Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/3060/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3060/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2020 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Шурко О. І., Ганечко О. М., за участю секретаря Кірієнко Н. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Базис» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Базис» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області у якому просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми «Ю» № 869-17 від 23 квітня 2019 про нарахування та сплату пені на суму податкового боргу 397556,88 грн., у тому числі пені з податку на прибуток приватних підприємств 287772,92 грн., пені 109783,96 грн. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 позовні вимоги залишено без задоволення. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. В судове засідання з`явився представник апелянта, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник відповідача, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З матеріалів справи вбачається, що за результатами документальної планової виїзної перевірки Акціонерного товариства «БАЗИС» складено акт від 27.09.2018 № 654/14/14231737, та прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.10.2018 №00003611400, яким донараховано податок на додану вартість в сумі 129364,00 грн. основного платежу, 32341,00 грн. штрафних санкцій та від 18.10.2018 №00003601400, яким донараховано податок на прибуток приватних підприємств в сумі 361347,00 грн. основного платежу і 4001,00 грн. штрафних санкцій. Результати перевірки платником оскаржувались в судовому порядку. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 по справі №620/3596/18 за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Базис» до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2019 №00003601400, № 00003611400- апеляційну скаргу державного управління ДФС у Чернігівській області - задоволено, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 скасовано, в задоволенні адміністративного позову Акціонерному товариству «Базис» відмовлено повністю. 23 квітня 2019 року Акціонерне товариство «БАЗИС» отримало лист ГУ ДФС у Чернігівській області № 6347/10/25-01-17-02-17 від 23.04.2019, в якому відповідач повідомляв, що станом на 22.04.2019 позивач має заборгованість по платежах до бюджету на загальну суму 397556,88 грн. і пропонував самостійно визначити перелік майна та надати необхідні документи для здійснення опису майна у податкову заставу; рішення № 204 про опис майна у податкову заставу від 23.04.2019 та податкову вимогу форми «Ю» від 23 квітня 2019 року № 869-17. В податковій вимозі форми «Ю» від 23 квітня 2019 року № 869-17 зазначено, що станом на 22 квітня сума податкового боргу акціонерного товариства «БАЗИС» становить 397556,88 грн., у тому числі пеня з податку на пибуток приватних підприємств становить 287772,92 грн., пеня з ПДВ становить 109783,96 грн. і ГУ ДФС у Чернігівській області вимагає терміново сплатити суму податкового боргу. Враховуючи вказані обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції судова колегія зазначає наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України). Положеннями статті 21 ПК України визначено обов`язки органів фіскальної служби, серед яких обов`язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Отже, органи фіскальної служби та їх посадові особи при прийнятті рішень зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України. Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. В силу підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України закріплено поняття пені як суми коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Таким чином, пеня нараховується на суму коштів, яку платник податків своєчасно не сплатив до відповідного бюджету як податок чи збір, та/або на суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства. Статтею 129 ПК України визначено, що порядок нарахування пені, де абзацом "б" підпункту 129.1.1 пункту 129.1 передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом. Відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). З аналізу викладеної норми Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин слідує, що згідно абзацу "б" підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 цього Кодексу нарахування пені проводиться у разі закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання, а згідно підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 цього Кодексу нарахування пені проводиться у разі настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). За приписами пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження (абзац другий пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України). Тобто, нарахування пені за правилами підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України здійснюється не з моменту узгодження податкового зобов`язання або винесення податкової вимоги, а саме з дня настання граничного строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 у справі №825/1558/17 (К/9901/7049/18). При цьому, правомірність нарахування податковим органом пені саме за вказаним підпунктом слідує з визначення податкового зобов`язання, встановленої підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке визначено як сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету, зокрема, як податок, що в даному випадку є податок на прибуток приватних підприємств. Пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Якщо податковим органом направлено вимогу щодо раніше існуючого податкового боргу (незалежно від того з якого податкового зобов`язання: визначеного контролюючим органом чи самостійно платником податків та від виду податків), а після цього сума податкового боргу збільшилася на суму новоствореного податкового боргу, у податкового органу не виникає обов`язку надсилати платникові податку податкову вимогу на суму новоствореного боргу. Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Керуючись ст. 129 Податкового кодексу України, відповідачем у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом (03.04.2019) та за весь період заниження з урахуванням судового оскарження засобами інформаційних систем ДФС ІТС «Податковий блок», правомірно нараховано пеню на грошові зобов`язання: - пеня на суму 287772,92 грн. з податку на прибуток нарахована 18.04.2019 на грошове зобов`язання 361347,00 грн. та за весь період заниження з 10.03.2016 по 12.04.2019; - пеня на суму 113474,6 грн з податку на додану вартість нарахована 18.04.2019 на грошове зобов`язання 161705,00 грн. та за весь період заниження з 30.09.2015 по 12.04.2019. В інтегрованій картці платника з податку на прибуток нарахована сума пені 287772,92 грн. АТ «БАЗИС» погашена до бюджету 18.06.2019, а саме зменшено боргу по пенi у сумі 287772,92 грн. по платіжному дорученню № 952 вiд 18.06.2019 вiд 18.06.2019. В інтегрованій картці платника з податку на додану вартість нарахована сума пені 113474,6 грн. АТ «БАЗИС» погашена до бюджету: - 18.04.2019 за рахунок переплати 690,64 грн.; - 24.04.2019 зменшено боргу по пенi у сумі 109783,96 грн. по платіжному дорученню №124793441 вiд 24.04.2019. Вказане вище підтверджує правомірність винесення податкової вимоги форми «Ю» №869-17 від 23.04.2019, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, та колегія суддів не вбачає підстав для його скасування. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Базис» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Базис» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: О. М. Ганечко О. І. Шурко Повний текст постанови виготовлено 18.02.2020