Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/4889/19

Справа № 308/4889/19 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 13.02.2020 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав адвокат Варга Д.Д. в інтересах ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , гр. України, визнаний винним у вчиненні передбаченого ст. 471 МК України адміністративного правопорушення й на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. із конфіскацією на користь держави вилучених товарів, а саме : одяг іноземного виробництва - штани різних розмірів та кольорів торгівельної марки «Wandeng» в упаковці заводу виробника, в кількості 1100 шт.; одяг іноземного виробництва - штани різних розмірів та кольорів торгівельної марки «Lintebob» в упаковці заводу виробника, в кількості 950 шт.. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн.. Згідно постанови, 03.04.2019 о 02 год. 53 хв. у зону митного контролю на ділянку "В`їзд" митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС заїхав легковий автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням гр. України ОСОБА_1 , що прямував у приватних справах із Чехії в Україну. Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по смузі руху "зелений коридор". Керуючись пунктом 6 Типової Технологічної Схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451, на підставі результатів аналізу та оцінки ризиків, транспортний засіб було виведено із загального потоку для проведення митного огляду. В ході митного контролю транспортного засобу були виявлені товари іноземного виробництва, одяг, штани різних розмірів та кольорів торгівельних марок «Wandeng» у загальній кількості 1100 шт. та торгівельної марки «Lintebob» у загальній кількості 950 шт. Загальна вага виявленого товару становить 810 кг. Виявлений товар знаходився на підлозі багажного відсіку автомобіля. Доступ до виявленого нічим не утруднювався та став можливим після відкриття багажного відсіку автомобіля. Вартість вилученого товару, згідно з Висновком № 142008400-0105 від 11.04.2019, становить 507 510 грн.. Таким чином, ОСОБА_1 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто у гр. ОСОБА_1 під час митного контролю виявлено товар, який обмежений до переміщення через митний кордон України та перевищує неоподатковану норму переміщення через митний кордон України. В апеляційній скарзі адвокат Варга Д. Д. вказує на те, що постанова судді є незаконною у зв`язку з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. Стверджує, що сторона захисту не приймала участі в розгляді судом першої інстанції справи та їм не було відомо про прийняте рішення, а копія оскаржуваної постанови їм не була вручена в трьохденний строк, а отримана ним лише 09.11.2019 на підставі поданої ним заяви, у зв`язку з чим, строк на апеляційне оскарження ними пропущено з поважних причин. Посилається на те, що ОСОБА_1 мав намір задекларувати переміщувані ним товари, однак помилково обрав для проходження митного контролю смугу руху «зелений коридор», про що вказував працівникам митниці, які, не взявши до уваги його пояснення, не надали йому можливості задекларувати переміщуваний ним понад неоподатковувану норму товар для проведення митних формальностей у режимі «імпорт». Разом із тим, зазначає, що будь-якими нормами чинного митного законодавства не передбачено, що переміщувані ОСОБА_1 товари - одяг відносяться до групи товарів, що заборонені чи обмежені в переміщенні через митний кордон України, що в свою чергу свідчить про те, що вони не підлягають конфіскації. При цьому, вказує на те, що ОСОБА_1 визнає себе винним у порушенні (несвідомому) митних правил за ст. 471 МК України, тобто переміщенні через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) по смузі руху «зелений коридор», товарів у обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, щиро розкаюється у вчиненому та не заперечує щодо накладеного на нього адміністративного стягнення у виді штрафу. Просить постанову в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення змінити та накласти на останнього за ст. 471 МК України адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень без конфіскації переміщуваного товару, який повернути в зону митного контролю для митного оформлення або для повернення у зворотному напрямку. Перевіривши матеріали справи про порушення митних правил, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що строк на апеляційне оскарження судового рішення підлягає поновленню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Справа про порушення митних правил розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його представника - адвоката Варги Д. Д., неявка яких із урахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що: ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Варга Д. Д., належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи; розгляд справи неодноразово відкладався; даних про поважність причин їх неявки до апеляційного суду на 16:00 13.02.2020 та заяви про відкладення розгляду справи на інший термін від них не надходило. З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Варга Д. Д., не приймали участі в розгляді справи 15.10.2019. Матеріали справи також не містять і даних про те, що копія постанови була вручена або надіслана ОСОБА_1 чи його захиснику у передбачений ч. 1 ст. 285 КУпАП трьохденний строк. З копії наявного в матеріалах справи супровідного листа вбачається, що копія оскаржуваної постанови від 15.10.2019 направлена на адресу ОСОБА_1 та адвоката Варги Д. Д. лише 31.10.2019 і, при цьому, в матеріалах справи відсутні дані про отримання ними копії постанови, що у свою чергу дає обґрунтовані підстави вважати, що доводи клопотання адвоката про те, що копія постанови отримана ним лише 09.11.2019, є слушними. Зазначені обставини (недотримання судом першої інстанції вимог ст. ст. 268, 285 КУпАП), на переконання апеляційного суду, перешкодили ОСОБА_1 та його захиснику своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову, а тому, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та захист, причини пропуску адвокатом Варгою Д. Д. строку на апеляційне оскарження, визнаються поважними, у зв`язку із чим, клопотання про поновлення строку визнається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, і