Постанова 4873 № 911/634/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" лютого 2020 р. Справа № 911/634/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Демидової А.М. суддів: Владимиренко С.В. Ходаківської І.П. за участю секретаря судового засідання Брунько А.І., за участю представників сторін: від ТОВ "НФМ АГРО": Дорошенко С.О. від ФГ "Ніна": Мішакіна Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО"; 2) Фермерського господарства "Ніна" на рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2019 (повний текст складено - 22.07.2019) (суддя Сокуренко Л.В.) у справі № 911/634/19 Господарського суду Київської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" до Фермерського господарства "Ніна" про стягнення 1 134 848,11 грн. та за зустрічним позовом Фермерського господарства "Ніна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" про стягнення 339 816,11 грн. та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави позовних вимог. Товариство з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" (далі - ТОВ "НФМ АГРО", позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Ніна" (далі - ФГ "Ніна", відповідач) 1 134 848,11 грн., з яких: 871 472,74 грн. - пеня, 189 046,67 грн. - інфляційні втрати, 74 328,70 грн. - 3% річних. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань у частині своєчасної оплати за товар. Розмір заборгованості встановлено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 у справі № 911/212/18. ФГ "Ніна" звернулося до суду із зустрічним позовом про стягнення з ТОВ "НФМ АГРО" 339 816,11 грн. пені у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "НФМ АГРО" договірних зобов`язань у частині передачі товару за договором поставки сільськогосподарської техніки. Крім того, ФГ "Ніна" просило зобов`язати ТОВ "НФМ АГРО" оформити та підписати акт приймання-передачі товару за договором поставки № Н-043 Т-17 від 21.06.2017. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ФГ "Ніна" зазначило, що вартість техніки сплачена в повному обсязі, ТОВ "НФМ АГРО" ухиляється від підписання акта приймання-передачі товару. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду Київської області від 11.07.2019 у справі № 911/634/19 (суддя Сокуренко Л.В.) первісні позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ФГ "Ніна" на користь ТОВ "НФМ АГРО" 213 782,45 грн. пені, 74 109,36 грн. 3% річних, 189 046,67 грн. інфляційних втрат та 7 154,08 грн. судового збору; в іншій частині первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічні позовні вимоги задоволено частково; зобов`язано ТОВ "НФМ АГРО" оформити та підписати акт приймання-передачі товару за договором поставки № Н-043 Т-17 від 21.06.2017 на користь ФГ "Ніна"; стягнуто з ТОВ "НФМ АГРО" на користь ФГ "Ніна" 1 921,00 грн. судового збору; в іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено. Частково задовольняючи первісний позов, місцевий господарський суд здійснив перерахунок нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат, а також обмежив період нарахування пені шестимісячним строком з моменту, коли зобов`язання мало бути виконано, в межах розрахунку позивача, визначивши період нарахування з 23.03.2018 по 16.06.2018. При цьому, судом відхилено доводи позивача за первісним позовом щодо наявності погодження між сторонами збільшення періоду нарахування пені понад 6 місяців, з огляду на юридичну необґрунтованість останніх. Частково задовольняючи зустрічний позов, місцевий господарський суд виходив з того, що вартість товару повністю оплачена позивачем за зустрічним позовом, у зв`язку з чим в останнього виникло право на отримання товару, яке має бути засвідчено відповідно до умов договору, шляхом підписання акта прийому-передачі товару. При цьому, суд з посиланням на наявні у матеріалах справи копії листів зазначив, що позивачем за зустрічним позовом вчинялися необхідні дії, передбачені умовами договору та чинним законодавством України, але відповідачем за зустрічним позовом свої зобов`язання щодо підписання акта прийому-передачі товару не виконано. Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні зустрічного позову в частині стягнення пені з підстав його необґрунтованості, зазначивши, що договором поставки передбачена відповідальність постачальника безпосередньо за порушення обов`язку із вчасної передачі товару, а не за порушення зобов`язання щодо підписання акта прийому-передачі. Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів. Не погодившись із рішенням Господарського суду Київської області від 11.07.2019 у справі № 911/634/19, ТОВ "НФМ АГРО" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення в частині часткової відмови ТОВ "НФМ АГРО" у стягненні з ФГ "Ніна" пені у розмірі 657 690,29 грн. за договором поставки № Н-043 Т-17 від 21.06.2017, ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ФГ "Ніна" на користь ТОВ "НФМ АГРО" пені за договором поставки № Н-043 Т-17 від 21.06.2017 у розмірі 657 690,29 грн.; скасувати повністю рішення за зустрічним позовом та ухвалити за зустрічним позовом нове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову. За твердженням ТОВ "НФМ АГРО", у договорі № Н-043 Т-17 від 21.06.2017 сторони встановили нарахування пені за весь час прострочення. В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги в частині зустрічного позову ТОВ "НФМ АГРО" зазначило, що вчинило всі заходи, спрямовані на підписання документів з передання майна у власність ФГ "Ніна". ТОВ "НФМ АГРО" наполягає, що майно за договором № Н-043 Т-17 від 21.06.2017 покупцю не передавалось, а знаходиться у володінні ФГ "Ніна" за договором зберігання. За твердженням відповідача за зустрічним позовом, ФГ "Ніна" своїми діями фактично відмовилось прийняти належне виконання, оскільки не виконало вимогу повернути майно зі зберігання та прийняти у власність. Не погодившись із рішенням Господарського суду Київської області від 11.07.2019 у справі № 911/634/19, ФГ "Ніна" також звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржуване рішення частково скасувати та прийняти нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з ФГ "Ніна" на користь ТОВ "НФМ АГРО" 213 782,45 грн. пені, 74 109,36 грн. 3% річних, та 7 154,08 грн. судового збору, в іншій частині первісних позовних вимог відмовити; зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю. За твердженням ФГ "Ніна", нарахування на суму боргу інфляційних втрат є безпідставним, оскільки розміри платежів, визначені в рахунках постачальника у гривнях, вже враховували курс долара США до гривні на міжбанківському валютному ринку. ФГ "Ніна" також наполягає, що ТОВ "НФМ АГРО" не виконало зобов`язання щодо поставки товару на умовах договору № Н-043 Т-17 від 21.06.2017. Короткий зміст постанови апеляційного господарського суду, прийнятої за результатами попереднього апеляційного розгляду. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 змінено рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2019 у справі № 911/634/19, його резолютивну частину викладено в наступній редакції: "1. Первісні позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Ніна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" 43 442,03 грн. пені, 74 109,36 грн. 3 % річних, 189 046,67 грн. інфляційних втрат та 16 979,90 грн. судового збору.

3. В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.

4. Зустрічні позовні вимоги задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" на користь Фермерського господарства "Ніна" 339 816,11 грн. пені та 5 090,24 грн. судового збору.

6. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовити." Здійснено розподіл судових витрат. Короткий зміст постанови Верховного Суду, мотиви її прийняття. Постановою Верховного Суду від 12.12.2019 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 911/634/19 в частині зміни рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2019 щодо позовних вимог про стягнення з ФГ "Ніна" пені. У цій частині справу № 911/634/19 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. У решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 911/634/19 залишено без змін. Верховний Суд вказав, що суд першої інстанції, обмеживши період нарахування пені шестимісячним строком з моменту, коли зобов`язання мало бути виконано (15.12.2017) та здійснивши перерахунок розміру пені, частково задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 213 782,45 грн. Проте місцевим господарським судом залишено поза увагою клопотання ФГ "Ніна" про зменшення розміру штрафних санкцій, рішення суду не містить обґрунтованих висновків щодо результату розгляду такого клопотання. Водночас Верховний Суд вказав про помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо можливості нарахування пені за весь строк прострочення сплати заборгованості, оскільки умову, передбачену у п. 7.2 договору № Н-043 Т-17 поставки сільськогосподарської техніки від 21.06.2017, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України. Оскільки саме апеляційним господарським судом розглядалося клопотання відповідача про зменшення розміру пені, та судом апеляційної інстанції при розгляді клопотання помилково взято до уваги пеню, нараховану за весь строк прострочення сплати заборгованості, а не пеню в межах строку, передбаченого ст. 232 ГК України, Верховний Суд дійшов висновку про передачу справи в частині позовних вимог про стягнення пені, з урахуванням вищезазначеного клопотання, на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Що стосується позовних вимог за зустрічним позовом, Верховний Суд погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо задоволення вимог ФГ "Ніна" про стягнення з ТОВ "НФМ АГРО" пені в розмірі 339 816,11 грн. та про відмову в задоволенні вимоги про зобов`язання ТОВ "НФМ АГРО" підписати акт приймання-передачі товару за договором поставки від 21.06.2017. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті під час нового розгляду справи. 20.01.2020 матеріали справи № 911/634/19 надійшли до Північного апеляційного господарського суду, та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2020 справу № 911/634/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 колегією суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П. апеляційні скарги ТОВ "НФМ АГРО" та ФГ "Ніна" на рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2019 у справі № 911/634/19 прийнято до свого провадження, розгляд апеляційних скарг призначено на 11.02.2020 о 10:30; запропоновано учасникам судового процесу надати в десятиденний строк з дня вручення даної ухвали пояснення по суті справи з урахуванням постанови Верховного Суду. Позиції сторін. ФГ "Ніна" у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "НФМ АГРО" просило відхилити апеляційну скаргу та відмовити позивачу у задоволенні вимог апеляційної скарги у повному обсязі. ТОВ "НФМ АГРО" у відзиві на апеляційну скаргу ФГ "Ніна" просило залишити зазначену апеляційну скаргу без задоволення. Також до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення ТОВ "НФМ АГРО" з урахуванням відзиву ФГ "Ніна". У свою чергу, від ФГ "Ніна" до суду надійшла відповідь на відзив, поданий ТОВ "НФМ АГРО" на апеляційну скаргу ФГ "Ніна". Крім того, від ФГ "Ніна" надійшли письмові пояснення щодо акта приймання-передачі техніки до договору поставки № Н-043 Т-17 від 21.06.2017. Під час нового розгляду справи від ФГ "Ніна" надійшли письмові пояснення по суті справи з урахуванням постанови Верховного Суду від 12.12.2019 у даній справі. 