Постанова 4808 № 346/1680/19

Справа № 346/1680/19 Провадження № 22-ц/4808/179/20 Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П. Суддя-доповідач Василишин П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2020 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: судді-доповідача Василишин Л.В., суддів: Матківського Р.Й., Горейко М.Д., секретаря Бойчука Л.М., за участю представника апелянта ОСОБА_1 , представника відповідача Фатули Т.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 15 листопада 2019 року у складі судді Калинюка О.П., ухвалене у м. Коломия, за позовом ОСОБА_3 до Фонду державного майна України, відкритого акціонерного товариства «Коломиясільмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, визнання незаконним і скасування наказу, - в с т а н о в и в: У квітні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Фонду державного майна України (далі ФДМУ), відкритого акціонерного товариства «Коломиясільмаш» (далі ВАТ «Коломиясільмаш») про стягнення заборгованості по заробітній платі, визнання незаконним і скасування наказу. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 20 травня 2003 року між ним та Фондом державного майна було укладено контракт №559 про його призначення головою правління ВАТ «Коломиясільмаш» з 20 травня 2003 року до загальних зборів акціонерів ВАТ «Коломиясільмаш». Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2003 року порушено справу про банкрутство ВАТ «Коломиясільмаш», а ухвалою від 04 грудня 2003 року введено процедуру санації цього товариства строком на 6 місяців та призначено його керуючим санацією, як голову правління. В подальшому строк санації продовжувався. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2017 року ОСОБА_3 звільнено від виконання обов`язків керуючого санацією ВАТ «Коломиясільмаш», а ухвалою від 06 червня 2017 року покладено обов`язки керуючого санацією на розпорядника майна ВАТ «Коломиясільмаш», арбітражного керуючого Фатулу Т.В. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18 липня 2017 року його усунуто від виконання обов`язків керуючого санацією ВАТ «Коломиясільмаш», а ухвалою від 17 січня 2019 року провадження в справі про банкрутство цього товариства припинено. Однак, звільнивши та усунувши його від виконання обов`язків керуючого санацією, Господарський суд Івано-Франківської області не звільнив його з посади голови правління ВАТ «Коломиясільмаш». Фонд державного майна України також не звільнив його з цієї посади. Тому вважає, що контракт №559 від 20 травня 2003 року, укладений ФДМУ з ним як з головою правління ВАТ «Коломиясільмаш» на вищевказаний строк є чинним i підлягає належному виконанню його сторонами, у тому числі i в частині оплати праці. З жовтня 2017 року нарахована йому заробітна плата не виплачувалась. Так, за період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2018 року відповідачем нарахована, але не виплачена заробітна плата в розмірі 228 028, 64 грн, за період з 01 січня 2019 року по 01 липня 2019 року в розмірі 89 737,46 грн У процесі розгляду справи ОСОБА_3 збільшив позовні вимоги, посилаючись на те, що Фатулою Т.В. підписаний наказ від 10 травня 2019 року № 12 «Про скасування табелів обліку робочого часу» за період з 01 жовтня 2017 року по 17 січня 2019 року в частинні, що стосується його, оскільки для скасування таких табелів не було фактичних i юридичних підстав, адже наказ ФДМУ від 22 травня 2003 року № 838 «Щодо заміни голови правління ВАТ «Коломиясільмаш», яким його призначено головою правління цього товариства, діє у його первісній редакції, оскільки не змінювався, не скасовувався i не припиняв чинності. У зв`язку з вищенаведеним просив визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов`язки голови правління ВАТ «Коломиясільмаш» Фатули Т.В. «Про скасування табелів робочого часу» № 12 від 10 травня 2019 року, стягнути з ВАТ «Коломиясільмаш» на його користь заборгованість по заробітній платі за період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2018 року в сумі 228 028,64 грн, а також за період з 01 січня 2019 року по 01 липня 2019 року в сумі 89 737,46 грн. Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 15 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_3 посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд не повністю з`ясував обставини, які свідчать про те, що його звільнено з посади голови правління ВАТ «Коломиясільмаш». Чинного наказу ФДМУчи іншого розпорядчого документу про його звільнення з посади голови правління, який міг би слугувати підставою для відповідного запису про звільнення з роботи у його трудовій книжці, немає. Вважає, що звільнивши, а відтак усунувши його від виконання обов`язків керуючого санацією ВАТ «Коломиясільмаш», Господарський суд Івано-Франківської області не звільнив його з посади голови правління ВАТ «Коломиясільмаш», оскільки суд не є його роботодавцем. Вказує, що оскільки виконуючи повноваження керуючого санацією він залишався головою правління, суд помилково вважав доведеною обставиною щодо його відсторонення від посади голови правління з дня винесення ухвали про санацію. Оспорюваний наказ не відповідає вимогам законодавства про працю, яким не передбачено право власника чи уповноваженої ним особи на скасування табелів