Постанова 4821 № 706/621/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/351/20Головуючий по 1 інстанції Справа №706/621/19 Категорія: 311010100 Орендарчук М. П. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2020 року : м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Храпка В.Д., Бондаренка С.І., за участю секретаряМатюхи В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу керуючого санацією Публічного акціонерного товариства «Христинівський молокозавод» Каплі Сергія Васильовича на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 04 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ( ПАТ) «Христинівський молокозавод» про стягнення заробітної плати, в с т а н о в и в : У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Христинівський молокозавод» з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати належних при звільненні сум. Позов обґрунтовано тим, що позивач з липня 2014 року до жовтня 2018 року працював у ПАТ «Христинівський молокозавод» на посаді слюсаря-ремонтника. 03 жовтня 2018 року його звільнено за угодою сторін на підставі ст. 36 Кодексу законів про працю України. У день звільнення підприємством не виплачено йому заробітну плату за липень - жовтень 2018 року в розмірі 15 644 грн 08 коп. Крім того, посилаючись на ст. 117 КЗпП України позивач зазначав, що за період з 04.10.2018 по день звернення до суду роботодавець зобов`язаний виплатити йому середній заробіток в розмірі 33 449,13 грн. Таким чином, ОСОБА_1 просив стягнути з ПАТ «Христинівський молокозавод» на свою користь вказані суми заборгованої заробітної плати та середньої заробітної плати за весь час затримки проведення повного розрахунку при звільненні. Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 04 листопада 2019 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ «Христинівський молокозавод» на користь ОСОБА_1 15644,08 грн. заборгованої заробітної плати та 33 449,13 грн. середньої заробітної плати за весь період затримки проведення повного розрахунку при звільненні. Стягнуто з ПАТ «Христинівський молокозавод» на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн. Вказане рішення оскаржено в апеляційному порядку керуючим санацією ПАТ «Христинівський молокозавод» Каплею С.В. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим судом розглянута справа з порушенням правил підвідомчості. Суд не звернув уваги, що 16.05.2018 року порушено провадження у справі №925/133/18 про банкрутство ПАТ «Христинівський молокозавод». Тому, на думку апелянта, даний позов підлягає розгляду господарським судом в межах справи про банкрутство. Просить скасувати рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 04 листопада 2019 року, а провадження у справі закрити. На апеляційну скаргу надійшов відзив від ОСОБА_1 . Позивач вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про незаконність оскаржуваного рішення, тому підстави для його скасування відсутні. Зазначає, що закриття провадження у справі позбавить позивача права на доступ до правосуддя. Просить скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються стягнення із ПАТ «Христинівський молокозавод» заборгованості по заробітній платі при звільненні та середньої заробітної плати за час затримки проведення повного розрахунку при звільненні. Доводи апелянта зводяться до того, що такі вимоги підлягають до розгляду господарським судом. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законіна вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Під час вирішення питання щодо можливості розгляду справи в порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданнями цивільного судочинства, передбаченими у статті 2 ЦПК України, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. При цьому, повинен враховуватися принцип правової визначеності, що не допускає наявності провадження, а отже і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами з того ж предмета, але судами у різних юрисдикціях. З відомостей з трудової книжки ОСОБА_1 слідує, що відповідно до наказу № 229 К від 07.07.2014 року директора ПАТ «Христинівський Молокозавод» він прийнятий на роботу слюсарем ремонтником 3го розряду ПАТ «Христинівський молокозавод» (а.с. 6). Наказом № 193 К від 03.10.2018 року звільнений з роботи на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 6, зворот). Відповідно до ухвали господарського суду Черкаської області від 16.05.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «Христинівський молокозавод» із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів (а.с. 27-30). Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.09.2019 введено процедуру санації строком на шість місяців, призначено керуючим санацією ПАТ «Христинівський молокозавод» арбітражного керуючого Каплю Сергія Васильовича (а.с. 42-43). Таким чином, звільнення позивача, а також розрахунки з працівником при звільненні, відбулись під час розгляду справи про банкрутство відповідача. Відповідно до ст.28 Закону України «Про оплату праці»передбачено, що у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов`язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України № 2343-XII«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діяла на час виникнення даних правовідносин) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України. З огляду на викладені норми, позовні вимоги позивача про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та за час затримки розрахунків, які пред`явлено до відповідача, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, підлягають до розгляду в порядку господарського судочинства тим судом, який розглядає справу про банкрутство. Такі висновки також відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №263/3949/17. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX внесено зміни до ЦПК України, які набрали чинності з 08 лютого 2020 року. Зокрема, Законом України № 460-IX внесено зміни в ст. 256 та ст. 377 ЦПК України. Так, ч. 1 ст. 256 ЦПК України передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19 - 22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. З огляду на викладені норми цивільного та господарського процесуального закону, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими. Скарга підлягає до задоволення, а провадження у даній справі слід закрити з роз`ясненням позивачу його права на звернення протягом десяти днів з дня отримання ним даної постанови з заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією до господарського суду Черкаської області. Керуючись ст. ст. 35, 255, 258, 374, 377, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу керуючого санацією Публічного акціонерного товариства«Христинівський молокозавод» Каплі Сергія Васильовича задовольнити. Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 04 листопада 2019 року скасувати. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Христинівський молокозавод» про стягнення заробітної плати закрити. Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарських судів. Роз`яснити ОСОБА_1 його право протягом десяти днів з дня отримання ним даної постанови звернутися до Черкаського апеляційного суду з заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 14 лютого 2020 року. Судді