Постанова Кропивницький апеляційний суд № 397/1576/19

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/17/20 Головуючий у суді І-ї інстанції Мирошниченко Д. В. Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.02.2020 року. м. Кропивницький Суддя Кропивницького апеляційного суду Ремез П.М., за участі секретаря судового засідання Ковальової Н.Д., особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської областівід 21.11.2019, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, В С Т А Н О В И В: Постановою Олександрівського районного суду Кіровоградської областівід 21.11.2019 ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Згідно постанови суду ОСОБА_1 24.10.2019 о 21 год. 00 хв. по вул. Перемоги, 41 в смт. Олександрівка Кіровоградської області, керував транспортним засобом марки «HYUNDAI TUCSON», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей). Від продуття алкотестеру «Драгер» та проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову районного суду як незаконну та необґрунтовану, а провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні нього закрити, на підставі ст. 38 та п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Вказує, що він як особа юридично не обізнана, 21.11.2019 перебував у суді вперше, вину свою не визнав та не знав, що може заявити клопотання про виклик свідків, аби з`ясувати повною мірою яким чином вони могли підтвердити обставини скоєння ним адміністративного правопорушення. Також, зазначає, що продути алкотестер він відмовився, але від проходження медичного огляду не відмовлявся. Підтвердженням цьому є відсутність у матеріалах справи направлення на медичний огляд в закладі охорони здоров`я (п.п.8,12 інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів....». Вказує і на те, що згідно вимог ч.ч. 1,7 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом. Проте, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення, транспортний засіб у нього вилучався або керування передавалося іншій особі. Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Тому вважає постанову Олександрівського районного суду від 21.11.2019 незаконною, оскільки досліджені судом докази не підтверджують факт вчинення ним адміністративного правопорушення. Перевіривши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 ,який просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, вивчивши матеріали адміністративної справи, переглянувши диск з відео-фіксацією адміністративного правопорушення та перевіривши доводи апеляції вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У даному випадку, суд першої інстанції, у відповідності з вимогами ст.ст. 245, 251 КУпАП, всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини справи і, врахувавши в сукупності досліджені по справі докази, дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим та повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 107012 від 24.10.2019, яким встановлено, що 24.10.2019 о 21.00 год по вул. Перемоги, 41 в смт. Олександрівка Кіровоградської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «HYUNDAI TUCSON», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей). Від продуття алкотестеру «Драгер» та проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України (а.с.1); - письмовими поясненнями зазначених у даному протоколі двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також самого правопорушника ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи та з яких вбачається, що останній відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки із застосуванням алкотестеру «Драгер», так і в медичному закладі (а.с.2-4); - відеозаписом з відео реєстратора, встановленого в автомобілі патрульної поліції та з камер «Bodycam», які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння в присутності двох свідків (а.с.7). Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 про йогоюридичну не обізнаність та порушення його права на захист, оскільки останній завчасно був повідомлений про час та місце слухання справи на 08.00 год, 08.11.2019 (а.с.12), однак 07.11.2019 від нього надійшла до суду заява про перенесення судового розгляду на іншу дату у зв`язку з його хворобою (а.с.14), у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 08.00 год, 21.11.2019, про що належним чином повідомлено скаржника, а саме 08.11.2019 отриманням ним СМС - повідомлення (а.с.17), та 14.11.2019 отриманою ним повісткою (а.с.18). Більше того, як видно з оскарженої постанови суду розгляд даної справи 21.11.2019 відбувся за участі скаржника (а.с.19). Отже, навіть за відсутністю грошових коштів на юридичну допомогу, ОСОБА_1 мав достатньо часу та можливість звернутись із заявою до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській області про призначення йому захисника для здійснення захисту його інтересів під час розгляду справи. Також, не можуть бути прийняті до уваги доводи скаржника про те, що продути алкотестер він відмовився, але від проходження медичного огляду у лікарні не відмовлявся та підтвердженням цьому є відсутність у матеріалах справи направлення на медичний огляд в закладі охорони здоров`я, оскільки апеляційний суд звертає увагу на те, що підставою для складання поліцейським направлення на проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в закладах охорони здоров`я є саме попередня згода самого водія на проведення такого огляду, який згідно вимог ч.4 ст. 266 КУпАП проводиться за обов`язкової участі поліцейського. Однак зібраними по даній справі доказами достовірно встановлено, що скаржник на місці його зупинки у присутності двох свідків відмовився від проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки так і в закладі охорони здоров`я, що повністю підтверджується і переглянутим в апеляційному суді долученим до справи відеозаписом (а.с.7). Що стосується посилань скаржника на те, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення він не був відсторонений від керування автомобілем, то вони також спростовуються наданими ним власноручно написаними поясненнями (а.с.2), з яких вбачається, що від керування транспортним засобом він відсторонений та забов'язується не керувати автомобілем протягом 24 годин, тобто до повного витверезіння, а також переглянутим в апеляційному суді вищезгаданим відеозаписом. Також, не підлягають задоволенню і вимоги апеляційної скарги про закриття провадження по даній справі на підставі ст. 38 КУпАП, тобто у зв`язку з пропущенням трьохмісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ОБ № 107012 від 24.10.2019 встановлено, що правопорушення вчинено скаржником 24.10.2019 о 21.00 год, а притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за дане правопорушення, згідно оскарженої постанови суду - 21.11.2019, тобто протягом одного місяця з моменту вчинення правопорушення, тому районним судом адміністративне стягнення на нього накладено в межах трьохмісячного строку, як передбачено вимогами ст. 38 КУпАП. Інші доводи скаржника про порушення його процесуальних прав під час розгляду даної справи, суд також вважає безпідставними, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і є такими, що не вплинули на об`єктивність розгляду судом даної справи та на правильність прийнятого по справі судового рішення. При накладені адміністративного стягнення судом, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 фактично мінімально можливе адміністративне стягнення, в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП. Порушень норм матеріального або процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що могло бути підставою скасування судового рішення, не встановлено. За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні всебічно дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з порушенням ним вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України. На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без зміни. Керуючись ст. 294 ч.8 п.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської областівід 21.11.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП - залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Ремез П.М.