обліку робочого часу, що були підставами для нарахування й відображення у звітності заборгованої заробітної плати. Крім того, спірний наказ містить посилання на Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який не регулює правовідносини у сфері обліку використання робочого часу. Зазначає, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» був застосований Господарським судом Івано-Франківської області щодо нього, як до керуючого санацією, а не як до голови правління, призначеного наказом ФДМУ і не звільненого з цієї посади по даний час. Суд не дав оцінки показанням свідків, які у судовому засіданні підтвердили факт його реальної роботи на ВАТ «Коломиясільмаш», у тому числі після припинення його повноважень керуючого санацією. У зв`язку з вищенаведеним, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити. Представник ВАТ «Коломиясільмаш» подав відзив на апеляційну скаргу та вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки справа про банкрутство ВАТ «Коломиясільмаш» була порушена на підставі статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому ОСОБА_3 вважався відстороненим від посади голови правління товариства на час провадження у справі про банкрутство та не міг виконувати функції голови правління товариства у процедурі санації, яка не передбачає існування на час здійснення процедури санації боржника такої посади як голова правління. Крім того, контракт №559 від 20 травня 2003 року є таким, що втратив чинність, оскільки пункт 2 наказу ФДМУ від 24 вересня 2009 року №1500 є чинним. Для скасування табелів обліку робочого часу в частині ОСОБА_3 , були усі фактичні та юридичні підстави. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник ФДМУ відзив на апеляційну скаргу в порядку статті 360 ЦПК України не подавав. В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_3 - ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з вищенаведених підстав. Представник ВАТ «Коломиясільмаш» - Фатула Т.В. апеляційну скаргу заперечив, посилаючись на її безпідставність. Представник ФДМУ в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку був повідомлений, а тому колегія суддів вважає за можливе слухати справу у його відсутності на підставі частини другої статті 372 ЦПК України. Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. В частині вимог до Фонду держмайна України ОСОБА_3 вимог не заявляв , тому в цій частині рішення суду не перевіряється. Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 вважався відстороненим від посади голови правління ВАТ «Коломиясільмаш» на час провадження у справі про банкрутство та не міг виконувати функції голови правління товариства в процедурі санації, яка не передбачає існування на час здійснення вказаної процедури такої посади як голова правління. Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання незаконним і скасування наказу, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваним наказом скасовано табелі обліку робочого часу ВАТ «Коломиясільмаш» за період з 01 жовтня 2017 року до 17 січня 2019 року на виконанНя Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Колегія суддів погоджується з такими висновками суду виходячи з такого. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Відповідно до частини другої статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Згідно із статтею 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. По суті вимог ОСОБА_3 , він просив стягнути з відповідача - ВАТ «Коломиясільмаш» заборгованість по зарплаті, що утворилася внаслідок виконання ним обов`язків голови правління товариства. Судом встановлено, що 12 лютого 2003 року ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області було порушено провадження у справі про банкрутство боржника ВАТ «Коломиясільмаш» за заявою Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства за ст.ст. 7, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (а.с. 31). 20 травня 2003 року Фондом державного майна України (далі ФДМУ) із ОСОБА_3 було укладено контракт № 559, як з головою правління ВАТ «Коломиясільмаш» на строк з 20 травня 2003 року до загальних зборів акціонерів ВАТ «Коломиясільмаш». Відповідно до наказу ФДМУ № 838 від 22 травня 2003 року ОСОБА_3 з 20 травня 2003 року призначено головою правління ВАТ «Коломиясільмаш» на підставі вищевказаного контракту, його заяви, листів Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Міністерства промислової політики України відповідно від 22 квітня 2003 року № 567/16-118/031 та 23 квітня 2003 року № 14/2-5-867 (а.с. 8, 9). Пунктом 1.2. Контракту передбачено, що він є трудовим договором, на його підставі виникають трудові відносини між керівником та вищим органом товариства, які з боку останнього реалізуються виконавчим органом товариства (правлінням). Кодекс законів про працю України, інші нормативні акти, що регулюють трудові правовідносини, поширюються на взаємовідносини сторін за цим контрактом. Пунктом 3 контракту передбачено, що за виконання обов`язків, передбачених ним, керівнику щомісяця виплачується заробітна плата за рахунок коштів товариства (а.с. 4-7). Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2003 року на підставі ст.