Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/182/20

Справа № 750/182/20 Головуючий у 1 інстанції Рощина Т. С. Провадження № 33/4823/46/20 Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 лютого 2020 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М., з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 січня 2020 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець і житель АДРЕСА_1 , громадянин України, неодружений, який має неповнолітню дитину, з вищою базовою освітою, офіційно не працюючий, інвалід 3 групи, притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Судом визнано доведеним, що 06 січня 2020 року о 14 год. 11 хв. у м. Чернігів по проспекту Миру, 194 , ОСОБА_1 на порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху керував автомобілем ЗАЗ TF 699 Р, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, через відсутність у його діях складу інкримінованого правопорушення, мотивуючи тим, що постановлене судове рішення не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Наполягає, що 06.01.2020 по проспекту Миру, 194, він перебував поряд з транспортним засобом, однак не керував ним. На момент звернення до нього представників поліції, знаходився поза межами транспортного засобу. Наголошує на тому, що керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу. Знаходження за особи в нетверезому стані за кермом транспортного засобу, який зупинений, не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факту керування транспортним засобом, незалежно від наявності увімкненого двигуна. Матеріали справи не містять доказів того, що саме він керував автомобілем і був зупинений поліцейськими в процесі руху, як не містять і доказів того, що ним як водієм були порушені Правила дорожнього руху. Свідки підтверджують той факт, що він був зупинений працівниками поліції, в той час як працівники поліції вказують на те, що приїхали на виклик свідків і побачили його біля авто, а не за кермом. З переглянутого відеозапису також не вбачається, що саме він керував автомобілем. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив про закриття провадження у справі. Заслухавши особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, переглянувши відеозапис та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Чинне законодавство про адміністративні правопорушення, а також Правила дорожнього руху не надають визначення терміну "керування транспортним засобом". Проте таке визначення наявне у п.27 Постанови Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті". Під керуванням транспортним засобом розуміють виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів -водіїв, незалежно від того керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. У п. 1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано Указом Президії ВП УРСР № 2614-УПІ від 25.04.1974 зазначено, що кожний транспортний засіб або склад транспортних засобів, які перебувають у русі, повинні мати водія. Пункт 1.10 Правил дорожнього руху водія визначає як особу, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії, перебуваючи безпосередньою в транспортному засобі. Таким чином, під керуванням транспортних засобом необхідно розуміти безпосереднє перебування у русі транспортного засобу і такий рух не може здійснюватися окремо без дій водія. Під час судового розгляду було встановлено, що поліцейські прибули на місце пригоди по проспекту Миру,194 в м. Чернігові за викликом громадянина ОСОБА_2 , який близько 14 години 06 січня 2020 року біля магазину «Квартал» помітив автомобіль марки Деу Ланос, державний номерний знак НОМЕР_1 , який на високій швидкості рухався по пішохідних доріжках, перестрибнув через бордюр та зупинився біля ломбарду «Скарбниця». Як свідок ОСОБА_2 , так і свідок ОСОБА_3 описали водія, який перебував за кермом транспортного засобу, це чоловік вдягнений у блакитні джинси та чорну куртку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння. По приїзду патрульних було з`ясовано, що цим чоловіком є ОСОБА_1 , у якого напередодні був день народження. З переглянутого відеозапису видно, що працівники поліції повідомили особу, яка перебувала біля транспортного засобу, про те, що він рухався по тротуару з порушенням Правил дорожнього руху. У відповідь ОСОБА_1 пояснив поліцейським, що з товаришем приїхав з вулиці Єськова через гаражі до «Скарбниці», щоб здати телефон та позичити гроші для продовження святкування. Пізніше до ОСОБА_1 підійшов інший чоловік, який запропонував мирно роз`їхатись, оскільки у ОСОБА_1 напередодні був день народження і вони його відсвяткували. Не заперечував, що удвох вживали алкогольні напої, а також той факт, що за кермом перебував саме ОСОБА_1 , а не інша особа. На запитання працівника поліції чому ж він такого п`яного товариша допустив до керування, чоловік повідомив, що той був тверезий, випив не більше 150 грам, але його «накрило», буквально за п`ять хвилин. При цьому, ні ОСОБА_1 , ні його товариш, які підійшов до працівників поліції, не вказували про те, що автомобілем керувала третя особа. Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наполягаючи на скасуванні судового рішення через те, що він не керував транспортним засобом і на момент приїзду працівників поліції перебував поряд з автомобілем, ОСОБА_1 не заперечує, що до «Скарбниці» автомобіль приїхав під керуванням водія, яким як вказували свідки, які викликали поліцію, керував саме ОСОБА_1 , а не інша особа. При цьому, свідки та водій ОСОБА_1 раніше знайомими не були, і відповідно не мали підстав для обмови в тому, чого не відбувалося в дійсності. За правилами ст. 252 КУпАП, суд під час розгляду справи про адміністративні правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, що і було зроблено судом першої інстанції при розгляді даної справи. Постанова суду першої інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог та скасування постанови суду першої інстанції немає. Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін. Постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Антипець