11.02.2020, до початку судового засідання, через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "НФМ АГРО" надійшла заява про відмову від апеляційної скарги. У зазначеній заяві заявник просить суд прийняти відмову ТОВ "НФМ АГРО" від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2019 у справі № 911/634/19 щодо позовних вимог про стягнення з ФГ "Ніна" пені та закрити апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою щодо позовних вимог про стягнення з ФГ "Ніна" пені. Явка представників сторін. У судове засідання 11.02.2020 з`явилися представники ТОВ "НФМ АГРО" та ФГ "Ніна". Представник ТОВ "НФМ АГРО" у судовому засіданні підтримав подану ТОВ "НФМ АГРО" заяву про відмову від апеляційної скарги та просив суд її задовольнити. Представник ФГ "Ніна" проти вказаної заяви не заперечував. Ознайомившись зі змістом вказаної заяви, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення, з огляду на таке. Положеннями частини 4 статті 266 ГПК України встановлено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги. Згідно з ч. 5 ст. 191 ГПК України суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Суд апеляційної інстанції, перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від апеляційної скарги, встановив, що зазначена заява підписана генеральним директором ТОВ "НФМ АГРО" Д. Савельєвим та скріплена печаткою ТОВ "НФМ АГРО". Тобто, заява про відмову від апеляційної скарги підписана уповноваженою особою, заяви інших осіб про приєднання до апеляційної скарги чи заперечення проти прийняття відмови від апеляційної скарги або проти закриття апеляційного провадження до суду апеляційної інстанції не надходили. З огляду на те, що право скаржника відмовитися від поданої ним апеляційної скарги встановлено процесуальним законом, що відмова скаржника від апеляційної скарги не суперечить законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси інших учасників справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для прийняття відмови ТОВ "НФМ АГРО" від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2019 у справі № 911/634/19 щодо позовних вимог про стягнення з ФГ "Ніна" пені та закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "НФМ АГРО" у відповідній частині. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що згідно з ч. 5 ст. 266 ГПК України у разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, яка відмовилася від скарги, не допускається. Щодо апеляційної скарги ФГ "Ніна", у судовому засіданні представник ФГ "Ніна" вимоги зазначеної апеляційної скарги у частині позовних вимог про стягнення з ФГ "Ніна" пені підтримав та просив суд її задовольнити. Крім того, представник ФГ "Ніна" просив суд врахувати подані ним письмові пояснення по суті справи з урахуванням постанови Верховного Суду від 12.12.2019 у даній справі. Представник ТОВ "НФМ АГРО" проти апеляційної скарги ФГ "Ніна" у частині позовних вимог про стягнення з ФГ "Ніна" пені заперечував. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. 20.06.2017 між ТОВ "НФМ АГРО" (поклажодавець) та ФГ "Ніна" (зберігач) укладено договір зберігання № Н-015 ОП-17, відповідно до якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання вказане в специфікації майно, а саме: комбайн Case ІН 6140, новий; жниварку зернову Case ІН 3020, flex, 25ft, нову. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 15.12.2017. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 9.1, 9.3 договору зберігання). На виконання договору зберігання 20.06.2017 сторонами підписано акт приймання-передачі на відповідальне зберігання жниварки зернової Case ІН 3020, flex, 25ft, нової, а 07.07.2017 сторонами підписано акт приймання-передачі на відповідальне зберігання комбайну Case ІН 6140, нового. 21.06.2017 між ТОВ "НФМ АГРО" (постачальник) та ФГ "Ніна" (покупець) укладено договір № Н-043 Т-17 поставки сільськогосподарської техніки (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця сільськогосподарську техніку (далі по тексту - товар) згідно з умовами оплати, які викладені в п. 2.3 та графіку внесення платежів, зазначеному в додатку №2. Найменування товару, його кількість, базова ціна товару в гривнях та її еквівалент в іноземній валюті, строк передачі товару покупцю та базис поставки, визначені в додатку № 1, графік внесення платежів, визначені в додатку № 2, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору). Відповідно до п. 1.5 договору характеристика на товар вказана в додатку № 3 та додатку № 4 до цього договору. Згідно з п. 2.2 договору на момент підписання цього договору вартість товару становить 6 254 387,50 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1 042 397,92 грн. Грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 238 169,39 доларів США. Сторони домовились, що розміри курсу продажу долара США на УМВБ, які застосовуються при визначенні грошового еквіваленту за цим договором, визначаються на підставі даних, оприлюднених на Українському фінансовому сервері (http:/minfin.com.ua). У п. 2.3 договору сторони встановили, що протягом терміну дії договору, грошові зобов`язання покупця існують і підлягають сплаті в гривнях згідно з графіком внесення платежів, зазначеному в додатку № 2, що є невід`ємною частиною даного договору. Предметом договору згідно з додатком № 1 до договору є новий комбайн Case ІН 6140, в комплекті з новою жниваркою зерновою Case ІН 3020, flex, 25ft, які постачальник зобов`язався передати покупцю протягом 5 робочих днів при умові надходження 100% від вартості за товар на розрахунковий рахунок постачальника, базис поставки EXW (м. Верем`я, Обухівський р-н, Київська обл.). Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 у справі № 911/212/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 19.02.2019, задоволено позовні вимоги ТОВ "НФМ АГРО", стягнуто з ФГ "Ніна" на користь ТОВ "НФМ АГРО" основний борг за договором поставки № Н-043 Т-17 від 21.06.2017 в розмірі 2 668 625,01 грн., пеню в сумі 221 020,64 грн., 3% річних - 21 275,89 грн., інфляційні втрати - 64 407,26 грн. за період з 16.12.2017 по 22.03.2018. У задоволенні зустрічного позову ФГ "Ніна" про розірвання договору поставки та про стягнення з ТОВ "НФМ АГРО" сплачених ФГ "Ніна" грошових коштів на виконання договору поставки відмовлено повністю. Зазначена постанова мотивована, зокрема, неналежним виконанням ФГ "Ніна" зобов`язання щодо оплати товару у строки, передбачені договором поставки. Верховний Суд у постанові від 12.12.2019 у даній справі (№ 911/634/19) вказав, що присуджена до стягнення з ФГ "Ніна" постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі № 911/212/18 сума основного боргу за договором поставки № Н-043 Т-17 від 21.06.2017 була перерахована ФГ "Ніна" на користь ТОВ "НФМ АГРО" платіжними дорученнями № 15 від 22.02.2019 на суму 1 000 000,00 грн. та № 16 від 25.02.2019 на суму 1 668 625,01 грн., копії яких містяться в матеріалах справи. Таким чином, ФГ "Ніна" 25.02.2019 повністю виконано зобов`язання з оплати товару за договором поставки. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Постановою Верховного Суду від 12.12.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 911/634/19 скасовано в частині зміни рішення господарського суду Київської області від 11.07.2019 щодо позовних вимог про стягнення з ФГ "Ніна" пені. У цій частині справу № 911/634/19 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. У решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 911/634/19 залишено без змін. Отже, при новому розгляді справи вирішується спір виключно за первісним позовом ТОВ "НФМ АГРО" у частині стягнення з ФГ "Ніна" пені відповідно до постанови Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 911/634/19. Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини. Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною першою статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Як вказано у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у даній справі (№ 911/634/19), постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 у справі № 911/212/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 19.02.2019, задоволено позовні вимоги ТОВ "НФМ АГРО", стягнуто з ФГ "Ніна" на користь ТОВ "НФМ АГРО" основний борг за договором поставки № Н-043 Т-17 від 21.06.2017 в розмірі 2 668 625,01 грн., пеню - 221 020,64 грн., 3 % річних - 21 275,89 грн., інфляційні втрати - 64 407,26 грн. за період з 16.12.2017 по 22.03.2018. Таким чином, 25.02.2019 ФГ "Ніна" виконано зобов`язання з оплати товару за договором поставки № Н-043 Т-17 від 21.06.2017. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України та ч. 1 ст. 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України. Згідно зі ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Пунктом 7.2 договору встановлено, що у випадку прострочення терміну оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення з моменту виникнення заборгованості за весь строк прострочення сплати заборгованості. Суд першої інстанції, обмеживши період нарахування пені шестимісячним строком з моменту, коли зобов`язання мало бути виконано (15.12.2017) та здійснивши перерахунок розміру пені, частково задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 213 782,45 грн., залишивши поза увагою клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій. Верховний Суд, скасовуючи частково постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у даній справі, не погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо наявності підстав для стягнення пені за весь строк прострочення платежів, вказавши при цьому, що умову, передбачену у п. 7.2 договору, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України. Відповідно до вказівок Верховного Суду, що містяться у постанові від 12.12.2019 у даній справі, які в силу приписів ч. 1 ст. 316 ГПК України є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи, під час нового розгляду справи в частині стягнення пені та розгляду клопотання відповідача про зменшення розміру пені суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення. З урахуванням наведених вище висновків Верховного Суду у даній справі, колегією суддів апеляційної інстанції визнається вірним висновок суду першої інстанції про те, що період нарахування позивачем (ТОВ "НФМ АГРО") пені підлягає обмеженню шестимісячним строком з моменту, коли зобов`язання мало бути виконано (15.12.2017). За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно визначено період нарахування пені з 23.03.2018 по 16.06.2018 (у межах розрахунку позивача). З огляду на викладене, перевіривши здійснений місцевим господарським судом розрахунок пені, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ТОВ "НФМ АГРО" щодо стягнення з ФГ "Ніна" пені є обґрунтованими частково - у розмірі 213 782,45 грн. Щодо клопотання ФГ "Ніна" про зменшення розміру пені, яке викладено у відзиві на позовну заяву ТОВ "НФМ АГРО", колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Заявляючи зазначене клопотання, відповідач (ФГ "Ніна") не вказав при цьому, в якому обсязі він просить суд зменшити розмір пені. У свою чергу, апеляційна скарга ФГ "Ніна" на рішення суду першої інстанції не містить доводів про те, що скаржник не погоджується з оскаржуваним рішенням у частині висновків суду щодо позовних вимог ТОВ "НФМ АГРО" про стягнення з ФГ "Ніна" пені. Більш того, у прохальній частині апеляційної скарги ФГ "Ніна" просить суд апеляційної інстанції первісні позовні вимоги задовольнити частково і стягнути з ФГ "Ніна" на користь ТОВ "НФМ АГРО" 213 782,45 грн. пені, 74 109,36 грн. 3% річних та 7 154,08 грн. судового збору, а в іншій частині первісних позовних вимог відмовити (том 4, аркуш справи 137 - зворот). Тобто ФГ "Ніна" в апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції стягнути з ФГ "Ніна" на користь ТОВ "НФМ АГРО" пеню у тому ж розмірі, в якому присуджено до стягнення судом першої інстанції, а саме - 213 782,45 грн. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ФГ "Ніна" погоджується із висновком суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення з ФГ "Ніна" на користь ТОВ "НФМ АГРО" пені, про що саме і свідчить прохальна частина апеляційної скарги ФГ "Ніна" (том 4, аркуш справи 137 - зворот). Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зважаючи на вищенаведені положення ч. 1 ст. 269 ГПК України, згідно з якими суд при розгляді апеляційної скарги обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, враховуючи, що апеляційна скарга ФГ "Ніна" не містить доводів щодо висновків суду першої інстанції у частині позовних вимог про стягнення з ФГ "Ніна" на користь ТОВ "НФМ АГРО" пені, і в прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить суд апеляційної інстанції стягнути з ФГ "Ніна" на користь ТОВ "НФМ АГРО" пеню в такому ж розмірі, в якому стягнуто оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги ФГ "Ніна" в частині позовних вимог про стягнення з ФГ "Ніна" на користь ТОВ "НФМ АГРО" пені. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладені обставини, зважаючи на положення ч. 1 ст. 269 ГПК України, щодо меж перегляду справи судом апеляційної інстанції, підстав для скасування рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2019 у справі № 911/634/19 в частині позовних вимог про стягнення з ФГ "Ніна" пені не вбачається. Судові витрати. Судові витрати ТОВ "НФМ АГРО" за подання апеляційної скарги в частині позовних вимог про стягнення з ФГ "Ніна" пені, відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", покладаються на апелянта та не підлягають поверненню. Судові витрати ФГ "Ніна" за подання апеляційної скарги в частині позовних вимог про стягнення з ФГ "Ніна" пені у зв`язку з відсутністю підстав для задоволення вказаної апеляційної скарги у цій частині, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст. 74, 129, 264, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2019 у справі № 911/634/19 у частині позовних вимог про стягнення з Фермерського господарства "Ніна" пені та закрити апеляційне провадження в цій частині.

2. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Ніна" в частині пені залишити без задоволення, а рішення від 11.07.2019 у справі № 911/634/19 про стягнення з Фермерського господарства "Ніна" пені залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/634/19 повернути до місцевого господарського суду.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складено 17.02.2020. Головуючий суддя А.М. Демидова Судді С.В. Владимиренко І.П. Ходаківська