5587/12. Отже, виходячи з предмета та підстав позову, враховуючи предмет спору, наявну судову практику в аналогічних спорах, обсяг виконаних безпосередньо адвокатом робіт, тотожність правової позиції позивача, частковість задоволення позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 15 000,00 грн. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 904/1600/19. Обгрунтовуючи заяву в частині понесених витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, представником позивача надано: посадочні документи Укрзалізниці про проїзд представника позивача до м. Слов`янськ та до м. Київ на загальну суму - 5256,82 грн., чеки ТОВ «Славпассервіс» за проїзд з м. Слов`янська до м. Київ на загальну суму 649,80 грн. Відповідно до посадочного документу № 000В4043-5F7D-CA2B-0001 від 15.10.2019, відправлення є м. Київ, а призначення м. Костянтинівка, дата відправлення 17.10.2019, вартість 1173,74 грн. Місцевий суд зазначив, що Донецький окружний адміністративний суд знаходиться в м. Слов`янськ, засідання проводилось в приміщені суду, тому об`єктивних причин для відшкодування вартості квитка до м. Костянтинівка у суду відсутні. Так, представником позивача суду надані пояснення, відповідно до яких при розрахунку витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту адвоката, було допущено помилку при вказані вартості проїзду 01.08.2019 залізничним транспортом за маршрутом ст. Слов`янськ ст. Київ складала 561,59 грн., що підтверджується посадочним документом № 000B3FE5-0AD6-1ADB-0001 на 01.08.2019, виписаним на ім`я представника позивача. Також фактично понесені позивачем судові витрати, пов`язані з переїздом за маршрутом, складають 278,40 грн. За таких обставин, суд першої інстанції зазначив, що відшкодуванню підлягають саме сума витрат в розмірі 278,40 грн. Таким чином, місцевий суд визначив наявність права на відшкодування витрат на переїзд представника позивача на суму 4 449,89 грн. Колегія суддів підтверджує обгрунтованість висновків суду першої інстанції з цього питання та зазначає, що не оскарживши в цій частині рішення місцевого суду, позивач також погодився з таким рішенням. Доводи апеляційної скарги щодо цієї частини витрат не спростовують висновків суду першої інстанції. Згідно з розрахунком витрат, пов`язаних з присутністю спеціалістів у суді 01.10.2019 та 17.10.2019 ПРАТ «БАС» витрачено 10 734,20 грн. Вказані витрати також підтверджуються наступними документами: подорожними листами службового легкового автомобіля від 01.10.2019 серії АВ № 1513 та від 17.10.2019 серії АВ № 1598; бухгалтерською довідкою за жовтень 2019 року. Також місцевий суд встановив, що згідно з розрахунком витрат, пов`язаних з присутністю спеціалістів у суді 01.10.2019 та 17.10.2019 ПРАТ «БАС» витрачено 10 734,20 грн. Проте, до участі в засіданні 01.10.2019 вказані особи допущені в якості представників не були, оскільки не мали документів, підтверджуючих повноваження на представництво інтересів підприємства в суді. За таких обставин, з понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників в сумі 10 734,20 грн. підлягає відшкодуванню сума витрат за участь представників в засіданні від 17.10.2019 в розмірі 5367,10 гривень. На підставі викладеного, місцевий суд зазначив, що підлягають всього стягненню судові витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту представників позивача в розмірі 9816,99 грн. З цього приводу коллегія суддів зазначає таке. Відповідно до статті 135 КАС України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Спершу апеляційний суд зазначає, що позивач в резолютивній частині своєї заяви (т.10 а.с.20) просив стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, пов`язані виключно з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників (п.3). Таким чином, витрати на оплату праці (з нарахуваннями) головному бухгалтеру, заступнику генерального директора з податків, водію на загальну суму 9 457,90 грн. не відносяться безпосередньо до витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту, тому відшкодуванню на цих підставах не підлягають. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з п.5 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження. Податковий орган в апеляційній скарзі звертає увагу суду на те, що витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у сумі 5367,10 грн., стягненню з відповідача не підлягають, оскільки в матеріалах справи відсутні докази витрат на утримання та експлуатацію автотранспорту, витрат ПММ на доставку спеціалістів, а також представником позивача не надано посвідчень на відрядження. Крім того, витрати на оплату праці з нарахуванням (зазначених у розрахунку витрат посадових осіб ПРАТ «БАС») є безпідставними, з огляду на те, що зазначені особи є працівниками ПРАТ «БАС». Вирішуючи зазначене питання, апеляційний суд зазначає, що відповідно до пункту 6 розділу II Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 13.03.98 № 59 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 17.03.2011 № 362), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658, витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов`язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті. Таким чином, витрати на утримання та експлуатацію автотранспорту (в цьому випадку службовий легковий автомобіль), витрати ПММ на доставку спеціалістів на загальну суму 1276,30 грн. не відносяться безпосередньо до витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту, тому відшкодуванню на цих підставах не підлягають. З урахуванням зазначеного, колегія суддів, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що апеляційні скарги ГУ ДФС у Донецькій області на рішення та на додаткове рішення підлягають частковому задоволенню, рішення частковому скасуванню з прийняттям нової постанови, а додаткове рішення зміні щодо розміру витрат, пов`язаних з розглядом справи, що підлягає відшкодуванню позивачеві. Відповідно до частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Головного управління ДФС у Донецькій області задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 200/7467/19-а скасувати в частині задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Бахмутський аграрний союз» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки. Прийняти нову постанову. У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Бахмутський аграрний союз» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки відмовити. В частині задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Бахмутський аграрний союз» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 200/7467/19-а залишити без змін. Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 200/7467/19-а змінити. В абзаці другому резолютивної частини Додаткового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 200/7467/19-а слова і цифри «99 548 (дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот сорок вісім) грн. 00 коп.» замінити словами і цифрами «15 000 (п`ятнадцяти тисяч) грн. 00 коп.». В абзаці третьому резолютивної частини Додаткового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 200/7467/19-а слова і цифри «9 816 (дев`ять тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 99 копійок.» замінити словами і цифрами «4 449,89 (чотирьох тисяч чотириста сорока дев`яти) гривень 89 копійок.». Повне судове рішення 19 лютого 2020 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. В. Сіваченко Судді Г. М. Міронова Т. Г. Гаврищук