Постанова 4855 № 826/16722/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16722/15 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Судді-доповідача - Єгорової Н.М., суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В., при секретарі - Казюк Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в місті Києві, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, за участю третіх осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання дій незаконними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИЛА: У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в м.Києві, Регіонального сервісного центру МВС в м.Києві, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в якому, з урахування заяви про збільшення позовних вимог, просила: - визнати протиправними та незаконними дії Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в м. Києві, спрямовані на анулювання свідоцтва про реєстрацію автомобіля серії НОМЕР_1 від 19 жовтня 2012 року року та зняття з обліку транспортного засобу марки «HYUNDAI TUCSON», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 ; - скасувати рішення Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в м. Києві про анулювання свідоцтва про реєстрацію автомобіля серії НОМЕР_1 від 19 жовтня 2012 року року та зняття з обліку транспортного засобу марки «HYUNDAI TUCSON», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 ; - зобов`язати Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві відновити державну реєстрацію автомобіля марки «HYUNDAI TUCSON», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 на ОСОБА_2 - визнати протиправним утримання Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області транспортного засобу «HYUNDAI TUCSON», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 . - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області вчинити дії щодо беззастережного та негайного повернення транспортного засобу марки «HYUNDAI TUCSON», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 як добросовісному набувачу права приватної власності на транспортний засіб. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року позов задоволено частково: - визнано протиправними дії та рішення управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в місті Києві щодо скасування державної реєстрації транспортного засобу транспортного засобу HYUNDAI TUCSON, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 на підставі права приватної власності, зняття його з обліку. - скасовано рішення управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в місті Києві, щодо скасування державної реєстрації транспортного засобу HYUNDAI TUCSON, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 на підставі права приватної власності. - зобов`язано Регіональний сервісний центр МВС в місті Києві поновити (здійснити) державну реєстрацію транспортного засобу HYUNDAI TUCSON, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_4 , ДНЗ НОМЕР_3 який належить ОСОБА_2 на підставі права приватної власності та взяти його на облік, видати ОСОБА_2 відповідні документи на транспортний засіб HYUNDAI TUCSON, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_4 . У задоволені іншої частини позовних вимог - відмовлено. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що абз. 3 п. 40 Порядку № 1388 слід застосовувати виключно щодо першого власника транспортного засобу, і аж ніяк не до добросовісного набувача, яким є позивач, який набув право транспортний засіб за відплатним договором відповідно до чинного законодавства. Наголосив, що на момент прийняття рішення про скасування державної реєстрації транспортного засобу у розпорядженні уповноваженої особи сервісного центру МВС повинні бути беззаперечні документальні докази того, що транспортний засіб був зареєстрований (перереєстрований) за фіктивними чи підробленими документами. Зауважив, що обвинувального вироку суду чи постанови про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, якими було б встановлено факти знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами, як цього вимагає п.40 Порядку № 1388 як на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідача, так і на час судового розгляду даної справи судом першої інстанції не було. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції зазначає, що дії відповідача були правомірними, оскільки є наслідком добровільного виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києві від 11 листопада 2013 року у справі № 761/2297/13-ц. Підкреслює, що адміністративний суд не мав правових підстав визнавати право власності на рухоме майно. Наголошує, що суд першої інстанції втрутився в дискреційні повноваження державного органу, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства. У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. У відповідності до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не є предметом апеляційного оскарження, то судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку його законності та обґрунтованості у межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 . Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу автомобіля Hyundai Tucson державний номер НОМЕР_3 , (техпаспорт НОМЕР_1 ), номер кузова НОМЕР_4 , придбала через біржу даний автомобіль, шо підтверджується довідкою-рахунком серії ДПІ №789763 від 19 жовтня 2012 року виданої ТОВ "Автокорпорація". Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/2297/13-ц від 11 листопада 2013 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля - задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Hyundai Tucson, державний номер НОМЕР_3 , придбаний ОСОБА_2 , довідка-рахунок ТОВ "Автокорпорація" серії ДПІ №789763 від 19 жовтня 2012 року. Поряд з викладеним суд встановив, що ОСОБА_1 18 лютого 2015 року подала заяву про скасування (анулювання) державної реєстрації транспортного засобу НОМЕР_1 від 19 жовтня 2012 року. Висновком за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо виконання рішення суду, затвердженого начальником УДАІ ГУ МВС України м.Києві М.М. Макаренко вирішено, зняти з обліку в зв`язку з анулюванням реєстрації автомобіль Hyundai Tucson, 2008 р.в., - НОМЕР_4 , ДНЗ НОМЕР_3 , зареєстрованого за ОСОБА_2 . З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , не погоджуючись з такими діями відповідача щодо анулювання реєстрації автомобіля Hyundai Tucson, 2008 р.в., - НОМЕР_4 , ДНЗ НОМЕР_3 , звернулась до суду з даним позовом. На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення відповідачем вимог п. 40 Порядку № 1388 при скасуванні державної реєстрації належного позивачу транспортного засобу, а відтак Висновок, який затверджений начальником УДАІ ГУ МВС України м.Києві М.М. Макаренко, в частині скасування державної реєстрації транспортного засобу марки Hyundai Tucson, 2008 р.в., кузов № НОМЕР_4 , ДНЗ НОМЕР_3 , на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., адреса: АДРЕСА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до "Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 №1388, здійснюються реєстраційні операції з транспортними засобами. Даним Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів номерних знаків. Відповідно до ч.