строк поновлюється. Відповідно до положень ст. 486 МК України, завданнями провадження в справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з точним дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. За змістом ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як убачається зі змісту апеляційної скарги, фактичні обставини адміністративного правопорушення та кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 471 МК України, а також накладене на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень, не оспорюється, а тому, відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційним судом не перевіряються, і висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ст. 471 МК України адміністративного правопорушення визнається таким, що ґрунтується на вимогах закону, матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказах, визнається належним чином вмотивованим. Тому, апеляційний суд перевіряє справу в межах доводів апеляційної скарги про застосування щодо ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді конфіскації переміщуваних ОСОБА_1 товару - штани різних розмірів та кольорів торгівельної марки «Wandeng» в упаковці заводу виробника, у кількості 1100 шт.; одяг іноземного виробництва - штани різних розмірів та кольорів торгівельної марки «Lintebob» в упаковці заводу виробника, у кількості 950 шт.. Відповідно до ст. 471 МК України порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів. Згідно з ч. 1 ст. 374 МК України товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами. Частиною 4 цієї статті передбачено, що товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України). З висновку Закарпатського відділу з питань експертиз та досліджень № 142008400-0105 від 11.04.2019 вбачається, що загальна ринкова вартість наданих на дослідження товарів, зазначених у постанові про призначення експертизи від 04.04.2019 в справі про порушення митних правил № 1816/19, станом на 03.04.2019 становить 507510 гривень (а. с. 25-28). З акту проведення зважування від 03.04.2019 вбачається, що вага товару становить 810 кг. (а. с. 29). За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність застосування адміністративного стягнення у виді конфіскації безпосереднього предмета порушення митних правил, тобто незаявленого ОСОБА_1 під час проходження митного огляду товару - штани різних розмірів та кольорів торгівельної марки «Wandeng» в упаковці заводу виробника, у кількості 1100 шт.; одяг іноземного виробництва - штани різних розмірів та кольорів торгівельної марки «Lintebob» в упаковці заводу виробника, у кількості 950 шт., який перевищує неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 мав намір задекларувати переміщувані ним товари, однак помилково обрав для проходження митного контролю смугу руху «зелений коридор», про що вказував працівникам митниці, які, не взявши до уваги його пояснення, не надали йому можливості задекларувати переміщуваний понад неоподатковувану норму товар для проведення митних формальностей у режимі «імпорт», - апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують і не впливають на висновок суду першої інстанції про необхідність застосування щодо ОСОБА_1 і такого виду адміністративного стягнення як конфіскація товарів, які були предметом порушення митних правил. При оцінці цих доводів та прийнятті судового рішення апеляційний суд враховує те, що у їх підтвердження сторона захисту не надала будь-яких доказів і не посилалась на наявність таких. Як такі, що не спростовують висновку суду першої інстанції про необхідність застосування щодо ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді конфіскації безпосередніх предметів порушення митних правил та не підтверджені будь-якими доказами, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що будь-якими нормами чинного митного законодавства не передбачено, що переміщувані ОСОБА_1 товари - одяг відносяться до групи товарів, що заборонені чи обмежені в переміщенні через митний кордон України, що в свою чергу свідчить про те, що вони не підлягають конфіскації. Не впливають на висновок суду першої інстанції про конфіскацію переміщуваних ОСОБА_1 товарів і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 визнає себе винним у порушенні (несвідомому) митних правил за ст. 471 МК України, тобто переміщенні через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів у обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, щиро розкаюється у вчиненому та не заперечує щодо накладеного на нього адміністративного стягнення у виді штрафу. При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення враховується і те, що у підтвердження доводів апеляційної скарги, до неї не додано будь-яких доказів (документів), у тому числі, не додано й будь-яких даних про особу ОСОБА_1 і, зокрема, у підтвердження його майнового стану. Крім того, у підтвердження доводів про те, що визначена у висновку експерта № 142008400-0105 від 11.04.2019 вартість переміщуваного ОСОБА_1 товару є завищеною, стороною захисту не забезпечено проведення повторної товарознавчої експертизи й не надано належних доказів, які б спростовували висновок № 142008400-0105 від 11.04.2019 про те, що загальна ринкова вартість товарів станом на 03.04.2019 становить 507510 гривень. За таких обставин, постанова суду першої інстанції як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни, а подана адвокатом Варгою Д. Д. в інтересах ОСОБА_1 апеляційна скарга - без задоволення. При прийнятті рішення також враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, призначати експертизи тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що стороною захисту не додано до апеляційної скарги будь-яких належних доказів у підтвердження її доводів та спростування висновків суду першої інстанції, і не з`явившись на апеляційний розгляд справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце такого розгляду, сторона захисту позбавила себе можливості надати такі докази в ході розгляду апеляційної скарги. Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : поновити адвокату Варзі Д. Д. строк на апеляційне оскарження судового рішення. Апеляційну скаргу, яку подав адвокат Варга Д. Д. в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Стан