Постанова 4814 № 552/7403/18

1 ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/7403/18 Номер провадження 22-ц/814/584/20Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Лобов О. А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Лобов О.А., судді: Дорош А.І., Триголов В.М. за участю секретаря судового засідання Ачкасової О.Н. розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Полтави від 04 грудня 2019 року (час ухвалення судового рішення та дата виготовлення повного тексту судового рішення не зазначено) у справі за позовом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих фактичним використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд В С Т А Н О В И В: У грудні 2018 року Щербанівська сільська рада Полтавського району Полтавської області звернулась до суду з вказаним позовом, після зменшення розміру позовних вимог, просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь збитки, завдані фактичним використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, у сумі 72 739 грн. 93 коп. та судовий збір у розмірі 1762 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 у червні 2011 року придбала у власність гараж площею 697 м.кв. на території Щербанівської сільської ради і користується земельною ділянкою, на якій він розташований (0,2006 га), без оформлення відповідних документів, без сплати орендної плати. У зв`язку з цим уповноваженою комісією Щербанівської сільської ради нараховані збитки за період з 01.06.2015 року по 31.05.2018 року, які підлягають стягненню з відповідача. Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 04 грудня 2019 року зменшені позовні вимоги Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих фактичним використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 72 739,93 грн. на відшкодування збитків, завданих використанням без правовстановлюючих документів земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а також 1 762,00 грн. на відшкодування понесених судових витрат, а всього стягнуто 74 501,93 грн.. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що суд першої інстанції при вирішенні спору по суті дав неправильну оцінку фактичним обставинам і доказам, долученим у справу, не направив копії ухвали про відновлення провадження у справі та копію заяви про зменшення позовних вимог, чим позбавив її права заперечити розрахунок позивача. Суд також не оформив окремим процесуальним документом своє рішення про прийняття до розгляду зменшених позовних вимог. Вказувала, що позивач, здійснюючи розрахунок збитків з 01.06.2015 року по 31.05.2018 року, провів розрахунок боргу не кумулятивно, а у зворотньому напрямку додавши до розрахунку витяг з технічної документації від 10.10.2018 року. Окрім того, в Державному земельному кадастрі відсутня інформація щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324087705:05:005:0212 і при здійсненні розрахунку боргу позивач посилався на 2 006 кв.м. земельної ділянки під кадастровим номером 5324087705:056002:0219, тоді як згідно договору купівлі продажу від 22.06.2011 року вона прийняла у власність гараж загальною площею 607,0 кв.м., розташований на земельній ділянці під кадастровим номером 5324087705:05:002:0096, а згідно технічного паспорта сам гараж розташований на земельній ділянці 0,0627 га., таким чином розрахунок заборгованості проведений з порушенням показників площ земельних ділянок. Також вказувала, що судом першої інстанції не встановлено, чи повідомив позивач відповідача про наявність рішення від 15.12.2011 року про надання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,2006 га. Пояснювала, що лише з 15.10.2015 року їй надано дозвіл на розробку технічної документації на земельну ділянку орієнтованою площею 0,2006 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, що складаються з 0,0627 га та 0,1379 га.. Звертала увагу на те, спірна земельні ділянка не є сформованою, межі не визначені та щодо неї відсутня інформація в Державному земельному кадастрі, а отже не може виступати об`єктом цивільних прав та обов`язків. Також вказувала на неврахуванням судом строку позовної давності. У відзиві на апеляційну скаргу Щербанівська сільська рада, надавши детальні пояснення стосовно доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення. Зокрема у відзиві зазначається, що відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції, тобто до часу ухвалення рішення по справі, не заявляла про застосування строків давності. При цьому розмір збитків розрахований за три роки, отже у межах загального трирічного строку давності. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач користується земельною ділянкою, що знаходиться під будівлею гаражу (627,4 м.кв.), спростовуються наявними у справі доказами, у тому числі витягами з кадастрового плану суміжних земельних ділянок. Помилковими також є твердження про неправильність розрахунку суми збитків, оскільки за відсутності кадастрового номера земельної ділянки, її несформованості позивачем в основу розрахунку покладена середня базова вартість земель населеного пункту та нормативна грошова оцінка земель. На підставі ч.13 ст.7 та ч.2 ст.369 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників процесу про розгляд справи. Ураховуючи, що згідно з ч.1 ст.8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформувала учасників справи шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Полтавського апеляційного суду. Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав: Відповідно до п.1 ч.1 ст.371, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22 червня 2011 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Соляник А.В., ОСОБА_1 на праві власності належить гараж, що знаходиться в АДРЕСА_1 загальною площею 607 кв.м. (т.1 а.с.121). Право власності за відповідачем на вказане нерухоме майно зареєстровано 12 серпня 2011 року (т.1 а.с.123, зворот). Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.06.2018 р. (номер інформаційної довідки №126668902), за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.13). Зі змісту договору купівлі-продажу від 22 червня 2011 року вбачається, що ОСОБА_2 придбала гараж у ПрАТ «ДК плюс». Гараж розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5324087705:05:002:0096, яка перебуває у користуванні продавця (ПрАТ «ДК плюс») на підставі договору оренди, укладеному із Щербанівською сільською радою 09 червня 2009 року. У пункті десятому договору купівлі-продажу покупцю ОСОБА_2 роз`яснено про необхідність укладення договору оренди земельною ділянки, на якій розташований придбаний нею об`єкт нерухомості. В подальшому назва вулиці «Леніна» змінена на «Геологічна». Рішенням Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 15 грудня 2011 року затверджений проект землеустрою щодо створення нових землекористувань, за яким земельна ділянка, що перебувала у користуванні ПрАТ «ДК плюс» загальною площею 0,6507 га була поділена на чотири нові земельні ділянки: перша площею 0,2006 га, друга площею 0,2343 га, третя площею 0,0495 га, четверта площею 0,1663 га. (т.1 а.с.26). У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Щербанівської сільської ради із заявою, у якій, посилаючись на придбання гаражу по АДРЕСА_1 , просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2006 га зі зміною її цільового призначення на землі житлової і громадської забудови (т.1 а.с.170). Рішенням Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 15 жовтня 2015 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,2006 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.110). 21 жовтня 2015 року між ТОВ «Регіон Експерт Проект» і ОСОБА_2 укладений договір на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1 . Строк дії договору не більше шести місяців з дня його підписання сторонами (т.1 а.с.114). З акту обстеження земельної ділянки від 04 липня 2018 року №1 вбачається, що комісією Щербанівської сільської ради проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Загальна площа обстеженої земельної ділянки: 0,2006 га. При цьому встановлено, що увійти на територію можна лише через одні ворота, які замикаються на ключ (т.1 а.с.33-34). Рішенням виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 31 травня 2018 р. №41 на виконання норм Порядку від 22.05.2018 р. створено комісію по визначенню та відшкодуванню збитків у сфері земельних відносин (т.1 а.с.31-32). 04 липня 2018 р. комісією розглянуто матеріали по відшкодуванню збитків, підготовлених відділом бухгалтерського обліку та звітності спільно з відділом земельних ресурсів та охорони навколишнього середовища виконкому сільської ради та виявлено, що територіальній громаді внаслідок використання ОСОБА_1 без правовстановлюючих документів земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в період з 01 червня 2015 року по 31 травня 2018 року задано збитки в розмірі 156 311,57 грн., про що складено акт №2 про визначення та відшкодування збитків у сфері земельних відносин, який в подальшому затверджений рішенням виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 05 липня 2018 року №50 (т.1 а.с.33-35, 41-42). Рішенням десятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 13 вересня 2018 року було скасовано рішення п`ятдесят другої сесії шостого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 15 жовтня 2015 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (т.1 а.с.143). Рішенням виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 18 березня 2019 року №12 «Про затвердження та скасування актів комісії щодо визначення та відшкодування збитків у сфері земельних відносин» скасовано пункт 2 додатку до рішення виконавчого комітету Щербанівської сільської ради від 05 липня 2018 року №50, скасовано акт №2 щодо визначення та відшкодування збитків у сфері земельних відносин Щербанівській сільській ради Визір Мариною Володимирівною, скасовано рішення виконавчого комітету Щербанівської сільської ради від 05 червня 2018 року №5 щодо визначення та відшкодування збитків у сфері земельних відносин Щербанівській сільській ради Визір Мариною ОСОБА_3 та затверджено акт від 18 березня 2019 року №15 щодо визначення та відшкодування збитків у сфері земельних відносин Щербанівській сільській раді, завданих ОСОБА_1 (т.1 а.с.160-161). З акту від 18 березня 2019 року №15 щодо визначення та відшкодування збитків у сфері земельних відносин вбачається, що середня (базова) вартість земель населеного пункту с.