ч. 1, 4, 9 ст. 34 Закону України "Про дорожній рух", державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. Відповідно до пункту 1 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 № 1388 (далі по тексту - Порядок №1388), цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків. Пунктом 3 Порядку № 1388 визначено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій. Згідно із п. 7 Порядку № 1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Відповідно до п.8 Порядку № 1388, документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: визначено перелік довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб`єктом господарювання, діяльність якого пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери (чинної редакції Порядку на момент реєстрації). Пунктом 40 Порядку № 1388 передбачені підстави зняття з обліку транспортних засобів. Зокрема, згідно з абз. 3 п. 40 Порядку № 1388 у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв`язку з незаконним заволодінням, уповноважені особи сервісних центрів МВС оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів і передають усі відповідні документи та за наявності транспортні засоби до відповідного органу досудового розслідування. Якщо виявлено факт підроблення митних документів, їх ксерокопії з необхідним поясненням надсилаються до органів доходів і зборів, у зоні діяльності яких проживають особи, за якими зареєстровані відповідні транспортні засоби. Відповідно до пункту 5.7 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 № 379 (далі - Інструкція № 379), на підставі документів, що підтверджують встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин ТЗ, виявлення ТЗ, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в Центрі, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами, таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв`язку з незаконним заволодінням, або інформацію про реєстрацію яких не санкціоновано внесено до автоматизованої бази даних АІС Автомобіль та (або) Єдиного державного реєстру Державтоінспекції, працівники Центру оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку ТЗ і передають усі відповідні документи до органу досудового розслідування для подальшого проведення перевірки. Отже, уповноважені особи сервісних центрів МВС скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію) у разі виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами, і передають усі відповідні документи до відповідного органу досудового розслідування для подальшого проведення перевірки. Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент прийняття рішення про скасування державної реєстрації транспортного засобу у розпорядженні уповноваженої особи сервісного центру МВС повинні бути беззаперечні документальні докази того, що транспортний засіб був зареєстрований (перереєстрований) за фіктивними чи підробленими документами. Так, підставою для скасування державної реєстрації транспортного засобу може слугувати судове рішення за результатом розгляду кримінального провадження, в якому встановлений факт підробки (фіктивності) документів, на підставі яких був зареєстрований автомобіль. Разом з тим, як було вірно підкреслено судом першої інстанції, обвинувального вироку суду чи постанови про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, якими було б встановлено факти знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами, як цього вимагає п.40 Порядку № 1388 як на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідача, так і на час судового розгляду даної справи не має. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що фактів підроблення документів які посвідчують особу власника, підтверджують правомірність придбання транспортного засобу або право на користування та розпорядження ним або надання цих документів відповідачу для реєстрації транспортного засобу за позивачем, не встановлено. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у суб`єкта владних повноважень були відсутні підстави, визначені приписами Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, для скасування державної реєстрації транспортного засобу марки «HYUNDAI TUCSON», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 . При цьому, підставою для скасування державної реєстрації транспортного засобу транспортного засобу HYUNDAI TUCSON, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 на підставі права приватної власності, слугував висновок службової перевірки, затверджений начальником ГУ МВС України м.Києві полковником міліції М.М. Макаренко. Зі змісту вказаного висновку вбачається, що передумовою для прийняття рішення про скасування державної реєстрації транспортного засобу стало рішення Шевченківського районного суду м. Києва №761/2297/13-ц від 11 листопада 2013 року, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Hyundai Tucson, державний номер НОМЕР_3 , придбаний ОСОБА_2 . У контексті наведеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що текст вказаного вище рішення Шевченківського районного суду м. Києві від 11 листопада 2013 року не містить положень щодо зобов`язання Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в м. Києві вчинити дії спрямовані на анулювання свідоцтва про реєстрацію автомобіля серії НОМЕР_1 від 19 жовтня 2012 року року та зняття з обліку транспортного засобу марки «HYUNDAI TUCSON», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 . Крім того, визнання договору купівлі-продажу нечинним не свідчить про те, що останній був підробленим чи фіктивним, оскільки відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Разом з тим, як було встановлено раніше, жодних доказів на підтвердження обставин підробки договору купівлі-продажу чи його укладення без наміру створення правових наслідків матеріали справи не містять. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем вимог п. 40 Порядку № 1388 при скасуванні державної реєстрації транспортного засобу, а тому висновок, який затверджений начальником УДАІ ГУ МВС України м.Києві М.М. Макаренко, в частині скасування державної реєстрації транспортного засобу марки Hyundai Tucson, 2008 р.в., кузов № НОМЕР_4 , ДНЗ НОМЕР_3 , на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., адреса: АДРЕСА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві відновити державну реєстрацію автомобіля марки «HYUNDAI TUCSON», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 на ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді вбачається, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «належного врядування». Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05). Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96). Відповідно до частин першої, четвертої статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388 затверджено «Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» (далі - «Порядок №1388»), згідно з пунктом 1 якого визначено, що цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків. Відповідно до пункту 3 Порядку №1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій. Положеннями пункту 8 Порядку №1388 передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. При цьому, у матеріалах справи не містяться докази, що свідчать про відсутність можливості та наміру суб`єкта владних повноважень поновити (здійснити) державну реєстрацію транспортного засобу HYUNDAI TUCSON, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_4 , ДНЗ НОМЕР_3 за умови подання позивачем усіх необхідних документів та виконання вимог встановленої нормами чинного законодавства процедури, з урахуванням чого судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги у вказаній частині є передчасними та задоволенню не підлягають. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за необхідне подану до суду апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції, прийнявши нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року - скасувати. Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в місті Києві, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, за участю третіх осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання дій незаконними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково. Визнати протиправними дії управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в місті Києві щодо скасування державної реєстрації транспортного засобу транспортного засобу HYUNDAI TUCSON, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_3 . Скасувати рішення управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в місті Києві щодо скасування державної реєстрації транспортного засобу HYUNDAI TUCSON, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_4, д.н.з. НОМЕР_3 . У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Н.М. Єгорова Судді С.О. Сорочко І.В. Федотов Повний текст постанови складено "17" лютого 2020 року.