Постанова 4811 № 464/2980/19

Справа № 464/2980/19 Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З. Провадження № 22-ц/811/3195/19 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В. Категорія: 39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Савуляка Р.В., суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І. за участі секретаря: Фейір К.О. без участі сторін, розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справицивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 15 серпня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИЛА: У травні 2019 року АКБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивували тим, що 29 листопада 2012 року ОСОБА_2 підписала заяву № б/н від 29 листопада 2012 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 8000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості станом на 23 квітня 2019 року має заборгованість в сумі 12077,64 гривень, з яких: 4566,50 грн. заборгованість за тілом кредиту; 2157,03 грн.- заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 гривень - заборгованості за відсотками; 3452,79 грн. нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 850 грн. нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 гривень; 500 грн. штраф (фіксована частина); 551,32 грн. штраф (процентна складова). Просили позов задовольнити. Заочним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 15 серпня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 29 листопада 2012 в сумі 4 566.50 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в розмірі 726,35 гривень. В решті позовних вимог - відмовлено. Рішення суду оскаржило АТ КБ «ПриватБанк». В апеляційній скарзі посилається на те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, як і не оспорювалося відповідачем укладення, чи не укладення кредитного договору, тому вказані обставини свідчать про його згоду з усіма умовами цього договору. Вказує, що заперечень щодо Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах справи, відповідачем не надано, інших умов та правил матеріали справи не містять. Також зазначає, що матеріалами справи доведено наявність неналежного виконання боржником зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, у зв`язку із чим кредитор має усі законні підстави для нарахування та стягнення неустойки. Просить скасувати рішення Сихівського районного суду м. Львова від 15 серпня 2019 р. в частині відмови у задоволені вимог з стягнення простроченого тіла та неустойки та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ КБ "ПРИВАТБАНК" в повному обсязі, в інший частині рішення залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, а рішення Сихівського районного суду м. Львова від 15 серпня 2019 року скасуванню в частині відмови у стягненні заборгованості за простроченим тілом кредиту на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням в цій частині нового рішення по справі. Судом та матеріалами справи встановлено, що відповідно до укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 кредитного договору № б/н від 29 листопада 2012року, відповідач отримала кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм особистим підписом відповідач підтвердила, що заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, пам`яткою клієнта та тарифами банку, з якою вона ознайомилася та погодилася, становлять між ним та банком договір. До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У заяві позичальника ОСОБА_2 від 29 листопада 2012 процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. З тих підстав суд першої інстанції з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного суду висловленої у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 обгрунтовано відмовив позивачу у стягненні заборгованості за нарахованою пенею за прострочення зобов`язання - 3452,79 гривень; 850 грн. нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 гривень, штраф (фіксована частина) - 500 грн; штраф (процентна складова) - 551,32 гривень. У той же час, у суду першої інстанції не було правових підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги АТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 2157,03 гривень, оскільки це кошти отримані та використані позичальником і не повернуті Банку. З урахуванням вищезазначеного апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 15 серпня 2019 року скасуванню частково на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк». Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Керуючись ч. 5 ст. 268, ст.ст., 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково. Заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 15 серпня 2019 рокув частині відмови у стягненні з ОСОБА_2 заборгованості за простроченим тілом кредиту скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за простроченим тілом кредиту за кредитним договором б/н від 29 листопада 2012 року в сумі 2 157,03 гривень. Змінити рішення суду в частині розподілу судових витрат. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 2641 гривень судових витрат. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 17 лютого 2020 року. Головуючий: Савуляк Р.В. Судді: Мікуш Ю.Р. Приколота Т.І.