Розсошенці Полтавського району Полтавської області згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 10 жовтня 2018 року станом на 2018 р. становить 290,78 грн./м.кв. (т.1 а.с.162-165). Згідно розрахунку сума збитків, завданих відповідачем за користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,2006 га в період з 01 червня 2015 року по 31 травня 2018 року становить 72 739,93 грн. (т.1 а.с.166-167). Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі №440/759/19, яке набрало законної сили 03 жовтня 2019 року, визнано протиправним та скасовано рішення десятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 13 вересня 2018 року «Про скасування рішення 52 сесії 6 скликання Щербанівської сільської ради від 15.10.2015 року». Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з таких міркувань. Щодо заявлених порушень судом першої інстанції вимог процесуального закону. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Київського районного суду м.Полтави від 22 січня 2019 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (т.1 а.с.86). Копія ухвали вручена ОСОБА_2 28 січня 2019 року (т.1 а.с.92). 11 лютого 2019 року судом отриманий відзив на позовну заяву (т.1 а.с.94-123). Копія відзиву направлена поштою позивачу. 19 лютого 2019 року судом отримана відповідь на відзив на позовну заяву, копія якої з додатками направлена відповідачу (т.1 а.с.128-147). 04 березня 2019 року судом отримана заява ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства (т.1 а.с.14-151). Ухвалою суду від 21 березня 2019 року провадження у справі за позовом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих фактичним використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів зупинено до набрання чинності рішенням суду у адміністративній справі №440/759/19 за позовом ОСОБА_1 до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправними та скасування актів, рішення (т.1 а.с.153). Копія ухвали отримана ОСОБА_2 01 квітня 2019 року (т.1 а.с.189). 21.03.2019 року Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, копія якої разом із додатками направлена ОСОБА_2 поштою (т.1 а.с.155 - 181). Ухвалою суду від 04 листопада 2019 року провадження у справі за позовом Щербанівської сільської ради відновлено, оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року залишено без змін рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року по справі № 440/759/19 про часткове задоволення позову, вказане рішення набрало чинності. (т.1 а.с.199). 15 листопада 2019 року судом отримані додаткові пояснення позивача по справі, копія яких разом із долученими документами направлена відповідачу (т.1 а.с.200-250, т.2 а.с.1 -24). Аналіз перебігу провадження у справі дає підстави для висновку, що відповідач була обізнана (принаймі мала бути обізнана) з усіма наявними у справі доказами, у тому числі із заявою позивача про зменшення позовних вимог, та не була позбавлена можливості подавати свої заперечення і докази на доводи позивача. За змістом ст.49 ЦПК України суд не зобов`язаний оформлювати окремим процесуальним документом рішення про прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення позовних вимог. Нормами ст.254 ЦПК України на суд не покладений обов`язок направляти учаснику справи копію ухвали про відновлення провадження. Враховуючи те, що позивач істотно зменшив розмір позовних вимог (з 156 311 грн. 57 коп. до 72 739 грн. 93 коп.) виключно з підстав зміни коефіцієнта, який характеризує функціональне використання землі, то відсутні підстави вважати порушеним процесуальне право ОСОБА_2 як відповідача подати свої заперечення щодо розрахунку заборгованості. Окрім того, акт №15 комісії Щербанівської сільської ради від 18 березня 2019 року, яким визначений розмір збитків у сумі 72 739 грн. 93 коп., був предметом оскарження за позовом ОСОБА_2 до Щербанівської сільської ради, розглянутим в порядку адміністративного судочинства (справа №440/759/19). В апеляційній скарзі стверджується про неправильність методу розрахунку збитків: «позивач зробив розрахунок не кумулятивно, а у зворотньому напрямку», проте відповідач не навела свій «правильний» обґрунтований розрахунок, який би дав можливість суду встановити наявність чи відсутність помилок або ж порушень відповідних нормативних актів у розрахунку позивача. Стосовно тверджень апеляційної скарги про застосування строку давності апеляційний суд зауважує, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України). Відповідач при розгляді справи у суді першої інстанції такої заяви не подавала. Матеріали справи не містять даних про те, відповідач була об`єктивно позбавлена можливості заявити суду про застосування строків давності внаслідок незабезпечення судом першої інстанції принципу рівності сторін. Щодо суті спору. Спірні правовідносини врегульовані такими нормами права. Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні. Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди. Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 ЗК України). Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України). Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні спору цього спору суд першої інстанції врахував висновки, викладені у постанові ВП ВС від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц, які підтверджені в інших постановах ВП ВС від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17, і правильно визначив характер спірних правовідносин. Ключовими тезами наведених висновків суду касаційної інстанції є такі. До моменту оформлення власником об`єктів нерухомості права оренди земельних ділянок, на яких ці об`єкти розташовані, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладених договорів їх оренди та недоотримання їхнім власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Обов`язковими для визначення орендної плати, а відтак і розміру збитків, є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок. З урахуванням наведеного доводи апеляційної скарги про відсутність вини відповідача у користуванні земельною ділянкою без правовстановлюючих документів не потребують окремої правової оцінки. Таким чином, для вирішення цього спору мають бути встановлені такі факти: відповідач є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці комунальної власності ця обставина підтверджена належними і допустимими доказами і визнається сторонами спору, відповідач фактично користується земельною ділянкою певного розміру без оформлення у встановленому порядку права користування нею, розмір збитків визначений, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до положень ст.12, ст.13, ст.89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Кожна із сторін зобов`язана довести належними і допустимими доказами ті, обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Суд розглядає цивільні справи у межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд не може збирати докази, що стосуються спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судоми у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Стверджуючи в апеляційній скарзі про недоведеність розміру земельної ділянки, за користування якою нараховані збитки (0,2006 га), відповідач наполягає на тому, що розрахунок мав бути зроблений на земельну ділянку площею 0,0627 га (земельна ділянка, на якій розташований придбаний нею гараж). Такі твердження спростовуються наявними у справі належними і допустимими доказами, зокрема рішенням Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 15 грудня 2011 року, заявою ОСОБА_2 до Щербанівської сільської ради (жовтні 2015 року), рішенням Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 15 жовтня 2015 року, а також поясненнями самої ОСОБА_2 в апеляційній скарзі (т.2 а.с.39 зворот), згідно яких вона використовує 0,0627 га (земля під гаражем) на умовах, що були у ПрАТ «ДК плюс», а 0,1379 га на умовах, які прописані у дозволі на розробку проекту землеустрою (всього 0,2006га). Окрім того, матеріалами доведено, що на виконання рішення Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 15 грудня 2011 року (т.1 а.с.26) на місці земельної ділянки з кадастровим номером 5324087705:05:002:0096 площею 0,6507 га за станом на сьогодні сформовані три окремі земельні ділянки загальною площею 0,4501 га, а саме площею 0,2343 га, яка перебуває в оренді ПрАТ «ДК плюс» (т.1 а.с.27-29), площею 0,1663 га, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 і на якій розміщені складські приміщення (т.1 а.с.144), площею 0,0495 га, яка перебуває у користуванні ОСОБА_4 (т.1 а.с.145). Актом обстеження земельної ділянки №1 від 04 липня 2018 року (т.1 а.с.33) встановлено, що раніше існуюча земельна ділянка площею 0,6507 га огороджена бетонним забором, вхід на територію через єдині ворота, які замкнені на ключ. Таким чином, у межах раніше існуючої земельної ділянки з кадастровим номером 5324087705:05:002:0096 залишилася несформованою одна земельна ділянка площею 0,6507 га 0,4501 га = 0,2006 га., на якій розташований гараж, що належить на праві власності ОСОБА_2 . Той факт, що ця земельна ділянка (площею 0,2006 га) не є сформованою у розумінні ст.79-1 ЗК України, не має вирішального значення, так як для спірних правовідносин істотним є фактичне користування землею без належного оформлення права такого користування. З урахуванням того, що спірна земельна ділянка розташована на закритій території, ОСОБА_2 не надала суду доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги про те, що частину земельної ділянки, а саме 0,1379 га використовує Щербанівська сільська рада, а вона користується виключно земельною ділянкою площею 0,0627 га, на якій розташований належний їй гараж. Розрахунок безпідставно збереженої відповідачем орендної плати за період з 01.06.2015р. по 31.05.2018 р. (т.1 а.с.166-167) здійснений з урахуванням відомостей про нормативну грошову оцінку земель, коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, коефіцієнту функціонального використання земель, а також середньої (базової) вартості земель населеного пункту в с.Розсошенці (т.1 а.с.168,169, 242-250, т.2 а.с.1 - 22). Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»). Проаналізувавши питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у цій справі суд першої інстанції дав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанцій. Зважаючи на встановлене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.371, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м.Полтави від 04 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 17 лютого 2020 року. Головуючий суддя О. А.Лобов Судді А.І.Дорош В.М. Триголов