ст. 17, 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» було затверджено рішення комітету кредиторів боржника ВАТ «Коломиясільмаш» від 21 листопада 2003 року введено процедуру санації з 04 грудня 2003 року строком на 6 місяців; керуючим санацією призначено голову правління ОСОБА_3, якого зобов`язано подати суду на затвердження погоджений комітетом кредиторів план санації (а.с. 32). Наказом ФДМУ від 24 вересня 2009 року № 1500 ОСОБА_3 звільнено з посади голови правління ВАТ «Коломиясільмаш» на підставі п. 6.3 контракту № 559 від 20 травня 2003 року; Згідно даного наказу контракт з головою правління ВАТ «Коломиясільмаш» вирішено вважати таким, що втратив чинність (а.с. 72). Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2010 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2010 року, визнано незаконним та скасовано наказ ФДМУ № 1500 від 24 вересня 2009 року в частині звільнення позивача з посади голови правління ВАТ «Коломиясільмаш». В решті вимог відмовлено (а.с. 73-76) Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2017 року керуючого санацією ВАТ «Коломиясільмаш» ОСОБА_3 звільнено від виконання цих обов`язків; зобов`язано комітет кредиторів ВАТ «Коломиясільмаш» запропонувати господарському суду до 06 червня 2017 року з числа осіб, що мають відповідне свідоцтво, кандидатуру арбітражного керуючого для призначення керуючим санацією цього товариства. В ухвалі зазначено, що 18 травня 2017 року розпорядник майна Фатула Т.В. подав суду подання про звільнення керуючого санацією цього товариства від виконання повноважень у зв`язку із систематичним невиконанням обов`язків, встановлених Законами України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та «Про оренду державного та комунального майна», оскільки ОСОБА_3 без відповідної згоди розпорядника майна і без дотримання порядку укладення таких угод уклав договори оренди майна ВАТ «Коломиясільмаш», а кошти, отримані від реалізації майна боржника, спрямував не на погашення вимог конкурсних кредиторів, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, про що господарський суд повідомив правоохоронні органи в порядку статті 90 ГПК України. За результатами такого повідомлення прокуратурою Івано-Франківської області порушено кримінальне провадження № 42017090000000067 (а.с. 33-36). Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області суду від 06 червня 2017 року продовжено строк процедури санації зазначеного товариства (а.с. 37-41). Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18 липня 2017 року ОСОБА_3 усунуто від виконання обов`язків керуючого санацією зазначеного товариства. В цій ухвалі зазначено, що справу про банкрутство ВАТ «Коломиясiльмаш» порушено Господарським судом Івано-Франківської області 12 лютого2003 року в порядку статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Процедуру санації боржника та призначення керуючим санацією Зарiчного І.Ф. як голови правління ВАТ «Коломиясiльмаш» судом здійснено 04 грудня 2003 року. Введення процедури санації i призначення керуючим санацією голови правління ВАТ «Коломиясiльмаш» суд мотивував ст.ст. 17, 18 вказаного Закону (а.с. 42-47). Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17 січня 2019 року затверджено звіт керуючого Фатули Т.В. про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за здійснення повноважень у справі про банкрутство ВАТ «Коломиясільмаш» за період з 15 червня 2016 року по 17 січня 2019 року; провадження у справі про банкрутство ВАТ «Коломиясільмаш» закрито/припинено (а.с. 48-54). Листом № 10-17-15489 ФДМУ від 23 жовтня 2019 року повідомлено комітет кредиторів ВАТ «Коломиясільмаш» та Державний департамент з питань банкрутства про те, що наказом Фонду від 24 вересня 2009 року № 1500 ОСОБА_3 звільнений з посади голови правління цього товариства та наказом Фонду від 29 вересня 2009 року № 1529 виконуючим обов`язки голови правління призначено Вовкунця М.М. у зв`язку з чим Фонд пропонував розглянути питання про заміну керуючого санацією у справі про банкрутство ВАТ «Коломиясільмаш» (а.с. 140). Наказом ВАТ «Коломиясільмаш» від 10 травня 2019 року № 12 скасовано табелі обліку робочого часу в частині ОСОБА_3 за період з 01 жовтня 2017 року по 17 січня року у зв`язку з невідповідністю їх нормам чинного законодавства, зокрема ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (а.с. 77). Даючи оцінку наведеним обставинам, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості по зарплаті, оскільки функцій голови правління в спірний період позивач не виконував , а підстави для нарахування зарплати були відсутні та правильну оцінку спірним правовідносинам в частині законодавства, що їх регулює. Зокрема, з огляду на те, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2003 року порушено провадження в справі про банкрутство ВАТ «Коломиясільмаш», а ухвалою цього ж суду 04 грудня 2003 року введено процедуру санації i призначено керуючим санацією голову правління ВАТ «Коломиясiльмаш» - ОСОБА_3, до правовідносин, які виникли між ОСОБА_3 та ВАТ «Коломиясільмаш» необхідно застосовувати Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Згідно з частинами першою-третьою статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією. Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців. За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено. Кандидатури керуючого санацією та інвестора (інвесторів) можуть бути запропоновані комітету кредиторів будь-яким із кредиторів, представником органу, уповноваженого управляти майном боржника. Керуючим санацією може бути запропоновано особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна, або керівник підприємства, якщо на це є згода комітету кредиторів та (або) інвесторів. Одночасно з винесенням ухвали про санацію господарський суд своєю ухвалою призначає керуючого санацією за наявності у нього ліцензії, крім випадків, передбачених цим Законом. Ухвала про проведення санації та призначення керуючого санацією набирає чинності з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у встановленому порядку. Відповідно до частини четвертої статті 17 цього Закону з дня винесення ухвали про санацію: керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону; припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов`язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей. Керуючий санацією може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень керуючого санацією, про що виноситься ухвала, у таких випадках: за його заявою; на підставі рішення комітету кредиторів у разі невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов`язків. При цьому комітет кредиторів повинен запропонувати кандидатуру іншого керуючого санацією, про що виноситься ухвала господарського суду (частина восьма статі 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»). Згідно ст.28 даного Закону, в пізнішій редакції чинній на час провадження судом процедури санації відповідача (в редакції Закону № 1983-VIII від 23.03.2017), було деталізовано процедуру переходу повноважень до керуючого санацією та зазначалося, що керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом. З моменту винесення ухвали про введення процедури санації: керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством; управління боржником переходить до керуючого санацією; зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, за винятком повноважень, передбачених планом санації. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов`язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей. Тобто з моменту призначення позивача керуючим санацією за процедурою визначеною судом, ОСОБА_3 підлягав відстороненню як керівник боржника, а повноваження органів управління боржника підлягали припиненню. Той факт, що таке відсторонення та припинення повноважень не було реалізовано та задокументовано на підприємстві, на виконання вимог закону, не вказує на легітимність апелянта як голови правління зокрема. Виконання обов`язків керуючого санацією унеможливлювало одночасне виконання обов`язків голови правління. В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтвердив той факт, що ОСОБА_3 з часу призначення і до 17.05.2017року виконував обов`язки керуючого санацією та отримував відповідну винагороду. Відповідно, після звільнення господарським судом його від виконання таких обов`язків, нарахування зарплати припинилося. Цю обставину підтверджує і те, що вимоги ОСОБА_3 про стягнення зарплати періоду до призначення його керуючим санацією та за період виконання цих обов`язків не стосуються. Посилання апелянта на довідку про заборгованість по заробітній платі та на табелі обліку робочого часу, як на докази, які засвідчують існування заборгованості , суд правомірно не взяв до уваги, оскільки сама їх наявність не спростовує наведені вище обставини. Підстав для нарахування заробітної плати апелянту, як голові правління товариством, не було. Крім того, як пояснив представник відповідача в період , за який ОСОБА_3 просить стягнути заробіток, товариство діяльності не здійснювало, будь-яку роботу на підприємстві позивач не виконував, а довідки і табелі отримав в незаконний спосіб. Слід звернути увагу і на те, що на вимогу суду представником апелянта було представлено для огляду трудову книжку ОСОБА_3 та оглянуто судом. На стор. 8-9 зроблено запис № 13 про призначення ОСОБА_3 головою правління ВАТ «Коломиясiльмаш» - та запис № 14 про призначення ОСОБА_3 керуючим санацією ВАТ «Коломиясiльмаш». Запис про звільнення з жодної з цих посад відсутній. Однак зазначена обставина, на чому наполягав представник апелянта, не може свідчити про продовження трудових відносин ОСОБА_3 з товариством, а зважаючи на наявність наведених вище ухвал господарського суду, - тільки про неналежне виконання обов`язків кадрової служби та роботодавця останнього. У зв`язку з вищенаведеним, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по заробітній платі та вимог про визнання незаконним і скасування наказу виконуючого обов`язки голови правління ВАТ «Коломиясільмаш» Фатули Т.В. «Про скасування табелів робочого часу» № 12 від 10 травня 2019 року. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанцій при розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права чи порушені норми процесуального права, оскільки зводяться до переоцінки доказів, які були досліджені та оцінені судом з додержанням норм процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Коломийського міськрайонного суду від 15 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 17 лютого 2020 року. Суддя-доповідач Л.В. Василишин Судді: Р.Й.Матківський М.Д. Горейко