Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/1224/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/1224/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року (головуючий суддя Жукова Є.О.) у справі № 160/1224/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-промислова компанія Енергія» до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-промислова компанія Енергія» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Державної фіскальної служби в м.Києві №1035149/36843221 від 26.12.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 16.11.2018 року в Єдиному реєстру податкових накладних; зобов`язати Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну №2 від 16.11.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно та протиправно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної із посиланням на ненадання позивачем документів, які б підтверджували реальність господарської операції (надання в оренду виробничого устаткування). Оскаржуване рішення не містить обґрунтувань щодо того, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, рішення контролюючого орану є нечітким, необґрунтованим. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 адміністративний позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 18.09.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-промислова компанія «Енергія» та ПАТ «Українська залізниця» РФ «Львівська залізниця» Структурний підрозділ «Служба закупівель та постачання» було укладено договір № Л/НХ-18915/НЮ. Зазначеним договором та Специфікацією №1 до нього передбачено поставку 94 одиниць ручних електроінструментів. Відповідно до умов зазначеного вище договору № Л/НХ-18915/НЮ від 18.09.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-промислова компанія «Енергія» зобов`язувалось у 2018 році поставити ПАТ «Українська залізниця» РФ «Львівська залізниця» Структурний підрозділ «Служба закупівель та постачання» товар, зазначений в Специфікації №1 (додаток №1 до даного договору), а Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-промислова компанія «Енергія» - прийняти і оплатити такий товар. ТОВ «НПК «Енергія» здійснило частину поставки та передало ПАТ «Українська залізниця» РФ «Львівська залізниця» Структурний підрозділ «Служба закупівель та постачання» відповідно до акту приймання-передачі ТМЦ № 2 від 16 листопада 2018 року до договору, а ПАТ «Українська залізниця» РФ «Львівська залізниця» Структурний підрозділ «Служба закупівель та постачання» оприбуткувало інструменти (42 одиниці), загальною вартістю 130 287,84 грн. в т.ч. ПДВ - 21 714,64 грн. На підтвердження здійсненої поставки також свідчить видаткова накладна ТОВ «НПК «Енергія» №59 від 16 листопада 2018 р. з відбитком штампу СП «Служба закупівель і постачання» регіональна філія «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», а також товарно-транспортна накладна №Р59 від 16 листопада 2018 року про перевезення товару. Перевезення товару здійснювалося службою ТОВ «Нова Пошта» про що зазначено у відповідній ТТН. Товарно-матеріальні цінності, передані ПАТ «Українська залізниця» РФ «Львівська залізниця» Структурний підрозділ «Служба закупівель та постачання». Так, товарно-матеріальні цінності ТОВ «НПК «Енергія» отримало 11.10.2018 року від ТОВ «Юкрейн Код» згідно укладеного Договору поставки №ЮК0210 від 02.10.2018 року. Поставка товару на адресу ТОВ «НПК «Енергія» підтверджується первинною документацією, а саме: прибутковою накладною №10119 від 11.10.2018 року. Доставка товару до ТОВ «НПК «Енергія» здійснювалася службою ТОВ «Нова Пошта» безпосередньо на адресу ТОВ «НПК «Енергія», що підтверджено товарно-транспортною накладною №10119 від 11.10.2018 року, копія якої міститься в матеріалах справи. Оплата поставленого товару від імені ТОВ «НПК «Енергія» підтверджується платіжними дорученнями, а саме: № №256, 257, 258 від 30 жовтня 2018 року, копія яких міститься в матеріалах справи. 16.11.2018 року ТОВ «НПК «Енергія» було поставлено товар, а ПАТ «Українська залізниця» РФ «Львівська залізниця» Структурний підрозділ «Служба закупівель та постачання» було прийнято товар, у відповідності до укладеного договору від 18.09.2018 р. №Л/НХ-18915/НЮ, здійснено прийняття ТМЦ на склад ПАТ «Українська залізниця» РФ «Львівська залізниця» Структурний підрозділ «Служба закупівель та постачання», що підтверджується актом приймання-передачі ТМЦ від 16.11.2018 р. на склад ПАТ «Українська залізниця» РФ «Львівська залізниця» Структурний підрозділ «Служба закупівель та постачання». На підставі викладеного вище, та у відповідності до п.201.10 ст.201 ПК України, ТОВ «НПК «Енергія» було складено податкову накладну №2 від 16.11.2018 р. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, реєстрацію зазначеної вище по тексту податкової накладної не було проведено, з причин не залежних від платника податків. Згідно квитанції від 21.12.2018, податкова накладна від 16.11.2018 №2 була прийнята, однак реєстрація її зупинена. Підставами для зупинення зазначеної вище по тексту податкової накладної, контролюючим органом, зазначено, що: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. Також, запропоновано надати пояснення пш/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. Відповідно до положень пп. 201.16.2 п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем було направлено в електронному вигляді до контролюючого органу пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення господарської операції по зупиненій податковій накладній, а саме: договір оренди нежитлового приміщення №07/0-/92 від 14.03.2018 р.; договір поставки №ЮК0210 від 02.10.2018 р.; товарно-транспортна накладна №10119 від 11.10.2018 р.; прибуткова накладна №10119 від 11.10.2018 р.; платіжні доручення: № № 256, 257, 258 від 30.10.2018 р., з відміткою банку; договір №Л/НХ-18915/НЮ від 18.09.2018 р. з додатком специфікація №1; видаткова накладна №59 від 16.11.2018 р. товарно-транспортна накладна №Р59 від 16.11.2018 р.; акт приймання-передачі ТМЦ№2 від 16.11.2018 р. до договору №Л/НХ-18915/НЮ від 18.09.2018 р. В поясненні зазначено щодо здійснення операцій з поставки відповідного товару, які підтверджують здійснення господарських операцій по податковій накладній №2 від 16.11.2018 р. Рішенням комісії ГУ ДФС в м.