LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851480/2122/19

від 11.02.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року по справі № 480/2122/19 залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2020 р.Справа № 480/2122/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. представника позивача Кузченко Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року, головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 22.11.19 року по справі № 480/2122/19 за позовом ОСОБА_1 до Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області про скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення коштів, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області від 28.05.2019 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 "; - поновити ОСОБА_1 на посаді селищного голови Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області з 28.05.2019; - стягнути з Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.05.2019 по день вирішення справи судом, відшкодувати судові витрати. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування" та процедури визначеної Регламентом Кириківської селищної ради 8 скликання. Зазначає, що проект рішення про дострокове припинення повноважень не було розглянуто на постійній комісії, як передбачено нормами Регламенту, порушено порядок внесення змін до порядку денного сесії, у зв`язку із чим було закрито сесію. Позивач вважає, що відповідачем порушено порядок і процедуру щодо попереднього розгляду оскаржуваного рішення (проекту). Зазначає, що обґрунтуваннями, які стали підставою припинення повноважень, не досліджувалися під час розгляду питання щодо дострокового припинення його повноважень. Крім того, зазначає, що протоколом лічильної комісії затверджено інше рішення, ніж було прийнято на сесії. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області від 28.05.2019 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 " Поновлено ОСОБА_1 на посаді селищного голови Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області Стягнуто з Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 45268,34 грн. Відшкодовано за рахунок бюджетних асигнувань Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області на користь ОСОБА_1 суму вират на правову допомогу в розмірі 5000 грн. В задоволенні інших вимог відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 змінити в частині мотивів вирішення розміру витрат на професійну правничу допомогу та суми цих витрат, що підлягають відшкодуванню та відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області на користь ОСОБА_1 суму витрат на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн. Зазначає, що до матеріалів справи надані всі необхідні документи на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, а саме договір від 30.05.2019, доповнення №1 від 01.07.2019 до договору про надання правової допомоги, якою визначено гонорар адвоката, акт приймання-передачі виконаних робіт та квитанцію до прибуткового касового ордеру. В судовому засіданні представник позивача просив рішення суду першої інстанції змінити в частині розміру відшкодування витрат на правову допомогу, з підстав наведених в апеляційній скарзі. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасникв справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України). Частинами першою, другою статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат. Так, згідно з частиною третьою статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У пункті 269 вказаного рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм встановлено, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та адвокатом укладено договір від 30.05.2019, доповнення №1 від 01.07.2019 до договору про надання правової допомоги, якою визначено гонорар адвоката в розмірі 20000 грн., надано акт приймання-передачі виконаних робіт від 25.09.2019, квитанцію до прибуткового касового ордеру №2 від 25.09.2019 на суму 20000 грн., подані документи належним чином завірені адвокатом в установленому порядку. Слід зазначити, що відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, пов`язаних із розглядом справи, встановлюється на підставі доказів, поданих протягом 5 днів після ухвалення судового рішення. Даною нормою передбачено право подання таких доказів, а не право сторони їх створити протягом 5 робочих днів, зокрема укладати додаткові угоди до основного договору, яким не передбачено розмір та порядок сплати гонорару, така додаткова угода не була укладена сторонами до винесення судового рішення по справі. Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. З огляду на викладене, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд виходить з оцінки складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг). Згідно акту приймання передачі виконаних робіт адвокатом в суму 20000 грн. від 25.09.2019, включено такий вид допомоги, як консультування та надання правової інформації позивачу, направлення адвокатських запитів, підготовка документів позовного провадження та звернення до суду з позовом, підготовка та подання до суду клопотань про долучення доказів, виклик свідка в судове засідання, вивчення отриманих документів від відповідача, підготовка письмових пояснень, підготовка клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, участь в судових засіданнях. Колегія суддів зазначає, що згідно даного акту взагалі неможливо встановити час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), така інформація в ньому відсутня. Таким чином, враховуючи те, що розмір витрат позивача, пов`язаних з правничою допомогою, не є співмірними із виконаними адвокатом робіт (наданих послуг), підготовка клопотань про ознайомлення із справою не може вважатися наданням правничої допомоги, при вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи предмет спору та виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000 грн. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року по справі № 480/2122/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова В.В. Старостін Повний текст постанови складено 17.02.2020 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»