Постанова 4812 № 481/1470/19

17.02.20 22-ц/812/372/20 Єдиний унікальний номер судової справи: 481/1470/19 Провадження № 22ц/812/372/20 Доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В. Постанова іменем України 17 лютого 2020 року м. Миколаїв Справа №: 481/1470/19 Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Самчишиної Н.В., суддів: Лисенка П.П., Серебрякової Т.В., із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С., за участі: позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 10 грудня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Вжещ С.І., в приміщенні того ж суду, цього ж дня о 11 год. 49 хв., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років. встановив: 21 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що 05 квітня 2008 року між нею та ОСОБА_2 укладено шлюб, від якого у них народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом з нею і перебувають на її утримання. Вона не працює і перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідач добровільно матеріальну допомогу на її утримання не надає, хоча має таку можливість. Посилаючись на наведене, позивач просила стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі ј частини від заробітку (доходу), але не менше встановленого законодавством прожиткового мінімуму, починаючи з 01 серпня 2019 року і до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 10 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за судовим наказом від 16 вересня 2019 року з відповідача присуджено до стягнення аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей у розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку, а тому у разі стягнення коштів і на утримання дружини загальний розмір відрахувань відповідача буде перевищувати п`ятдесят відсотків, що буде суперечити вимогам частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки викладені в постанові Верховного Суду України у Справі №6 -1798цс16 від 19 жовтня 2016 року. Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Скаргу обґрунтувала неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду положенням чинного сімейного та цивільно-процесуального законодавств, а саме, ігноруванням заявленого нею клопотання про витребування довідки про рух коштів на всіх банківських рахунках відповідача на підтвердження його можливості надавати їй матеріальну допомогу. Відзив на апеляційну скаргу відповідач не подав та в судове засідання апеляційного суду не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання (а.с. 83). Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, колегія суддів дійшла висновку апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Судом установлено та таке вбачається з матеріалів справи, що з 05 квітня 2008 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу вони мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановлено, і зазначене сторонами не заперечувалось, що позивач та відповідач проживають окремо, з позивачем проживають діти. Судовим наказом Новобузького районного суду Миколаївської області від 16 вересня 2019 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 присуджено аліменти на неповнолітніх дітей в розмірі Ѕ частини його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 29 серпня 2019 року і до досягнення кожною із дітей повноліття. На час прийняття рішення судом першої інстанції ОСОБА_1 отримувала щомісячну допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях у розмірі 1 700 грн., щомісячну одноразову допомогу при народженні дитини у розмірі 2 436 грн. 67 коп. та щорічно орендну плату у грошовій формі в розмірі, що становить 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки площею 1,0 га, у тому числі 1,0 га рілля. ОСОБА_2 за три квартали 2019 року отримав від зайняття підприємницькою діяльністю загальну суму доходу за звітний період 710 260, 06 грн., а 19 серпня 2019 року припинив підприємницьку діяльність за власним рішенням. Наказом ФОП ОСОБА_7 № 8 від 07 жовтня 2019 року з 08 жовтня 2019 року відповідач прийнятий на посаду комірника. Згідно довідки про доходи заробітна плата ОСОБА_2 за період за жовтень 2019 року становила 3 224 грн. 59 коп., за листопад 2019 року 4 173 грн. Інших осіб, окрім малолітніх дітей сторін, на утриманні відповідача судом не встановлено. За змістом положення статті 84 СК України дружина має право на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини, від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною першою статті 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Відповідно до частин першої та другої статті 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що з врахуванням того, що відповідач працює та отримує стабільний заробіток, він має можливість утримувати ОСОБА_1 до досягнення молодшою дитиною сторін трирічного віку в розмірі 1/8 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 трирічного віку, починаючи з 21 жовтня 2019 року. На думку колегії суддів висновок суду першої інстанції про неможливість відповідача надавати позивачу матеріальну допомогу, оскільки за положеннями статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» щодо максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, розмір не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи, є помилковим. Відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. Визначений апеляційним судом загальний розмір усіх відрахувань із заробітної плати ОСОБА_2 не перевищує 70 відсотків, визначених статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження». Аналогічне застосування норм матеріального права в аліментних правовідносинах наведено у постанові ВС/КС від 20 червня 2018 року у справі № 308/2749/16-ц. Колегія суддів вважає, що розмір аліментів на дружину має визначатись не з урахуванням обмежень розміру відрахувань із заробітної плати - 50 відсотків, оскільки складовою таких відрахувань є стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, а тому застосуванню підлягають правила частини 3 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», за якими таке обмеження складає 70 відсотків заробітної плати. Максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника, визначається частиною третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» у відсотках заробітної плати цієї особи і не обмежений розміром суми грошових коштів. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові № 6-1798цс16 від 19 жовтня 2016 року Верховний Суд України висловив правову позицію щодо застосування частин 1, 2 статті 183 СК України, відповідно до якої частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Отже, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині обґрунтування підстав відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та вважає, що на підставі пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 . Оскільки позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору при подачі позовної заяви та апеляційної скарги (п.3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»), який мав складати 1 921 грн.(768 грн. 40 коп. + 1 152 грн. 60 коп.), з ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в зазначеному розмірі. Керуючись ст.ст. 367, 376, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 10 грудня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Новий Буг Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на її утримання 1/8 (одну восьму) частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , починаючи з 21 жовтня 2019 року. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Новий Буг Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в дохід держави 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. судового збору. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, за правилами, передбаченими статтею 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Н.В. Самчишина Судді: П.П. Лисенко Т.В. Серебрякова Повний текст постанови складено 18 лютого 2020 року.