Києві, а саме: №1035149/36843221 від 26.12.2018 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 16.11.2018 року. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову. Предметом спору є питання правомірності рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке прийнято комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Порядок складення податкової накладної та реєстрація її в Єдиному реєстрі податкових накладних врегульовано ст. 201 Податкового кодексу України. У відповідності до абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. При цьому в абз.1 п.201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). За положеннями п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. За правилами п.201.16 ст.201 ПК України в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. За визначенням, наведеним у пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, згідно пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Відповідно до п.18 Порядку №1246 на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений наведеним вище Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №

117. Так, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (п.5 Порядку). У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п.6 Порядку). У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку). За правилами п.10 цього Порядку критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Відповідно до п.12 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Вимоги до змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування наведені в п.13 Порядку. Зокрема, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Відповідно до п.14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. За положеннями п. 15 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Як зазначено вище, відповідно до п.18 Порядку письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Відповідно до п.21 Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Як вбачається з встановлених вище обставин, реєстрація податкової накладної № 2 від 30.04.2018 зупинена у зв`язку із відповідністю вимогам пп. 1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку», визначених листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18. Відповідно до п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, на який послався контролючий орган, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. В спірному випадку, відповідачем у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не визначено, в чому саме полягає відповідність вказаним вище критеріям, а також не наведено конкретного переліку документів, які мав би надати позивач, і які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як вірно зазначено судом першої інстанції, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не конкретизовано, яка саме з вказаних в підпункті 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку обставин мала місце та слугувала підставою для встановлення ризиковості платника податків. В той же час судом встановлено, що в даному випадку позивачем подані пояснення з доданням документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Згідно наявних в матеріалах справи доказів складені первинні документи по взаємовідносинах позивача з ПАТ «Українська залізниця» РФ «Львівська залізниця» свідчать про реальність здійснених господарської операції та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Отже, в даному випадку позивачем відповідно до наведеного вище Вичерпного переліку подані пояснення з доданням документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, надані позивачем до контролюючого органу пояснення та додані документи в повній мірі підтверджують операцію з поставки. Приймаючи до уваги, що в оскаржуваному рішенні контролюючого органу від 26.12.2018 №1035149/36843221 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 16.11.2018 не зазначено конкретних підстав для їх прийняття, не зазначено, які документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, апеляційний суд вважає, що таке рішення суб`єкта владних повноважень не можливо визнати обґрунтованим, а отже воно не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Також апеляційний суд вважає, що в даному випадку належним способом захисту порушеного права є не лише скасування рішення відповідача, а й зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є свідченням того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. При цьому, зобов`язання контролюючого органу вчинити дії по реєстрації податкової накладної в судовому порядку не може бути розцінене як втручання в його дискреційні повноваження, оскільки контролюючим органом вже прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, тобто вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд. В свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття оскаржуваних рішень, згідно приписів КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача. За приписами підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, як і пункту 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється, в тому числі, у день, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. І такий обов`язок згідно наведеним вище правовим нормам покладається саме на Державну фіскальну службу України. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про протиправність та скасування оскаржуваного рішення. Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 160/1224/19 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, що встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко